Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36851
Назва: МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОРЕТИНОГРАФІЧНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ З НЕЙРОТОКСИКАЦІЄЮ
Інші назви: POSSIBILITIES OF USING ELECTRETRETINOGRAPHIC SYSTEM FOR REHABILITATION OF PATIENTS WITH NEUROTOXICITY
Автори: Тимків (Tymkiv), Павло (Pavlo) Олександрович
Бібліографічний опис: Тимків П.О. Можливості застосування електроретинографічної системи для реабілітації пацієнтів з нейротоксикацією. Вектор Поділля : науковий журнал / Подільський спеціальний навчально-реабілітаційний соціально-економічний коледж; редкол.: М. М. Тріпак (гол. ред.), Т. А. Марчак (заст. гол. ред.) та ін. Кам’янець-Подільський : Видавничо поліграфічний центр Західноукраїнського національного університету «Університетська думка», 2021. Вип. 4. С. 109-119. – ISSN 2617-1112
Дата публікації: 3-гру-2021
Дата внесення: 26-гру-2021
Країна (код): UA
УДК: 519.688 : 616-71
Теми: електроретинографія
електроретиносигнал
нейротоксикація
реабілітація
параметрична ідентифікація
оптимізація
низька інтенсивність
світлове подразнення
Діапазон сторінок: 109-119
Короткий огляд (реферат): Вступ. З розвитком науково-технічного прогресу, збільшується негативний техногенний вплив на організм людини. З кожним роком використовується всі більше нових і мало вивчених хімічних сполук. Виникає необхідність у проведенні досліджень щодо виявлення та ранньої діагностики ризиків токсикації організму та подальшої реабілітації пацієнтів. При цьому, застосування елетроретинографії сприяє підвищенню рівня об'єктивності медичного дослідження, скороченню часу проведення обстеження та можливості автономного, віддаленого застосування при реабілітації пацієнтів. Мета статті – дослідження можливостей застосування діагностичної експертної системи опрацювання електроретиносигналу (ЕРС) для реабілітації пацієнтів з нейротоксикацією. Результати. Дослідження функціонування зорової системи організму людини і відчуттів від впливу подразників (світлового стимулу) пояснюється емпіричним психофізичним законом Вебера-Фехнера. Тому для підвищення роздільної здатності і точності, яка є необхідною при визначенні ризиків нейротоксикації, знижують інтенсивність світлового подразнення. Відгук ретини отриманий при дослідженні пацієнта значно 110 змінений внаслідок шумів, через зменшення відношення енергії отриманого сигналу до енергії сумарних завад та шумів. Складність опрацювання, додатково збільшується внаслідок невідомої або прихованої природи токсину та його впливу на організм людини, що відображається в зміні амплітудо-часових параметрів хвиль чи виникненні нових елементів хвилі в електроретинограмі. Для опрацювання ЕРС зі зниженою інтенсивністю подразнення, у діагностичні експертній системі можливо застосувати оптимальну (за певними морфологічними параметрами отриманого сигналу) фільтрацію, яка при умові автономного, автоматизованого та віддаленого застосування при реабілітації пацієнтів з нейротокситкацією, потребує швидкого переналаштування, вимагає оптимізації та скорочення часу попереднього опрацювання отриманого низькоінтенсивного відгуку ретини. Застосування узгодженого фільтру (у значенні фільтрації Норса) чи оптимального фільтру у значенні Колмогорова-Віннера (за критерієм оптимуму мінімуму середньоквадратичного похибки) до опрацювання низькоінтсивного відгуку ретини, ускладнено невідомою зміною ЕРС або виявленням нових сегментів при впливі певних токсинів. Тому необхідним дослідження методів опрацювання низькоінтенсиного ЕРС діагностичної системою для реабілітації пацієнтів з нейротоксикацією.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36851
ISSN: 2617-1112
