Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/40155
Назва: Професійно-важливі якості майбутніх психологів в галузі професійного консультування
Інші назви: Professionally important qualities of future psychologists in the field of professional counseling
Автори: Баб’як, Роксолана Олегівна
Babiak, Roksolana
Бібліографічний опис: Баб’як Р. О. Професійно-важливі якості майбутніх психологів в галузі професійного консультування : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістр за спеціальністю „053 — психологія“ / Р. О. Баб’як. — Тернопіль: ТНТУ, 2022. — 70 с.
Дата публікації: гру-2022
Дата подання: гру-2022
Дата внесення: 10-січ-2023
Країна (код): UA
Місце видання, проведення: Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
Науковий керівник: Періг, Ірина Мирославівна
Теми: 053
психологія
професійно-важливі якості
психолог
психолог-консультант
професіограма
professionally important qualities
psychologist
psychologist-consultant
professional profile
Кількість сторінок: 70
Короткий огляд (реферат): У кваліфікаційній роботі обгрунтовано, що психологічне консультування – це вимога часу, яка ставить основним завданням підготовку професійних фахівців, майбутніх консультантів в галузі психології. Психологічне консультування є надзвичайно поширеною практикою надання допомоги людині, яка переживає тимчасові життєві труднощі, наприклад, сімейні негаразди, професійні кризи, міжособистісні конфлікти, емоційне перевантаження, невпевненість та тривожність, напружені подружні стосунки тощо. Відомо, що здобуття компетентності будь-якого фахівця розпочинається із професійного навчання в університеті, під час якого відбувається засвоєння галузевих знань, формування вмінь та навичок, розвиток професійної мови та культури. Аналізуючи професіограму психолога-консультанта, він повинен володіти професійними вміннями (діагностувати внутрішній світ клієнта, вивчати психологічні причини виникнення проблем, розуміти мотиви поведінки, особливості поводження в сімейному колі та в професійному середовищі, вміння активно слухати, проявляти інтерес до проблеми, володіти психологічними техніками та методом, працюючи в певному консультативному напрямку), бути компетентним у проведенні діагностичної (дослідницької), психокорекційної (виправної), консультативної, тренінгової, профілактичної, реабілітаційної, і просвітницької діяльності, бути наділеним специфічними особистісними характеристиками (здатність зберігати таємницю, висока особиста відповідальність у застосуванні методів впливу на клієнта, терпимість, безоцінне ставлення до людей, прагнення до саморозвитку, емпатія, інтуїція, ерудованість, творчий і гнучкий підхід до справи тощо). При створенні концептуальної моделі технології психологічного супроводу професійного становлення розвитку практикуючого психолога визначено 3 групи: мотиваційно-цільовий, змістовно- операційний і результативний.
In the qualification work, it is substantiated that psychological counseling is a requirement of time, which sets the main task of training professional specialists, future consultants in the field of psychology. Psychological counseling is an extremely common practice of helping a person who is experiencing temporary life difficulties, such as family troubles, professional crises, interpersonal conflicts, emotional overload, insecurity and anxiety, strained marital relationships, etc. It is known that the acquisition of the competence of any specialist begins with professional training at the university, during which the assimilation of industry knowledge, the formation of skills and abilities, the development of professional language and culture takes place. Analyzing the professional profile of a psychologist-consultant, he must possess professional skills (diagnose the inner world of the client, study the psychological causes of problems, understand the motives of behavior, peculiarities of behavior in the family circle and in the professional environment, the ability to actively listen, show interest in the problem, possess psychological techniques and method, working in a certain advisory direction), to be competent in conducting diagnostic (research), psychocorrective (remedial), advisory, training, preventive, rehabilitation, and educational activities, be endowed with specific personal characteristics (ability to keep secrets, high personal responsibility in applying methods of influencing the client, tolerance, valueless attitude to people, desire for self-development, empathy, intuition, erudition, creative and flexible approach to cases, etc.). When creating a conceptual model of the technology of psychological support of the professional development of a practicing psychologist, 3 groups were defined: motivational-target, content-operational and effective.
