Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/33957

Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorЯворська, Євгенія Богданівна-
dc.contributor.authorДозорська, Оксана Федорівна-
dc.contributor.authorДозорська, О. Ф.-
dc.contributor.authorDozorska, O. F.-
dc.date.accessioned2021-01-04T17:32:26Z-
dc.date.available2021-01-04T17:32:26Z-
dc.date.issued2021-01-04-
dc.identifier.citationДозорська О. Ф. Математична модель та методи опрацювання біосигналів для задачі компенсації порушеної комунікативної функції людини : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 01.05.02 / Оксана Федорівна Дозорська. — Тернопіль : ТНТУ, 2020. — 170 с.uk_UA
dc.identifier.urihttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/33957-
dc.descriptionЗахист відбудеться ”05” лютого 2021 р. о 12 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.052.01 в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя (46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56, ауд. 79).uk_UA
dc.description.abstractУ дисертації розв’язано актуальну наукову задачу обґрунтування вибору математичної моделі та розроблення методів опрацювання біосигналів, які дають можливість виділення інформативних ознак намагання реалізувати пацієнтами комунікативну функцію в структурі електроенцефалографічних та електроміографічних сигналів для задачі компенсації порушеної комунікативної функції людини. Обґрунтовано вибір математичної моделі таких біосигналів у вигляді кусково стаціонарного випадкового процесу. Розроблено методи опрацювання таких сигналів в межах трансляцій ковзного вікна, для виявлення часових моментів початку та закінчення процесу мовлення а також виявлення ознак наявності основного тону в структурі цих сигналів під час намагання реалізації порушеної комунікативної функції. Обґрунтовано вибір інформативних ознак початку та закінчення процесу мовлення та наявності основного тону.uk_UA
dc.description.abstractВ диссертации решена актуальная научная задача обоснования выбора математической модели и разработки методов обработки биосигналов, которые дают возможность выделения информативных признаков попытки реализовать пациентами коммуникативную функцию в структуре электроэнцефалографических и электромиографических сигналов. Обоснован выбор математической модели таких биосигналов в виде кусочно-стационарного случайного процесса и разработаны методы статистической обработки таких сигналов в пределах скользящего окна, которые дают возможность выявить временные моменты начала и окончания процесса речи и выявлять признаки наличия основного тона в структуре этих сигналов при попытке реализации нарушенной коммуникативной функции.uk_UA
dc.description.abstractУ дисертації розв’язано актуальну наукову задачу обґрунтування вибору математичної моделі та розроблення методів опрацювання біосигналів, які дають можливість виділення інформативних ознак намагання реалізувати пацієнтами комунікативну функцію в структурі електроенцефалографічних та електроміографічних сигналів для задачі компенсації порушеної комунікативної функції людини. Обґрунтовано вибір математичної моделі таких біосигналів у вигляді кусково стаціонарного випадкового процесу. Розроблено методи опрацювання таких сигналів в межах трансляцій ковзного вікна, для виявлення часових моментів початку та закінчення процесу мовлення а також виявлення ознак наявності основного тону в структурі цих сигналів під час намагання реалізації порушеної комунікативної функції. Обґрунтовано вибір інформативних ознак початку та закінчення процесу мовлення та наявності основного тону.uk_UA
dc.description.tableofcontentsПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...21 ВСТУП...23 РОЗДІЛ 1. СТАН ТА СПЕЦИФІКА ЗАДАЧІ КОМПЕНСАЦІЇ ПОРУШЕНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЛЮДИНИ...30 1.1. Задача компенсації порушеної комунікативної функції людини...30 1.2. Аналіз механізму реалізації комунікативної функції людини...33 1.3. Методи компенсації порушеної комунікативної функції людини, що ґрунтуються на положеннях системно-сигнальної концепції...39 1.4. Спосіб компенсації порушеної комунікативної функції людини за результатами опрацювання біосигналів ...44 1.5. Висновки до розділу 1...49 РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ТА