Концептуальні підходи до трактування економічної сутності антикризового менеджменту

Abstract

Виокремлено концептуальні підходи вітчизняних та зарубіжних авторів до трактування економічної сутності антикризового менеджменту. На підставі проведення ретроспективного аналізу встановлено причини появи та розвитку антикризового менеджменту як одного із функціональних напрямів управління організацією. Визначено, що зарубіжні та вітчизняні економісти не вступають у протиріччя щодо трактування сутності антикризового менеджменту, а лише доповнюють один одного, розширюючи та синтезуючи його проблематику. Обґрунтовано, що антикризовий менеджмент необхідно розглядати як постійно діючий специфічний вид управління, спрямований на попередження можливих ускладнень у діяльності системи, нейтралізацію кризових явищ і забезпечення її подальшого функціонування та розвитку шляхом вчасної реалізації адекватних управлінських рішень й ефективного використання внутрішніх ресурсів.

Conceptual approaches of domestic and foreign scientists towards interpretation of anti-crisis management economic essence based on the investigations systematization are identified in the paper. The reasons of anti-crisis management appearance and development as one of functional directions of organizations management are determined according to retrospective analysis. It identifies that domestic and foreign economists are not in contradiction towards interpretation of anti-crisis management economic essence, but complement each other by extending and synthesizing its range of problems. The necessity of anti-crisis management to be considered as a constantly acting specific type of management, which is directed on possible difficulties prevention, neutralization of crisis trends and provision of its further functioning and development with the help of in-time realization of adequate administrative decisions and efficient usage of internal resources is substantiated. Depending on the stage and depth of crisis, it is determined that anti-crisis management is divided into the following types: pre-crisis (preventative – provides the system of prophylactic actions aimed at imbalance recovery, costs minimization, competitiveness); crisis (management in conditions of crisis, directed on stabilization the crisis situation assessment, determination of crisis factors, investigation of economic system strengths and weaknesses, assessment of crisis overcoming potential, search for solutions of negative trends minimization, financial sustainability recovery); post-crisis (directed on overcoming the crisis negative results and return to pre-crisis activity parameters, provides justification and realization of crisis overcoming strategic program, operative identification of program realization of actual results deviation and designation of system of actions of crisis negative trends elimination).