Соціальна безпека: нові виміри в сучасному глобальному середовищі

Abstract

Світ постійно змінюється, але незмінним залишається прагнення людини та країни до безпеки, що безумовно включає економічну, соціальну компоненти. У надзвичайних умовах ще актуальнішими постають виклики соціальної безпеки, адже нівелювання ризиків сприятиме розвитку та якісному існуванню людини, країни, а у разі неможливості подолати негативні наслідки в цій царині затягуватиме зашморг на майбутньому. Тому метою дослідження є аналіз соціально-економічних детермінант, що визначають соціальну безпеку в сучасному глобальному середовищі. Ґрунтуючись на авторській методиці оцінювання рівня соціальної безпеки, проаналізовано маркери та індикатори соціальної безпеки за групами: ринок праці, матеріальне благополуччя, якість соціально-трудових відносин, виокремлено екологічну компоненту, як складову безпеки людини. Результати дослідження показали, збільшення ризиків на ринку праці через зменшення можливості працевлаштуватися, про що свідчить статистика рівня безробіття та навантаження на одне вільне робоче місце. Нестабільність екосистеми ринку праці, яка проявилася через епідемію covid-19 та посилюється військовими діями тепер, демонструє поглиблення диспропорцій на ринку праці. Унаслідок цього наростають ризики соціальної безпеки у групі матеріального благополуччя. Зокрема намітилася тенденція до зростання бідного населення, усе більше звужуються можливості людей для розвитку та збереження здоров’я. На жаль паралельно відбуваються процеси посилення тиску на державу щодо забезпечення достатнього рівня соціальних гарантій. Умовно стабільними є показники соціальної безпеки у групі якості соціально-трудових відносин, де відзначається задовільний рівень довіри до соціального діалогу, адаптовані та обрані найефективніші методи комунікацій та запроваджені змішані регламенти організації трудової діяльності на підприємствах. Оцінювання екологічної компоненти соціальної безпеки людини показала недостатність зусиль задля убезпечення життєдіяльності населення. Отже, в цілому новий вимір рівня соціальної безпеки в глобальному середовищі передбачає врахування соціально-економічних аспектів життя людини, що безумовно пов’язані з розвитком людського капіталу та порівнюються з цілями (їх досягнення) щодо збереження трудового потенціалу країни.

The world is constantly changing, but the desire of a man and country for security remains unchanged, which certainly includes economic and social components. In emergencies, the challenges of social security become even more urgent, because the leveling of risks will contribute to the development and quality of human existence, the country, and if it is impossible to overcome the negative consequences in this area will delay the future. Therefore, the aim of the investigation is to analyze the socio-economic determinants that determine social security in todayʼs global environment. Based on the authorʼs methodology for assessing the level of social security, markers and indicators of social security are analyzed by groups: labor market, material well-being, quality of social and labor relations, identified environmental component as part of human security. The results of the investigation show the increase in risks in the labor market due to reduced employment opportunities, as evidenced by statistics on unemployment and the workload per vacancy. The instability of the labor market ecosystem, which has emerged from the covid-19 epidemic and is now exacerbated by hostilities, demonstrates the widening of labor market imbalances. As a result, the risks of social security in the group of material well-being increase. In particular, there is a growing trend of poor people, increasing opportunities for people to develop and maintain good health. Unfortunately, there are simultaneous processes of increasing pressure on the state to ensure sufficient level of social guarantees. Conditionally stable are the indicators of social security in the group of quality of social and labor relations, where there is satisfactory level of trust in social dialogue, adapted and sel ected the most effective methods of communication and introduced mixed regulations for work in enterprises. The assessment of the environmental component of human social security demonstrate the lack of efforts to ensure the livelihood of the population. Thus, in general, the new dimension of social security in the global environment involves the socio-economic aspects of human life, which are certainly related to the development of human capital and compared with the goals (their achievement) to preserve labor potential.