Парадигма удосконалення управління соціогуманітарною компонентою господарської діяльності підприємства

Abstract

Наукова дослідження скероване на збудження соціальної активності як сукупності форм людської діяльності, свідомо орієнтованої на вирішення завдань, які стоять перед суспільством, регіоном, соціальною групою трудового колективу в конкретний історичний період. На прикладі медичного, комунально-побутового та культурологічного обслуговування працюючих охарактеризовано його сучасний стан на вітчизняних машинобудівних підприємствах, запропоновано теоретико-методологічну модель (парадигму) її розвитку в ланцюзі держава – галузь, підприємство – споживачі продукції, робіт і послуг та основні напрями розвитку в контексті Європейської трансформації. В Україні, на даний час, спостерігається складний політичний процес, який переріс у гібридну війну. Тим часом, якими б не були складнощі політичних і міжнародних відносин, вони аж ніяк не відміняють проведення економічних і соціальних перетворень у господарському комплексі України загалом та в його соціогуманітарній компоненті зокрема.

Currently in Ukraine there is a difficult political process which has grown into hybrid war. However, the complications of political and international relations do not abolish the economic and social changes in the economic sector of Ukraine, and particular in his socio-humanitarian component. Research work aims to excitation of social activity as totalities of forms of human activity oriented to solution of problems that society faces, region and social group of labor collective in a specific historical period. The level by socio-humanitarian development of labour staff of industrial enterprises as an economic component find expression in the set of conditions and relations, that determine life, labour, way of life and intellectually-cultural development of workers of this enterprise. The author characterizes the level of satisfaction of different necessities of people (not only physical but also social, intellectual, spiritual) which has been attained on the certain interval of time in a collective, and also determines and estimates the real economic sources, social and legal guarantees, providing of vital functions and further development of industrial collectives. A problem is examined in the context of quality of life that is characteristics not only of certain level of consumption of material and spiritual welfare, development of education, culture, medical service, safe environment, but also by qualitative communal and domestic service and by reliable insurance in case of temporal disability, safety of labour and employment in the conditions of enterprise.