Історична та економічна сутність зобов’язань для цілей обліку та оподаткування

Abstract

Досліджено поняття «зобов’язання» в історичній проєкції. Історичний екскурс у вивчення сутності зобов’язань проведений від часів Римської імперії та середньовіччя до сучасних інтерпретацій. Для обліку зобов’язань необхідно було сформувати перелік відповідних рахунків, які також пройшли свою еволюцію та представлені у статті. Водночас розкрито значення розвитку цього поняття для цілей обліку й оподаткування. Розкрито сутність зобов’язань з юридичного та економічного ракурсу. Причому витоки юридичного напрямку ще з часів римського права дали можливість зрозуміти, що зобов’язання встановлює певний правовий зв’язок між його учасниками, в результаті якого в останніх виникають певні права та обов’язки. Водночас констатовано, що більшість авторів, які досліджували поняття та природу зобов’язання, робили висновок, що воно ґрунтується на економічних відносинах, опосередковує їх, і жодною мірою не є технікою організації господарсько-виробничої діяльності. Тобто зобов’язання являє собою такі правовідносини, в силу яких одна сторона (боржник) повинна повестися на користь іншої сторони (кредитора) в певних діях (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), або навпаки, утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Визначено склад нормативних документів, що визначають питання визнання та обліку зобов’язань. Обґрунтовано взаємозв’язок суб’єктів, об’єктів та змісту поняття «зобов’язання» та на основі розуміння цього взаємозв’язку вважаємо, що зобов'язання є вимогами, які пред'являються на активи підприємства його кредиторами. Тобто це не що інше, як нерегульована заборгованість підприємства. Встановлено, що зобов’язання в сучасному вимірі характеризуються: конкретними економічними ресурсами; адресністю; терміном погашення цієї заборгованості; певною винагородою за користування ресурсами; конкретними санкціями за порушення попередньо погоджених договірних зобов’язань за термінами чи сумами погашення заборгованості. Досліджено місце зобов’язань підприємства в структурі пасиву балансу підприємств відповідно до норм національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

The article delves into the concept of «obligations» from a historical perspective. An exploration of the essence of obligations spans from the times of the Roman Empire and the Middle Ages to contemporary interpretations. In order to account for obligations, a list of relevant accounts was compiled, which has also evolved and is presented in the article. Simultaneously, the significance of the development of this concept for accounting and taxation purposes was revealed. The essence of obligations is unveiled from both legal and economic standpoints. Rooted in the origins of legal direction since Roman law, it is understood that an obligation establishes a specific legal connection between its participants, resulting in certain rights and duties. However, it's noted that most scholars who researched the concept concluded that it is grounded in economic relations, intermediating them, and is by no means a technique for organizing economic production activities. In essence, obligations represent legal relations through which one party (debtor) must act in favor of another party (creditor) in certain actions (transferring property, performing work, paying money, etc.), or conversely refrain from specific actions, while the creditor has the right to demand the debtor's fulfillment of their obligation. The framework of regulatory documents defining the recognition and accounting of obligations is identified. The interconnection of subjects, objects, and the content of the concept of «obligation» is substantiated, suggesting that obligations are demands placed on a company's assets by its creditors, essentially an unregulated indebtedness of the enterprise. Furthermore, it's established that obligations in a modern context are characterized by specific economic resources, specificity, maturity dates for this indebtedness, compensation for resource usage, and specific sanctions for breaching previously agreed contractual obligations concerning terms or amounts of debt repayment. The position of enterprise obligations in the structure of company liabilities complies with national accounting standards.