Організаційно-економічний механізм стратегічного управління кадровим потенціалом підприємства

Abstract

Галиняк Л.О. Організаційно-економічний механізм стратегічного управління кадровим потенціалом підприємства. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 «Менеджмент». Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя, Міністерства освіти і науки України, Тернопіль, 2025. В дисертаційній роботі вирішено науково-практичну проблему розроблення та обґрунтування організаційно-економічного механізму стратегічного управління кадровим потенціалом підприємства, зокрема: визначено теоретико-методологічні засади стратегічного управління кадровим потенціалом, розроблено підходи до оцінювання та розвитку кадрового потенціалу підприємства, обґрунтовано механізми узгодження кадрової стратегії з загальною стратегією підприємства, запропоновано комплекс заходів щодо підвищення ефективності використання кадрового потенціалу, розроблено практичні рекомендації для впровадження стратегічного управління персоналом на підприємствах. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел і додатків. Перший розділ дисертаційного дослідження «Теоретико-методологічні підходи формування та розвитку кадрового потенціалу підприємства» зосереджений на вивченні теоретичних аспектів розвитку кадрового потенціалу як елемента комплексної соціально-економічної стратегії підприємства. У ньому розглянуто кадрові стратегії в управлінні підприємством, а також досліджено проблеми управління процесами формування та використання кадрового потенціалу підприємств меблевої промисловості. У роботі вивчено понятійний апарат та сформулювано власне розуміння понять «кадровий потенціал підприємства», «персонал підприємства» та «кадрова політика». Оцінено важливість кожного компоненту, що формує кадровий потенціал підприємства: статево-віковий склад та тип місцевості, чисельність працівників, ротація кадрів, пізнавальні здібності працівників, соціально-психологічний клімат, укомплектованість підприємства кадрами, професійні якості управлінців, творчий потенціал. Проведено порівняльний аналіз термінів «персонал», «кадровий потенціал», «трудовий потенціал» та «трудові ресурси», що засвідчує наявність між ними концептуальних відмінностей. Виділено компоненти, що забезпечують розвиток кадрового потенціалу підприємства, зокрема: інформаційне, науково- методичне, мотиваційне, фінансове та організаційне забезпечення. Визначено вплив кожного з цих компонентів на розвиток кадрового потенціалу підприємства. Обгрунтовано доцільність інвестування в кадровий потенціал компанії як ключовий чинник її розвитку. Досліджено роль кадрових стратегій в управлінні підприємством. Вивчено взаємозв`язок генеральної та кадрової стратегій. Розглянуто типи кадрових стратегій підприємства у складі стратегій функціонування та стратегій розвитку. Доведено, що кадрова стратегія є складовою частиною загальної стратегії організації і служить одним з інструментів реалізації її місії і декларованих цілей. З’ясовано, що однією з найважливіших проблем сучасного розвитку меблевої промисловості залишається підготовка кваліфікованих фахівців для забезпечення виробничого процесу. Ще однією значущою проблемою управління кадровим потенціалом є висока плинність кадрів. У межах даного дослідження проаналізовано основні причини кадрової плинності в меблевій промисловості. У другому розділі «Оцінка ефективності кадрової стратегії підприємств меблевої промисловості» досліджено взаємозв’язок показників ефективності підприємства з показниками кадрової стратегії та кадрового потенціалу, проведено аналіз збалансованих показників розвитку кадрового потенціалу, побудовано інноваційну модель стратегічного управління кадровим потенціалом підприємства, обгрунтовано можливість підвищення конкурентоспроможності підприємства за рахунок покращення використання кадрового потенціалу. Проаналізовано динаміку кількості діючих підприємств, що займаються виробництвом меблевої продукції, а також чисельності зайнятих працівників на таких підприємствах під впливом карантинних заходів, запроваджених у зв`язку із поширенням Covid-19, та повномасштабного російського вторгнення в Україну. З’ясовано, в яких регіонах країни ситуація за цими показниками є найкращою, в яких – критичною, а в яких – стабільною. Також визначено регіони, які змогли відновити роботу. Здійснено факторний аналіз впливу пандемії на меблеву галузь за такими чинниками: брак ресурсів для сплати податків, проблеми з оплатою праці, виникнення кредиторської заборгованості. Вивчено вплив таких факторів, як скорочення персоналу, зменшення заробітної плати та неможливість працювати в онлайн- режимі, на зайнятість населення. Визначено нові можливості для виробників меблів, зокрема проєкти тимчасового житла для потреб воєнного часу. На основі проведених досліджень впливу пандемії та російсько-української війни на меблеву галузь країни побудовано дорожню карту розвитку української меблевої промисловості. Здійснено моніторинг діяльності відомих українських виробників меблів ТОВ «DANIRO», ПРАТ «ПРОГРЕС», ТОВ «ФРАНКОФ ГРУП», ПП «МЕБЛЕВА ФАБРИКА КАТУНЬ», ТОВ «ЯСЕН-ПОДІЛЛЯ», ТОВ «ВІКО МЕБЛІ», ТОВ «МЕБЛЕВА