Перелік літератури: . ISCEV Standard for full-field clinical electroretinography. Springer Verlag, 2008. P 9. 118 2. Бызов А. Л. Электрофизиологические исследования сітчатки. Москва : Наука, 1966. 194 с. 3. Богословский А. И., Жданов В. Г. Приборы для электрофизиологических исследований зрительного анализатора. Москва : Машиностроение, 1971. 37 с. 4. Волков В. В., Шиляев В. Г. Комбинированные поражения глаз. Ленинград, 1976. 145 с. 5. Зислина Н. Н., Шамшинова А. М. Физиологические основы и возможности использования зрительных вызванных потенциалов в дифференциальной диагностике глазных болезней : Клиническая физиология зрения: сб. науч. тр. Москва : Русомед. 1993. С. 146-157. 6. Шамшинова А. М., Волков В. В. Функциональные методы исследование в офтальмологии. Москва : Медицина, 1999. 416 с. 7. Шагас Ч. Вызванные потенциалы мозга в норме и паталогки: Пер. с нем. Москва : Мир, 1975. 316 с. 8. Ливанов М. Н. Пространственно-временная организация потенциалов и системная деятельность головного мозга: избранные труды. Москва : Наука, 1989. 400 с. 9. Tkachuk R., Yavorskyy В. ERG system for neurotoxicity risk assessment. Матеріали ХХ Міжнародної конференції TCSET2010 «Сучасні проблеми радіоелектроніки, телекомунікацій, комп’ютерної інженерії» (23- 27 лютого 2010. смт. Славське). м. Львів, 2010. С.131. 10. Ахо А. Структуры данных и алгоритмы / Ахо А., Хопкрофт Дж., Ульман Дж. Москва: Издательский дом «Вильямс», 2001. 384 с. 11. Вирт Н. Алгоритмы и структуры данных. 2-ое изд., испр. СПб.: Невский диалект, 2001. 352 с. 12. Карпов Ю.Г. Теория автоматов. СПб.: Питер, 2002. 224 с. 13. Кнут Д. Искусство программирования. Том 1, 2, 3. 3-е изд. Уч. пос. Москва: Изд. дом «Вильямс», 2001. 385 с. 14. Кормен Т. Алгоритмы: построение и анализ. Москва: МЦНМО, 2001. 960 с.
References: . ISCEV Standard for full-field clinical electroretinography. Springer Verlag, P. 9. 2. Byzov, A.L. (1966). Elektrofyzyolohycheskie issledovanyia sitchatky. Moskva : Nauka. 194 s. [in Russian]. 3. Bohoslovskyi, A. Y., Zhdanov, V. H. (1971). Prybory dlya elektrofyzyolohycheskykh issledovanyi zritelnoho analyzatora. Moskva : Mashynostroenie. 37 s. [in Russian]. 4. Volkov, V. V., Shyliaev, V. H. (1976). Kombynyrovannye porazhenyia hlaz. Leninhrad. 145 s. [in Russian]. 119 5. Zyslyna, N. N., Shamshynova, A. M. (1993). Fyzyolohycheskye osnovy y vozmozhnosty yspolzovanyia zrytelnykh vyzvannykh potentsyalov v dyfferentsyalnoi dyahnostyke hlaznykh boleznei. Klinicheskaia fiziolohiia zreniia: sb. nauch. tr. Moskva : Rusomed. S. 146-157. [in Russian]. 6. Shamshynova, A. M., Volkov, V. V. (1999). Funktsyonalnye metody issledovanie v oftalmolohii. Moskva : Medytsyna. 416 s. [in Russian]. 7. Shahas, Ch. (1975). Vyzvannye potentsyaly mozgha v norme y patalohky. Per. s nem. Moskva : Myr. 316 s. [in Russian]. 8. Lyvanov, M. N. (1989). Prostranstvenno-vremennaia orhanyzatsyia potentsyalov y systemnaia deiatelnost holovnoho mozgha: izbrannye trudy. Moskva : Nauka. 400 s. [in Russian]. 9. Tkachuk R., Yavorskyy, B. (2010). ERG system for neurotoxicity risk assessment. Materialy Mizhnarodnoi konferentsii TCSET2010 "Suchasni problemy radioelektroniky, telekomunikatsii, kompiuternoi inzhenerii" (23-27 liutoho 2010. smt. Slavske). Lviv. С. 131. [in Ukrainian]. 10. Akho, A. (2001). Struktury dannykh y alhorytmy. Moskva: Izdatelskyi dom "Viliams" 384 с. [in Russian]. 11. Vyrt, N. (2001). Alhorytmy y struktury dannykh. 2-ye izd., yspr. SPb.: Nevskyi dyalekt. 352 s. [in Russian]. 12. Karpov, Yu. H. (2002) Teoryia avtomatov. SPb.: Pyter. 224 s. [in Russian]. 13. Knut, D. (2001). Yskusstvo prohrammyrovanyia. Moskva: Izd. dom "Viliams". 385 s. [in Russian]. 14. Kormen, T. (2001). Alhorytmy: postroenye y analyz. Moskva: MTsNMO. 960 s. [in Russian].
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації працівників кафедри біотехнічних систем

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Tymkiv P.O..pdf4,44 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

Інструменти адміністратора