Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/32463

Назва: Основні тенденції діджиталізації у глобальному вимірі
Інші назви: Main digitalization trends in the global dimension
Автори: Варламова, Марія Леонідівна
Дем’янова, Юлія Олексіївна
Varlamova, Mariia
Demianova, Yuliia
Приналежність: Донецький національний університет імені Василя Стуса, Вінниця, Україна
Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine
Бібліографічний опис: Варламова М. Л. Основні тенденції діджиталізації у глобальному вимірі / Марія Леонідівна Варламова, Юлія Олексіївна Дем’янова // Галицький економічний вісник. — Т. : ТНТУ, 2020. — Том 63. — № 2. — С. 251–260. — (Міжнародні економічні відносини).
Bibliographic description: Varlamova M., Demianova Y. (2020) Osnovni tendentsii didzhytalizatsii u hlobalnomu vymiri [Main digitalization trends in the global dimension]. Galician economic journal (Tern.), vol. 63, no 2, pp. 251-260 [in Ukrainian].
Є частиною видання: Галицький економічний вісник, 2 (63), 2020
Galician economic journal, 2 (63), 2020
Журнал/збірник: Галицький економічний вісник
Випуск/№ : 2
Том: 63
Дата публікації: 14-кві-2020
Дата подання: 10-кві-2020
Дата внесення: 17-вер-2020
Видавництво: ТНТУ
TNTU
Місце видання, проведення: Тернопіль
Ternopil
DOI: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2020.02.251
Теми: діджиталізація
діджитал-економіка цифрова революція
індекс користувачів інтернет-технологій
індекс діджиталізації економіки і суспільства
кластерний аналіз
digitalization
digital economy
digital revolution
index of Internet technologies users
digitalization economy and society index
cluster analysis
Кількість сторінок: 10
Діапазон сторінок: 251-260
Початкова сторінка: 251
Кінцева сторінка: 260
Короткий огляд (реферат): Досліджено основні тенденції діджиталізації у світових масштабах. Наведено різні підходи до визначення поняття «діджиталізація». Проаналізовано динаміку світового Інтернет трафіку та коефіцієнт проникнення Інтернету за регіонами світу. Визначено, що найбільша кількість Інтернет- користувачів знаходиться в Азії та Європі, однак вищий коефіцієнт проникнення Інтернету спостерігається в Північній Америці, де Інтернетом користується 94,6% від загальної чисельності населення. Проаналізовано темпи зростання і стан діджитал-економіки, поділено всі країни на чотири категорії. Встановлено, що до першої категорії належать країни-лідери, що демонструють високі темпи цифрового розвитку і продовжують лідирувати в поширенні інновацій. Другу категорію складають країни, що мають сповільнені темпи зростання. До третьої категорії належать перспективні країни: незважаючи на те, що ці країни демонструють відносно низький загальний рівень діджиталізації, вони демонструють стійкі темпи зростання. Представники четвертої категорії – це проблемні країни, які зіштовхуються зі серйозними викликами, які пов’язані з низьким рівнем цифрового розвитку і повільними темпами зростання. Продемонстровано Індекс діджиталізації економіки і суспільства DESI. Визначено що в 2019 році усі країни ЄС покращили свої цифрові показники. Доведено, що Рівень діджиталізації не може бути однаковими в різних країнах і відбуватися одночасно, що пов’язано насамперед з рівнем розвитку країни, швидкістю проникнення нових технологій, якістю освіти, поширенням ІКТ. З метою групування країн ЄС за рівнем діджиталізації проведено кластерний аналіз. Визначено 3 кластери. У країн, які потрапили в перший кластер, спостерігаються найвищі значення за усіма показниками, країни цього кластеру є лідерами поширення діджиталізації. Країни з другого кластеру маю досить високий потенціал для поширення діджиталізації. В країн з третього кластеру спостерігається значний відрив у рівні діджиталізації, порівнюючи з країнами, що потрапили у попередні кластери.
