Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/35577
Назва: Комп’ютерна система прогнозування ризиків появи серцевих захворювань
Інші назви: Computer-aided system of heart disease risk forecast
Автори: Задойоний, Віктор Андрійович
Zadoionyi, Viktor
Приналежність: Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
Бібліографічний опис: Задойоний В. А. Комп’ютерна система прогнозування ризиків появи серцевих захворювань : кваліфікаційна робота бакалавра за спеціальністю „123 — Комп’ютерна інженерія“ / Віктор Андрійович Задойоний. – Тернопіль : ТНТУ, 2021. – 93 c.
Bibliographic description: Zadoionyi V. Computer-aided system of heart disease risk forecast: Bachelor thesis „123 — Computer Engineering“ / Zadoionyi Viktor - Ternopil, TNTU, 2021 – 93 p.
Дата публікації: лип-2021
Дата подання: лип-2021
Дата внесення: 26-чер-2021
Видавництво: Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
Країна (код): UA
Місце видання, проведення: Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
Науковий керівник: Яцишин, Василь Володимирович
Yatsyshyn, Vasyl
Члени комітету: Млинко, Богдана Богданівна
Mlynko, Bogdana
УДК: 004.75
Теми: ризик
захворювання
серце
прогнозування
система
risk
disease
heart
prediction
system
Кількість сторінок: 93
Короткий огляд (реферат): У кваліфікаційній роботі бакалавра спроектовано комп’ютерну систему прогнозування ризиків появи серцевих захворювань. До її складу входять дві основні компоненти: підсистема збору даних життєвих показників людини та інтелектуальний модуль прогнозування ризиків появи серцевих захворювань. Підсистему збору життєвих показників людини реалізовано за допомогою мобільних сенсорів, які кріпляться до організму людини, однокристального міні-комп’ютера Raspberry PI, як центрального вузла, що виконує функції контролера при передачі даних та хмарного сховища – для зберігання та аналізу зібраної інформації. В якості сенсорів, які кріпляться до тіла людини використано: пульсометр, давач температури тіла та вимірювач артеріального тиску. Окрім цього, для врахування параметрів навколишнього середовища, у якому перебуває людина, застосовано сенсори аналізу параметрів повітря: температури, вологості, наявності шкідливих речовин та інтенсивності світла. Інтелектуальний модуль прогнозування ризиків появи серцевих захворювань реалізовано за допомогою мови програмування Python та із застосування відкритих бібліотек машинного навчання. При моделюванні використано і досліджено характеристики шести моделей бінарної класифікації, у результаті якого встановлено, що найбільш ефективною є модель на основі випадкові лісів (Random Forest), що забезпечує точність прогнозування на рівні 97,5%.
The computer system for predicting the risk of heart disease has been designed in the bachelor's thesis. It consists of two main components: a subsystem for collecting data on human vital signs and an intelligent module for predicting the risk of heart disease. The human vital signs collection subsystem is implemented using mobile sensors attached to the human body, a single-chip Raspberry PI mini-computer, as a central node that acts as a controller for data transmission and cloud storage - to store and analyze the collected information. The following sensors attached to the human body: a heart rate monitor, a body temperature sensor and a blood pressure monitor. In addition, sensors for analyzing air parameters: temperature, humidity, the presence of harmful substances and light intensity were using to take into account the parameters of the environment in which a person is. The intelligent module for predicting the risk of heart disease is implemented using the Python programming language and the use of open machine learning libraries. The simulation used and investigated the characteristics of six models of binary classification, as a result of which it was found that the most effective model is based on random forests (Random Forest), which provides forecasting accuracy of 97.5%.