Опис: У кваліфікаційній роботі обгрунтовано, що психологічне консультування – це вимога часу, яка ставить основним завданням підготовку професійних фахівців, майбутніх консультантів в галузі психології. Психологічне консультування є надзвичайно поширеною практикою надання допомоги людині, яка переживає тимчасові життєві труднощі, наприклад, сімейні негаразди, професійні кризи, міжособистісні конфлікти, емоційне перевантаження, невпевненість та тривожність, напружені подружні стосунки тощо. Здобуття компетентності будь-якого фахівця розпочинається із професійного навчання в університеті, під час якого відбувається засвоєння галузевих знань, формування вмінь та навичок, розвиток професійної мови та культури. Аналізуючи професіограму психолога-консультанта, він повинен володіти професійними вміннями (діагностувати внутрішній світ клієнта, вивчати психологічні причини виникнення проблем, розуміти мотиви поведінки, особливості поводження в сімейному колі та в професійному середовищі, вміння активно слухати, проявляти інтерес до проблеми, володіти психологічними техніками та методом, працюючи в певному консультативному напрямку), бути компетентним у проведенні діагностичної (дослідницької), психокорекційної (виправної), консультативної, тренінгової, профілактичної, реабілітаційної, і просвітницької діяльності, бути наділеним специфічними особистісними характеристиками (здатність зберігати таємницю, висока особиста відповідальність у застосуванні методів впливу на клієнта, терпимість, безоціннеставлення до людей, прагнення до саморозвитку, емпатія, інтуїція, ерудованість, творчий і гнучкий підхід до справи тощо). Досліджено важливість розвитку комунікативної компетентності у майбутніх психологів, визначені якості потребують розвитку та актуалізації, оскільки засвідчують недостатній рівень сформованості важливих комунікативних складових як зацікавленість співрозмовником, діалогічнасуб’єкт-суб’єктна взаємодія, афіліація, можливість отримувати радість та задоволення від спілкування, намагання комунікативно допомогти тощо. Професійна комунікативна допомога психологів повинна бути зорієнтована на клієнта. У зв'язку з цим безумовно важливою є необхідність розвитку і вдосконалення рівня теоретичної і практичної комунікативної підготовки майбутніх психологів-консультантів. Комунікативні якості у фахівців-практиків активізовані в процесі надання психологічних послуг, окрім того вибір консультативної діяльності здійснюється тими випускниками психологічних спеціальностей, які мають високу мотивацію до надання практичної допомоги і об’єктивну самооцінку власного комунікативного потенціалу. Аналізуючи показники емпатії, можна стверджувати, що для успішної професіоналізації психолога, здатність до співчуття, вміння проникнути у внутрішній світ іншої людини, її переживання, є важливою професійно-важливою якістю, бо емпатична здатність дозволяє резонувати з клієнтом, перебувати в одному енергетичному просторі. З’ясовано, що найвищий рівень рефлективності у психологів-початківців – у 32,8%, низький рівень виявлений у 29,9% студентів 4 курсу. На 5 році навчання цей показник покращується, що пов’язано із введенням в навчальну програму професійно-орієнтованих дисциплін, лабораторних і практичних занять, взяття участі у тренінговій роботі, проходженні переддипломної практики, саморозвитком. Здійснений аналіз іноземного досвіду професіоналізації майбутніх психологів дає підстави стверджувати, щопсихологічний супровід професійного розвитку студентів-психологів є обов’язковою умовою та складовою. Вдалий професійний шлях психолога відбувається залученням студента до різних професійних студентських товариств, психологічних спільнот, підписка у соціальних мережах на сторінки видатних психологів, кваліфікованих психологів та психотерапевтів, участь у навчально-професійних програмах, майстер-класах, семінарах, конференціях, тренінгах, які зорієнтовані на їхню професійну