1. ELARTU — Інституційний репозитарій ТНТУ імені Івана Пулюя
  2. Роботи студентів
  3. Магістр
  4. 163 — біомедична інженерія
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/43589
Назва: Оцінка впливу музикотерапії на характеристики артеріальних осцилограм для розробки автоматизованої системи зворотного зв’язку
Інші назви: The assessment of the influence of music therapy on the characteristics of arterial oscillograms for the development of an automated feedback system
Автори: Лучанко, Роман Петрович
Luchanko, Roman
Приналежність: Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
Ternopil Ivan Puluj National Technical University
Бібліографічний опис: Лучанко Р. П. Оцінка впливу музикотерапії на характеристики артеріальних осцилограм для розробки автоматизованої системи зворотного зв’язку : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістр за спеціальністю „163 — біомедична інженерія“ / Р. П. Лучанко . — Тернопіль: ТНТУ, 2023. — 92 с.
Дата публікації: 26-гру-2023
Дата подання: 8-гру-2023
Дата внесення: 16-січ-2024
Видавництво: Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
Країна (код): UA
Місце видання, проведення: Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, кафедра біотехнічних систем
Науковий керівник: Гевко, Олена Василівна
Hevko, Olena
Члени комітету: Дунець, Василь Любомирович
УДК: 616.073
Теми: 163
біомедична інженерія
артеріальна осцилограма
варіабельність серцевого ритму
музикотерапія
автоматизована система
arterial oscillogram
heart rate variability
music therapy
automated system
Діапазон сторінок: 92
Короткий огляд (реферат): Кваліфікаційну роботу магістра присвячено вивченню впливу різних жанрів музикотерапії на фізіологічні параметри, спектральні компоненти артеріальних осцилограм з метою створення психорегулюючої автоматизованої системи зворотного зв’язку для музикотерапії. В роботі обґрунтовано застосування спектральних компонентів артеріальної осцилограми як маркерів рівня тривожності, доведено тісну кореляцію між рівнем тривожності і спектральними показниками LF і HF. Досліджено релаксуючий вплив аудіосимуляції «Класичною музикою» та «Природніми звуками» на біооб’єкт і збуджуючий вплив «Рок музики». Запропоновано створення автоматизованої системи зворотного зв’язку на основі відбору спектральних компонентів артеріальної осцилограми з метою оцінки психологічного стану, та способу психокорекції із використанням різних жанрів музикотерапії. Створено загальний алгоритм психореабілітаційної автоматизованої системи зворотного зв’язку для музикотерапії та загальний алгоритм автоматизованого робочого місця психотерапевта з урахуванням системи для музикотерапії.
The master's thesis is devoted to the study of the influence of various genres of music therapy on physiological parameters, spectral components of arterial oscillograms with the aim of creating a psycho-regulatory automated feedback system for music therapy. The use of spectral components of arterial oscillograms as markers for anxiety level is justified in the study, establishing a close correlation between anxiety levels and spectral indicators LF and HF. The relaxing impact of audio simulations with "Classical Music" and "Natural Sounds" on the bio-object has been explored, along with the stimulating effect of "Rock Music." The proposal includes the development of an automated feedback system based on the selection of spectral components from arterial oscillograms to assess the psychological state and implement psychocorrection using various genres of music therapy. A general algorithm for a psychorehabilitative automated feedback system for music therapy has been developed, along with a comprehensive algorithm for an automated workspace for a psychotherapist, taking into account the music therapy system.
