Управління конкурентним потенціалом підприємств сільського господарства в умовах нестабільності зовнішнього середовища

Abstract

Гапон В.С. Управління конкурентним потенціалом підприємств сільського господарства в умовах нестабільності зовнішнього середовища. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 – Менеджмент, галузь знань 07 – Управління та адміністрування. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Міністерство освіти і науки України, Тернопіль, 2026. Дисертаційне дослідження спрямоване на обґрунтування теоретико­методичних положень та розробленні прикладних аспектів підвищення ефективності управління конкурентним потенціалом агропідприємств задля зміцнення їхніх ринкових позицій та сталого розвитку в ризикогенному середовищі. Мета дисертаційної роботи полягає у розвитку теоретико­методичних положень та розробленні прикладних аспектів підвищення ефективності управління конкурентним потенціалом підприємств сільського господарства на основі цифровізації управлінських процесів та розвитку зовнішньоекономічної діяльності задля зміцнення їхніх ринкових позицій та сталого розвитку в ризикогенному середовищі. Об’єктом дослідження є процес управління конкурентним потенціалом підприємств сільського господарства в умовах впливу дестабілізуючих чинників зовнішнього середовища. Предметом дослідження є сукупність теоретико­методичних положень, управлінських інструментів та економіко­математичних моделей підвищення ефективності управління конкурентним потенціалом підприємств аграрного сектору в умовах економічної нестабільності. У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено його мету та основні завдання, об’єкт та предмет дослідження, висвітлено наукову новизну й практичну цінність отриманих результатів. У першому розділі дисертаційного дослідження здійснено поглиблене теоретичне опрацювання сутності, структурних характеристик та управлінських аспектів конкурентного потенціалу сільськогосподарських підприємств. На основі аналізу наукових джерел систематизовано компетентнісний, ресурсний, системний та управлінський підходи до трактування дефініції «конкурентний потенціал», згруповано характерні риси, принципи та рівні його формування (ретроспективний, поточний, перспективний). Запропоновано авторське визначення конкурентного потенціалу сільськогосподарського підприємства як систематизованого комплексу взаємоузгоджених можливостей, компетенцій та ресурсів внутрішнього середовища, які забезпечують досягнення конкурентних цілей в умовах мінливого середовища та обмеженості ресурсів. Обґрунтовано концептуальні основи управління конкурентним потенціалом в умовах економічної нестабільності, уточнено цілі, завдання, функції, принципи та структурні компоненти цього процесу. Окрему увагу приділено структуризації конкурентного потенціалу за виробничою, фінансовою, управлінською, маркетинговою, кадровою, інноваційною та інформаційно­цифровою складовими, а також взаємозв’язку між ними у контексті формування стійких конкурентних переваг. Проаналізовано методичні підходи до оцінювання рівня конкурентного потенціалу. У другому розділі дисертації зосереджено увагу на прикладних аспектах управління конкурентним потенціалом сільськогосподарських підприємств України в умовах нестабільності зовнішнього середовища. На основі статистичних даних за 2019­2024 рр. проведено аналіз поточного стану та передумов розвитку сільського господарства на загальнодержавному та регіональному рівнях. Виявлено скорочення кількості аграрних підприємств, структурні зрушення у виробництві та зайнятості, посилення ролі великих інтегрованих структур та водночас – вразливість малих і середніх господарств. Обґрунтовано, що за цих умов західні регіони (Тернопільська, Івано­ Франківська, Львівська обл.) стали центрами «резильєнтної стабілізації», що дозволило визначити агропідприємства цих областей як репрезентативну базу для моделювання успішних стратегій управління конкурентним потенціалом. Проведено PESTEL­аналіз середовища функціонування агропідприємств в Україні, SWОТ­аналіз ключових складових конкурентного потенціалу трьох західних областей та оцінку його сильних й слабких сторін для усіх підприємств­ об’єктів дослідження, що дозволило виділити наступні групи проблем функціонування підприємств сільського господарства, які потребують оптимізації управлінських рішень: «зовнішня нестабільність», «експортна адаптація», «цифрова та управлінська асиметрія розвитку». Запропоновано та апробовано методичний підхід до оцінювання конкурентного потенціалу на основі таксономічного аналізу (показник Кі). Проведено діагностику стану інтегрального показника Кі на основі 12 визначених індикаторів (i1­i12), які сукупно характеризують основні складові КП (фінансову, кадрову, виробничу, маркетингову) для 9 агропідприємств­ об’єктів дослідження трьох західних областей України. Визначено підприємства­лідери та суб’єкти з вразливою конкурентною позицією. Проведено кореляційно­регресійний аналіз впливу окремих індикаторів на інтегральний показник Кі, обґрунтовано домінуючий вплив фінансово­результативних і виробничо­ресурсних факторів на інтегральний показник. Доведено, що саме доходи, прибутковість, продуктивність праці, ефективність використання активів та масштаби ресурсної бази є ключовими драйверами посилення конкурентних позицій аграрних підприємств у досліджуваних умовах. У третьому розділі дисертаційної роботи обґрунтовано напрями підвищення ефективності управління конкурентним потенціалом сільськогосподарських підприємств. Удосконалено організаційно­економічний механізм управління конкурентним потенціалом, який базується на переході від декларативного до data­driven менеджменту. Запропоновано систему цільових індикаторів реалізації механізму, що дозволяє кількісно оцінювати результати управлінських впливів за основними напрямами (ресурсна забезпеченість, виробничо­технологічний рівень, ринкова позиція, фінансова стійкість, цифрова зрілість, рівень ризикового навантаження). Розроблено багатокритеріальну модель оцінювання індексу експортно­ орієнтованого конкурентного потенціалу EICP при виході на зовнішні ринки, яка включає п’ять складових: експортна спеціалізація (RCA); цінова конкурентоспроможність (CPS); логістико­маркетингова