Людський капітал: наукові підходи та стан формування в Україні

Abstract

Світові зміни в інформаційно-інноваційних процесах та інтелектуалізація праці внесли корективи в структурні елементи та механізм відтворення людського капіталу, що зумовило необхідність формування нової парадигми розвитку. В сучасній економічній літературі людський капітал розглядається як фундаментальна категорія, основна рушійна сила розвитку суспільства, а визначальним критерієм його ефективності стає спроможність генерувати нові знання. Також він має двоїсту природу: розглядається як об'єкт інвестування з відповідними результатами віддачі на капітал, і як ресурс із комплексом фізіологічних, психологічних та соціальних властивостей. Це зумовлює ключові особливості людського капіталу. Тому трансформація суспільства передбачає раціональне формування та управління цим активом, де висококваліфікована праця буде стратегічним напрямом національної економіки і забезпечить вищі щаблі соціально-економічного розвитку.

Global changes in the informational and innovational processes, as well as intellectualization of labor, brought about changes to structural elements and ways that the human capital reproduces. It introduced urgency to form new development paradigm. Modern economic literature considers human capital as a fundamental category, the major moving force of society development and key criteria of its efficiency are theability to generate new knowledge. It also has bilateral nature – on one hand, it is seen as an object for investment with specific returns on capital, on the contrary – resource with the combination of physiological, psychological and social capabilities. It stipulates some significant peculiarities of the human capital. Thus society transformation provides rational formation and management of this asset so that highly skilled labor will become a strategic direction for the national economy and will provide higher trends for social and economic development. The phenomenon of human capital is that it defines the contribution of region and countries in education, training, duration and quality of life (macro); describes the combined skills and productive capabilities of employees (micro-level); represents the level of professional knowledge that a person acquires during training and experience (at individual level). Given the fact that human capital fulfills a strategic goal to ensure the competitiveness of the country, it is concluded that its formation lays the foundation for further improvement of the efficiency of the economy. Unfortunately, Ukraine's present time inherent irrational motives of investment in human capital by family and firms due to low demand and value of the public stock of knowledge, leading to its depreciation, losses and unemployment of educated people. The concept of the development model of the national economy has run through the realization that it should become the core resource for innovative human capital. However, the solution of this problem in Ukraine remains a long-term perspective.