Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/25899
Назва: Інституційні детермінанти організаційного забезпечення економічної безпеки підприємств в контексті їх інноваційно-технологічного розвитку
Інші назви: Institutional determinants of organization’s ensuring of economic security of enterprises in the context of their innovative and technological development.
Автори: Малюта, Людмила Ярославівна
Приналежність: Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, м. Тернопіль, вул. Руська, 56
Бібліографічний опис: Малюта Л. Я. Інституційні детермінанти організаційного забезпечення економічної безпеки підприємств в контексті їх інноваційно-технологічного розвитку. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) – Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Тернопіль, 2018.
Дата публікації: 2018
Видавництво: Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя
Країна (код): UA
Місце видання, проведення: м. Тернопіль
Науковий ступінь: доктор економічних наук
Рівень дисертації: докторська дисертація
Шифр та назва спеціальності: 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)
Рада захисту: Спеціалізована вчена рада Д 58.052.05 Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України
Установа захисту: Спеціалізована вчена рада Д 58.052.05 Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: Андрушків, Богдан Миколайович
Члени комітету: Анісімова, Ольга Миколаївна
Головкова, Людмила Степанівна
Лук’янова, Валентина Вячеславівна
УДК: 330.658:005.7:65.012.8
Кількість сторінок: 586
Серія/номер: спеціальність 08.00.04 — „Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)“;
Короткий огляд (реферат): Малюта Л. Я. Інституційні детермінанти організаційного забезпечення економічної безпеки підприємств в контексті їх інноваційно-технологічного розвитку. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України, Тернопіль, 2018. Дисертаційна робота присвячена вдосконаленню теоретико-методологічних підходів та розробці практичних рекомендацій щодо створення ефективної системи економічної безпеки машинобудівного підприємства в умовах формування інституційного середовища й інноваційно-технологічного розвитку. У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми, зазначено на її зв’язок із напрямами наукових досліджень Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, окреслено мету та основні завдання, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів і особистий внесок здобувача, наведено дані щодо апробації результатів дослідження та публікацій за темою. У першому розділі «Теоретичні засади економічної безпеки та ключові детермінанти її організаційного забезпечення в контексті розвитку вітчизняних підприємств» розкрито генезис розвитку теорії економічної безпеки, уточнено понятійно-категоріальний апарат стосовно ключових дефініцій дослідження: «економічна безпека підприємства», «забезпечення економічної безпеки підприємства», «система економічної безпеки підприємства», «інституції», «інституційні детермінанти»; представлено характеристику основних наукових підходів та принципів економічної безпеки, розкрито інституційні засади її організації та забезпечення; розглянуто питання декомпозиції основних 3 підсистем економічної безпеки підприємства, подано основні їх характеристики та акцентовано увагу на ключових ресурсозабезпечуючих складових розвитку сучасних суб’єктів господарювання. Проблема побудови ефективної системи економічної безпеки на рівні держави, регіону, окремого підприємства існувала завжди, але сьогодні, в умовах євроінтеграційних процесів, вона набула особливої уваги і вимагає формування комплексного підходу до її розв’язання. У процесі проведеного дослідження зазначено про необхідність побудови парадигми організації адаптивно-транформаційних заходів з формування комплексної системи економічної безпеки підприємств відповідно до вимог ЄС, яка включає основні екзогенні та ендогенні рівні її забезпечення, найважливіші етапи, засоби та інструменти адаптації, а також організаційно-економічні механізми реалізації зазначених процедур. Важливе значення у комплексному поєднанні зазначених елементів відводиться інституційному середовищу, яке виступає регулюючим механізмом, в рамках якого виділено основні інституції та інституційні детермінанти забезпечення системи економічної безпеки. При дослідженні проблеми визначення інституційних детермінант організаційного забезпечення економічної безпеки сучасних суб’єктів господарювання першочергово увага акцентується на понятті «інституція». Узагальнюючи розглянуті визначення та підходи щодо трактування даної категорії можна