The paper deals with the main tendencies of digitalization in the world economy. Various approaches for defining the «digitalization» concept are given. The dynamics of the global Internet traffic and the Internet penetration rate by the world regions are analyzed. It is determined that the largest number of Internet users is located in Asia and Europe, but the highest Internet penetration rate is observed in North America, where 94.6% of the total population use the Internet. The growth rate and the state of the digital economy are analyzed, and all countries are divided into four categories. The first category includes the leading countries that demonstrate high rates of digital development and continue to stay the leading ones in the innovation extension. The second category are the countries with slower growth rates. The third category are promising countries: although these countries show relatively low overall levels of digitization, they have steady growth rates. Representatives of the fourth category are problem countries that face serious challenges associated with low digital development and slow growth. DESI – digitalization economy and society index is demonstrated. It is determined that in 2019 all EU countries improved their digital indicators. It is proved that the level of cannot be the same in different countries and occur simultaneously, because of different country development levels, the speed of new technologies penetration, the quality of education, the spread of ICT. In order to group EU countries by the digitalization level, cluster analysis is carried out. 3 clusters are identified, in the countries of the first cluster the highest values for all indicators are observed, these countries are the leaders in the digitalization extension. Countries in the second cluster have sufficiently high potential for digitalization extension. Countries of the third cluster have significant gap in the digitalization level in comparison with the countries included in the previous clusters.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/32463
ISSN: 2409-8892
Власник авторського права: © Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2020
URL-посилання пов’язаного матеріалу: https://doi.org/10.1787/5ade2bba-en
https://digitalchallengers.mckinsey.com/
https://unctad.org/en/PublicationsLibrary/der2019_overview_ru.pdf
https://www.company.rt.ru/upload/iblock/d79/2018.pdf
https://internetworldstats.com/
https://ubr.ua/ukraine-and-world/technology/nazvany-strany-lidery-po-urovnju-razvitija-tsifrovoj-ekonomiki-3848422
https://ec.europa.eu/information_society/newsroom/image/document/2018-20/desi-2018-methodology_E886EDCA-B32A-AEFB-07F5911DE975477B_52297.pdf
https://ec.europa.eu/digital-single-market/desi
https://www.internetworldstats.com/stats.htm
http://hdr.undp.org/en/content/2019-human-development-index-ranking
http://statisticstimes.com/ranking/global-innovation-index.php
https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/ICT_specialists_in_employment
Перелік літератури: 1. Vectors of Digital Transformation. OECD Digital Economy Papers. № 273. OECD Publishing. 2019. URL: https://doi.org/10.1787/5ade2bba-en. https://doi.org/10.1787/5ade2bba-en
2. The Rise of Digital Challengers. Digital. McKinsey. URL: https://digitalchallengers.mckinsey.com/.
3. Бажал Ю., Бакуменко В., Бондарчук І. та ін. Інформаційна економіка. Роль інформації у формуванні ринкової економіки: монографія / за заг. ред. І. Розпутенка. Київ: К.І.С., 2004. С. 33–57.
4. Коляденко С. В. Цифрова економіка: передумови та етапи становлення в Україні та світі. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2016. № 6. С. 105–112.
5. Мешко Н. П., Сазонець О. М., Джусов О. А. та ін. Стратегії високотехнологічного розвитку в умовах глобалізації: національний та корпоративний аспекти: монографія. Донецьк: Юго-Восток, 2012. 470 c.
6. Соколова Г. Б. Деякі аспекти розвитку цифрової економіки в Україні. Економічний вісник Донбасу. 2018. № 1 (51). С. 92–96.
7. Negroponte N. Being Digital. Knopf, 1995. 256 p.
8. Доклад о цифровой экономике 2019. URL: https://unctad.org/en/PublicationsLibrary/der2019_overview_ru.pdf.
9. Моніторинг глобальних трендів цифровізації. URL: https://www.company.rt.ru/upload/iblock/d79/2018.pdf.
10. Internet World Stats. URL: https://internetworldstats.com/.
11. Все буде digital: названі країни-лідери за рівнем розвитку цифрової економіки. URL: https://ubr.ua/ukraine-and-world/technology/nazvany-strany-lidery-po-urovnju-razvitija-tsifrovoj-ekonomiki-3848422.