ФАБРИКА «КОНСТАНТА» за чотири звітні роки, враховуючи фінансові показники та чисельність працюючих, з метою визначення, як російсько - українська війна вплинула на діяльність меблевої галузі. Розглянуто підхід до оцінки впливу мотиваційних факторів на працівників у виробництві. Проведено аналіз впливу мотивації на основі рівня впливу факторів різних груп потреб для підвищення продуктивності праці. Визначено вплив кожного мотиваційного фактора на показники ефективності. Запропоновано використання підходу до розрахунку цих показників на основі вагових коефіцієнтів. Рекомендовано підвищення ефективності праці шляхом оцінки мотиваційних факторів, які сприятимуть покращенню роботи кожного працівника. За результатами аналізу трьох груп факторів та їхніх вагових коефіцієнтів реалізовано механізм визначення мотиваційних проблем і пошуку шляхів їх вирішення. Це забезпечить ефективну роботу всього підприємства. На основі проведених досліджень сформовано мотиваційний механізм в системі управління персоналом. Здійснено аналіз чинників, що впливають на персонал підприємства в умовах військового часу, та розроблено низку рекомендацій для HR менеджера з практичного використання в щоденній роботі при управлінні командою. Досліджено складові процесу командотворення та результати сумісних заходів з колективом. У третьому розділі «Удосконалення стратегії управління кадровим потенціалом підприємства» запропоновано організаційний інструментарій механізму управління кадровим потенціалом підприємства, розроблено стратегію кадрового забезпечення як елемента освітнього потенціалу підприємства та вивчено можливість управління кадровими ризиками. Наведено ключові аргументи чому варто застосовувати аутсорсинг у підприємницькій діяльності в часі повномасштабного вторгнення росії в Україну, увагу акцентовано на перевагах моделі віддаленого найму. Встановлено, що кадрова нестача кваліфікованого персоналу виступає вагомою перешкодою на шляху до розвитку меблевої галузі та економіки країни загалом. Досліджено можливість реалізації концепції «Школа меблевика» (ініційована Програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України») на практиці, яка грунтуватиметься на ефективних навчальних програмах, залученні досвідчених педагогів та досвіді меблевої галузі, а також передбачатиме матеріальне та ресурсне забезпечення та використання новітньої прогресивної техніки та технології. Окрім того, проаналізовано очікувані результати від впровадження даного проєкту. Враховуючи складові кадрового адміністрування, аутсортингове середовище, можливості аутсортингу, кадровий менеджмент та проєкт «Школа меблевика», вибудувано організаційний інструментарій механізму управління кадровим потенціалом підприємства. З’ясовано, що вміння навчати та перекваліфіковувати людей стає ключовим у вирішенні проблеми дефіциту робочої сили. З метою подолання кадрового дефіциту у меблевій галузі запропоновано реалізувати короткострокову модель кадрового забезпечення у вигляді професійного навчання на виробничій базі підприємства (терміном до 5 тижнів), а також довгострокову модель, що передбачає освітній процес через фахові навчальні заклади (терміном 9-10 місяців). Вивчено взаємозв’язок між короткостроковими та довгостроковими моделями кадрового забезпечення. Вивчено вплив мотивації та стимулювання працівників на кінцеві результати діяльності підприємства. Виявлено, що розвиток українського бізнесу після 24 лютого 2022 року вимагає кардинально нових мотиваційних підходів у роботі українських підприємств, зокрема, в управлінській діяльності вітчизняних підприємств слід використовувати психологічно скоригований механізм мотивування та стимулювання праці. У дисертаційній роботі демонструється методика оцінки впливу мотивації працівників на промисловому підприємстві. Обгрунтовано, що мотивація є основним фактором активізації трудової діяльності людських ресурсів і збільшення їхнього внеску в бізнес. Проведено аналіз системи мотивації працівників різних груп на основі оцінки рівня впливу мотиваційних факторів на підвищення продуктивності праці. Для визначення впливу кожного мотиваційного фактора на показники ефективності запропоновано використовувати підхід до розрахунку цих показників на основі вагових коефіцієнтів. На основі проведених досліджень сформовано стратегію кадрового забезпечення, яка базується на нових мотиваційних підходах, зокрема на удосконаленій моделі мотивації, що поєднує матеріальні та нематеріальні стимули. Реалізація цієї стратегії дозволить мінімізувати дефіцит кваліфікованого персоналу у меблевій сфері. В рамках опрацьованих матеріалів сформовано організаційно- економічний механізм управління кадровим потенціалом, який включає розділи щодо психологічної відновлюваності, функцій HR та підтримки працівників компаніями. Крім того, у межах цієї схеми проаналізовано причини зниження мотивації та її наслідки. Встановлено, що працівники можуть продуктивно працювати, відчуваючи себе захищеними та перебуваючи у відносній безпеці. Ефективне управління кадровим потенціалом можливе лише у тому разі, якщо керівник зможе довести до підлеглих важливість і значущість цілей та завдань, над якими вони працюють.