стверджувати, що інституції – це створені людиною у процесі життєдіяльності норми й правила поведінки, що виступають умовами процесу прийняття ефективних управлінських рішень у різних сферах відносин. Своєю чергою, інституційні детермінанти – це ключові чинники забезпечення економічної безпеки, що визначаються інституціями різних економічних рівнів (макро-, мезо та мікро), які виконують ключові управлінські функції у напрямі гарантування безпеки сучасним суб’єктам господарювання і утворюють інституційне середовище для їх розвитку. У дисертаційній роботі виділено три блоки інституційних детермінант у 4 межах трьох економічних рівнів розвитку сучасних суб’єктів господарювання, обґрунтовано розширений перелік функцій та напрямів реалізації у контексті забезпечення їх економічної безпеки. У процесі дослідження дано власне визначення дефініції «економічна безпека підприємства» й зазначено, що це такий стан його розвитку, що забезпечується методологічним інструментарієм менеджменту, за допомогою якого можна досягнути уникнення, послаблення або локалізації небезпек і загроз за умови максимально-ефективного використання потенціалу підприємства у процесі досягнення ключових цілей його діяльності та в умовах сприятливого конкурентного середовища. Своєю чергою, забезпечення економічної безпеки підприємства трактується як сукупність заходів (організаційних, профілактичних, пропагандистських, контролюючих, захисних тощо), що вживаються задля реалізації цілей безпеки. У роботі розглянуто сукупність функціональних підсистем забезпечення економічної безпеки підприємства, серед яких виділено: фінансово-економічну, інтелектуально-кадрову, техніко-технологічну, силову (захисну), інституційно-правову та інформаційну, кожна з яких виконує свої функції у загальній структурі економічної безпеки. Запропоновано доповнити згаданий перелік інноваційною та зовнішньо-економічною складовими. Зазначено, що інноваційна компонента – це важлива складова, у якій матеріалізуються результати ефективного використання обґрунтованих вище підсистем економічної безпеки підприємства, а зовнішньоекономічна – покликана забезпечувати реалізацію функцій провайдингу інновацій та розвитку ринкової компоненти інноваційного потенціалу вітчизняних підприємств. У другому розділі дисертації «Методологія формування системи економічної безпеки підприємства та середовища її забезпечення» запропоновано методологічний інструментарій дослідження середовища економічної безпеки підприємства та обґрунтовано комплексну систему її забезпечення; представлено характеристику чинників впливу середовища на стан економічної безпеки підприємства, проведено ідентифікацію можливих 5 ризиків, небезпек та загроз та визначено їх межу в діяльності сучасних суб’єктів господарювання; здійснено обґрунтування основних етапів формування ефективної системи економічної безпеки підприємства та розроблено науково-методичні рекомендації щодо оцінювання її рівня за основними складовими. Вивчення методології дослідження будь-якої проблематики, у тому числі й організаційного забезпечення економічної безпеки сучасних суб’єктів господарювання, надає можливість розроблення науково обґрунтованих форм, методів, прийомів, систем управління, а також рекомендацій для вирішення конкретних ситуацій і проблем. У контексті цього сформовано комплексний методологічний інструментарій щодо системи забезпечення економічної безпеки підприємства. Також удосконалено концептуальну схему дослідження проблеми організаційного забезпечення економічної безпеки підприємств в контексті їх інноваційно-технологічного розвитку та адаптовано її застосування до машинобудівних підприємств. У процесі дослідження зазначено також, що систему економічної безпеки підприємства цілком можна вважати комплексною; вона поєднує сукупність основних її елементів, які перебувають у певних взаємозв’язках та взаємовідносинах між собою задля досягнення ключової мети підприємства – гарантування належного рівня його економічної безпеки. Крім мети, система включає оперативні цілі її забезпечення, суб’єкти, об’єкти та механізм забезпечення. Досліджуючи вплив чинників на середовище економічної безпеки підприємства, враховуючи їх складність і різноманітність, сформовано базовий їх перелік для проведення експертного оцінювання з використанням обґрунтованих методів та методичних рекомендацій для машинобудівних підприємств, які обрано об’єктом дослідження. Для визначення рівня економічної безпеки машинобудівного підприємства запропоновано методику визначення інтегрального показника економічної безпеки на основі використання експертних оцінок та 6 