адаптацію, самоприйняття, розуміння інших людей, розвиток професійної ідентичності, оволодіння практичними методами та техніками. Обов’язковою умовою професійного супроводу є залучення студентів до практики психологічної діяльності, зокрема відвідування Т-груп, робота в громадських організаціях, початкові спроби надання психологічної допомоги, участь у психологічних майстернях, групах професійної допомоги, участь у професійних святах тощо. При створенні концептуальної моделі технології психологічного супроводу професійного становлення розвитку практикуючого психолога визначено 3 групи: мотиваційно-цільовий, змістовно-операційний і результативний. Психологічний супровід – це система діагностичних, організаційних, розвиваючих заходів, які зорієнтовані на створення належних умов в процесі кваліфікаційного росту. В науковій літературі під психологічним супроводом розуміють цілісний, безперервний процес вивчення, аналізу, розвитку й корекції пізнавальних, мотиваційних, емоційно-вольових процесів особистості, який є суб’єктом супроводу. Отже, розглядаючи психологічний супровід як процес, важливим моментом є забезпечення сенситивних умов для розвитку практикуючого психолога, реалізації його потенційних здібностей, формування самостійності та гнучкості дій вільного вибору та самовизначення. Психологічний супровід повинен ґрунтуватися на перевагах та позитивних якостях майбутнього психолога, що сприяє самоактуалізації, самоприйняттю, підвищенню стресостійкості особистості до дестабілізуючих факторів, запобігання деструктивного розвитку особистості в учбово-професійній діяльності.
Зміст: РОЗДІЛ II. ДІАГНОСТИЧНЕДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ 2.1. Організація та програма проведення діагностичного експерименту 2.2. Аналіз отриманих результатів дослідження професійно-важливих якостей майбутніх психологів-консультантів Висновки до розділу ІІ РОЗДІЛ III. ТЕХНОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ 3.1. Методологічний підхід щодо визначення сутності психологічного супроводу 3.2. Модель технології професійної підготовки психолога Висновки до розділу ІІІ РОЗДІЛ IV. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 4.1.Електробезпека у трудовій діяльності 4.2.Психологічні методи відновлення працездатності ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/40155
Власник авторського права: © Баб’як Роксолана Олегівна, 2022
Перелік літератури: 1. Абрамова Г.С. Практическая психология / Г.С. Абрамова. М.: Академия, 1997. 368 с. 2. Аминов Н.А. О компонентах специальных способностей будущих школьных психологов // Психологический журнал. №5. 1992. С. 104-110. 3. Асмолов А.Г. Некоторые перспективы исследования смысловых образований личности // Вопросы психологии. № 4. 1999. С. 77-84. 4. Бачманова Н. В., Стафурина Н. А. К вопросу о профессиональных способностях психолога // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. Вып. 5. С. 72-77. 5. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности: учеб. пособие для вузов. М. : ПЕР СЭ. 2001. 511 с. 6. Бозаджиев В.Л. Профессионально–значимые качества личности психолога / В.Л. Бозаджиев // Успехи современного естествознания. 2008. №9. С. 18-23. 7. Бондаренко О.Ф. Психологическая помощь: теория и практика [Учеб. пособие]. К.: Укртехпрес, 1997. 216 с. 8. Борисова Е. М. Индивидуальность и профессия. М.: Знание, 1991. 165 с. 9. Бочелюк В.Й., Зарицька В.В. Психологія: вступ до спеціальності: Навч. посібник. К.: Центр учбової літератури, 2007. 288 с. 10. Бражникова, А. Н. Еще раз о профессии "психолог" // Психология и школа. 2004. № 4. С. 31–36. 11. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словник-довідник з психологічної літератури. СПб.: Пітер, 1999. 528 с. 12. Вачков И. В. Введение в профессию «Психолог»: учебное пособие Москва ; Воронеж : МПСИ, 2002. 464 с. 13. Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога : монографія. Луцьк: Вежа. 2003. 