Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/43466
Назва: Особливості прокрастинації у представників різних професій
Інші назви: Features of procrastination in representatives of various professions
Автори: Петренко, Наталія Сергіївна
Petrenko, Nataliia
Бібліографічний опис: Петренко Н.С. Особливості прокрастинації у представників різних професій : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістр за спеціальністю „053 — психологія“ / Н.С. Петренко. - Тернопіль : ТНТУ, 2023. — 83 с.
Bibliographic description: Petrenko N.S. Peculiarities of procrastination in representatives of various professions: qualifying work for obtaining a master's degree in the specialty "053 — psychology". Ternopil: TNTU, 2023. — 83 p.
Дата публікації: гру-2023
Дата подання: гру-2023
Дата внесення: 10-січ-2024
Видавництво: ТНТУ ім. І.Пулюя
Країна (код): UA
Місце видання, проведення: ТНТУ ім. І. Пулюя
Науковий керівник: Чорна, Ірина Михайлівна
Chorna, Iryna
УДК: 159.9
Теми: прокрастинація
procrastination
мотивація
motivation
особистість
personality
фобія
phobia
тривога
anxiety
страх
fear
управління часом
time management
фрустрація
frustration
когнітивні функції
cognitive functions
невротизм
neuroticism
Діапазон сторінок: 83
Короткий огляд (реферат): У кваліфікаційній роботі здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз історії проблеми та сучасних наукових підходів до проблеми прокрастинації та його впливу на якість життя людини, представника визначеної професійної сфери. Представлено історію вивчення феномену прокрастинації у вітчизняній та зарубіжній та науковій літературі. Проаналізовано типові причини виникнення прокрастинації та її наслідки. Розкрито взаємозв’язок між прокрастинацією та самооцінкою, самодисципліною, мотивацією, професійним самовизначенням, особистісними рисами: імпульсивність, перфекціонізм, низька сумлінність і високий невротизм, тривожність особистості. Здійснено психологічну характеристику поняття прокрастинація у відповідності до різних наукових теорій. Розкрито такі аспекти прокрастинації, як когнітивна, емоційна сфера, вмотивованість, інше. Проаналізовано ймовірні наслідки пракрастинації у представників різних професій. У короткостроковій перспективі прокрастинація може призвести до таких наслідків, як стрес, тривога, депресія та зниження продуктивності. У довгостроковій перспективі це явище може призвести до невдач в навчанні або роботі, погіршенні стосунків та зниженні самооцінки. Здійснено емпіричне дослідження особливостей прокрастинації у представників різних професій. Обґрунтовано та охарактеризовано методики дослідження впливу прокрастинації у представників різних професій. Представлено кількісний та якісний аналіз результатів дослідження прокрастинації у представників різних професій, зокрема: працівників сфери краси, сфери культури, медиків, юристів та працівників ІТ. Розроблено методичні рекомендації для психокорекції прокрастинації. Розкрито організаційно-методичні основи проведення тренінгу, спрямованого на психокорекцію прокрастинації у представників різних професій. Розкрито основні аспекти охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях. Зокрема, психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці та особливості надання психологічної допомоги під час надзвичайних ситуацій.
In the qualification work, was carried out a thorough theoretical analysis of the history of the problem and modern scientific approaches to the problem of procrastination and its impact on the quality of life of a person, a representative of a certain professional sphere. The history of studying the phenomenon of procrastination in domestic and foreign scientific literature is presented. Typical causes of procrastination and its consequences are analyzed. The relationship between procrastination and self-esteem, self-discipline, motivation, professional self-determination, personal traits: impulsiveness, perfectionism, low conscientiousness and high neuroticism, personality anxiety is revealed. A psychological characterization of the concept of procrastination was carried out in accordance with various scientific theories. Such aspects of procrastination as cognitive, emotional sphere, motivation, etc. are disclosed. Probable consequences of procrastination in representatives of various professions were analyzed. In the short term, procrastination can lead to consequences such as stress, anxiety, depression and decreased productivity. In the long term, this phenomenon can lead to failures in studies or work, deterioration of relationships and lower self-esteem. An empirical study of the peculiarities of procrastination in representatives of various professions was carried out. Reasoned and characterized methods of studying the influence of procrastination in representatives of various professions. Quantitative and qualitative analysis of the results of the research on procrastination among representatives of various professions is presented, in particular: workers in the field of beauty, the field of culture, doctors, lawyers, and IT workers. Methodological recommendations for psychological correction of procrastination have been developed. The organizational and methodological foundations of the training aimed at psychocorrection of procrastination among representatives of various professions are disclosed. The main aspects of labor protection and safety in emergency situations are disclosed. In particular, the psychological aspects of increasing the level of occupational safety and the specifics of providing psychological assistance during emergency situations.