математичного апарату, що спрощує практичне використання даного методу. У третьому розділі «Сучасний стан та тенденції розвитку підприємств машинобудування в контексті дослідження ключових ресурсозабезпечуючих чинників економічної безпеки» здійснено аналізування стану та тенденцій розвитку машинобудівних підприємств за основними складовими економічної безпеки; розкрито питання ресурсу інновацій як компоненти забезпечення економічної безпеки в сучасному інституційному середовищі; проведено аналітичну й методичну оцінку впливу зовнішніх та внутрішніх чинників середовища на рівень економічної безпеки машинобудівного підприємства, визначено пріоритетність кожної із запропонованих її складових й обґрунтовано напрями посилення безпеки в розрізі основних її ресурсозабезпечуючих підсистем. На сьогоднішній день більшість підприємств машинобудування важко переживає наслідки економічних реформ і знаходиться у депресивному стані (оскільки відбулось не тільки скорочення виробництва на експорт, а й фактичне згортання внутрішнього ринку машинобудівної продукції). У процесі дослідження акцентовано увагу на основні ресурсозабезпечуючі складові економічної безпеки, серед яких домінантами визначено: фінансово-економічну, інтелектуально-кадрову та техніко-технологічну. Важливе місце в загальному їх переліку займає фінансово-економічна складова забезпечення, яка є підсистемою, що характеризує кількісні і якісні параметри фінансового стану підприємства, які в комплексі відображають рівень його фінансової захищеності в сучасному конкурентному середовищі. Неменш важливою є інтелектуально-кадрова компонента, необхідність виокремлення якої, як ключової функціональної підсистеми, вмотивована роллю персоналу, який є одночасно і об’єктом, і суб’єктом загальної системи забезпечення економічної безпеки. Проведено також діагностику техніко-технологічної складової економічної безпеки, основу якої становлять основні засоби. Слід зазначити, що вона є пріоритетною серед інших функціональних підсистем, оскільки 7 характеризується такими особливостями: безпосередньо впливає на процеси інвестування у підвищення технічного рівня суб’єктів господарювання; переважною мірою забезпечує рівень конкурентоспроможності продукції на підприємстві; впливає на рівень всіх інших функціональних складових економічної безпеки та інноваційно-технологічний розвиток підприємства. З метою визначення ключових чинників впливу на економічну безпеку підприємства було проведено експертне опитувансня на основі використання методу Дельфі. Базою формування вибірки для його проведення та оцінювання стали основні машинобудівні підприємства Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей, що мають стратегічне значення для економіки відповідного регіону та формують його інноваційний потенціал. У результаті проведеного дослідження встановлено, що аналіз факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на економічну безпеку машинобудівних підприємств та врахування їх впливу дозволить попередити або у разі виникнення деструктивних ситуацій локалізувати їх негативні наслідки з найменшими ризиками та втратами для підприємства. У четвертому розділі «Формування системи та механізму організаційного забезпечення економічної безпеки машинобудівних підприємств» висвітлено науково-методичні та методологічні основи побудови ефективної системи економічної безпеки та обґрунтовано структурно-компонентну її модель; розглянуто основні етапи та принципи формування організаційно-економічного механізму забезпечення економічної безпеки підприємства; запропоновано організаційні заходи із упровадження системи моніторингу середовища як інструментарію інформаційно-аналітичного забезпечення системи економічної безпеки машинобудівного підприємства. Дослідження формування системи забезпечення економічної безпеки на підприємствах машинобудівної галузі показують, що їх керівництво в сучасних умовах основну увагу приділяє саме розробці стратегії розвитку підприємства в цілому, а питання застосування будь-якого із існуючих механізмів визначення рівня економічної безпеки для більшості підприємств залишається 8 нереалізованим. Саме брак зацікавленості в реалізації через нерозуміння актуальності питання формування системи економічної безпеки на основі ефективного використання основних її ресурсозабезпечуючих складових не дає змоги практично розв’язати проблеми в даному руслі. З врахуванням вище зазначених умов запропоновано структурно-компонентну модель формування ефективної системи економічної безпеки підприємства, яка включає п’ять важливих складових: