Фіскальна система російської імперії та її реформування наприкінці ХІХ століття

Abstract

Основну увагу приділено аналізу проведеного М.Х. Бунге фіскального реформування. До найбільш визначних перетворень віднесено скасування феодального фіскального атавізму – подушного податку, який складав основу архаїчної напівфеодальної загальноросійської державної податкової системи Російської імперії до 1880-х рр. Акцентується увага, що саме зі скасуванням подушного податку набула завершеності Селянська реформа 1861 р. та був зроблений перший крок до запровадження принципів рівності в оподаткуванні шляхом запровадження загального прибуткового податку, до якого у підсумку прагнув М.Х. Бунге. Розглянуто весь комплекс податкових перетворень, здійснених М.Х. Бунге (реформування подушного та земельного податку, податку на нерухомість, торгівлю та промисли, грошові капітали, спадщину, а також алкогольного, тютюнового і цукрового акцизу тощо).

The paper focuses on the analysis of the fiscal reform conducted by Bunge M. Kh. He managed to develop and implement a strategy of radical reforms of the tax system of the Russian Empire, aimed at overcoming the feudal remnants, social inequality in the payment of tax payments and begin its reorganization in accordance with the latest scientific achievements of European financial opinion, taking into account market conditions. The most prominent changes include the abolition of the feudal fiscal atavizm - poll tax, which was the basis of all-archaic semi-feudal state tax system of the Russian Empire until 1880's. The attention is paid to the fact that this abolition of the poll tax peasant reform became complete in 1861 and the first step was made to implement the principle of equality in taxation by introducing the general income tax, which ultimately was sought by Bunge M. Kh. We consider the full range of tax reforms undertaken by Bunge M.Kh. in the field of direct taxation, and in the system of excise and customs duties (reform of poll and land tax, property tax, trade and crafts tax, money capital tax, inheritance tax, and alcohol, tobacco and sugar excise and import duties). Based on their analysis the conclusions about the socio-economic importance of reforms, their strategic and situational national economic and fiscal performance were made.