Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52544| Назва: | Розробка архітектури програмного забезпечення з використанням об’єктноорієнтованої мови програмування Python та моделей регресійного аналізу прогнозування епідеміологічних порогів і статистичних методів. |
| Інші назви: | Development of software architecture using the object-oriented programming language Python, regression analysis models for forecasting epidemiological thresholds, and statistical methods. |
| Автори: | Білонога, Федір Миколайович Bilonoha, Fedir |
| Приналежність: | ТНТУ ім. І. Пулюя, Факультет комп’ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії, Кафедра програмної інженерії, м. Тернопіль, Україна |
| Бібліографічне посилання: | Білонога Ф.М. Розробка архітектури програмного забезпечення з використанням об’єктно-орієнтованої мови програмування Python та моделей регресійного аналізу прогнозування епідеміологічних порогів і статистичних методів. : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня бакалавра : 121 - інженерія програмного забезпечення / наук. кер. М.Р Петрик. Тернопіль : Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2026. 82 с. |
| Дата публікації: | чер-2026 |
| Дата внесення: | 22-чер-2026 |
| Видавництво: | Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя |
| Країна (код): | UA |
| Місце видання, проведення: | Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, факультет ФІС |
| Науковий керівник: | Петрик, Михайло Романович |
| Члени комітету: | Ревнюк, Олександр Андрійович |
| УДК: | 004.9 |
| Теми: | інженерія програмного забезпечення прогнозування інфекційних захворювань грип а трансформер software engineering Forecasting infectious diseases Influenza a transformer |
| Кількість сторінок: | 82 |
| Короткий огляд (реферат): | Головною метою цієї кваліфікаційної роботи є розробка програмної системи для
точного прогнозування захворюваності на грип А (Influenza A) із застосуванням
класичних статистичних базових моделей та сучасних архітектур глибокого навчання.
Перший розділ присвячено аналізу предметної області, зокрема проблемам
прогнозування поширення респіраторних інфекцій для забезпечення своєчасної
підготовки та ефективного розподілу медичних ресурсів. Досліджено особливості
застосування традиційних моделей часових рядів (ARIMA та експоненційного
згладжування ETS), а також нейромережевих архітектур (Simple RNN, LSTM, GRU,
BiLSTM, BiGRU та Transformer) для розв'язання цих задач. Виконано огляд наявних
підходів до аналізу епідеміологічних даних на основі щомісячної статистики США з 2009
по 2023 роки, а також обґрунтовано вибір архітектурних рішень для створення
прогнозуючої платформи.
У другому розділі розглянуто архітектуру розроблених прогнозуючих моделей та
процес їх налаштування з використанням розподілу даних на навчальну та тестову
вибірки. Описано структуру нейромережевих модулів, зокрема реалізацію
найефективнішої одновимірної моделі HistoFluAFormer на базі архітектури Transformer,
яка використовує виключно історичні послідовності інцидентності та механізм
самоуваги (self-attention) з позиційним кодуванням. Крім того, наведено результати
тестування моделей, виконано оцінювання точності за метриками MSE, MAE, GMRAEта Theil U1, що підтвердило перевагу методів глибокого навчання у фіксації нелінійної
сезонності та довгострокових часових залежностей. Окреслено перспективи
впровадження розробленого рішення у реальні процеси епідеміологічного нагляду,
особливо в умовах, коли додаткові допоміжні дані є недоступними, запізнюються або є
ненадійними.
У третьому розділі подано аналіз умов праці розробника програмного забезпечення
в контексті охорони праці та безпеки життєдіяльності. Розглянуто вимоги здійснення
долікарської допомога при обмороженні щодо відповідно до чинних нормативних
документів. Також розглянуто естетичне оформлення та ергономічне дослідження
робочого місця оператора. The primary objective of this qualification work is to develop a software system for the accurate forecasting of Influenza A incidence using classical statistical baseline models and modern deep learning architectures. The first chapter is devoted to the analysis of the subject area, in particular, the problems of forecasting the spread of respiratory infections to ensure timely preparedness and effective allocation of medical resources. The specifics of applying traditional time series models (ARIMA and ETS exponential smoothing) as well as neural network architectures (Simple RNN, LSTM, GRU, BiLSTM, BiGRU, and Transformer) to solve these problems are investigated. A review of existing approaches to the analysis of epidemiological data based on monthly US statistics from 2009 to 2023 is performed, and the choice of architectural solutions for creating the forecasting platform is justified.The second chapter considers the architecture of the developed forecasting models and the process of their tuning using the data split into training and testing sets. The structure of the neural network modules is described, including the implementation of the most efficient univariate HistoFluAFormer model based on the Transformer architecture, which uses exclusively historical incidence sequences and a self-attention mechanism with positional encoding. In addition, the results of model testing are presented, and accuracy evaluation is performed using MSE, MAE, GMRAE, and Theil U1 metrics, which confirmed the superiority of deep learning methods in capturing nonlinear seasonality and long-term temporal dependencies. The prospects of deploying the developed solution into real-world epidemiological surveillance processes are outlined, especially in conditions where additional auxiliary data are unavailable, delayed, or unreliable. The third chapter presents an analysis of a software developer's working conditions in the context of occupational health and safety. The requirements for providing first aid for frostbite in accordance with current regulatory documents are considered. The aesthetic design and ergonomic study of the operator's workplace are also examined. |