Опис: 1.Здійснивши теоретичний аналіз психологічної літератури з проблеми прокрастинації, виявлено, що у науковців немає єдиного підходу щодо причин та наслідків дії прокрастинації на трудові особливості індивідуума. Дослідження прокрастинації, проведене через багатогранну призму багатьох психологів, виявило складну взаємодію факторів, що сприяють її генезису та наслідкам. Численні аналізи психологічних систем, що охоплює різноманітні теорії та емпіричні дослідження, підкреслюють складну природу цього явища в людській поведінці. Автори визначили безліч факторів, що сприяють прокрастинації, описуючи її складну структуру, яка складається з взаємопов'язаних когнітивних, емоційних та поведінкових чинників. Від моделей, заснованих на рисах характеру, до теорій когнітивної оцінки, консенсус перегукується: прокрастинація виникає внаслідок злиття внутрішньої динаміки, що охоплює процеси саморегуляції, несприйнятливість до виконання завдань, відтермінування та дезадаптивний перфекціонізм тощо. Різноманітні точки зору, запропоновані психологами, проливають світло на багатовимірну природу прокрастинації, підтверджуючи її прояв як складне поєднання індивідуальних рис, переконань і ситуаційних впливів. 2. Наслідки прокрастинації, які прискіпливо досліджуються психологами, виходять далеко за межі простої затримки у виконанні завдання. Послідовні наслідки охоплюють спектр несприятливих результатів, охоплюючи зниження продуктивності, підвищений стрес, порушення психічного здоров’я та перешкоди досягненню мети. Цей комплексний аналіз з’ясовує поширений вплив прокрастинації на численні сфери життя людей, підкреслюючи її згубний вплив на особистий добробут і професійні досягнення. 3.Об’єднання результатів досліджень, емпіричних доказів і теоретичних основ, наданих авторами, дає детальне розуміння напрямків і стратегій, спрямованих на пом’якшення згубних наслідків прокрастинації. Від когнітивно- 62 поведінкової терапії до методів посилення мотивації, психологи пропонують різноманітний спектр інтервенцій, які охоплюють складну мережу факторів, що впливають на прокрастинацію. Цей різноманітний інструментарій, заснований на емпіричній перевірці, озброює людей механізмами подолання та методиками, спрямованими на боротьбу з тиском прокрастинації. 4.В дослідженні були застосовані психодіагностичні методи – спостереження, бесіда, анкетування, опитування, тестові методики, серед останніх: Методика «Шкала прокрастинації» Б.В.Такмана (Tuckman Procrastination Scale), Загальна шкала прокрастинації К.Лея (General Procrastination Scale, GPS),Проективна методика “Тести незакінчених речень” К.Г.Юнга. Низький рівень прокрастинації найхарактерніший для працівників сфери IT як жінок так і чоловіків. Це може бути пов'язано з наступними факторами: висока мотивація до роботи, здатність до самоорганізації Вони прагнуть досягти успіху в своїй професії і розуміють, що для цього необхідно чітко виконувати поставлені завдання, вони вміють планувати свою роботу і розподіляти свій час. Середній рівень прокрастинації не залежно від статі найвищий у юристів і медиків. Це може бути пов'язано з наступними факторами: високий рівень стресу, високий рівень стресу. Це може призводити до того, що працівники цих професій будуть відкладати виконання завдань, щоб уникнути стресу та щоб мати більше часу для обмірковування цих рішень. Високий рівень прокрастинації у представників обох статей переважає у працівників культури та сфери краси. Це може бути пов'язано з наступними факторами: творча природа роботи, необхідність гнучкості та імпровізації. Це може призводити до того, що працівники цих професій будуть відкладати виконання завдань, щоб мати більше часу для творчого самовираження. Таким чином, завдання дослідження виконані, мети досягнутою. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці тренінгів корекції прокрастинації для представників окремих професій.
