Формування оптимальних підходів до управління бізнес-процесами в контексті інклюзивного та смарт розвитку територіальних громад України

Abstract

Курах О.П. Формування оптимальних підходів до управління бізнес-процесами в контексті інклюзивного та смарт розвитку територіальних громад України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 «Менеджмент». – Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України, Тернопіль, 2026. Дисертаційну роботу присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних положень та виробленню науково-практичних рекомендацій щодо формування оптимальних підходів до управління бізнес-процесами в контексті інклюзивного та смарт розвитку територіальних громад України. У першому розділі дисертації «Теоретико-методичні засади та інструменти управління бізнес-процесами в контексті інклюзивного та смарт розвитку територіальних громад» сформовано теоретико-методичне підґрунтя для розроблення оптимальних підходів до управління бізнес-процесами територіальних громад України в контексті їх інклюзивного та смарт розвитку. Обґрунтовано, що в умовах децентралізації, повоєнного відновлення та зростання запиту на якісні публічні послуги саме процесно-орієнтована логіка управління дозволяє перейти від фрагментарних рішень до керованої системи «цілі – процеси – ресурси – результати – зворотний зв’язок». Показано, що бізнес-процеси територіальної громади доцільно розглядати ширше за адміністративні процедури: вони охоплюють управлінські, сервісні, фінансові, інформаційні та комунікаційні дії органів місцевого самоврядування й підпорядкованих структур, а також взаємодію з громадянами, бізнесом і громадськими організаціями. Такий підхід дає змогу виявити недоліки, зменшити транзакційні витрати, підвищити прозорість і підзвітність та забезпечити вимірюваність результатів і якості публічних послуг. Систематизовано наукові підходи до процесного управління та визначено особливості його застосування у публічному секторі на рівні територіальних громад. Аргументовано, що оптимізація бізнес-процесів у територіальних громадах має спиратися на поєднання організаційних регламентів, сучасних управлінських інструментів та цифрової підтримки включно з використанням даних для планування, моніторингу й оцінювання. Водночас доведено, що цифровізація не є самоціллю: вона повинна підсилювати доступність, зрозумілість і безбар’єрність сервісів, зменшувати нерівність у доступі до послуг і участі, забезпечувати різним групам населення рівні можливості взаємодії з владою. Розкрито зміст інклюзивного розвитку як орієнтації на участь, справедливість, недискримінацію, врахування потреб вразливих груп та формування соціальної згуртованості, а смарт розвитку – як інноваційної траєкторії, що базується на цифрових технологіях, відкритих даних, мережевій взаємодії та інституційній спроможності до навчання й адаптації. Доведено взаємодоповнювальний характер інклюзивного та смарт вимірів у розвитку територіальних громад: інклюзивність виступає соціальною основою легітимності смарт-трансформацій, тоді як смарт інструменти підвищують ефективність інклюзивної політики через точніше виявлення потреб, адресність рішень, прозорі процедури та контроль результатів. Додатково визначено принципи, на яких має ґрунтуватися така інтеграція: орієнтація на цінність для мешканця як кінцевого користувача послуг; прозорість і простежуваність процедур; стандартизація та регламентація ключових процесів із закріпленням відповідальності; управління ризиками та запобігання конфлікту інтересів; партнерська взаємодія зі стейкхолдерами; безперервне вдосконалення на основі показників результативності, якості, доступності та задоволеності. Показано, що включення інклюзивних критеріїв у проєктування процесів змінює акценти оптимізації: поряд із швидкістю та вартістю критичними стають зрозумілість інформації, альтернативні канали отримання послуги, адаптивність до різних потреб, а також механізми зворотного зв’язку і участі. У другому