РОЗРОБЛЕННЯ МЕТОДІВ ОПРАЦЮВАННЯ БІОСИГНАЛІВ ДЛЯ ЗАДАЧІ КОМПЕНСАЦІЇ ПОРУШЕНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЛЮДИНИ...51 2.1. Вимоги до математичної моделі біосигналів, як підґрунтя для розроблення методів їхнього опрацювання...51 2.2. Опрацювання електроенцефалографічних та електроміографічних сигналів методами гармонічного аналізу складних детермінованих процесів...55 2.3. Опрацювання електроенцефалографічних та електроміографічних сигналів методами статистичного та спектрально-кореляційного аналізу стаціонарних процесів...62 2.4. Обґрунтування вибору математичної моделі електроенцефалографічних та електроміографічних сигналів...65 2.5. Метод опрацювання електроміографічних сигналів...67 2.6. Метод опрацювання електроенцефалографічних сигналів...74 2.7. Висновки до розділу 2...76 РОЗДІЛ 3. ПЛАНУВАННЯ, ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ ТА ПОПЕРЕДНЄ ОПРАЦЮВАННЯ ДАНИХ...78 3.1. Планування проведення експериментальних досліджень...78 3.2. Експериментальний відбір електроенцефалографічних сигналів...79 3.3. Спосіб одночасного відбору електроенцефалографічних та електроміографічних сигналів...88 3.4. Експериментальний відбір електроміографічних та голосових сигналів...97 3.5. Попереднє опрацювання даних...100 3.6. Алґоритми опрацювання електроенцефалографічних та електроміографічних сигналів розробленими методами на підготовчому етапі...106 3.7. Висновки до розділу 3...110 РОЗДІЛ 4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ВЕРИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ОПРАЦЮВАННЯ БІОСИГНАЛІВ ДЛЯ ЗАДАЧІ КОМПЕНСАЦІЇ ПОРУШЕНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЛЮДИНИ...112 4.1. Застосування ковзного вікна при опрацюванні електроенцефалографічних сигналів...112 4.2. Критерій визначення часових моментів початку та закінчення процесу мовлення за електроенцефалографічним сигналом...114 4.3. Критерій встановлення наявності ознак основного тону в структурі електроміографічного сигналу...119 4.4. Оцінювання достовірності результатів опрацювання біосигналів...131 4.5. Пропозиція щодо практичної реалізації системи компенсації порушеної комунікативної функції людини...136 4.6. Висновки до розділу 4...142 ВИСНОВКИ...144 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...146 ДОДАТКИ...158uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherТернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюяuk_UA
dc.subjectкомунікативна функція людиниuk_UA
dc.subjectелектроенцефалографічний сигналuk_UA
dc.subjectелектроміографічний сигналuk_UA
dc.subjectкусково стаціонарний випадковий процесuk_UA
dc.subjectсистема відбору біосигналівuk_UA
dc.subjectковзне вікноuk_UA
dc.subjectкоммуникативная функция человекаuk_UA
dc.subjectэлектроэнцефалографический сигналuk_UA
dc.subjectэлектромиографический сигнал,uk_UA
dc.subjectкусочно стационарный случайный процессuk_UA
dc.subjectсистема отбора биосигналовuk_UA
dc.subjectскользящее окноuk_UA
dc.subjecthuman communicative functionuk_UA
dc.subjectelectroencephalographic signaluk_UA
dc.subjectelectromyographic signaluk_UA
dc.subjectpiecewise stationary random processuk_UA
dc.subjectbiosignal selection systemuk_UA
dc.subjectsliding windowuk_UA
dc.titleМатематична модель та методи опрацювання біосигналів для задачі компенсації порушеної комунікативної функції людиниuk_UA
dc.title.alternativeМатематическая модель и методы обработки биосигналов для задачи компенсации нарушеной коммуникативной функции человекаuk_UA
dc.title.alternativeMathematical model and methods of biosignals processing for the task of compensation of impaired human communicative functionuk_UA
dc.typeDissertationuk_UA
dc.rights.holder„© Дозорська Оксана Федорівна, 2020“uk_UA
dc.contributor.committeeMemberВисоцька, Олена Володимирівна-
dc.contributor.committeeMemberВласюк, Анатолій Павлович-
dc.coverage.placenameТернопільuk_UA
dc.format.pages170-
dc.subject.udc612.78uk_UA
dc.subject.udc661.831-073.97-71uk_UA
thesis.degree.departmentД 58.052.01-
thesis.degree.discipline01.05.02 – математичне моделювання та обчислювальні методи-
thesis.degree.grantorТернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя-
thesis.degree.levelкандидатська дисертація-
thesis.degree.nameкандидат технічних наук-