спроможність (LOG); цифрова зрілість та міжнародна комунікація (DM); фінансова та кредитна готовність до реалізації ЗЕД (FCR). Використання EICP дозволяє об’єктивно оцінювати готовність підприємств до інтеграції в зовнішні ринки, ідентифікувати критичні обмеження та оптимізувати траєкторії зовнішньоекономічного розвитку. На прикалді референтного підприємства проведено апробацію моделі при його виході на зовнішні ринки. Проведено прогнозування динаміки інтегрального показника КП (Ki) до 2030 р. та доведено наявність диференційованих траєкторій розвитку на основі логарфимічної моделі. На підставі отриманих прогнозів виокремлено три типи динаміки конкурентного потенціалу: стале зростання, початкове зниження з подальшим відновленням і переходом до зростання (адаптаційна траєкторія), стале зниження, відображаючи неоднорідність потенціалу підприємств щодо нарощування конкурентних позицій у середньостроковій перспективі. На основі здійсненого прогнозування запропоновно адаптивні сценарії для кожної групи підприємств, а також індивідуальні дорожні карти управління конкурентним потенціалом у прогнозному періоді для усіх об’єктів дослідження, в яких ключовим драйвером виступають цифрові інтервенції та системи KPI і risk­based monitoring. Представлено інтегровану систему ризик­менеджменту на основі поєднання індексу ризику (RI) з (Ki). Запропоновано й обґрунтовано впровадження проєктів цифровізації (IBP/CPM, Agri TMS, AgriCRM, AgroERP, AgriMES/QMS, Energy Monitoring, B2B Portal; AgriPrecision DSS, IoT/VRA, Traceability), які підсилюють керованість собівартістю/маржею, технологічну дисципліну та збутову спроможність тощо. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у розвитку теоретико­ методичних положень та розробленні прикладного інструментарію управління конкурентним потенціалом сільськогосподарських підприємств, що базується на інтеграції цифрових рішень у систему менеджменту та комплексній оцінці експортних можливостей в умовах воєнно­економічної нестабільності. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні комплексного управлінського інструментарію трансформації системи менеджменту агропідприємств відповідно до вимог цифрової економіки та викликів зовнішньоекономічної діяльності. Важливість результатів дослідження полягає у можливості використання запропонованих теоретико­ методичних підходів і прикладних рекомендацій на макро­, мезо­ та мікрорівнях: органами державної та місцевої влади під час розроблення програм підтримки агро бізнесу в регіонах та забезпечення продовольчої безпеки держави; у діяльності вітчизняних підприємств ­ для удосконалення систем управління конкурентним потенціалом. Отримані результати можуть бути використані також в освітньому процесі закладів вищої освіти при викладанні дисциплін з економіки підприємств, менеджменту та цифрової трансформації

Hapon V.S. Management of the Competitive Potential of Agricultural Enterprises under Conditions of External Environmental Instability. – Scientific qualification work in the form of manuscript. A dissertation for a PhD degree in the specialty 073 – Management, field of knowledge 07 – Management and administration. Ternopil Ivan Puluj National Technical University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Ternopil, 2026. The dissertation research is aimed at substantiating theoretical and methodological provisions and developing applied aspects of increasing the efficiency of managing the competitive potential of agricultural enterprises in order to strengthen their market positions and sustainable development in a risk­prone environment. The purpose of the dissertation is to develop theoretical and methodological provisions and develop applied aspects of increasing the efficiency of managing the competitive potential of agricultural enterprises based on the management processes digitalization and development of foreign economic activity in order to strengthen their market positions and ensure sustainable development in a risk­prone environment. The object of the research is the process of managing the competitive potential of agricultural enterprises under the influence of destabilizing factors of the external environment. The subject of the research is a set of theoretical and methodological provisions, management tools and economic and mathematical models for increasing the efficiency of managing the competitive potential of agricultural enterprises under economic instability conditions. The introduction substantiates the relevance of the selected research topic, defines its purpose and main tasks, object and subject of the study, highlights the scientific novelty and practical value of the results obtained. In the first part of the dissertation research, an in­depth theoretical study of the essence, structural characteristics and managerial aspects of the competitive potential of agricultural enterprises is carried out. Based on the content analysis of scientific sources, the competence, resource, system and management approaches to the interpretation of the definition of “competitive potential” are systematized, the characteristic features, principles and levels of its formation (retrospective, current, prospective) are grouped. The author’s definition of the competitive potential of an agricultural enterprise is proposed as a systematized complex of mutually agreed capabilities, competencies and resources of the internal environment, which ensure the achievement of competitive goals in a changing external environment and limited resources. The conceptual foundations of competitive potential management under economic instability conditions are substantiated, the goals, objectives, functions, principles and structural components of this process are specified. Special attention is paid to the structuring of competitive potential according to production, financial, managerial, marketing, personnel, innovation and information and digital components, as well as the relationship between them in the context of sustainable competitive advantages formation. The second part of the dissertation focuses on applied aspects of managing the competitive potential of agricultural enterprises in Ukraine under economic