Логіка відкриття і логіка обґрунтування як основа наукових інновацій на прикладі праць Ісаака Ньютона та Івана Пулюя

Abstract

Розглянуто взаємозв’язок між логікою відкриття та логікою обґрунтування в науковому процесі та їхній вплив на розвиток інновацій. Проаналізовано особливості цих двох етапів на прикладі відкриттів Ісаака Ньютона та Івана Пулюя, а також сучасних розробок у сфері штучного інтелекту. Визначено, що логіка відкриття включає спостереження, інтуїцію, формулювання гіпотез і експериментальний пошук нових рішень, тоді як логіка обґрунтування передбачає аналіз, перевірку отриманих результатів, математичне моделювання та систематизацію знань. Досліджено взаємодію цих етапів у формуванні наукових концепцій, їхній внесок у розвиток технологій, зокрема генеративного штучного інтелекту

The relationship between the logic of discovery and the logic of justification in the scientific process and their impact on the development of innovations is examined. The characteristics of these two stages are analyzed using the discoveries of Isaac Newton and Ivan Puluj as examples, as well as modern advancements in artificial intelligence. It is determined that the logic of discovery includes observation, intuition, hypothesis formulation, and experimental search for new solutions, whereas the logic of justification involves analysis, verification of obtained results, mathematical modeling, and systematization of knowledge. The interaction of these stages in the formation of scientific concepts is explored, their contribution to technological development, particularly in generative artificial intelligence, is highlighted