Стресостійкість як риса особистості професіонала ДСНС

Abstract

Дана стаття присвячена аналізу поняття стресостійкості як риси особистості професіонала ДСНС. Стаття містить опис теоретичних підходів до поняття стресостійкості, трактування різними авторами даного поняття, опис чинників які впливають на формування стресостійкості до професійної діяльності. Актуальність дослідження даної теми зумовлена тим, що в сучасній психологічній науці приділяється значна роль дослідженню стресостійкості до професійної діяльності, зокрема, до професій, пов’язаних з екстремальними подіями. До таких і відноситься професійна діяльність рятівників ДСНС України, які практично щодня виконують свою роботу в емоційно-напружених стресових ситуаціях і стикаються з різного роду аваріями, катастрофами, руйнуваннями та смертями людей. Саме завдяки сформованій професійній якості стресостійкості фахівців екстремальних професій зможуть ефективно виконувати свою роботу мінімізуючи впливи різних факторів в першу чергу особистісного рівня. В статті розкриваються погляди різних авторів, які розглядають стресостійкість як інтегративну властивість особистості, яка має свою складність; описують вікові особливості становлення стресостійкості; підмічають значення активізації внутрішнього потенціалу та механізмів реалізації здатності особистості до саморегуляції стресу, і як результат конструктивного подолання складних життєвих ситуацій; відзначають, що копінг – це сукупність поведінкових, когнітивних та емоційних стратегій особистості, які націлені на досягнення адаптованості до ситуацій, що викликають стрес. Останнім часом переважна більшість досліджень в психології, фокусується на дослідженні саме психологічних чинників формування стресостійкості в професіоналів професійна діяльність яких безпосередньо пов’язана з екстремальними умовами. Підкреслюється важливість та гострота вивчення питання стресостійкості професіоналів, діяльність яких пов’язана з особливими небезпечними умовами для життя.