instability conditions. Based on statistical data for 2019­2024, an analysis of the current state and prerequisites for the development of agriculture at the national and regional levels was conducted. A reduction in the number of agricultural enterprises, structural shifts in production and employment, an increase in the role of large integrated structures and, at the same time, the vulnerability of small and medium­ sized farms were identified. It is substantiated that under these conditions, the western regions (Ternopil, Ivano­Frankivsk, Lviv regions) have become centers of “resilient stabilization”, which made it possible to identify agricultural enterprises of these regions as a representative base for modeling successful strategies for managing competitive potential. A PESTEL analysis of the operating environment of agricultural enterprises in Ukraine, a SWOT analysis of the key components of the competitive potential of three western regions and an assessment of the strengths and weaknesses of the competitive potential of all enterprises­objects of the study were carried out, which allowed us to identify the following groups of problems which exist for agricultural enterprises and require optimization of management decisions: “external instability”, “export adaptation”, “digital and managerial asymmetry of development”. A methodological approach to assessing competitive potential based on taxonomic analysis (Ki indicator) was proposed and tested. Diagnostics of the state of the integral Ki indicator was carried out based on 12 defined indicators (i1­i12), which collectively characterize the main components of the competitive potential (financial, personnel, production, marketing) for 9 agricultural enterprises­objects of the study of three western regions. Leading enterprises and entities with a vulnerable competitive position were identified. A correlation­regression analysis of the influence of individual indicators on the integral Ki indicator was conducted, and the dominant influence of financial­ performance and production­resource factors was substantiated. It is proven that income, profitability, labor productivity, asset utilization efficiency and the scale of the resource base are the key drivers of strengthening the competitive positions of agricultural enterprises in the studied conditions. The third part of the dissertation substantiates the directions for increasing the efficiency of the agricultural enterprises competitive potential management. The organizational and economic mechanism for managing competitive potential, which is based on the transition from declarative to data­driven management, has been improved. A system of target indicators for the implementation of the mechanism has been proposed, which allows quantitatively assessing the results of managerial influences in the main areas (resource availability, production and technological level, market position, financial stability, digital maturity, level of risk load). An optimization toolkit for managing the competitive potential of agricultural enterprises when entering foreign markets has been developed, based on a multi­ criteria model for evaluating the export­oriented competitive potential index EICP, which includes five components: export specialization (RCA*); price competitiveness (CPS); logistics and marketing capacity (LOG); digital maturity and international communication (DM); financial and credit readiness for foreign economic activity (FCR). Using EICP allows us to objectively assess the readiness of enterprises to integrate into foreign markets, identify critical constraints and optimize the trajectories of foreign economic development. The dynamics of the integral indicator (Ki) until 2030 have been forecasted and the presence of differentiated development trajectories based on the logarithmic model has been proven. Based on the forecasts obtained, three types of competitive potential dynamics are distinguished: steady growth, initial decline with subsequent recovery and transition to growth (adaptive trajectory), steady decline, reflecting the heterogeneity of the potential of enterprises to increase competitive positions in the medium term. Based on the forecasting, adaptive scenarios are proposed for each group of enterprises, as well as individual roadmaps are developed for managing competitive potential in the forecast period for all research objects, in which digital interventions and KPI and risk­based monitoring systems act as key drivers. An integrated risk management system is presented based on a combination of the risk index (RI) with (Ki). The implementation of digitalization projects (IBP/CPM, Agri TMS, AgriCRM, AgroERP, AgriMES/QMS, Energy Monitoring, B2B Portal; AgriPrecision DSS, IoT/VRA, Traceability) is proposed and justified, which strengthen cost/margin management, technological discipline and sales capacity, etc. The scientific novelty of the dissertation work lies in the development of theoretical and methodological provisions and the development of applied tools for managing the competitive potential of agricultural enterprises, which is based on the integration of digital solutions into the management system and a comprehensive assessment of export opportunities in conditions of military­economic instability. The practical significance of the results obtained lies in the development of a comprehensive management tool for transforming the management system of agricultural enterprises in accordance with the requirements of the digital economy and the challenges of foreign economic activity. The importance of the research results lies in the possibility of using the proposed theoretical and methodological approaches and applied recommendations at the macro­, meso­ and micro­levels: by state and local authorities when developing programs to support agribusiness in the regions and ensure the state's food security; by domestic agricultural enterprises to improve their competitive potential management systems. The results obtained can also be used in the educational process of higher education institutions when teaching subjects in business economics, management and digital transformation