Зміст: ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 8 ВСТУП 9 РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 13 1.1. Стрес і варіабельність серцевого ритму 13 1.2. Маркери стресу 16 1.3. Музикотерапія, історичні передумови та сучасний стан проблеми 18 1.3.1. Історичні передумови 18 1.3.2. Вплив музикотерапії на біооб’єкт..20 1.3.3. Вплив «Природніх звуків» на біооб’єкт…23 1.3.4. Вплив музикотерапії на варіабельність серцевого ритму 24 1.4. Огляд відомих автоматизованих систем, медичних гаджетів для діагностики стресу 26 1.5. Системи для музикотерапії...29 1.6. Висновки до розділу 1...31 РОЗДІЛ 2. ОСНОВНА ЧАСТИНА...32 2.1. Методика аналізу артеріальної осцилограми...32 2.2. Методи морфологічного, часового, спектрального аналізу артеріальних осцилограм...34 2.3. Методика проведення експерименту ...38 2.4. Висновок до розділу 2...42 РОЗДІЛ 3. НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА...43 3.1. Експериментальний доказ впливу музикотерапії на біооб’єкт ...43 3.1.1. Показники рівня тривожності, артеріального тиску та частоти серцевих скорочень у стані спокою ...43 3.1.2. Показники артеріальної осцилограми у вихідному стані спокою ...48 3.1.3. Показники артеріального тиску та частоти серцевих скорочень під впливом музикотерапії...51 3.1.4. Артеріальні осцилограми після впливу музикотерапії...53 3.2. Інформаційні можливості створення автоматизованої системи з музикотерапевтичним впливом для психотерапевта ...55 3.2.1. Алгоритмічне моделювання автоматизованої системи зворотного зв’язку для музикотерапії ...55 3.2.2. Алгоритмічне моделювання автоматизованого місця психотерапевта з урахуванням музикотерапії...58 3.3. Висновки до розділу 3...61 РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ...62 4.1. Стрес і його вплив на безпеку праці..62 4.2. Терапія та профілактика, націлені на подолання стресу ...66 4.3. Висновки до розділу 4...69 ВИСНОВКИ...70 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...71 ДОДАТКИ...85
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/43589
Власник авторського права: © Лучанко Роман Петрович, 2023
Перелік літератури: 1. Коваленко В.М. Стрес і серцево-судинні захворювання в умовах воєнного часу. За ред. В.М. Коваленка. Київ, 2022, 267с.
2. Овчаренко О. Ю. Психологія стресу та стресових розладів : навч. посіб. / П86 Уклад. О. Ю. Овчаренко. — К. : Університет «Украї- на», 2023. — 266 с.
3. Вакуленко ДВ, Гевко ОВ, Вакуленко ЛО, Кіфер ВМ. Перспективні напрямки у створенні системи віртуальної реальності для корекції психофізіологічного стану пацієнта. Перспективні технології та прилади. 2021;19:27–33.
4. Mojtabavi H, Saghazadeh A, Valenti VE, Rezaei N. Can music influence cardiac autonomic system? A systematic review and narrative synthesis to evaluate its impact on heart rate variability. Complement Ther Clin Pract. 2020 May;39:101162. URL: https://doi.org/10.1016/j.ctcp.2020.101162. Epub 2020 Apr 7. PMID: 32379689.
5. Вакуленко Д.В. Інформаційна система морфологічного, часового, частотного та кореляційного аналізу артеріальних осцилограм у фізичній реабілітації : монографія / Д. В. Вакуленко. – Тернопіль : ТДМУ, 2015. – 212 с. URL: https://doi.org/ 10.13140/RG.2.1.2833.3684 (дата звернення 16.09.2023).
6. Sakamoto, M., Ando, H., Tsutou, A. (2013). Comparing the effects of different individualized music interventions for elderly individuals with severe dementia. International psychogeriatrics/IPA, 1–10. URL: https://doi.org/10.1017/S1041610212002256 (дата звернення 15.10.2023)
7. Amaral J, Guida HL, Abreu LC, et al. Effects of auditory stimulation with music of different intensities on heart period. Journal of Traditional and Complementary Medicine 2016; 6: 23-28. URL: https://doi.org/ 10.1016/j.jtcme.2014.11.032 (дата звернення 08.10.2023).
8. Largo-Wight E, O'Hara BK, Chen WW. The Efficacy of a Brief Nature Sound Intervention on Muscle Tension, Pulse Rate, and Self-Reported Stress: Nature Contact Micro-Break in an Office or Waiting Room. HERD. 2016 Oct;10(1):45-51. URL: https://doi.org/10.1177/1937586715619741 (дата звернення 04.10.2023).
9. A. O. Akmandor and N. K. Jha, "Keep the stress away with SoDA: Stress detection and alleviation system", IEEE Trans. Multi-Scale Comput. Syst., vol. 3, no. 4, pp. 269-282, Oct. 2017, URL: https://collaborate.princeton.edu/en/publications/keep-the-stress-away-with-soda-stress-detection-and-alleviation-s (дата звернення 02.10.2023).
10. J. Bakker, M. Pechenizkiy and N. Sidorova, "What's Your Current Stress Level? Detection of Stress Patterns from GSR Sensor Data," 2011 IEEE 11th International Conference on Data Mining Workshops, Vancouver, BC, Canada, 2011, pp. 573-580, URL: https://doi.org/10.1109/ICDMW.2011.178 (дата звернення 12.08.2023).
11. Shin IH, Cha J, Cheon GW, Lee C, Lee SY, Yoon HJ, Kim HC. Automatic stress-relieving music recommendation system based on photoplethysmography-derived heart rate variability analysis. Annu Int Conf IEEE Eng Med Biol Soc. 2014;2014:6402-5. URL: https://doi.org/10.1109/EMBC.2014.6945093. PMID: 25571461 (дата звернення 05.09.2023).
