Удосконалення інструментів облікового відображення об’єктів необоротних активів

Abstract

Досліджено сутність необоротних активів та розкрито їх основні складові. Досліджено проблеми облікового відображення необоротних немонетарних активів, які в даний момент займають значну частку в сукупній вартості активів. Визначено місце нових видів майна – програми для ЕОМ, електронні бази даних, сайти (інтернет-магазини, електронні друковані видання та інші електронні ЗМІ) у структурі необоротних активів зокрема, та майна підприємства, загалом. Доведено, що таке майно тісно пов’язане з використанням комп’ютерної техніки та комп’ютерних мереж, таких, як Інтернет. З метою узагальнення виділених ознак та характеристик зазначеного виду майна запропоновано їх об’єднати в окрему групу під назвою «Електронне майно». Виділені об’єкти не є ні речами, ні майновими правами, обсяги грошових коштів, вкладених у дане майно, є значними, так як і оборот від продажу товарів і послуг через Інтернет (інтернет-магазини). В глобальному масштабі такі маніпуляції дозволяють уточнити поняття та значення терміна «нематеріальні активи». Визначено поняття «електронного майна» як майна, яке не має речової, натуральної форми та функціонує виключно у взаємозв’язку з фізичними ресурсами персональних комп’ютерів або комп’ютерних мереж. Для організації обліку досліджуваного виду майна запропоновано його об’єднати в окрему облікову групу «електронні активи» і використовувати для відображення в системі бухгалтерського обліку такі рахунки Плану рахунків бухгалтерського обліку: 128 субрахунок – «електронні активи», з відповідними рахунками третього порядку, а 136 субрахунок – «амортизація електронних активів». Виділено основні етапи обліку необоротних активів: ідентифікація та визначення об’єктів необоротних активів; класифікація об’єктів необоротних активів; оцінювання необоротних активів для цілей обліку; критерії, норми, способи амортизації; принципи неможливості амортизації об’єктів; порядок (методика) обліку необоротних активів з метою визначення фінансового результату.

The essence of non-current assets is investigated and their main components are revealed in this paper. The problems of accounting for non-current non-monetary assets, which currently occupy an important share in the total value of assets, are studied. The place of new types of property – computer programs, electronic databases, websites (online stores, electronic printed publications and other electronic media) in the structure of non-current assets in particular, and property of the enterprise in general is determined. It is proved that such property is be closely related to the application of computer equipment and computer networks such as the Internet. In order to summarize the selected features and characteristics of this type of property, it is proposed to combine them into the separate group called «Electronic Property». Allocated objects are neither things nor property rights, the amount of money invested in this property is huge, and the turnover from the sale of goods and services via the Internet (online stores) is significant. On the global scale, such manipulations make it possible to clarify the concept and meaning of the term «intangible assets». The concept of «electronic property» is defined as property that has no material, natural form, which functions exclusively in conjunction with the physical resources of personal computers or computer networks. In order to organize the accounting of the investigated type of property, it is proposed to combine it into a separate accounting group «electronic assets» and to use for reflection in the accounting system the following accounts of the Chart of Accounts: 128 sub-account – «electronic assets», 136 subaccount – «depreciation of electronic assets». The main stages of accounting for non-current assets: identification and definition of non-current assets; classification of non-current assets; evaluation of non-current assets for accounting purposes; criteria, norms, methods of depreciation; principles of objects depreciation impossibility; procedure (methodology) for accounting of non-current assets aiming to determine the financial result are identified.