Deglobalization ‒ a situational phenomenon or a stable world trend?

Abstract

The aim of the article is to identify trends in the world economy in terms of changes in periods of increasing globalization and deglobalization manifestations, supplementing them with a study of the factors that stimulate these manifestations. Economic-financial, social and political globalizations are singled out as planes of globalization processes development. It is shown that economic and financial globalization is characterized by the intensity and conditions of movement of goods and services in international trade flows; organizational and economic transformations of entrepreneurship in the context of innovative changes in the world’s economic development; investment component of the economies functioning; formation of a common financial market, etc. Social globalization finds its expression through cross-cultural and behavioral aspects of interactions in the world; migration processes; the role of the information space in reformatting the world order, etc. Political globalization is manifested in the peculiarities of the influence of the institutional factor on market structures; decision-making procedures at the national and international levels, etc. The cyclical intensification of globalization and deglobalization manifestations in the world economy has been studied, which demonstrates the stability of the tendency to weaken the importance of fragmented supply chains in international trade. It has been proven that the ability to adapt is especially important for companies to be able to use the opportunities that are open to them as actors in today's interconnected world, and not lose their potential under the influence of often contradictory forces, which are due to them. Differences in perceptions of the benefits and threats of globalization forces by different population groups are shown, as well as changes in the geography of global demand, the drivers of skepticism about globalization are outlined, the most important of which are: inequality, and in the interstate context); certainty (vulnerability caused by the possible loss of national identity and its gradual replacement by cultural norms of other countries); impact (vulnerability due to difficult opportunities to counter the decisions and policies of international organizations and multinational companies).

Задачей статьи является выявление тенденций в мировой экономике с точки зрения изменений периодов усиления глобализационных и деглобализационных проявлений, дополнив их исследованием факторов, которые эти проявления стимулируют. Выделено экономико-финансовую, социальную и политическую глобализацию как плоскости развертывания общемировых глобализационных процессов. Показано, что экономико-финансовая глобализации характеризует интенсивность и условия движения товаров, услуг в международных торговых потоках; организационно-экономические трансформации предпринимательства в контексте инновационных изменений экономического развития мира; инвестиционная составляющая функционирования экономик; формирование общего рынка и т.д. Социальная глобализация находит свое выражение через кросс-культурные и поведенческие аспекты взаимодействий в мире; миграционные процессы; роль информационного пространства в переформатировании мирового порядка и др. Политическая глобализация проявляется в особенностях воздействий институционального фактора на рыночные структуры; процедурах принятия решений на национальном и межнациональном уровнях и т.д. Исследована цикличность усиления глобализационных и деглобализационных проявлений в мировой экономике, демонстрирует устойчивость тенденции ослабления значимости фрагментированных производственно-сбытовых цепочек в международной торговле. Доказано, что способность к адаптации особенно остро необходима компаниям, чтобы быть в состоянии использовать те возможности, которые отрытые перед ними как перед актерами современного взаимосвязанного мира, и не потерять свой потенциал под действием часто контрадикторных сил, которым и обусловлены. Показано различия в восприятии выгод и угроз глобализационных сил различными группами населения, а также исследовано изменение географии глобального спроса, определены движущие силы скептицизма относительно глобализации, среди которых наиболее значимые следующие: неравенство (уязвимость, обусловленная неравномерным распределением доходов как внутри страны между различными социальными группами, так и в межгосударственном разрезе) определенность (уязвимость, обусловленная возможной потерей национальной идентичности и постепенная ее замена культурными нормами других стран); влияние (уязвимость, обусловленная осложненными возможностями противодействовать решениям и политике международных организаций и многонациональных компаний).

Завданням статті є виявлення тенденцій у світовій економіці з точки зору змін періодів посилення глобалізаційних та деглобалізаційних проявів, доповнивши їх дослідженням факторів, які ці прояви стимулюють. Виділено економіко-фінансову, соціальну та політичну глобалізацію як площини розгортання загальносвітових глобалізаційних процесів. Показано, що економіко-фінансова глобалізацію характеризують інтенсивність та умови руху товарів, послуг у міжнародних торгівельних потоках; організаційно-економічні трансформації підприємництва в контексті інноваційних змін економічного розвитку світу; інвестиційна складова функціонування економік; формування спільного фінансового ринку і т. д. Соціальна глобалізація знаходить своє вираження через крос-культурні та поведінкові аспекти взаємодій у світі; міграційні процеси; роль інформаційного простору у переформатуванні світового порядку та ін. Політична глобалізація проявляється у особливостях впливів інституційного фактору на ринкові структури; процедурах прийняття рішень на національному та міжнаціональному рівнях і т. д. Досліджено циклічність посилення глобалізаційних та деглобалізаційних проявів у світовій економіці, що демонструє стійкість тенденції послаблення вагомості фрагментованих виробничо-збутових ланцюжків у міжнародній торгівлі. Доведено, що здатність до адаптації особливо гостро необхідна компаніям, щоб змогти використати ті можливості, які відриті перед ними як перед акторами сучасного взаємопов’язаного світу, та не загубити свій потенціал під дією часто контрадикторних сил, що ним і зумовлені. Показано відмінності у сприйнятті вигод та загроз глобалізаційних сил різними групами населення, а також досліджено зміну географії глобального попиту, окреслено рушійні сили скептицизму щодо глобалізації, серед яких найбільш вагомі наступні: нерівність (вразливість, зумовлена нерівномірним розподілом доходів як в межах країни між різними соціальними групами, так і в міждержавному розрізі); визначеність (вразливість, зумовлена можливою втратою національної ідентичності та поступова її підміна культурними нормами інших країн); вплив (вразливість, зумовлена ускладненими можливостями протидіяти рішенням та політиці міжнародних організацій та багатонаціональних компаній).