12. Gäbel C, Garrido N, Koenig J, Hillecke TK, Warth M. Effects of Monochord Music on Heart Rate Variability and Self-Reports of Relaxation in Healthy Adults. Complement Med Res. 2017;24(2):97-103. German. URL: https://doi.org/10.1159/000455133. (дата звернення 02.08.2023).
13. Can YS, Arnrich B, Ersoy C. Stress detection in daily life scenarios using smart phones and wearable sensors: A survey. J Biomed Inform. 2019 Apr;92:103139. URL: https://doi.org/10.1016/j.jbi.2019.103139.
14. Selye, H. The Stress of Life; Mc Gran-Hill Book Company Inc.: New York, NY, USA, 1956. URL: https://www.scribd.com/document/306873419/the-stress-of-lifepdf?utm_medium=cpc&utm_source=google_search&utm_campaign=Scribd_Google_DSA_NB_RoW_UGC&utm_adgroup=Documents&utm_term=&utm_matchtype=&utm_device=c&utm_network=g&gclid=Cj0KCQiAgqGrBhDtARIsAM5s0_mQP0rdRHy7ISVhp8tUb1QbOAX3hBaig8AjiA6jXPgieK8zOkNMXuIaAuZFEALw_wcB (дата звернення 29.08.2023).
15. Kim HG, Cheon EJ, Bai DS, Lee YH, Koo BH. Stress and Heart Rate Variability: A Meta-Analysis and Review of the Literature. Psychiatry Investig. 2018 Mar;15(3):235-245. URL: https://doi.org/10.30773/pi.2017.08.17 (дата звернення 25.08.2023).
16. Степанов Ю. М. Показники варіабельності серцевого ритму в оцінюванні адаптаційних процесів і стресостійкості в гастроентерологічних хворих (використання новітніх технологій PRECISE-діагностики) / Ю. М. Степанов, Е. В. Зигало // Гастроентерологія. - 2020. - 54, № 2. - С. 113-123. URL: https://doi.org/10.22141/2308-2097.54.2.2020.206230.
17. Ribeiro CM, Gomes RdA, Monteiro CBdM, Dias RM, Simcsik AO, Araújo LVd, Maia LCP, Oliveira APd, Freitas BLd, Dawes H, et al. Heart Rate Variability during Virtual Reality Activity in Individuals after Hospitalization for COVID-19: A Cross-Sectional Control Study. Electronics. 2023; 12(8):1925. URL: https://doi.org/10.3390/electronics12081925.
18. Haque, Y., Zawad, R.S., Rony, C.S.A. et al. State-of-the-Art of Stress Prediction from Heart Rate Variability Using Artificial Intelligence. Cogn Comput (2023). URL: https://doi.org/10.1007/s12559-023-10200-0.
19. Pham, T.; Lau, Z.J.; Chen, S.H.A.; Makowski, D. Heart Rate Variability in Psychology: A Review of HRV Indices and an Analysis Tutorial. Sensors 2021, 21, 3998. URL: https://doi.org/10.3390/s21123998.
20. Ori Z, Monir G, Weiss J, Sayhouni X, Singer DH. Heart rate variability. Frequency domain analysis. Cardiol Clin. 1992 Aug;10(3):499-537. PMID: 1504981. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/1504981/ (дата звернення 14.09.2023).
21. Sloan RP, Shapiro PA, Bagiella E, Boni SM, Paik M, Bigger JT Jr, Steinman RC, Gorman JM. Effect of mental stress throughout the day on cardiac autonomic control. Biol Psychol. 1994 Mar;37(2):89-99. URL: https://doi.org/10.1016/0301-0511(94)90024-8 (дата звернення 02.10.2023).
22. D. Muhajir, F. Mahananto, and N. A. Sani, Stress level measurements using heart rate variability analysis on Android based application. Proc. Comput. Sci., vol. 197, Jan. 2022, pp. 189–197.
23. Geisler, F.C.; Vennewald, N.; Kubiak, T.; Weber, H. The impact of heart rate variability on subjective well-being is mediated by emotion regulation. Personal. Individ. Differ. 2010, 49, 723–728. URL: https://doi.org/10.1016/j.paid.2010.06.015 (дата звернення 11.10.2023).
24. Thayer JF, Ahs F, Fredrikson M, Sollers JJ 3rd, Wager TD. A meta-analysis of heart rate variability and neuroimaging studies: implications for heart rate variability as a marker of stress and health. Neurosci Biobehav Rev. 2012 Feb;36(2):747-56. URL: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2011.11.009. Epub 2011 Dec 8. (дата звернення 05.10.2023).