Galinyak L.O. Organizational and economic mechanism of strategic management of the enterprise's human resource potential. – Qualification scientific work in the form of a manuscript. Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 073 «Management». Ternopil Ivan Puluj National Technical University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Ternopil, 2025. The dissertation solves the scientific and practical problem of developing and substantiating the organizational and economic mechanism of strategic management of the enterprise's human resource potential, in particular: the theoretical and methodological principles of strategic management of human resources potential are determined, approaches to assessing and developing the enterprise's human resources potential are developed, mechanisms for harmonizing the human resources strategy with the general strategy of the enterprise are substantiated, a set of measures is proposed to increase the efficiency of using human resources potential, practical recommendations are developed for the implementation of strategic personnel management at enterprises. The dissertation research consists of an introduction, three sections of the main part, conclusions, a list of sources used and appendices. The first section of the dissertation research «Theoretical and methodological approaches to the formation and development of the enterprise’s human resource potential» focuses on studying theoretical aspects of the development of human resource potential as an element of the enterprise’s comprehensive socio-economic strategy. It examines human resources strategies in enterprise management, and also investigates the problems of managing the processes of formation and use of human resources potential of enterprises in the furniture industry. The work studies the conceptual apparatus and formulates its own understanding of the concepts of «human resources potential of the enterprise», «enterprise personnel» and «human resources policy». The importance of each component that forms the enterprise’s human resources potential is assessed: gender and age composition and type of locality, number of employees, personnel rotation, cognitive abilities of employees, socio-psychological climate, staffing of the enterprise, professional qualities of managers, and creative potential. A comparative analysis of the terms «personnel», «human resource potential», «labor potential» and «labor resources» was conducted, which indicates the presence of conceptual differences between them. Components that ensure the development of the human resource potential of the enterprise were identified, in particular: informational, scientific and methodological, motivational, financial and organizational support. The influence of each of these components on the development of the human resource potential of the enterprise was determined. The feasibility of investing in the company's human resource potential as a key factor in its development was substantiated. The role of human resource strategies in enterprise management was investigated. The relationship between general and human resource strategies was studied. Types of human resource strategies of the enterprise were considered as part of the operating strategy and development strategies. It was proved that the human resource strategy is an integral part of the general strategy of the organization and serves as one of the tools for implementing its mission and declared goals. It was found out that one of the most important problems of the modern development of the furniture industry remains the training of qualified specialists to ensure the production process. Another significant problem of human resource management is high staff turnover. This study analyzes the main reasons for staff turnover in the furniture industry. In the second section, «Evaluation of the effectiveness of the personnel strategy of furniture industry enterprises» the relationship between the efficiency indicators of the enterprise with the indicators of the personnel strategy and personnel potential was studied, an analysis of balanced indicators of the development of personnel potential was conducted, an innovative model of strategic management of the personnel potential of the enterprise was built, and the possibility of increasing the competitiveness of the enterprise by improving the use of personnel potential was substantiated. The dynamics of the number of operating enterprises engaged in the production of furniture products, as well as the number of employees employed at such enterprises under the influence of quarantine measures introduced in connection with the spread of Covid-19 and the full- scale Russian invasion of Ukraine were analyzed. It was found out in which regions of the country the situation according to these indicators is the best, in which it is critical, and in which it is stable. The regions that were able to resume work were also identified. A factor analysis of the impact of the pandemic on the furniture industry was carried out based on the following factors: lack of resources to pay taxes, problems with wages, and the emergence of accounts payable. The impact of such factors as staff reductions, wage reductions, and the inability to work online on population employment was studied. New opportunities for furniture manufacturers were identified, including temporary housing projects for wartime needs. Based on the research conducted on the impact of the pandemic and the Russian-Ukrainian war on the country's furniture industry, a roadmap for the development of the Ukrainian furniture industry was built. The activities of well- known Ukrainian furniture manufacturers LLC «DANIRO», PRJSC «PROGRES», LLC «FRANKOF GROUP», PE «MEBLEVA