розділі дисертації «Аналіз сучасного стану управління бізнес-процесами в територіальних громадах» здійснено комплексну діагностику сучасного стану управління бізнес-процесами територіальних громад західного регіону України з акцентом на вимірюванні рівня їх інклюзивного і смарт розвитку та виявленні чинників, які визначають відмінності між громадами. Дослідження побудовано на поєднанні розрахункового блоку, стратегічної діагностики та анкетування, що забезпечило зіставлення статистичних характеристик із оцінками стейкхолдерів і практиків на місцях. Розроблено та застосовано систему аналітичних показників для оцінювання рівня інклюзивного і смарт розвитку громад. Показники згруповано за взаємопов’язаними сферами, які відображають демографічний потенціал, бюджетну спроможність, економічну активність, соціальну сферу та розвиток сервісів і інфраструктури, включно з цифровою складовою. Для забезпечення порівнюваності різнорідних індикаторів у роботі виконано їх нормалізацію, після чого реалізовано інтегральне оцінювання шляхом побудови підіндексів за кожною сферою та формування зведеного інтегрального індексу інклюзивного та смарт розвитку громади. Обґрунтування вагових коефіцієнтів здійснено на основі методу попарних порівнянь, що дало змогу отримати локальні пріоритети складових розвитку та забезпечити узгоджене ранжування їх відносної значущості. Застосування попарних порівнянь посилило методичну коректність агрегування, оскільки дозволило формалізувати експертні судження, мінімізувати суб’єктивність вибору ваг і забезпечити більшу стійкість інтегральних оцінок до впливу одиничних індикаторів. При агрегуванні інтегральних показників використано вагове узгодження, яке відображає різну значущість складових розвитку та запобігає ситуації, коли високі значення окремих індикаторів, які не відображають системні провали в інших сферах. Розрахунки інтегральних індексів засвідчили наявність відчутних міжтериторіальних відмінностей у соціально-економічній динаміці, цифровій трансформації та інституційній зрілості, що прямо позначається на якості управлінських процедур і на здатності територіальних громад підтримувати місцеві бізнес-процеси. Розрахунковий аналіз доповнено опитуванням стейкхолдерів у змішаному форматі, яке охопило представників органів місцевого самоврядування, підприємницького середовища, громадського сектору та активних мешканців. Анкетування проводилося за стандартизованою шкалою оцінювання, а також супроводжувалося обговореннями для уточнення причин оцінок і фіксації локальних бар’єрів. Для підвищення надійності висновків застосовано підхід узгоджених експертних оцінок: індивідуальні відповіді співставлялися, нормалізувалися та агрегувалися у зведені профілі проблем і пріоритетів. Узагальнення результатів опитування підтвердило, що у громадах з нижчою ресурсною базою та слабшою цифровою підтримкою частіше домінують оцінки фрагментарності управлінських дій, нестачі передбачуваних правил взаємодії з бізнесом, недостатності сервісної орієнтації та наявності бар’єрів доступу, що обмежує інклюзивність і гальмує смарт-трансформацію. Обґрунтовано, що багатофакторність і взаємозалежність показників розвитку громад ускладнюють інтерпретацію простих порівнянь, тому для поглиблення доказовості застосовано кореляційно-регресійний аналіз. Побудована модель дала змогу оцінити напрям і силу взаємозв’язків між рівнем інклюзивного та смарт розвитку як результативною змінною та набором факторних характеристик, що описують ресурсну, соціальну, інституційну й цифрову основу територіальної громади. Практичне значення цього підходу полягає в тому, що він дозволяє відокремити системний вплив ключових чинників від випадкових коливань, ранжувати фактори за їх внеском і тим самим конкретизувати управлінські пріоритети оптимізації бізнес-процесів. У третьому розділі дисертації «Концептуальні підходи до оптимізації управління бізнес-процесами в територіальних громадах у контексті їх інклюзивного та смарт розвитку» сформовано