25. Kurt, Plarre et al., "Continuous inference of psychological stress from sensory measurements collected in the natural environment," Proceedings of the 10th ACM/IEEE International Conference on Information Processing in Sensor Networks, Chicago, IL, USA, 2011, pp. 97-108. URL: https://ieeexplore.ieee.org/document/5779068 (дата звернення 09.09.2023).
26. L.D. Alexandrina, et al. Romanian version of the perceived stress scale: an investigation of its psychometric properties Proced. Soc. Behav. Sci., 159 (2014), pp. 561-564. URL: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.12.425 (дата звернення 05.10.2023).
27. R. Sioni, L. Chittaro. Stress detection using physiological sensors Computer, 48 (10) (2015), pp. 26-33. URL: https://doi.org/10.1109/MC.2015.316 (дата звернення 08.09.2023).
28. S. Baltaci, D. Gokcay. Role of pupil dilation and facial temperature features in stress detection 2014 22nd Signal Processing and Communications Applications Conference (SIU) (2014), pp. 1259-1262. URL: https://doi.org/ 10.1109/SIU.2014.6830465 (дата звернення 16.09.2023).
29. S. Sriramprakash, V.D. Prasanna, O.V.R. Murthy Stress detection in working people Proced. Comput. Sci., 115 (2017), pp. 359-366. URL: https://doi.org/10.1016/j.procs.2017.09.090 (дата звернення 15.08.2023).
30. K. Palanisamy, M. Murugappan, S. Yaacob Descriptive analysis of skin temperature variability of sympathetic nervous system activity in stress J. Phys. Ther. Sci., 24 (2012), pp. 1341-1344. URL: https://doi.org/ 10.1589/jpts.24.1341 (дата звернення 11.09.2023).
31. Giannakakis, Giorgos et al. “Stress and anxiety detection using facial cues from videos.” Biomed. Signal Process. Control. 31 (2017): 89-101 URL: https://doi.org/10.1109/EMBC.2015.7319767 (дата звернення 06.09.2023).
32. T. Chen, P. Yuen, M. Richardson, G. Liu, Z. She Detection of psychological stress using a hyperspectral imaging technique IEEE Trans. Affect. Comput., 5 (4) (2014), pp. 391-405. URL: https://doi.org/ (дата звернення 09.09.2023).
33. A. Zamkah, T. Hui, S. Andrews, N. Dey, F. Shi, R.S. Sherratt Identification of suitable biomarkers for stress and emotion detection for future personal affective wearable sensors Biosensors, 10 (2020), pp. 1-15
34. Гриньова В. Музикотерапія як складова здоров’язбережувальної технології виховання студентської молоді / В. Гриньова // Витоки педагогічної майстерності. Серія : Педагогічні науки. - 2015. - Вип. 16. - С. 20-28. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpm_2015_16_5 (дата звернення 09.09.2023).
35. Крет М. В. Музикотерапія як чинник впливу на психоемоційний стан особистості / Крет М. В., Левчук Н. О. // Нова педагогічна думка. – 2021. – № 2. – С. 164–168. (дата звернення 09.09.2023).
36. Thaut MH. Music as therapy in early history. Prog Brain Res. 2015;217:143-58. URL: https://doi.org/10.1016/bs.pbr.2014.11.025 (дата звернення 10.09.2023).
37. Koelsch S. A neuroscientific perspective on music therapy. Ann N Y Acad Sci. 2009;1169:374–384. URL: https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2009.04592.x (дата звернення 08.07.2023)
38. Koelsch S. Towards a neural basis of music-evoked emotions. Trends Cogn Sci. 2010;14:131–137. URL: https://doi.org/10.1016/j.tics.2010.01.002 (дата звернення 05.07.2023).
39. Гевко О.В. Особливості впливу музикотерапії на електроенцефалографічні сигнали у комплексі з варіабельністю серцевого ритму / О. В. Гевко, Є.Б. Яворська // Матеріали XIX наукової конференції ТНТУ ім І. Пулюя «Імовірнісні моделі біофізичних сигналів і полів та обчислювальні методи і засоби їх ідентифікації, приладобудування»: зб. тез доповідей, 18-19 травня 2016 р. – Тернопіль, 2016. – С. 113.
40. Koelsch, S. (2015). Music-evoked emotions: principles, brain correlates, and implications for therapy. Ann. N. Y. Acad. Sci. 1337, 193–201. URL: https://doi.org/10.1111/nyas.12684 (дата звернення 12.07.2023).
41. Rollnik, J. D., and Altenmüller, E. (2014). Music in disorders of consciousness. Front. Neurosci. 8:190. URL: https://doi.org/10.3389/fnins.2014.00190 (дата звернення 14.07.2023).
