Енергозбереження – основний тренд енергетичної політики підприємств: зарубіжний досвід

Abstract

Досліджено процес енергозбереження та його складових у виробничій сфері. Встановлено, що державна політика енергозбереження передбачає збільшення видобутку паливно-енергетичних ресурсів, використання нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії, максимальне використання потенціалу енергозбереження та адаптацію вітчизняного законодавства до стандартів ЄС. Обґрунтовано необхідність внесення змін до Енергетичної Стратегії України до 2030 року щодо посилення пріоритетності процесів управління енергозбереженням та енергоефективністю різних видів ресурсів у контексті підготовки до впровадження в Європейському Союзі нового Четвертого енергопакета. Показано, що для успішного управління процесами енергозбереження у виробничій сфері можна використати енергетичний менеджмент. Важливим напрямом економії енергоресурсів є енергоефективність, яка сприяє зменшенню витрат електроенергії на виробництво одиниці продукції, вартості поновлюваних джерел енергії та викидів шкідливих речовин. Зазначено, що відповідно до Закону України «Про енергоефективність» передбачено, що енергоефективність характеризує устаткування, технології, виробництво або системи в цілому та свідчить про ступінь витрачання енергетичних ресурсів на виробництво одиниці продукції. Підвищення енергоефективності досягається шляхом упровадження у виробничі процеси низки організаційних і технічних заходів. Енергоефективність і енергозбереження є взаємопов’язаними процесами, які свідчать про ступінь ефективності використання паливно- енергетичних ресурсів на виробництво одиниці кінцевого продукту. Енергоефективність описує якісні процеси у використанні енергоносіїв, які мають ознаки як політичної, так і соціальної проблеми та вимагають реалізації нових поглядів суспільства щодо використання енергетичних ресурсів. Зазначено, що Енергетичним союзом передбачено створення єдиної архітектури ринку електроенергії, яка повинна сприяти ринковій інтеграції електроенергії, що генерується поновнювальними джерелами енергії ПДЕ та забезпечувати підвищення енергоефективності європейської економіки.

The process of energy saving and its components in the production sphere is investigated. It is determined, that the national policy of energy saving deals with the increase of fuel-energy recourses extraction, application of non-conventional renewal energy sources, maximum usage of energy saving potential, as well as adapting of the national law system to the EU standards. The need to make alterations in the Energy Strategy of Ukraine till 2030 concerning the increase of importance of energy saving control processes and energy efficiency of different types of recourses during the period of the Fourth energy-package implementation in the European Union is substantiated. It is shown, that successful control of the energy saving processes in the production sphere can be obtained by energy efficiency resulting in the decrease of electric energy consumption per product during production, the cost of the renewal energy sources and noxious substances wastes. It is noted, that according to the law of Ukraine «On energy efficiency» it is expected, that energy efficiency specifies the equipment, technologies, production or system on the whole and it indicates the level of energy resources consumption per product production. The increase of energy efficiency is obtained by the introduction of some organizational and engineering measures in the production process. Energy efficiency and energy saving are interrelated processes, which testify the level of efficiency the fuel-energy resources consumption per final production unit. Energy efficiency describes the quality processes in energy sources application, having both political and social problems, and require the implementation of new society approaches to the application of energy recourses. It is noted that the Energy Union envisages the creation of a single architecture of the electricity market, which should promote the market integration of electricity generated by renewable energy sources (RER) and increase the energy efficiency of the European economy.