СИМБІОЗ НАУКИ І ПСЕВДОНАУКИ В ЦИКЛІТВОРІВ ПРО ШЕРЛОКА ГОЛМСА

Abstract

Статтю присвячено дослідженню специфіки співіснування та взаємодії наукових і псевдонаукових елементів у циклі творів про Шерлока Голмса Артура Конан-Дойла, а також їхньої функціональної ролі у формуванні образу детектива та художньоїструктури текстів. У статті досліджено особливості взаємодії наукового та псевдонаукового знання у даному циклі. Визначено, що образ Шерлока Голмса репрезентує ідеал раціонального мислення, проте водночас включає елементи псевдонаукових концепцій, характерних для інтелектуального контексту вікторіанської культури. Обґрунтовано, що симбіоз науки і псевдонауки виконує важливу наративну та культурну функцію, забезпечуючи переконливість і популярність детективного дискурсу. Попри усталене сприйняття Шерлока Голмса як втілення наукового підходу, у творах Артура Конан-Дойла наявні елементи, що суперечать принципам сучасної науки та можуть бути віднесені до псевдонауки. Це породжує необхідність критичного переос-мислення образу детектива і вимагає аналізу того, чиє цей симбіоз художнім прийомом, відображенням історичного контексту чи проявом авторських переконань. У циклі творів про Шерлока Голмса, створеному Артуром Конан-Дойлом, репрезентовано унікальне поєднання наукового мислення та елементів псевдонаукових уявлень, характерних для епохи кінця ХІХ –початку ХХ століття. Постає проблема визначення межі між раціональним науковим методом, який уособлює головний герой, та тими знаннями і практиками, що мають ознаки псевдонауки, але впливають на розвиток сюжету і формування детективної логіки. Виникає необхідність з’ясувати, яким чином цей симбіоз відображає інтелектуальний контекст ISSN2786-6165 (ONLINE) No4(46) 20261797доби та впливає на сприйняття науки в художньому дискурсі. Для досягнення поставленої мети передбачається виконання таких завдань: охарактеризувати науковий метод, яким користується Шерлок Голмс, визначити основні прояви псевдонаукових уявлень у творах Артура Конан-Дойла, проаналізувати форми взаємодії науки і псевдонауки в сюжетах оповідань і повістей, з’ясувати вплив цього симбіозу на побудову детективної логіки, розкрити зв’язок між зазначеним явищем і культурно-інтелектуальним контекстом епохи. Предметом дослідження є специфіка співіснування та взаємодії наукових і псевдонаукових елементів у зазначеному циклі творів, а також їхня функціональна роль у формуванні образу детектива та художньої структури текстів.