42. Гевко О.В. Особливості впливу музикотерапії на нервову та серцево-судинну систему / О. В. Гевко // Матеріали XX наукової конференції ТНТУ ім І. Пулюя : зб. тез доповідей, 17-18 травня 2017 р. – Тернопіль, 2017. – С. 255-256.
43. Дослідження впливу музикотерапії на спектральні характеристики електроенцефалограми / Микола Хвостівський, Олена Гевко, Юрій Катрусяк, Андрій Кубашок, Ольга Фуч // Матеріали Ⅲ Всеукраїнської науково-технічної конференції „Теоретичні та прикладні аспекти радіотехніки і приладобудування“, 8-9 червня 2017 року. — Т. : ТНТУ, 2017. — С. 115–116.
44. Vuilleumier, P., and Trost, W. (2015). Music and emotion: from enchantment to entrainment. Ann. N. Y. Acad. Sci. 1337, 212–222. URL: https://doi.org/10.1111/nyas.12676 (дата звернення 14.07.2023).
45. Aalbers S, Fusar-Poli L, Freeman RE, Spreen M, Ket JC, Vink AC, Maratos A, Crawford M, Chen XJ, Gold C. Music therapy for depression. Cochrane Database Syst Rev. 2017 Nov 16;11(11):CD004517. URL: https://doi.org/10.1002/14651858.CD004517 (дата звернення 12.08.2023).
46. Castro, M., Tillmann, B., Luauté, J., Corneyllie, A., Dailler, F., André-Obadia, N., et al. (2015). Boosting cognition with music in patients with disorders of consciousness. Neurorehabil. Neural Repair 2:3. URL: https://doi.org/ 10.1177/1545968314565464 (дата звернення 22.07.2023).
47. Schaefer, R. S., and Overy, K. (2015). Motor responses to a steady beat. Ann. N. Y. Acad. Sci. 1337, 40–44. URL: https://doi.org/10.1111/nyas.12717 (дата звернення 22.07.2023).
48. Вакуленко Д.В., Гевко О.В. Обґрунтування застосування мультимедійного середовища для профілактики та реабілітації різних захворювань / Д.В. Вакуленко, С.Н. Вадзюк, А.В. Семенець, О.В. Гевко, І.Є. Андрущак // Вісник Хмельницького національного університету. -2018.- Том 2, №6. - С.224-231.
49. Chai PR, Carreiro S, Ranney ML, Karanam K, Ahtisaari M, Edwards R, et al. Music as an adjunct to opioid-based analgesia. J Med Toxicol. (2017) 13(3):249–54. URL: https://doi.org/10.1007/s13181-017-0621-9 (дата звернення 09.09.2023).
50. Ooishi Y, Mukai H, Watanabe K, Kawato S, Kashino M. Increase in salivary oxytocin and decrease in salivary cortisol after listening to relaxing slow-tempo and exciting fast-tempo music. PLoS One. (2017) 12(12):e0189075. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0189075 (дата звернення 11.08.2023)..
51. Darki C, Riley J, Dadabhoy DP, Darki A, Garetto J The effect of classical music on heart rate, blood pressure, and mood. Cureus. (2022) 14(7):e27348. URL: https://doi.org/10.7759/cureus.27348.
52. Suguna S. and Deepika K.2017. The effects of music on pulse rate and blood pressure in healthy young adults. International Journal of Research in Medical Sciences. 5, 12 (Nov. 2017), 5268–5272. URL: https://doi.org/10.18203/2320-6012.ijrms20175438 (дата звернення 06.08.2023).
53. Deljanin Ilic M, Pavlovic RF, Kocic G, Simonovic D, Lazarevic G. Effects of music therapy on endothelial function in patients with coronary artery disease participating in aerobic exercise therapy. Altern Ther Health Med. (2017) 23(3):at5491. URL: https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht310.P5797 (дата звернення 01.08.2023).
54. Aravena PC, Almonacid C, Mancilla MI. Effect of music at 432 Hz and 440 Hz on dental anxiety and salivary cortisol levels in patients undergoing tooth extraction: a randomized clinical trial. Journal of applied oral science 2020; 28: e20190601.
55. Scott, D., Paris, S., Cochrane, B, Rund, A, & Bhowmik, K. (2017). The Effects of Music Genres on Average Heart Rate During Exercise. Kinesiology 288. 4. Retrived from URL: https://spark.parkland.edu/kin288_students/4/
56. Christensen JH, Saunders GH, Porsbo M, Pontoppidan NH. The everyday acoustic environment and its association with human heart rate: evidence from real-world data logging with hearing aids and wearables. R Soc Open Sci. 2021 Feb 17;8(2):201345. URL: https://doi.org/10.1098/rsos.201345.