Зміст: ВСТУП.РОЗДІЛ II. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ ПРОКРАСТИНАЦІЇ ТА ЙОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ.1.1. Історія вивчення феномену прокрастинації.1.2. Причини виникнення прокрастинації.1.3. Психологічна характеристика поняття прокрастинація.1.4. Наслідки прокрастинації. Висновок до розділу II.РОЗДІЛ IIII. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОКРАСТИНАЦІЇ У ПРЕДСТАВНИКІВ РІЗНИХ ПРОФЕСІЙ.2.1.Характеристика методик дослідження впливу прокрастинації у представників різних професій. 2.2. Аналіз результатів дослідження.Висновок до розділу.РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПСИХОКОРЕКЦІЇ ПРОКРАСТИНАЦІЇ.3.1 Організаційно-методичні основи проведення тренінгу.Висновок до розділу ІІІ.РОЗДІЛ IVIV. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ.4.1.Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці. 4.2. Надання психологічної допомоги під час НC Висновок до розділу IV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.ДОДАТКИ
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/43466
Власник авторського права: © Петренко Н.С., 2023
Перелік літератури: 1. Вайда Т. С. Прокрастинація як компонент поведінки працівників ОВС та її профілактика під час професійної підготовки курсантів у ВНЗ МВС України [Електронний ресурс] Юридичний бюлетень. ,2016. Випуск 2. С. 197-211.URLURL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ub_2016_2_22
2. Колтунович Т. А., ПоліщукО. М. Прокрастинація – конфлікт між «важливим» і «приємним». Молодий вчений, 5 (45), 2017. С. 211–218.
3. Мартинець І. А. Платон і екзистенційний вакуум. Психологічні студії. № 1 (63), 2022. С. 122-131.
4. Мотрук Т. О., Стеценко Д. В. Прокрастинація як інгібітор розвитку успішної особистості. Актуальні питання сучасної психології: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. Суми: Видавництво СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2014. С. 388
5. Моначин, І. Л., Попик, Т. В. Сутність поняття психологічної готовності до діяльності. Матеріалали Міжнародної науково-технічної конференції молодих учених та студентів „Актуальні задачі сучасних технологій 2016. С. 351-352.
6. Назарук Н. В. Прокрастинація як психологічний феномен. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3),2022. С. 66-70. URLURL: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.3.13
7. Патриляк Г., Вишньовський В. Особистісна готовність як чинник ефективної професійної діяльності. Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції „Трансформація бізнесу для сталого майбутнього: дослідження, діджиталізація та інновації“, 2022. С. 166-168
8. Петренко Н. С. Вплив емоційної сфери невротичної особистості на рівень прокрастинації у людей з різними професіями. Молодіжна наукова ліга 23, 2023. С. 337-339.
9. Столярчук О. А. Сергієнкова О.П., Коханова О.П Динаміка академічної прокрастинації студентів Габітус,2021. Вип. 26. С. 127-132.
10. Ткачук О. М., Бондаренко О. М. Вплив прокрастинації на академічну успішність студентів. Психологічний часопис, 2(1), 2019. С. 107-115.
11. Ферлій В.К., Коц С.М., Коц В.П Прокрастинація як питання зниження працездатності . Природнича наука й освіта: сучасний стан і перспективи розвитку : тези доп. IIІ Міжнар. наук.-практ. конф., Харків, 22-23 верес. 2022 р. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди [та ін.] ; [редкол.: Ю. Д. Бойчук та ін.]. Харків : [б. в.], 2022. С. 78–80.
12. Чорна І.М. Професійне самовизначення сучасного школяра. Психологія. Збірник наукових праць. Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова. Випуск 20, 2003. С. 174-180.
13. Шейко В. М. Біхевіоризм як психологічний напрям культурології. Вісник Харківської державної академії культури: зб. наук. пр. Харків: ХДАК. 2009. С. 29-42.
14. Baron, R. M., Kenny, D. A. The moderator-mediator variable distinction in social psychological research: Conceptual, strategic, and statistical considerations. Journal of Personality and Social Psychology, 51(6). 1986. P. 1173–1182.
References: 15. Ferrari, J. R. Procrastination: Why You Do It, What to Do About It, and When to Get Professional Help. Jossey-Bass Publishers. 1986. P. 17-21, 42-51, 83-90.
16. Ferrari, J. R., Johnson, J. L., & McCown, W. G. (1995). Procrastination and task avoidance: Theory, research, and treatment. New York: Plenum Press/ 1995. P. 20-25.
17. Forer, F. F. The Psychology of Mental Work. London: D. Appleton and Company. 1929. P. 128-131.
18. Frank, L.K. Projective methods. Springfield, IL: Charles C. Thomas. 1939. P.100-107
19. Gallagher, P. Procrastination: Theory, research, and treatment. New York, NY: Springer.2015. P.11-38
20. John, O. P., Srivastava, S. The Big Five trait taxonomy: History, measurement, and theoretical perspectives. Handbook of personality: Theory and research, 2. 1999. P.102–138.
21. Johnson, B. A., Baker, J. O., & Kofler, R. T. Procrastination: A review of the literature. Personality and Social Psychology Review, 7(3), 2003. P. 275-298
22. Lay, C. H. The General Procrastination Scale: A revised measure of procrastination proneness. Personality and Individual Differences, 17(6), 1994. P. 655-661.