Зміст: ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І СКОРОЧЕНЬ 7 ВСТУП 8 РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ ВИМОГ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЕКТУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 9 1.1 Аналіз технічного завдання на проектування комп’ютерної системи прогнозування ризиків появи серцевих захворювань 9 1.2 Обґрунтування доцільності та особливості проектування комп’ютерної системи 17 РОЗДІЛ 2 МОДЕЛЬ ТА СТРУКТУРА КОМП’ЮТЕРНОЇ СИСТЕМИ ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКІВ ПОЯВИ СЕРЦЕВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ 22 2.1 Моделі та архітектури комп’ютерних систем у сфері охорони здоров’я 22 2.2 Фактори впливу навколишнього середовища на стан організму людини та комп’ютерна система автоматизованого їх аналізу 25 2.3 Різновиди та розвиток IoT у медичній галузі 29 2.4 Проектування архітектури комп’ютерної системи прогнозування ризиків появи серцевих захворювань 34 РОЗДІЛ 3 ПРОГРАМНА МОДЕЛЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО МОДУЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКІВ ВИНИКНЕННЯ СЕРЦЕВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ 42 3.1 Аналіз відкритих джерел даних для побудови моделі прогнозування щодо виникнення серцевих захворювань 42 3.2 Препроцесинг даних 44 3.3 Виявлення залежностей між ознаками вхідного набору даних 51 3.4 Виявлення значимих ознак набору даних 56 3.5 Реалізація моделей прогнозування розвитку серцевих захворювань 59 РОЗДІЛ 4 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ 67 ВИСНОВКИ 68 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 69 Додаток A. Технічне завдання
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/35577
Власник авторського права: © Задойоний Віктор Андрійович, 2021
Перелік літератури: 1. Медичні інформаційні системи: огляд можливостей і приклади використання. URL: https://evergreens.com.ua/ua/articles/medical-information-systems.html (дата звернення 15.03.2021 р.). 2. Ільницька Л.В. Модульне функціонування архітектури інформаційної медичної системи охорони здоров’я України. Медична інформатика та інженерія. №2. 2018. С. 73-80. 3. Кононов М.В., Судаков О.О. Архітектура розподіленої інформаційної системи медичного призначення для роботи в умовах ненадійного зв'язку. Мат. машини і системи. № 3. 2006. С. 105-116. 4. Як вибрати медичну інформаційну систему: рекомендації експерта. URL: https://www.medsprava.com.ua/article/1716-yak-vibrati-medichnu-nformatsy nu-sistemu-rekomendats-eksperta. (дата звернення 21.03.2021 р.) 5. Martsenyuk V. P., Andrushchak I. Ye. On development of information system for emergency medicine based on microservices architechture. 6. Марценюк В. П., Андрущак І. Є. Програмне середовище підтримки системних фармакокінетичних досліджень: підхід на основі Web-технологій. Штучний інтелект. 2009. No 3. С. 126-132. 7. Марценюк В.П., Андрущак І.Є. Розробка клінічної експертної сис-теми, що грунтується на правилах, методом послідовного покриття. Наукові праці. Комп'ютерні технології. 2014. Т. 237. No 225. С. 5-10. 8. Марценюк В.П., Ан-друщак І.Є., Стаханська О.О. Розробка експертних систем на основі технології Data mining. Здобутки клінічної та експериментальної медицини: збірник матеріалів конференції (Тернопіль, 21 травня 2014 p.). Тернопіль, 2014. - С. 141-142. 9. Марценюк В.П., Сельський П.Р. Ефективність використання інформаційних та телемедичних технологій на первинному рівні надання медичної допомоги. Матер, наук.-практ. конф. з між-народною участю «Інформатизація реабілітаційного процесу». 2013. - С. 66-67. 10. Марценюк В. П., Семенець А. В., Сверстюк А. С., Ковальчук О. Я. Про інформаційну модель інтелектуальної медичної бази даних. Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Комп'ютери. Програми. Інтернет. 2003» (21-23 квітня 2003 p., Київ): тези доповідей. 2003. С 46. 11. Фоусет Т., Провост Ф. Data Science для бізнесу: Як збирати, аналізувати і використовувати дані. Наш формат. Київ. 2019. 400 с. 12. К. О Нил, Шатт Р. Data Science. Инсайдерская информация для новичков. Включая язык R. Издательский дом "Питер". 2018. 368 с. 13. Linden G., Smith B., York J. Amazon.com recommendations: Item-to-item collaborative filtering. IEEE Internet Computing. vol. 7. No. 1. 2003. pp. 76–80. 14. Python‑recsys on Github. URL: https://github.com/ocelma/python‑recsys (дата звернення 22.04.2021 р). 15. Preprocessing data. URL: https://scikit-learn.org/stable/modules/ preprocessing.html#preprocessing (дата звернення 02.05.2021 р.). 16. API reference. URL: https://pandas.pydata.org/docs/reference/index.html (дата звернення 10.05.2021 р.). 17. NumPy Reference. URL: https://numpy.org/doc/stable/reference/index.html (дата звернення 12.05.2021 р.) 18. Барсегян А. Анализ данных и процессов. 3 изд. БХВ-Петербург. 2009. 512 с. 19. Breese J., Heckerman D., Kadie C. Empirical Analysis of Predictive Algorithms for Collaborative Filtering. Proc. 14th Conf. Uncertainty in Artificial Intelligence. 1998. pp. 223-234. 20. Adomavicius G. На пути к новому поколению рекомендационных систем: обзор имеющихся систем и возможные инновации. IEEE Transactions on Knowledge and Data Engineering. Vol. 17. No. 6. 2005. c. 78-86 21. Kurucz M., Benczur A., Csalogany K. Methods for large scale SVD with missing values. Proceedings of KDD Cup and Workshop. 2007. pp. 122-129. 22. ДСанПіН 3.3-2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. - Київ, 1999. - 18с. 23. НПАОП 0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин». – Київ, 2010. – 8 с.
Тип вмісту: Bachelor Thesis
Розташовується у зібраннях:123 — Комп’ютерна інженерія (бакалаври)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Zadoyoniy.pdf2,92 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити
Авторська_довідка_Задойоний_В.doc49 kBMicrosoft WordПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

Інструменти адміністратора