320 с. 14. Власова Ю. В. К вопросу о профессиональном становлении личности психолога // Психология в вузе. 2004. № 2. С. 86–99. 15. Дружинин В И. Экспериментальная психология. 2-е изд., доп.. СПб.: Питер, 2000. 320 с. 16. Етичний кодекс психолога // Психолог. Шкільний світ. 2004. № 43. С. 1–8. 17. Зеер Э.Ф. Психология профессий : учебное пособие для студентов вузов. -е изд., перераб. и доп. Москва: Академический Проект. 2003. 336 с. 18. Іванова О.В., Ірхін Ю.Б., Ярема Н.Ю. Професійна підготовка психологів ОВС: Навчально-методичний посібник. К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, ДП «Друкарня МВС». 2008. 98 с. 19. Карандашев В.Н. Психология: Введение в профессию [учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений]. 4-е изд., перераб. и доп. М.: Смысл; Издательский центр «Академия». 2008. 512 с. 20. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. - Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс». 1996. 316 с. 21. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования. М.: Академический проект. 1999. 240 с. 22. Кудрявцев Т.В. Психология профессионального обучения и воспитания. М.: Изд-во МЭИ. 1986. 346 с. 23. Кузнєцов М.А. Взаємозв'язок психологічних особливостей переживання часу та особистісних характеристик у студентів // Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. Вип. 46. Частина ІІ. Х.: ХНПУ. 2013. С. 133-153. 24. Любимова Г.Ю. «Внутренняя картина» процесса профессионального становления психологов // Вестник МГУ. 2001.Серия 14. Психология. № 4.С. 35–41. 25. Маркова А.К. Психология профессионализма. – М. : Наука, 1996. 266 с. 26. Меднікова Г.І. Теоретико-методологічні засади дослідження системної детермінації становлення особистісної зрілості студентів // Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. 2013. Вип. 45(2). С. 135-143. 27. Мельник Е.В. Эмпатия как фактор успешной профессиональной деятельности // Психологическая безопасность, устойчивость, психотравма: сб. науч. ст. по материалам Первого междунар. форума. СПб. : Книжный Дом, 2006. С. 231–232. 28. Методологічні проблеми трансформації комунікативної компетентності психолога в інформаційному суспільстві : монографія / за ред. В. В. Андрієвської ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Київ: Імекс-ЛТД, 2014. 226 с. 29. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. / 4-е изд. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. 640 с. 30. Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования: уч. пособ. для студентов вузов и практич. Работников. М.: ТЦ «Сфера», 2000. 448 с. 31. Осипова А. А. Общая психокоррекция: Учеб. пос. для студ. вузов. М.: ТЦ «Сфера», 2002. 510 с. 32. Основи практичної психології: Підручник для студентів ВЗО / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін. [3-тє вид., стереотип.] К.: Либідь, 2006. 536 с. 33. Пакуляк, Г. Емпатійність як професійно важлива якість психолога // Студентський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Тернопіль : ТНПУ, 2010. Вип. 25. С. 55–60. 34. Пальчевський С.С. Соціальна педагогіка: Навчальний посібник. К.: Кондор, 2005. 560 с. 35. Поваренков Ю.П. Психологические основы целостного подхода к процессу профессионализации личности. Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала. М: Ин-т психол. АН СССР, 1991. 364 с. 36. Практична психології в системі освіти: Питання організації та методики / За ред. В.Г. Панка. К.: Либідь, 1995. 204 с. 37. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / Д.Р. Райгородский. – Самара : Издательский Дом БАХРАХ, 1998. 672 с. 38. Прокоф’єва О.О. Проблема готовності до особистісного росту і реалізації потреби в саморозвитку у студентів психологічних спеціальностей // Студентський меридіан. Випуск 4. Ч.2. Мелітополь, 2006. С.109-112. 39. Петровская Л. А. Компетентность в общении. Социально-психологический тренинг. М.: Изд-во МГУ, 1989. 216 с. 40. Психологічна енциклопедія / автор-упорядник О. М. Степанов. К.: Академвидав, 2006. 