| Зміст: | АНОТАЦІЯ ............................................................................................................ 4 ABSTRACT .......................................................................................................... 6 ЗМІСТ .................................................................................................................. 8 ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ........................................................................................ 10 ВСТУП ................................................................................................................. 11 1. АНАЛІЗ СТАНУ ПРОБЛЕМИ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ РОБОТИ ...... 14 • 1.1 Аналіз предметної області та проблемні засади роботи ............................. 14 • 1.2 Основні підходи до розробки програмних систем статистичного аналізу та прогнозування епідеміологічних порогів ................................................................ 21 • 1.3 Огляд існуючих програмних рішень та суміжних систем ............................. 25 2. ПРОЄКТУВАННЯ ПРОГРАМНОЇ СИСТЕМИ ТА ЇЇ КОМПОНЕНТІВ, ОСНОВНІ ВИКОРИСТОВУВАНІ МЕТОДИ ...................................................... 29 • 2.1 Методи. Джерело даних та роботи. Класичні базові моделі часових рядів: ETS та SARIMA ....................................................................................................... 29 • 2.2. Базові моделі глибокого навчання: проста RNN, LSTM, GRU, BiLSTM та BiGRU .......................................................................................................................... 31• 2.3. Пропонована архітектура трансформера: HistoFluAFormer ........................... 33 • 2.4. Розгортання моделі HistoFluAFormer. Навчання моделей, налаштування гіперпараметрів та реалізація моделей RNN, LSTM, GRU, BiLSTM та BiGRU. Метрики оцінки прогнозів та порівняння моделей ............................................. 38 • 2.5. Тестування системи. Розкладання тимчасових рядів випадків грипу А ... 41 • 2.6 Аналіз моделі експонентного згладжування Холта-Вінтерса. Оцінка моделі експонентного згладжування Холта-Вінтерса. ......................................................... 47 • 2.7 Аналіз авторегресійної інтегрованої моделі ковзного середнього (ARIMA). ВИСНОВКИ .......................................................................................................... 71 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 73 ДОДАТКИ ............................................................................................................. 79 • Додаток А. Програмна реалізація архітектури нейронної мережі HistoFluAFormer на базі фреймворку PyTorch. ......................................................... 80 • Додаток Б. Програмна реалізація підготовки даних та формування ковзного вікна для часових рядів. .......................................................................................... 81 • Додаток В. Програмна реалізація рекурентної нейронної мережі довгої короткострокової пам'яті (LSTM). Програмна реалізація функцій для розрахунку метрик оцінювання якості прогнозування ................................................................. 82 |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52544 |
| Власник авторського права: | © Білонога Федір Миколайович, 2026 |
| Перелік літератури: | Choreño-Parra J. A., Jiménez-Álvarez L. A., Cruz-Lagunas A. et al. Clinical and immunological factors that distinguish COVID-19 from pandemic influenza a (h1n1). Front. Immunol. 2021. Vol. 12. Article 593595. Nyarko E., Agyemang E. F., Arku D. COVID-19 and online teaching in higher education: a discrete choice experiment. Model Assist. Stat. Appl. 2023. Vol. 18, no. 2. P. 115–123. Kim H., Webster R. G., Webby R. J. Influenza virus: dealing with a drifting and shifting pathogen. Viral immunol. 2018. Vol. 31, no. 2. P. 174–183. Bloom D. E., Kuhn M., Prettner K. Modern infectious diseases: macroeconomic impacts and policy responses. J. Econ. Lit. 2022. Vol. 60, no. 1. P. 85–131 Paget J., Spreeuwenberg P., Charu V. et al. Global mortality associated with seasonal influenza epidemics: new burden estimates and predictors from the GLaMOR project. J. Glob. Health. 2019. Vol. 9, no. 2 Hansen C. L., Chaves S. S., Demont C., Viboud C. Mortality associated with influenza and respiratory syncytial virus in the US, 1999-2018. JAMA Netw. Open. 2022. Vol. 5, no. 2. Article e220527. Cutler D., Miller G. The role of public health improvements in health advances: the twentieth-century United States. Demography. 2005. Vol. 42, no. 1. P. 1–22. Coburn B. J., Wagner B. G., Blower S. Modeling influenza epidemics and pandemics: insights into the future of swine flu (h1n1). BMC Med. 2009. Vol. 7. P. 1–8 Beauchemin C. A. A., Handel A. A review of mathematical models of influenza a infections within a host or cell culture: lessons learned and challenges ahead. BMC Public Health. 2011. Vol. 11. P. 1–15. Dugas A. F., Jalalpour M., Gel Y. et al. Influenza forecasting with Google flu trends. PLOS ONE. 2013. Vol. 8, no. 2. Article e56176. Yang S., Santillana M., Kou S. C. Accurate estimation of influenza epidemics using Google search data via ARGO. Proc. Natl. Acad. Sci. 2015. Vol. 112, no. 47. P. 14473–14478 Santillana M., Nguyen A. T., Dredze M. et al. Combining search, social media, and traditional data sources to improve influenza surveillance. PLOS Comput. Biol. 2015. Vol. 11, no. 10. Article e1004513 Lu F. S., Hou S., Baltrusaitis K. et al. Accurate influenza monitoring and forecasting using novel internet data streams: a case study in the Boston metropolis. JMIR public health surveill. 2018. Vol. 4, no. 1. Article e8950. Kane M. J., Price N., Scotch M., Rabinowitz P. Comparison of ARIMA and random forest time series models for prediction of avian influenza h5n1 outbreaks. BMC Bioinform. 2014. Vol. 15, no. 1. P. 276. Miliou I., Xiong X., Rinzivillo S. et al. Predicting seasonal influenza using supermarket retail records. PLOS Comput. Biol. 2021. Vol. 17, no. 7. Article e1009087 |
| Тип вмісту: | Bachelor Thesis |
| Розташовується у зібраннях: | 121 — Інженерія програмного забезпечення, F2 Інженерія програмного забезпечення (бакалаври) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| dyplom_Bilonoha_F_2026.pdf | 2,52 MB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
Інструменти адміністратора