прикладні підходи до оптимізації управління бізнес-процесами територіальних громад у контексті їх інклюзивного та смарт розвитку на основі результатів попередньої діагностики, розрахунків і встановлених причинно-наслідкових зв’язків. Концептуальна логіка розділу ґрунтується на переході від констатації проблем до проєктування керованих змін: визначення цільових орієнтирів, вибору інструментів, налаштування процесів і механізмів координації, забезпечення цифрової підтримки та організації моніторингу результатів. У дисертації обґрунтовано, що оптимізація бізнес-процесів у територіальній громаді повинна бути не разовою адміністративною ініціативою, а безперервним циклом управління, який поєднує процесну регламентацію, сервісну орієнтацію, інклюзивні критерії доступності та участі, а також інструменти даних і цифрових платформ для підзвітності та прозорості. Запропоновано інтегровану модель управління бізнес-процесами територіальної громади, яка поєднує стратегічний, процесний, цифровий та інклюзивний контури. Модель передбачає формування «карти процесів» громади з пріоритезацією тих процесів, які створюють найбільшу цінність для мешканців і бізнесу, визначення власників процесів та зон відповідальності, встановлення показників результативності й якості, а також упровадження механізмів зворотного зв’язку для постійного вдосконалення. Окремо наголошено на включенні інклюзивного фільтра до кожного етапу проєктування процесів: доступність інформації та каналів взаємодії, зрозумілість процедур, недискримінаційність, адаптивність до різних потреб і забезпечення рівних можливостей участі. Доведено, що за таких умов цифрові інструменти виконують роль «підсилювача» керованості: вони допомагають стандартизувати процедури, зменшувати суб’єктивність рішень, підвищувати простежуваність дій і забезпечувати вимірюваність змін, не підміняючи при цьому змісту реформ формальною автоматизацією. Визначено практичні напрями оптимізації, згруповані навколо вдосконалення управлінських процесів, сервісних процесів і процесів підтримки розвитку підприємництва. Акцент зроблено на усуненні типових проблемних елементів, виявлених у громадах, зокрема фрагментарності правил взаємодії з бізнесом, недостатньої координації між структурними підрозділами, обмеженої аналітичної обґрунтованості управлінських рішень, нерівності доступу до сервісів і цифрових каналів, а також недостатнього залучення стейкхолдерів до планування змін. Запропоновано підхід до реорганізації процесів на основі спрощення та стандартизації процедур, упровадження уніфікованих сервісних маршрутів, чіткого розмежування функцій фронт-офісу і бек-офісу, підвищення якості комунікації з мешканцями та бізнесом, а також системного розвитку процесних компетентностей персоналу. Для забезпечення стійкості змін обґрунтовано роль моніторингу та контролю на основі системи показників, що відображають не лише оперативну результативність, а й інклюзивність результатів, зокрема зниження бар’єрів, підвищення доступності й прозорості, а також зростання задоволеності користувачів публічних послуг. Розкрито механізми публічно-приватної, соціальної, освітньо-наукової та міжмуніципальної взаємодії як способу розширення ресурсної бази, підвищення якості управлінських рішень і спільного створення сервісів, орієнтованих на потреби різних груп населення. Запропоновано підхід до формування партнерської екосистеми територіальної громади через визначення пріоритетів співпраці, прозорі правила залучення учасників, розподіл ролей та узгодження відповідальності, а також через створення комунікаційних майданчиків для постійного діалогу. Доведено, що проєктна діяльність є практичним механізмом реалізації оптимізаційних рішень, тому в розділі обґрунтовано інституційні варіанти організації проєктного управління в громаді та запропоновано підхід до формування портфеля проєктів, який поєднує розвиток підприємництва, цифрові рішення та інклюзивні ініціативи в єдиній логіці управлінських змін.