57. Oohashi T., Nishina E., Honda M., Yonekura Y., Fuwamoto Y., Kawai N., Maekawa T., Nakamura S., Fukuyama H., Shibasaki H. Inaudible high-frequency sounds affect brain activity: Hypersonic effect. J. Neurophysiol. 2000;83:3548–3558. URL: https://doi.org/10.1152/jn.2000.83.6.3548. (дата звернення 16.10.2023).
58. Erfanian M, Mitchell AJ, Kang J, Aletta F. The Psychophysiological Implications of Soundscape: A Systematic Review of Empirical Literature and a Research Agenda. Int J Environ Res Public Health. 2019 Sep 21;16(19):3533. URL: https://doi.org/10.3390/ijerph16193533.
59. Song I., Baek K, Kim C. at all Chorong Song Effects of nature sounds on the attention and physiological and psychological relaxation/Injoon Song, Kwangsik Baek, Choyun Kim, Chorong Song Urban Forestry & Urban Greening Volume 86, August 2023. URL: https://doi.org/10.1016/j.ufug.2023.127987.
60. Aletta F, Oberman T, Kang J. Associations between Positive Health-Related Effects and Soundscapes Perceptual Constructs: A Systematic Review. Int J Environ Res Public Health. 2018 Oct 29;15(11):2392. URL: https://doi.org/10.3390/ijerph15112392.
61. Ratcliffe E. Sound and Soundscape in Restorative Natural Environments: A Narrative Literature Review. Front Psychol. 2021 Apr 26;12:570563. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.570563.
62. Medvedev O., Shepherd D., Hautus M.J. The restorative potential of soundscapes: A physiological investigation. Appl. Acoust. 2015;96:20–26. URL: https://doi.org/10.1016/j.apacoust.2015.03.004. (дата звернення 29.10.2023).
63. Jo H, Song C, Ikei H, Enomoto S, Kobayashi H, Miyazaki Y. Physiological and Psychological Effects of Forest and Urban Sounds Using High-Resolution Sound Sources. Int J Environ Res Public Health. 2019 Jul 24;16(15):2649. URL: https://doi.org/10.3390/ijerph16152649.
64. Гевко О. Вплив природніх звуків на морфологічні показники артеріальної осцилограми/ Олена Гевко, Дмитро Вакуленко, Людмила Вакуленко // Матеріали IV Міжнародної науково-технічної конференції «Теоретичні та прикладні аспекти радіотехніки, приладобудування і комп’ютерних технологій» 2019. — Т. : ТНТУ, 2019. — С. 132–134.
65. Вакуленко Д. В. Зміни часових характеристик артеріальних осцилограм під впливом природних звуків / Д. В. Вакуленко, О. В. Гевко, Л. О. Вакуленко // Матеріали Міжнародної науково-технічної конференції „Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій“ до 60-річчя з дня заснування Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя та 175-річчя з дня народження Івана Пулюя, 14-15 травня 2020 року. — Т. : ТНТУ, 2020. — С. 5. — (Фізико-технічні основи розвитку нових технологій).
66. Cowan, J. P. (2016). The Effects of Sound on People. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons. URL: https://doi.org/10.1002/9781118895696 (дата звернення 25.10.2023).
67. Bernardi L, Porta C, Sleight P. Cardiovascular, cerebrovascular, and respiratory changes induced by different types of music in musicians and non-musicians: the importance of silence. Heart. (2006) 92(4):445–52. URL: https://doi.org/10.1136/hrt.2005.064600 (дата звернення 06.08.2023).
68. Martiniano EC, Santana MDR, Barros ELD, et al. Musical auditory stimulus acutely influences heart rate dynamic responses to medication in subjects with well-controlled hypertension, Scientific reports 2018; 8:958. URL: https://doi.org/10.1038/s41598-018-19418-7.
69. Koelsch S, Jäncke L. Music and the Heart. European heart Journal 2015; 36: 3043-3048. URL: https://doi.org/ 10.1093/eurheartj/ehv430. (дата звернення 24.10.2023).
70. Idrobo-Ávilla EH, Loaiza-Correa H, Noorden L, et al. Different types of sounds and their relationship with the electrocardiographic signal and the cardiovascular system-review. Frontiers in Physiology 2018; 9:525. URL: https://doi.org/10.3389/fphys.2018.00525.
71. Escher J, Evequoz D. Music and heart rate variability. Study of the effect of music on heart rate variability in healthy adolescents. Schweiz Rundsch Med Prax 1999; 88: 951– 952. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/10412282/ (дата звернення 06.08.2023).