23. Lawler, E. E. Motivation research and managerial behavior. Personnel Psychology, 21(3), 1968. P. 335-362.
24. Lilienfeld, S. O., Wood, J. M., Garb, H. N. The scientific status of projective techniques. Psychological Science in the Public Interest, 1(2), 2000. P. 27-66.
25. Lupu, I., Popa, I. C., Cernat, M. I. Procrastination at work: Prevalence, correlates, and consequences. The Journal of Psychology, 65(1),2019. P.102-112.
26. Martin, D. F., Watt, A. A cognitive-behavioral model of procrastination: The role of perfectionism, anxiety, and self-esteem. Personality and Social Psychology Bulletin, 38(12),2012. P. 1581-1593.
27. Martinčeková, L., Enright, R.D. (2020). The effects of self-forgiveness and shame-proneness on procrastination: exploring the mediating role of affect. Curr Psychol, 39, 2020. P. 428–437. https://doi.org/10.1007/s12144-018-9926-3
28. Maslow, A. H. A theory of human motivation. Psychological Review, 50(4), 1943. P.370-396.
29. Miller, M. K., Brody, A. L. The genetics of procrastination: A review and synthesis. Biological Psychiatry, 75(10), 2014. P. 813-820.
30. O'Brien, K., DeLapp, J. The impact of social media on procrastination: A systematic review. Computers in Human Behavior, 87, 2018. P. 355-368.
31. Oldham, W. G. Procrastination: Causes and Cures. New York: Van Nostrand Reinhold Company. 1972. P. 10-12.
32. Przybylski, A. K., Murayama, K., DeHaan, C. R., Gladwell, M. Can Facebook make you unhappy? Social Psychological and Personality Science, 4(6), 2013. P. 679-684.
33. Pychyl, T. A., Ferrari, J. R., Lay, P. Social-cognitive factors in procrastination. European Journal of Personality, 13(6), 1999. P. 523-538.
34. Rogers, C. R. On becoming a person: A therapist's view of psychotherapy. Boston: Houghton Mifflin.1961. P.21.
35. Richardson, M. Негативні емоції та прокрастинація. Журнал психології праці та організацій, 88(5),2003. P.678-697. Отримано з https://search.proquest.com/docview/211723595/abstract/E800981A3987462DPQ/1
36. Schwarzman, R. S., Granter, J. D. Procrastination: A New Understanding of the Nature of Procrastination and Its Treatment. New York: Guilford Press. p. 2011. P.10-11.
37. Sims, К. М. Self-regulation coaching to alleviate procrastination: Addressing the likeability of studying behaviours. Learning and Individual Differences, 56, 2017. P. 23-30. doi: 10.1016/j.lindif.2017.02.009
38. Smith, A. P., Conroy, J. L., Smith, J. M. Procrastination in college students: Prevalence, correlates, and academic consequences. Journal of Counseling Psychology, 65(1), 2018. P. 102-112.
39. Smith, R. E. The procrastination of students: A social learning perspective. Journal of Social Psychology, 131(3), 1991. P. 395-407.
40. Steel, P. The nature of procrastination: A meta-analytic and theoretical review of research on procrastination. Psychological Bulletin, 133(1),2007. P. 65-94
41. Steel, P. Procrastination in academic settings: A review of the literature and recommendations for future research. Personality and Social Psychology Review, 14(3), 2010. P. 65-86.
42. Steel, P., Ferrari, J. R. Procrastination and interpersonal relations. Personality and Social Psychology Bulletin, 35(1), 2009. P. 129-140.
43. Steel, P., König, C. J. Procrastination and attention control: A theoretical review and empirical investigation. European Journal of Personality, 20(2), 2006. P. 107-128.
44. Takman, L. M. Procrastination: A review of the literature and implications for future research. Journal of Counseling Psychology, 26(3), 1979. P. 275-289.
45. Taylor, J. The motivational model of procrastination. Psychological Review, 107(4),2000. P. 603-615. sychology Bulletin, 35(6), 759-771
46. Taylor, J. G. A cognitive-motivational model of procrastination. Psychological Bulletin, 117(1),1995. P. 245-268.
47. Warfield, T. E. (1988). Procrastination: A Philosophical Investigation. New York: Oxford University Press.1988. P. 26-50.
48. Weinert, L. The role of language in human development. In JW Berry, PR Dasen, & TS Saraswathi (Eds.), Handbook of cross-cultural psychology: Vol. 2. Basic processes and human development . Boston: Allyn & Bacon.1985.P. 211-243.
49. Wilson, K. G. (2002). Procrastination: A cognitive model. Psychological review, 109(1), 69-89.
Тип вмісту: Master Thesis
Розташовується у зібраннях:053 — психологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Петренко_Н маг.pdf1,02 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити
Авторська довідка Петренко Н-1.pdf282,62 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

Інструменти адміністратора