Евфемістична лексика у творах Лесі Українки

Abstract

Стаття присвячена дослідженню евфемістичної лексики творів Лесі Українки. Зʼясовано, що, спираючись на традиційні міфологічні вірування українців, письменниця створила власний світ демонологічних персонажів, які згідно з особливостями архаїчного мислення вимагають свого непрямого називання. Проаналізовані номінації є стертими чи істинними евфемізмами й демонструють різні шляхи та способи виникнення. Дослідження лінгвістичних механізмів творення евфемістичної лексики творів Лесі Українки відбувається шляхом виявлення зв’язку між внутрішньою формою і значенням слова. Ознаками денотатів, що використовуються для евфемістичного називання, є також місце перебування небезпечної істоти, її зовнішній вигляд, функції тощо. Прагнення посилити магічну силу евфемізмів приводить до появи аналітичних назв із кількома різними структурними компонентами, кожен із яких спрямований на відповідну нейтралізацію небезпечної істоти.

The article is devoted to the study of the euphemistic vocabulary of Lesya Ukrainka’s works. It was found out that on the basis of traditional mythological beliefs of Ukrainians, the writer created her own world of demonological characters, that, according to the peculiarities of archaic thinking, require their indirect naming in the mythological discourse. The analysed nominations are dead or true euphemisms that demonstrate different ways and means of their origin. The study of linguistic mechanisms of forming the given euphemistic vocabulary is carried out by revealing the connection between the internal form and the word meaning. The features of denotations, used for euphemistic naming too, are the location of a dangerous creature, its appearance, functions, etc. The desire to enhance the magical power of euphemisms causes the occurrence of analytical names with several different structural components, where each of them aimed at the appropriate neutralization of the dangerous creature.