424 с. 41. Психологу для роботи. Діагностичні методики [Текст] : [збірник] / [уклад.: Лемак М. В., Петрище В. Ю.]. - Вид. 2-ге, випр. Ужгород: Вид-во Олександри Гаркуші. 2012. 615 с. 42. Рамуль К.А. О психологи ученого и, в частности, о психологи ученого-психолога // Вопросы психологи. 1965. № 6. С. 6-9. 43. Рибалка В. Психологія праці особистості : навч.-метод. посіб. К., 1998. 216 с. 44. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога. М.: ВЛАДОС-ПРЕСС. 2002. 480 с. 45. Романюк М. Подолати новий бар'єр: повторна адаптація практичного психолога : [професійне зростання] // Практичний психолог: школа. 2014. № 5. С. 50–55. 46. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. М. : Педагогика, 2002. 424 с. 47. Савчин, М. В. Вступ до спеціальності: психолог, практичний психолог : навчальний посібник. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2007. 400 с. 48. Сорочан В. В. Психология профессиональной деятельности. М.: МИЭМП, 2005. 70 с. 49. Ткачишина О.Р. Проблема якісної професійної підготовки практичних психологів // Сучасна наука: теорія і практика: Матли IV Всеукр. наук.-практ. конф. (28-29 листопада 2013р., м. Запоріжжя). Запоріжжя, 2013.С.96-99. 50. Ткачишина О. Р. Роль активного соціально-психологічного навчання у розвитку особистості майбутнього професіонала // Соціалізація особистості: Зб. наук. праць. К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. Т. ХХХІІ. С. 177-185. 51. Товстонюк, Т. Психолог – професія чоловіка чи жінки? // Студентський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Тернопіль : ТНПУ, 2012. Вип. 30. С. 33–36. 52. Тренина И. Л. Эволюция учебных стилей в процессе профессионального самоопределения // Журнал практикующего психолога. Вып. 7. 2001. С. 138-152. 53. Тренинг профессиональной идентичности / [авт.-сост. Л. Б. Шнейдер]. М. : Изд-во МПСИ, 2004. 208 с. 54. Фонарёв А. Р. Психологические особенности личностного становления профессионала. М.: Изд-тво НПО «МОДЕК», 2005. 560 с. 55. Хомуленко Б. В. Шляхи та засоби розвитку рольової структури особистості психолога //Науковий вісник Миколаївського державного університету імені ВО Сухомлинського. Сер.: Психологічні науки. 2014. № 2. Вип. 12. С. 184-190. 56. Чепелєва Н.В., Пов’якель Н.І. Теоретичне обґрунтування моделі особистості практичного психолога // Психологія: Збірник наукових праць. Вип. 3. К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 1998. С. 35 – 41. 57. Чепелєва Н.В. Формування професійної компетентності в процесі вузівської підготовки психолога-практика // Актуальні проблеми психології. К. : Інститут психології АПН України. 1999. С. 271–279. 58. Чеснокова И.И. Сензитивные периоды в развитии самосознания // Активизация личности в системе общественных отношений: Сб. научн. тр. М.: МГУ, 1989. С.106-107. 59. Шадриков В. Д. Діяльність і здібності. М.: Логос, 1994. 315 с. 60. Шадриков В. Д. Проблемы системного анализа профессиональной деятельности. М.: Наука, 1982. 185 с. 61. Шевченко Н. Ф. Підготовка практичних психологів, особистісні та професійні якості фахівців // Психологія: Зб. наук. праць КНПУ ім. Драгоманова, 2002. № 7. С. 34–38. 62. Шмелева И.А. Введение в профессию:Психология [Учебное пособие] / И.А. Шмелева. СПб.: Питер, 2007. 253 с. 63. Шахметова В. Формирование инвариантных профессиональных качеств будущих педагогов психологов: дисс. на соиск. канд. псих. наук: спец. 19.00.07 – возрастная и педагогическая. Челябинск, 2009. 327 с. 64. Штепа О.С. Пропріум зрілої особистості // Практична психологія та соціальна робота. 2004. №2. С. 26-35. 65. Штепа О.С. Феномен особистісної зрілості // Соціальна психологія. 2005. № 1(9). C. 62-77.
Тип вмісту: Master Thesis
Розташовується у зібраннях:053 — психологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Авторська_Баб'як.pdf153,42 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити
Баб'як Роксолана (1).pdf814,31 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

Інструменти адміністратора