Features of licensing in the activities of higher education institutions

Abstract

The purpose of the research is to determine the features of licensing the activities of higher education institutions. Methods. In the course of the research general scientific methods and approaches, system approach, general logical research methods (analysis, synthesis, generalization, comparison) were used. Results. The article considers key research on the development of education licensing in the country. The essence and significance of the concept “licensing” are described, which allowed to identify its key elements used in most types of management in the licensing of activities. The normative-legal acts are analyzed. It helped to define bottlenecks in the legislation to which first of all it is necessary to pay attention at reforming of the education system. This allowed us to propose a number of measures that in one way or another help to carry out the licensing process. It is determined that in the field of higher education licensing is subject to both educational activities of higher education institutions at a certain level of higher education and educational activities under educational programs of professional qualifications for which additional regulation is required. It is proved that the licensing of educational institutions is a state-directed influence on the subjects of educational activities through a system of restrictions and established minimum requirements to ensure the proper quality of educational services according to higher education standards. Practical meaning. Based on the analysis of scientific works of domestic scientists and the legislation of Ukraine, the main differences are characterized. The key problems observed in the field of education, in particular in the licensing system of educational activities, are highlighted. Prospects for further research. The obtained results determine the need for further assessment of the use of licensing conditions for higher education institutions, in particular to study the experience of foreign countries and identify those standards that are most acceptable to Ukraine and implement them in domestic law.

Мета статті є визначення особливостей ліцензування діяльності вищих навчальних закладів. Методи. В ході дослідження використано загальнонаукові методи та підходи, системний підхід, загально логічні методи дослідження (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння). Результати. У статті розглянуто ключові дослідження питань розвитку ліцензування освіти в країні. Охарактеризовано сутність та значимість самого поняття «ліцензування», що дозволило виокремити ключові його елементи, які застосовуються у більшості видах господарювання при ліцензування виду діяльності. Проаналізовано нормативно-правові акти, які дозволили визначити вузькі місця в законодавстві на які в першу чергу потрібно звертати увагу при реформуванні системи освіти. Це дозволило запропонувати низку заходів, які в той чи інший спосіб допомагають здійснювати процес ліцензування. Визначено, що у сфері вищої освіти ліцензуванню підлягають як освітня діяльність закладу вищої освіти на певному рівні вищої освіти, так і освітня діяльність за освітніми програмами, що передбачають присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання. Доведено, що ліцензування діяльності освітніх закладів це спрямований з боку держави вплив на суб’єкти освітньої діяльності через систему обмежень та встановлених мінімальних вимог задля забезпечення належної якості надання освітніх послуг згідно стандартів вищої освіти. Практичне значення. На основі проведеного аналізу наукових праць вітчизняних науковців та законодавства України охарактеризовано основні розбіжності та виділено ключові проблеми, які сьогодні простежуються в сфері освіти, а зокрема в системі ліцензування освітньої діяльності. Перспективи подальших досліджень. Отримані результати визначають необхідність подальшої оцінки використання ліцензійних умов для закладів вищої освіти, зокрема вивчати досвід зарубіжних країн і виділяти ті норми, які є найсприйнятливіші для України та імплементувати їх у вітчизняне законодавство.