Медична реформа: вихідні інституціональні, організаційно-економічні засади та регіональні особливості реалізації (на прикладі Луганської області)

Abstract

Медична реформа – складне системне не тільки суто фахове, а й соціально-економічне, правове та у цілому – інституціональне явище. Багато у чому, в сучасних умовах медична реформа стає своєрідним барометром соціально-економічної та політичної стабільності України й критеріальною ознакою рівня її розвитку. При цьому медична сфера безпосереднім чином впливає на життєдіяльність кожної родини, кожної людини та кожної адміністративно-територіальної одиниці країни. Однак наразі вітчизняна наука та практика державного регулювання, як правило, поза увагою залишають розгляд взаємозв’язків медичної реформи та реформи місцевого самоврядування. Таке системне фахове, соціально-економічне й інституціональне явище потребує й відповідного системного міждисциплінарного аналізу. Кілька років провадження медичної реформи в Україні вже дають гносеологічну та емпіричну базу такого аналізу. Автори на основі міждисциплінарного підходу в узагальненому вигляді розкривають інституціона- льний зміст медичної реформи з виокремленням її логіки – причинно-наслідкової послідовності реалізації. Таку логіку відображає запропонована когнітивна пентаграма: «утворення інституту сімейного лікаря» – «запровадження медичного страхування» – «зв’язок з реформою місцевого самоврядування» – «формування мережі госпітальних округів» – «рівноправ’я державної та приватної медицини», основу якої складає своєрідний трикутник, «вмонтований» в пентаграму (перший, другий та четвертий елементи пентаграми). Закцентовано увагу на необхідності інституціональної, економічної та фахової проєкції виокремлених пентаграми та трикутника на «заклад охорони здоров’я» як визначальну організаційно-галузеву основу надання якісних медичних послуг громадянам, що й має стати узагальнюючим критерієм-виміром медичної реформи. На прикладі Луганської та Донецької областей також розглянуто регіональні особливості проведення медичної реформи у контексті формування госпітальних округів (об’єктивної можливо- сті/неможливості дотримання норм Міністерства охорони здоров’я України щодо визначення параметрів госпітальних округів) та окремі відповідні проблеми, які повстали з урахуванням війни на сході країни.

Medical reform is a complex systemic, not only purely professional, but also socio-economic, legal and in general institutional phenomenon. In many respects, under modern conditions, medical reform is becoming a kind of barometer of socio-economic and political stability of Ukraine and a criterion of its development level. At the same time, the medical sphere directly affects the life of every family, every person and every administrative-territorial unit of the country. However, at present, domestic science and state regulation practice leave out of consideration the relationship between health care and local government reform. Such a systemic professional, socio-economic and institutional phenomenon requires the appropriate systemic interdisciplinary analysis. The last years of medical reform in Ukraine have already provided the epistemological and empirical basis for such analysis. The authors, on the basis of the interdisciplinary approach in the generalized form, reveal the institutional content of medical reform with the separation of its – the cause-effect sequence of implementation. This logic is reflected in the proposed cognitive pentagram: «formation of the family doctor institution» – «introduction of health insurance» – «connection with local government reform» – «formation of the network of hospital districts» – «equality of public and private medicine», based on the peculiar triangle «inbuilt» in the pentagram (the first, second and fourth elements of the pentagram). Emphasis is placed on the need for institutional, economic and professional projection of the selected pentagram and triangle on the “health care institution” as a defining organizational and sectoral basis for providing high quality medical services to citizens, which should be the generalizing criterion for medical reform. The example of Luhansk and Donetsk oblasts also are considered as the regional features of medical reform in the context of hospital districts formation (objective possibility / impossibility of compliance with the norms of the Ukraine Ministry of Health on determining the parameters of hospital districts) and some relevant problems which arose taking into account the war in the east.