Механізми управління соціальними ресурсами підприємств

Abstract

Доведено, що на практиці соціальна компонента, як правило, нівелюється або розглядається у відриві від основної діяльності, що суперечить вимогам комплексності використання всіх видів ресурсів, не дозволяє оцінити соціально відповідальну діяльність як вагомий внесок в розвиток конкурентоздатності суб’єкта господарювання. Подано авторське розуміння поняття «соціальні ресурси» – це економічний фактор в основу якого покладена взаємодія людини, бізнесу та суспільства як у внутрішньому, так й у зовнішньому середовищі суб’єкта економіки. В авторському визначенні акумулюється основний елемент концепції стійкого розвитку – використання внутрішніх та зовнішніх соціальних ресурсів (внутрішня взаємодія трудових ресурсів та результат взаємодії із бізнес-партнерами, державою, суспільством у зовнішньому середовищі). Охарактеризовано механізми ефективного залучення соціальних ресурсів в господарський обіг, за яким необхідно дотримуватись певних принципів соціально відповідальної діяльності, які мають як загальноприйнятий, так й специфічний характер. Використання першої групи принципів пов’язане із тим, що соціальні ресурси є складовою частиною загальної системи ресурсів підприємства. До них можна віднести: ефективність, комплексність, доцільність, узгодженість інтересів, цільове призначення, багаторівневий аналіз.

Доказано, что на практике социальная компонента, как правило, нивелируется или рассматривается в отрыве от основной деятельности, противоречит требованиям комплексности использования всех видов ресурсов, не позволяет оценить социально ответственную деятельность как весомый вклад в развитие конкурентоспособности предприятия. Представлено авторское понимание понятия «социальные ресурсы» - э то экономический фактор, в основу которого положена взаимодействие человека, бизнеса и общества как во внутренней, так и во внешней среде субъекта экономики. В авторском определении аккумулируется основной элемент концепции устойчивого развития - использование внутренних и внешних социальных ресурсов (внутреннее взаимодействие трудовых ресурсов и результат взаимодействия с бизнес-партнерами, государством, обществом во внешней среде).Охарактеризованы механизмы эффективного привлечения социальных ресурсов в хозяйственный оборот, по которым необходимо придерживаться определенных принципов социально ответственной деятельности, которые имеют как общепринятый, так и специфический характер. Использование первой группы принципов связано с тем, что социальные ресурсы являются составной частью общей системы ресурсов предприятия. К ним можно отнести: эффективность, комплексность, целесообразность, согласованность интересов, целевое назначение, многоуровневый анализ.

It is proved that the social component is usually offset or considered separate from the main activity, in practice that contrary to the requirements of the all kinds of resources complex using, does not allow to assess socially responsible activity as a significant contribution to the development the competitiveness of the economic activity subject. Here is provided the author's understanding of the concept of «social resources» as an economic factor based on the interaction of human, business and society in the internal as well as external environment of the subject of the economy. It is accumulated in the author's definition, the main element of the sustainable development concept, which means using of internal and external social resources (internal interaction of labour resources and the result of interaction with business partners, the state, and society in the external environment). Here is characterized the mechanisms of the effective engagement of the social resources into economic turnover in accordance with which it is necessary to adhere to certain principles of socially responsible activity, which have both generally accepted as well as specific character. The use of the first group of principles is due to the fact that social resources are an integral part of the enterprise’s overall resources system. These issues may include efficiency, complexity, and expediency, consistency of interests, purpose, and multilevel analysis.