Інституціоналізація синергетичної економіки

Abstract

Проаналізовано синергетичний парадокс, який є джерелом розвитку багатогранних проявів економічної динаміки, запропоновано концептуальний підхід до визначення суті й методології аналізу економічних інститутів сучасного українського суспільства. У процеси інституціоналізації економіки відбувається постійний відбір найкращого варіанта розвитку. Сенс трансплантації полягає у прискоренні інституційного розвитку, проте при цьому виникає небезпека відторгнення або дисфункції трансплантованих інститутів. Обговорено проблему вибору трансплантанту, описано стратегії й технології трансплантації, проаналізовано роль держави в трансплантаційних процесах. Економічне зростання прямо пропорційне розширенню інститутів і обернено пропорційне неформальній сфері. Тобто чим ефективніше формальні інститути і чим повніше задоволений попит суспільства на них, тим вище очікуване і прогнозоване економічне зростання і тим більше локалізована неформальна активність. Проаналізовано природу інституціоналізації економіки України та її інтеграції в глобальний економічний простір. Неоінституціоналізм розширює базу аналізу власності шляхом включення до нього, поряд із приватною власністю, колективної і державної та зіставлення їх порівняльної ефективності. Наукова новизна пов’язана зі звертанням до нелінійної методології, до синергетичних принципів аналізу проблем нелінійності соціально-економічного розвитку та його раціонального оцінювання в інституціоналізмі.

Synergistic paradox as the source of the variety and combination of economic dynamics is analyzed, a conceptual approach to determine the nature and methodology of analysis economic institutions of the Ukrainian society is offered. There is a constant selection of the best options for institutional economic development within the institutionalization itself. Acceleration of institutional development is the sense of the transplantation of institutions however there is danger of rejection dysfunctions of transplanted institutions. The economic growth is directly proportional to the expansion of institutes, and it is inversely proportional to the informal sphere, i.e. the more effective formal institutes are and the fuller the demand of society is satisfied, the higher the expected and predicted economic growth is and the more informal activity is localized. This article analyses the nature of institutionalization of the economy of Ukraine and Ukraine's integration into the globalized economic environment. The modeling of institutional infrastructure of a transitional economy provides formation of the system of intermediate, auxiliary institutes and transitional institutional forms that promotes transition to a market economy. The lag effect of informal institutional characteristics is one of the essential factors of the market institutionalization, transition of informal formations into formal ones that is complicated by the lag effect of informal institutes. The target orientation of transformation of informal norms into institutional ones is stability of the economic growth in the long-term period. The neoinstitutionalizm is widening the base of property analysis by comprising collective and state along with the private property and comparing their effectiveness. It is emphasized that property is one of the basic social institute of national economy. The scientific novelty is associated with an appeal to non-linear methodology to the principles of synergetic nonlinear analysis of the problems of social-economic development and rational assessment of the institutionalism.