Сімейний бізнес: порівняння з несімейним, ключові відмінності та особливості функціонування

Abstract

Однією з традиційних методик вивчення сімейного бізнесу, як найпоширенішої та найстійкішої форми господарюванння у світі, є його порівняння з діяльністю несімейних підприємств. Такий підхід дозволяє увести в аналіз значний перелік показників, що в результаті збільшує розуміння особливостей функціонування як сімейних, так і несімейних компаній. Здійснено дослідження сімейних підприємств на основі напрацювань провідних зарубіжних Учених та сформовано таблицю. Таким чином, дослідження демонструє суттєві відмінності між сімейним та несімейним бізнесом, які відображаються у загальних показниках, структурній організації, формах власності, управлінні, теоретичному обґрунтуванні ведення бізнесу, цілях бізнесу, наявних ресурсах фірми. Встановлено розбіжності як в інтер’єрі, так і у екстер’єрі функціонування зазначених об’єктів підприємницької діяльності. У цілому сімейний бізнес соціально орієнтований, спрямований на стабільне помірковане зростання, життєстійкий у кризові періоди, адаптивний, неприйнятний до ризиків, націлений на довготермінову перспективу існування з метою передавання його наступним поколінням сім’ї. Аналізуючи соціальні системи економічно успішних країн світу, таких, як США, Японія, країни Євросоюзу, Перської затоки та Східної Азії, констатуємо, що основна форма власності належить сімейному бізнесу. Більш детальний аналіз господарських систем згаданих країн виявляє формування рівноваги (балансу) між структурою власності та структурою влади. Структура власності характеризується великим відсотком незалежних приватних власників, де сімейна форма власності широко представлена у провідних секторах економіки, а сам сімейний бізнес є домінуючою формою підприємництва. Саме сімейний бізнес конфігурує в системі власності в межах окремо взятої країни, формуючи потужний соціальний прошарок з незалежних власників, які контролюють основні ресурси держави. Наявність цього прошарку призводить до еволюції демократії влади, де державні інститути не володіють декларативними повноваженнями, а функціонують в умовах реального формального народовладдя. Рівень реальної демократії (народовладдя) у країні визначається не волелюбними статтями Конституції, а кількістю незалежних власників у державі. Сімейний бізнес та незалежні сімейні власники тісно пов’язані з місцевими громадами, є їх невід’ємною складовою, забезпечуючи створення робочих місць та забезпечуючи зайнятість населення в регіонах, що є основою економічного процвітання територіальних громад та країни в цілому

One of the traditional methods of the investigation of family business, as the most common and sustainable form of management in the world, is its comparison with the activities of non -family businesses. This approach makes it possible` to introduce into the analysis a fairly large list of indicators, which in turn increases the understanding of the functioning of both family and non -family companies. In this paper the investigation of family enterprises is carried out on the basis of developments of leading foreign scientists and the table is formed. Thus, the invesstigation demonstrates significant differences between family and non-family business, which are reflected in the general indicators, structural organization, forms of ownership, management, theoretical justification of doing business, business goals, available resources of the firm. Differences in both interior and exterior of the operation of these business facilities are defined. In general, the family business is socially oriented, aimed at stable moderate growth, resilient in times of crisis, adaptive, risk-averse, aimed at the long-term perspective of existence in order to pass it on to the next family generation . Analyzing the social systems of economically successful countries, such as the United States, Japan, the European Union, the Persian Gulf and East Asia, we find that the main form of ownership belongs to the family business. More detailed analysis of the economic systems of these countries reveals the formation of the balance between the ownership structure and the power structure. The ownership structure is characterized by large percentage of independent private owners, where the family form of ownership is widely represented in the leading sectors of the economy, and the family business itself is the dominant form of entrepreneurship. It is the family business that configures the property system within a single country, forming powerful social stratum of independent owners who control the main resources of the state. The presence of this layer results in the evolution of power democracy, where state institutions do not have declarative powers, but operate i n real formal democracy. The level of real democracy (democracy) in the country is determined not by freedom-loving articles of the Constitution, but by the number of independent owners in the state. Family businesses and independent family owners are closely linked to local communities, are an integral part of them, providing jobs and employment in the regions, which is the basis for economic prosperity of local communities and the country as a whole.