72. Pia Teckenberg-Jansson, Siiri Turunen, Tarja Pölkki, Minna-Johanna Lauri-Haikala, Jari Lipsanen, Andreas Henelius, Ansa Aitokallio-Tallberg, Satu Pakarinen, Marianne Leinikka & Minna Huotilainen (2019) Effects of live music therapy on heart rate variability and self-reported stress and anxiety among hospitalized pregnant women: A randomized controlled trial, Nordic Journal of Music Therapy, 28:1, 7-26. URL:https://doi.org/ 10.1080/08098131.2018.1546223.
73. Adlakha K, Mathur MK, Datta A, Kalsi R, Bhandari B. Short-Term Effect of Spiritual Music on Heart Rate Variability in Medical Students: A Single-Group Experimental Study. Cureus. 2023. Feb 10;15(2):e34833. URL:https://doi.org/10.7759/cureus.34833. PMID: 36919072; PMCID: PMC10008213.
74. Trappe HJ. The effects of music on the cardiovascular system and cardiovascular health. Heart. 2010 Dec. 96(23):1868-71. URL:https://doi.org/10.1136/hrt.2010.209858. PMID: 21062776 (дата звернення 01.10.2023).
75. Parizek, D, Sladicekova, K, Tonhajzerova, I, Veterník, M and Jakus, J. "The Effect of Music on Heart Rate Variability (Review)" Acta Medica Martiniana, vol.21, no.1, 2021, pp.1-8.
76. Мінцер О.П., Потяженко М.М., Невойт Г.В. Короткий запис варіабельності ритму серця в клінічному обстеженні пацієнтів: навчальний посібник; серія «Системна медицина». Київ-Полтава, Інтерсервіс, 2022. 151 с.
77. Fernández, José and Lesya Anishchenko. “Mental stress detection using bioradar respiratory signals.” Biomed. Signal Process. Control. 43 (2018): 244-249.
78. Durán-Acevedo, Cristhian Manuel et al. “Academic stress detection on university students during COVID-19 outbreak by using an electronic nose and the galvanic skin response.” Biomed. Signal Process. Control. 68 (2021): 102756. URL: https://doi.org/10.1016/j.bspc.2021.102756.
79. Martin HJ, Turner MA, Bandelow S, Edwards L, Riazanskaia S, Thomas CL. Volatile organic compound markers of psychological stress in skin: a pilot study. J Breath Res. 2016. Nov 21;10(4):046012. URL: https://doi.org/10.1088/1752-7155/10/4/046012 (дата звернення 03.10.2023).
80. Rodríguez-Arce J, Lara-Flores L, Portillo-Rodríguez O, Martínez-Méndez R. Towards an anxiety and stress recognition system for academic environments based on physiological features. Comput Methods Programs Biomed. 2020 Jul;190:105408. URL: https://doi.org/10.1016/j.cmpb.2020.105408.
81. Ribeiro MKA, Alcântara-Silva TRM, Oliveira JCM, Paula TC, Dutra JBR, Pedrino GR, Simões K, Sousa RB, Rebelo ACS. Music therapy intervention in cardiac autonomic modulation, anxiety, and depression in mothers of preterms: randomized controlled trial. BMC Psychol. 2018 Dec 13;6(1):57. URL: https://doi.org/10.1186/s40359-018-0271-y.
82. Bogopolsky, H. D., Granot, R., Intrater, N., & Gozal, Y. (2022). Heart rate variability as a tool to follow the effect of music on stress-relieving in patients under anaesthesia: Data from a clinical study. Music and Medicine, 14(2), 88-96.
83. Вакуленко Д. В. Застосування артеріальної осцилографії для оцінки якості адаптації серцево–судинної системи до зміни положення тіла (ортопроба) / Д. В. Вакуленко, Л. О. Вакуленко, О. В. Кутакова // Медична інформатика та інженерія. – 2016. – № 4. – С. 43–48. – URL: https://doi.org/http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mii_2016_4_10. (дата звернення 15.09.2023).
84. Вакуленко Д.В., Гевко О.В. Перспективні напрямки у створенні системи віртуальної реальності для корекції психофізіологічного стану пацієнта / Вакуленко Д.В., Гевко О.В., Вакуленко Л.О., Кіфер В.М. // “Перспективні технології та прилади”. Збірник наукових праць. Випуск 19. м. Луцьк, грудень 2021р. – Луцьк: Луцький НТУ, 2021. – С.27-33.
