Мариненко Н. Ю., Яворський А. П. Цифрова трансформація систем управління підприємством: факторний вимір. Бізнес Інформ. 2026. №7. C. 216–224.

Abstract

У статті висвітлено питання цифрової трансформації систем управління підприємством, оскільки поза увагою науковців досі залишалося комплексне оцінювання системної взаємодії та мультиплікативного ефекту детермінант цифровізації менеджменту, а також порівняльний аналіз їхнього факторного профілю в умовах міждержавних розривів. Мета дослідження полягає в ідентифікації, систематизації та характеристиці факторів цифрової трансформації систем управління підприємством, обґрунтуванні їхніх причинно-наслідкових взаємозв’язків, а також у виявленні відмінностей цифрової зрілості підприємств України та країн Європейського Союзу. У роботі використано комплекс методів систематизації, морфологічного та порівняльного аналізу, системний і структурно-ієрархічний підходи, а також класичні статистичні й таблично-графічні методи обробки емпіричних даних Eurostat і Держстату України за 2021–2024 рр. У результаті дослідження обґрунтовано концептуальні засади формування цифрових систем управління на основі інтеграції хмарних сервісів, ERP-, CRM-, BI-систем, АІ та кіберзахисту. Запропоновано авторську класифікацію 14 ключових факторів впливу за природою виникнення, рівнем прояву, ступенем керованості, напрямом і горизонтом дії. На основі міждержавних зіставлень встановлено, що для підприємств ЄС характерною є модель «системного підсилення» з високими показниками використання хмари, ERP, CRM, BI та AI, тоді як для України притаманна модель «структурного вирівнювання» із позитивною динамікою впровадження ERP/CRM, але наявністю інфраструктурних і аналітичних розривів. Наукова новизна полягає в доведенні мультиплікативного характеру взаємодії факторів цифрової трансформації, за якого обмеженість інфраструктурного чи кадрового блоку знижує віддачу від застосування інструментів BI та AI. Визначено ієрархію детермінант, у якій хмарна інфраструктура та якість даних виступають базою, ERP і CRM забезпечують процесну інтеграцію, а аналітика та штучний інтелект формують інтелектуальний контур управління. Практична цінність отриманих результатів полягає в можливості використання сформованого факторного профілю керівництвом підприємств для діагностики цифрової зрілості, виявлення «вузьких місць» у системі менеджменту та обґрунтування стратегічних пріоритетів цифрового розвитку в умовах євроінтеграції.