цільову, теоретико-методологічну, функціонально-забезпечуючу, критеріально-оцінювальну, результативну, кожна з яких забезпечує виконання певних функцій та операцій з метою прийняття дієвих управлінських рішень з ключовим спрямуванням – вжиття превентивних заходів, покликаних попередити дестабілізуючий вплив негативних факторів. У процесі формування організаційно-економічного механізму економічної безпеки підприємства виділено чотири ключові його блоки, зокрема: організаційний, економічний, стратегічний та тактичний, покликані здійснювати організаційно-аналітичне та ресурсне забезпечення, в межах яких реалізовуються певні функції та напрями її забезпечення. Обґрунтовано також процес моніторингу середовища забезпечення економічної безпеки з врахуванням ключових її екзогенних та ендогенних складових, що дозволить оперативно відстежувати тенденції зміни досліджуваних внутрішніх факторів, своєчасно визначати динаміку змін потреб зовнішнього середовища машинобудівних підприємств, оцінити агресивність поведінки конкурентів та своєчасно вжити заходів щодо забезпечення відповідного рівня економічної безпеки на перспективу. У п’ятому розділі «Інституційні механізми та формування інноваційної платформи забезпечення економічної безпеки машинобудівних підприємств» розглянуто особливості формування інноваційної політики та використання інноваційного потенціалу як чинника безпечності функціонування підприємства в сучасному середовищі; запропоновано напрями розвитку інноваційної компоненти та механізм її інфраструктурного забезпечення й 9 підтримки; обгрунтовано в системі інституційного середовища акцентувати увагу на посиленні уваги до антикорупційної складової забезпечення економічної безпеки підприємства в контексті інноваційного ланцюга «держава-громадськість-підприємництво (підприємство)». В умовах динамічного розвитку сучасного суспільства головним напрямом підвищення рівня економічної безпеки сучасних суб’єктів господарювання є інноваційно-технологічний розвиток, що передбачає використання принципово нових управлінських підходів та прогресивних технологій, перехід до випуску високотехнологічної продукції та впровадження інноваційних структур нового взірця, у контексті чого створюються умови для реалізації інноваційного потенціалу підприємств. Ефективність формування інноваційного потенціалу підприємства в розрізі основних його складових визначається особливостями використання окремих видів ресурсів впродовж усього життєвого циклу продукції, що створюється та реалізується на ринку. Враховуючи основні ознаки системного підходу запропоновано модель управління потенціалом підприємства в контексті забезпечення економічної безпеки та реалізації основних його складових. У рамках формування інноваційної інфраструктури розвитку сучасних підприємств обґрунтовано та доведено необхідність створення індустріальних парків як ключового вектора інноваційної платформи для забезпечення стійкої системи економічної безпеки підприємств. Їх створення сприятиме покращенню інвестиційного клімату, реалізації цілого ряду інноваційних можливостей та забезпечення здорового конкурентного середовища для ведення бізнесу. Як показали результати проведеного дослідження, економічні втрати суб’єктів бізнесу здебільшого пов’язані з отриманням дозволів на будівництво, виробництво продукції, погоджень державних структур, участю в державних тендерах та закупівлях, високим рівнем злочинності. Суттєві проблеми виникають у відносинах із найманим персоналом. Дестабілізують ситуацію 10 зміни законодавства, недосконалий захист права приватної власності. Зазначені проблеми відображаються у втратах, які можна оцінити у відсотках до вартості інвестованого в бізнес капіталу. Усі зазначені факти черговий раз вказують на стандартні корупційні схеми, які спостерігаються в інституційному середовищі ведення бізнесу. У контексті визначених інституційних детермінант у розрізі усіх рівнів системи економічної безпеки доцільно передбачити антикорупційну складову, яка повинна відігравати домінантну роль у забезпеченні економічної безпеки держави, підприємництва та бізнесу. Ключові слова: економічна безпека, загрози, небезпеки, ризики, інституційні детермінанти, інституційне середовище, інноваційно-технологічний розвиток, інноваційна платформа, організаційно-економічний механізм, ресурсозабезпечуючі складові, система управління.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/25899
Власник авторського права: © Малюта Л.Я., 2018
Тип вмісту : Dissertation
Розташовується у зібраннях:08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
diser_maliuta.pdfДисертація27,88 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.