85. Dmytro Viktorovych Vakulenko, Vasyl Petrovych Martseniuk, Liudmyla Oleksiyvna Vakulenko, Petro Romanovych Selskyy, Oksana V. Kutakova, Olena V. Gevko, Taras B. Kadobnyj. Cardiovascular system adaptability to exercise according to morphological, temporal, spectral and correlation analysis of oscillograms Family Medicine 2019; Vol. 21(3) P. 253-263. URL: https://doi.org/10.5114/fmpcr.2019.88385.
86. Chandrasekhar A, Yavarimanesh M, Hahn JO, Sung SH, Chen CH, Cheng HM, Mukkamala R. Formulas to Explain Popular Oscillometric Blood Pressure Estimation Algorithms. Front Physiol. 2019 Nov 21;10:1415. doi: 10.3389/fphys.2019.01415. PMID: 31824333; PMCID: PMC6881246.
87. Forouzanfar M, Dajani HR, Groza VZ, Bolic M, Rajan S, Batkin I. Oscillometric Blood Pressure Estimation: Past, Present, and Future. IEEE Rev Biomed Eng. 2015;8:44-63. URL: https://doi.org/10.1109/RBME.2015.2434215. (дата звернення 22.09.2023).
88. Delfan, Niloufar, and Mohamad Forouzanfar. Oscillometric Blood Pressure Measurement Using a Hybrid Deep Morpho-Temporal Representation Learning Framework. Electrical Engineering and Systems Science. Jan. 2023. URL: https://doi.org/10.48550/arXiv.2301.10154.
89. Heart rate variability: standards of measurement, physiological interpretation and clinical use. Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Circulation 1996, 93, 1043–1065. URL: https://doi.org/10.1161/01.CIR.93.5.1043 (дата звернення 12.09.2023).
90. Коваленко С. О., Кудій Л. І. Варіабельність серцевого ритму. Методичні аспекти / С. О. Коваленко, Л. І. Кудій – Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2016. – 298 с. URL:https://eprints.cdu.edu.ua/493/1/kov.pdf (дата звернення 15.09.2023).
91. Akselrod, S.; Gordon, D.; Ubel, F.A.; Shannon, D.C.; Berger, A.; Cohen, R.J. Power spectrum analysis of heart rate fluctuation: a quantitative probe of beat-to-beat cardiovascular control. Science, 1981, 213, 220–222. URL: https://doi.org/10.1126/science.6166045 (дата звернення 10.09.2023).
92. Chalmers, J.A.; Quintana, D.S.; Abbott, M.J.; Kemp, A.H. Anxiety Disorders Are Associated with Reduced Heart Rate Variability: A Meta-Analysis. Front. Psychiatry 2014, 5, 80. URL: https://doi.org/ 10.3389/fpsyt.2014.00080 (дата звернення 12.10.2023).
93. «Рок музика» - альбом групи Royal Blood URL: https://www.youtube.com/watch?v=RsfVsYK2gcU.
94. «Класична музика» - альбом класичної музики URL: https://www.youtube.com/watch?v=VSXOQwhyi28&t=142s.
95. «Природні звуки» - Forest sounds URL: https://www.youtube.com/watch?v=xNN7iTA57jM.
96. Taylor J. A. Apersonality scale of manifest anxiety / J. A. Taylor // The Journal of Abnormal and Social Psychology. — 1953. — № 48 (2). — P. 285–290. URL: https://doi.org/10.1037/h0056264 (дата звернення 26.10.2023).
97. Туриніна О.Л. Психологія травмуючих ситуацій: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. Л. Туриніна. – К.: ДП “Вид. дім “Персонал”, 2017. – 160 с. URL: https://maup.com.ua/assets/files/lib/book/psiholog_travm.pdf
98. Методичні рекомендації до виконання, оформлення та захисту кваліфікаційних робіт для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 163 «Біомедична інженерія» галузі знань 16 «Хімічна інженерія та біоінженерія» / уклад.: Хвостівський М.О., Яворська Є.Б. Тернопіль: ТНТУ, 2023. 57 с.
99. Лучанко Р. Новий підхід до розробки автоматизованої релаксаційної системи біологічного зворотного зв’язку / Лучанко Р. // Ⅵ Міжнародна студентська науково-технічна конференція „Природничі та гуманітарні науки. Актуальні питання“, 27-28 квітня 2023. — Т. : ТНТУ, 2023. — С. 333. — (Хімічна та біоінженерія).
Тип вмісту: Master Thesis
Розташовується у зібраннях:163 — біомедична інженерія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Авторська довідка (Лучанко Р.П.) НОВА.docx18,47 kBMicrosoft Word XMLПереглянути/відкрити
Лучанко library нова.pdf3,01 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

Інструменти адміністратора