O.P. Kurakh. Formation of Optimal Approaches to Business Process Management in the Context of Inclusive and Smart Development of Territorial Communities of Ukraine. – Qualification scientific work as a manuscript. A Doctor of Philosophy (PhD) Dissertation in the field 07 – Management and Administration, Specialty 073 – Management. – Ternopil Ivan Puluj National Technical University. Ministry of Education and Science of Ukraine. Ternopil, 2026. The dissertation is devoted to substantiation of theoretical and methodological provisions and development of scientific and practical recommendations for the formation of optimal approaches to Business Process Management in the context of inclusive and smart development of territorial communities of Ukraine. The first part of the dissertation, “Theoretical and Methodological Principles and Tools of Business Process Management in the Context of Inclusive and Smart Development of Territorial Communities”, serves as a theoretical and methodological foundation for developing optimal approaches to managing business processes of territorial communities of Ukraine in the context of their inclusive and smart development. It has been substantiated that in the conditions of decentralization, post-war reconstruction and growing demand for quality public services, it is the process-oriented logic of management that allows us to move from fragmented solutions to a managed system of Goals – Processes – Resources – Results – Feedback. We have shown that it is advisable to consider the business processes of a territorial community more extensively than administrative procedures as they encompass management, service, financial, information and communication actions of local government bodies and subordinate structures, as well as interaction with citizens, business and public organizations. This approach allows you to identify bottlenecks, reduce transaction costs, increase transparency and accountability, and ensure the measurability of results and service quality. The dissertation systematizes scientific approaches to process management and identifies the features of its application in the public sector at the level of territorial communities. It has been contended that optimizing business processes in communities should rely on a combination of organizational regulations, modern management tools, and digital support, including the use of data for planning, monitoring, and evaluation. At the same time, it has been confirmed that digitalization is not an end goal: it should enhance the accessibility, understandability, and barrier-free nature of services. It should also reduce inequality in access to services and participation and provide different groups of the population with equal opportunities to interact with the authorities. We have presented the content of inclusive development in the form of orientation towards participation, justice, and non-discrimination, considering the needs of vulnerable groups and formation of social cohesion. We have showcased smart development as an innovative trajectory based on digital technologies, open data, network interaction and institutional capacity for learning and adaptation. The dissertation shows the complementary nature of the inclusive and smart dimensions in the development of territorial communities: inclusiveness serves as the social basis for the legitimacy of smart transformations, while smart tools increase the effectiveness of inclusive policies through more accurate identification of needs, targeted solutions, transparent procedures and results-based monitoring. Additionally, we have defined the following principles that ensure such integration: focusing on value for the resident as the end user of services; transparency and traceability of procedures; standardization and regulation of key processes with consolidation of responsibility; risk management and preventing conflict of interest; partnership with stakeholders; continuous improvement based on the indicators of performance, quality, accessibility and satisfaction. It has been shown that integrating inclusive criteria into process design shifts the focus of optimization – in addition to speed and cost, clarity of information, alternative channels for receiving services, adaptability to different needs, as well as feedback and participation mechanisms become critical. Consequently, the theoretical provisions devised in the dissertation set a unified framework for management decisions regarding modernization of processes in communities and provide a logical transition to further analytical and applied parts of the study. In the second part of the dissertation, “Analysis of the Current State of Business Process Management in Territorial Communities”, we have presented a comprehensive diagnosis of the current state of business process management in territorial communities of Western Ukraine with the focus on measuring the level of their inclusive and smart development and identifying factors that determine the differences between territorial communities. The study is based on a combination of a calculation block, strategic diagnostics and questionnaires, which has ensured a comparison of statistical characteristics with the assessments of stakeholders and local practitioners. The dissertation develops and applies a system of analytical indicators to assess the level of inclusive and smart development of communities. The indicators are grouped into interrelated sections that reflect demographic potential, budgetary capacity, economic activity, social sphere, and development of services and infrastructure, including a digital component. To ensure the comparability of heterogeneous indicators their normalization was performed. Subsequently, an integrated assessment was implemented by constructing sub-indices for each area and forming a consolidated integrated index of inclusive and smart community development. Justification of weight coefficients has been carried out on the basis of the method of pairwise comparisons, which made it possible to obtain local priorities of development components and ensure a consistent ranking of their relative importance. The use of pairwise comparisons increased the methodological correctness of aggregation, as it allowed formalizing expert judgments, minimizing the subjectivity of the choice of weights and ensuring greater stability of integral estimates to the influence of single indicators. During aggregating integral indicators, weighting was used, which reflects the different significance of development components and