FABRYKA KATUN», LLC «YASEN- PODILLYA», LLC «VIKO MEBLI», LLC «FURNITURE FACTORY «KONSTANTA» were monitored for four reporting years, taking into account financial indicators and the number of employees, in order to determine how the Russian-Ukrainian war affected the activities of the furniture industry. An approach to assessing the impact of motivational factors on employees in production was considered. An analysis of the impact of motivation was conducted based on the level of influence of factors of different groups needs to increase labor productivity. The impact of each motivational factor on efficiency indicators was determined. An approach to calculating these indicators based on weight coefficients was proposed. It was recommended to increase labor efficiency by assessing motivational factors that will contribute to improving the work of each employee. Based on the results of the analysis of three groups of factors and their weight coefficients, a mechanism for identifying motivational problems and finding ways to solve them has been implemented. This will ensure the effective operation of the entire enterprise. Based on the research conducted, a motivational mechanism has been formed in the personnel management system. An analysis of factors affecting the personnel of the enterprise in wartime conditions has been carried out, and several recommendations have been developed for the HR manager for practical use in daily work when managing a team. The components of the team building process and the results of joint activities with the team have been studied. In the third section «Improving the Human Resource Management Strategy of the Enterprise», the organizational tools for the mechanism of managing the human resource potential of the enterprise are proposed, a human resource strategy is developed as an element of the educational potential of the enterprise, and the possibility of managing human resource risks is studied. Key arguments are given why it is worth using outsourcing in entrepreneurial activity during the full-scale Russian invasion of Ukraine, and attention is focused on the advantages of the remote employment model. It is established that the shortage of qualified personnel is a significant obstacle to the development of the furniture industry and the country's economy as a whole. The possibility of implementing the concept of «Furniture Maker School» (initiated by the USAID Program «Competitive Economy of Ukraine») in practice is studied, which will be based on effective training programs, the involvement of experienced teachers and the experience of the furniture industry, as well as providing material and resource support and the use of the latest progressive equipment and technology. In addition, the expected results from the implementation of this project are analyzed. Taking into account the components of personnel administration, outsourcing environment, outsourcing opportunities, personnel management and the project «Furniture Maker's School», an organizational toolkit for the enterprise's personnel potential management mechanism has been built. It has been found that the ability to train and retrain people is becoming key in solving the problem of labor shortage. In order to overcome the personnel shortage in the furniture industry, it is proposed to implement a short-term model of personnel provision in the form of professional training at the enterprise's production base (for a period of up to 5 weeks), as well as a long-term model that involves the educational process through professional educational institutions (for a period of 9-10 months). The relationship between short-term and long-term models of personnel provision has been studied. The influence of employee motivation and stimulation of the final results of the enterprise's activities has been studied. It was found that the development of Ukrainian business after February 24, 2022 requires radically new motivational approaches in the work of Ukrainian enterprises, in particular, in the management activities of domestic enterprises, a psychologically adjusted mechanism of motivation and stimulation of labor should be used. The dissertation demonstrates a methodology for assessing the impact of employee motivation at an industrial enterprise. It is substantiated that motivation is the main factor in activating the labor activity of human resources and increasing their contribution to the business. An analysis of the motivation system of employees of different groups was conducted based on an assessment of the level of influence of motivational factors on increasing labor productivity. To determine the impact of each motivational factor on efficiency indicators, it was proposed to use an approach to calculating these indicators based on weight coefficients. Based on the research conducted, a staffing strategy was formed, which is based on new motivational approaches, in particular, on an improved motivation model that combines material and non-material incentives. The implementation of this strategy will minimize the shortage of qualified personnel in the furniture industry. Within the framework of the developed materials, an organizational and economic mechanism for managing human resources has been formed, which includes sections on psychological resilience, HR functions and employee support by companies. In addition, within the framework of this scheme, the causes of decreased motivation and its consequences have been analyzed. It has been established that employees can work productively, feeling protected and being in relative safety. Effective human resources management is possible only if the manager can convey to subordinates the importance and significance of the goals and tasks they are working on.