12. Digital Economy and Society Index Methodological note. URL: https://ec.europa.eu/information_society/newsroom/image/document/2018-20/desi-2018-methodology_E886EDCA-B32A-AEFB-07F5911DE975477B_52297.pdf.
13. The Digital Economy and Society Index (DESI). URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/desi.
14. Internet Usage Statistics. URL: https://www.internetworldstats.com/stats.htm.
15. 2019 Human Development Index Ranking. URL: http://hdr.undp.org/en/content/2019-human-development-index-ranking.
16. Global Innovation Index. URL: http://statisticstimes.com/ranking/global-innovation-index.php.
17. ICT specialists in employment. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/ICT_specialists_in_employment.
References: 1. Vectors of Digital Transformation. OECD Digital Economy Papers. № 273. OECD Publishing. 2019. URL: https://doi.org/10.1787/5ade2bba-en. https://doi.org/10.1787/5ade2bba-en
2. The Rise of Digital Challengers. Digital. McKinsey. URL: https://digitalchallengers.mckinsey.com/.
3. Bazhal YU., Bakumenko V., Bondarchuk I. ta in. Informatsiyna ekonomika. Rol informatsiyi u formuvanni rynkovoyi ekonomiky: monohrafiya / za zah. red. I. Rozputenka. Kyiv: K.I.S., 2004. Р. 33–57.
4. Kolyadenko S. V. Tsyfrova ekonomika: peredumovy ta etapy stanovlennya v Ukrayini ta sviti. Digital economy: preconditions and stages of formation in Ukraine and in the world. Ekonomika. Finansy. Menedzhment: aktualʹni pytannya nauky i praktyky. № 6. Р. 105–112. [Іn Ukrainian].
5. Meshko N. P. Sazonets’ O. M., Dzhusov O. A., Pirog O. V., Sardak S. Ye. Stratehiyi vysokotekhnolohichnoho rozvytku v umovakh hlobalizatsiyi: natsionalʹnyy ta korporatyvnyy aspekty: monohrafiya. Strategies for high-tech development in a globalizing environment: national and corporate aspects, Donetsʹk: Yuho-Vostok, 2012. 470 p.
6. Sokolova H. B. Deyaki aspekty rozvytku tsyfrovoyi ekonomiky v Ukrayini. Some aspects of the development of the digital economy in Ukraine. Ekonomichnyy visnyk Donbasu. 2018. № 1 (51). Р. 92–96.
7. Negroponte N. Being Digital. Knopf, 1995. 256 p.
8. Doklad o tsifrovoy ekonomike 2019. URL: https://unctad.org/en/PublicationsLibrary/der2019_overview_ru.pdf.
9. Monitorynh hlobalnykh trendiv tsyfrovizatsiі. URL: https://www.company.rt.ru/upload/iblock/d79/2018.pdf.
10. Internet World Stats. URL: https://internetworldstats.com/.
11. Vse bude digital: nazvani krayiny-lidery za rivnem rozvytku tsyfrovoyi ekonomiky. URL: https://ubr.ua/ukraine-and-world/technology/nazvany-strany-lidery-po-urovnju-razvitija-tsifrovoj-ekonomiki-3848422.
12. Digital Economy and Society Index Methodological note. URL: https://ec.europa.eu/information_society/newsroom/image/document/2018-20/desi-2018-methodology_E886EDCA-B32A-AEFB-07F5911DE975477B_52297.pdf.
13. The Digital Economy and Society Index (DESI). URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/desi.
14. Internet Usage Statistics. URL: https://www.internetworldstats.com/stats.htm.
15. 2019 Human Development Index Ranking. URL: http://hdr.undp.org/en/content/2019-human-development-index-ranking.
16. Global Innovation Index. URL: http://statisticstimes.com/ranking/global-innovation-index.php.
17. ICT specialists in employment. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/ICT_specialists_in_employment.
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Галицький економічний вісник, 2020, № 2 (63)



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.