prevents situations when high values of individual indicators do not reflect systemic failures in other areas. Calculations of integral indices have confirmed the presence of significant inter-territorial differences in socio-economic dynamics, digital transformation, and institutional maturity, which directly affects the quality of management procedures and the ability of communities to support local business processes. Calculation analysis was supplemented by a mixed-format stakeholder survey, which included representatives of local governments, a business community, a public sector, and active residents. The survey was conducted using a standardized rating scale and was also accompanied by discussions to clarify the reasons for the ratings and identify local barriers. To increase the reliability of the conclusions, an approach of agreed expert assessments was applied. Individual responses were compared, normalized and aggregated into summary profiles of problems and priorities. The generalization of the survey results confirms that communities with a lower resource base and weaker digital support are more often dominated by assessments of fragmented management actions, a lack of predictable rules of interaction with business, insufficient service orientation, and the presence of access barriers, which limits inclusivity and hinders smart transformation. The dissertation substantiates that the multifactorial nature and interdependence of community development indicators complicate the interpretation of simple comparisons; therefore, correlation-regression analysis was used to deepen the evidence. A constructed model made it possible to assess the direction and strength of the relationships between the level of inclusive and smart development as an outcome variable and a set of factor characteristics that describe the resource, social, institutional, and digital basis of the community. Practical significance of this approach allows you to separate the systemic impact of key factors from random fluctuations, rank factors by their contribution, and thereby specify management priorities for optimizing business processes. In the third part of the dissertation, “Conceptual Approaches to optimizing the Management of Business Processes and Territorial Communities in the Context of their Inclusive and Smart Development”, we have developed applied approaches to optimizing management of business processes of territorial communities in the context of their inclusive and smart development based on the results of preliminary diagnostics, calculations of the level of development, and established cause-and- effect relationships. The conceptual logic of this part is based on the transition from identifying problems to designing managed changes: defining targets, selecting tools, setting up processes and coordination mechanisms, providing digital support, and organizing monitoring of results. The dissertation substantiates that optimizing business processes in a community should not be a one-time administrative initiative, but a continuous management cycle that combines process regulation, service orientation, inclusive accessibility and participation criteria, as well as data tools and digital platforms for accountability and transparency. The dissertation offers an integrated model of community business process management that combines strategic, process, digital, and inclusive contours. The model involves creating a community process map prioritizing those processes that create the greatest value for residents and businesses, identifying process owners and areas of responsibility, establishing performance and quality indicators, and implementing feedback mechanisms for continuous improvement. Special emphasis has been made on encompassing an inclusive filter in each stage of process design, such as accessibility of information and interaction channels, clarity of procedures, non-discrimination, adaptability to different needs, and ensuring equal opportunities for participation. It has been confirmed that under such conditions, digital tools play the role of a controllability amplifier. They help standardize procedures, reduce the subjectivity of decisions, increase the traceability of actions, and ensure the measurability of changes, without replacing the content of reforms with formal automation. The dissertation offers practical areas of optimization, grouped around the improvement of management processes, service processes, and processes supporting the development of entrepreneurship. The emphasis has been placed on eliminating typical problematic elements identified in communities, in particular, fragmentation of rules for interaction with business, insufficient coordination between structural units, limited analytical validity of management decisions, inequality of access to services and digital channels, as well as insufficient involvement of stakeholders in planning changes. We have offered an approach to process reorganization based on simplifying and standardizing procedures, implementing unified service routes, clearly separating front-office and back-office functions, improving the quality of communication with residents and businesses, and systematically developing staff process competencies. To ensure sustainability of changes, we have substantiated the role of monitoring and control based on a system of indicators that reflect not only operational effectiveness, but also the inclusiveness of results, in particular, reducing barriers, increasing accessibility and transparency, as well as increasing satisfaction of users of public services. The dissertation shows the mechanisms of public-private, social, educational, scientific, and intermunicipal interaction as a way to expand the resource base, improve the quality of management decisions, and co-creation services focused on the needs of different population groups. We have offered a new approach to forming a community partnership ecosystem through defining cooperation priorities, transparent rules for involving participants, distributing roles and coordinating responsibilities, as well as creating communication platforms for ongoing dialogue. It has been confirmed that project activity is a practical mechanism for implementing optimization solutions. Therefore, this part substantiates institutional options for organizing project management in the community and offers an approach to forming a project portfolio that combines entrepreneurship development, digital solutions, and inclusive initiatives in a single logic of management changes.