dc.relation.references1. Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: учеб. пособие. М. ФЛИНТА, 2013. 224 с.uk_UA
dc.relation.references2. Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: учеб. пособие. Воронеж. Изд-во ВГТУ, 2000. 175 с.uk_UA
dc.relation.references3. Основы теории коммуникации: Учебник. Под ред. проф. М.А. Василика. М. Гардарики, 2003. 615 с.uk_UA
dc.relation.references4. Гавра Д. Основы теории коммуникации: Учебное пособие. Стандарт третього поколения. СПб. Питер, 2011. 288 с.uk_UA
dc.relation.references5. Гнатюк О.Л. Основы теории коммуникации. Учебное пособие. М. КНОРУС, 2010. 256 с.uk_UA
dc.relation.references6. Українська мова (за правознавчим спрямуванням): Навчальний посібник. О.А. Лисенко, В.М. Пивоваров, Л.М. Сідак та ін. Х. Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, 2014. 340 с.uk_UA
dc.relation.references7. Пономарів О.Д., Різун В.В,. Шевченко Л. Ю. Сучасна українська мова: Підручник. За ред. Пономарева О.Д. К. Либідь, 2001. 400 с.uk_UA
dc.relation.references8. Ремизов А.Н., Максина А.Г., Потапенко А.Я. Медицинская и биологическая физика. Учеб. для вузов. 4-е изд., перераб. и дополн. М. Дрофа, 2003. 560 с.uk_UA
dc.relation.references9. Абакумов В.Г,. Рибін О.І., Сватош Й. Біомедичні сигнали. Генезис, обробка, моніторинг. К. Нора-прінт, 2001. 516 с.uk_UA
dc.relation.references10. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология: руководство для врачей. М. Медицина, 2001. 616 с.uk_UA
dc.relation.references11. Бабияк В.И., Накатис Я.А. Клиническая оториноларингология: руководство для врачей. СПб. Гиппократ, 2005. 800 с.uk_UA
dc.relation.references116. Дозорська О.Ф., Дозорський В.Г., Дедів Л.Є., Дедів І.Ю., Яворська Є.Б. Застосування нейрохронаксичної теорії фонації для задачі відновлення комунікативної функції мови людини. Znanstvena misel. Slovenia. 2017. №12. C. 57-61.uk_UA
dc.relation.references117. Яворська Є.Б., Дозорський В.Г., Дозорська О.Ф. Оцінювання взаємопов’язаності голосового сигналу та електроміографічного сигналу голосових складок для задачі відновлення комунікативної функції. Збірник тез доповідей VI Міжнародної науково-технічної конференції молодих учених та студентів „Актуальні задачі сучасних технологій“ (м. Тернопіль, 16-17 листопада 2017 р.). Тернопіль, 2017. Том 2. С. 191–192.uk_UA
dc.relation.references118. Ануфриев И.Е. MATLAB 7. СПб. БХВ-Петербург, 2005. 1104 с.uk_UA
dc.relation.references119. Яворська Є., Дозорський В., Дедів Л., Дозорська О. Метод опрацювання біосигналів для задачі відновлення комунікативної функції людини. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Технічні науки. 2018. Т. 29 (68), № 4. C. 26-30.uk_UA
dc.relation.references120. Saeed V. Vasegh. Advanced Digital Signal Processing and Noise Reduction. Second Edition. John Wiley & Sons Ltd, 2000. 470 p.uk_UA
dc.relation.references13. Хватцев М.Е. Логопедия. Книга для преподавателей и студентов высшых педагогических заведений. Книга 1. Под. ред. Лалаевой Р.И, Шаховской С.Н. Гуманитар, 2009. 272 с.uk_UA
dc.relation.references121. Oksana Dozorska, Evhenia Yavorska, Vasil Dozorskyi, Iryna Pankiv, Iryna Dediv, Leonid Dediv. The Method of Indirect Restoration of Human Communicative Function. 15th International Conference "The Experience of Designing and Application of CAD Systems" (CADSM) (Polyana, Svalyava, 26.02.2019-02.03.2019). Zakarpattya, 2019. P.19-22.uk_UA
dc.relation.references15. Фант Гунер. Акустическая теория речеобразования. Пер. с англ. Наука, 1964. 284 с.uk_UA
dc.relation.references122. Дозорська О. Обґрунтування вибору математичної моделі та методів опрацювання електроенцефалографічних і електроміографічних сигналів для задачі опосередкованого відновлення комунікативної функції людини. Матеріали IV Всеукраїнської науково-технічної конференції «Теоретичні та прикладні аспекти радіотехніки, приладобудування і комп’ютерних технологій» (м.Тернопіль, 2019 р.). Тернопіль, 2019. С. 139-141.uk_UA
dc.relation.references26. Munna Khan, Mosarrat Jahan Sub-vocal speech pattern recognition of Hindi alphabet with surface electromyography signal. Perspectives in Science. Vol.8, 2016. P. 558-560.uk_UA
dc.relation.references28. Gonzalez J.A., Cheah L.A., Gilbert J.M., Bai J., Ell S.R., Green P.D., Moore R.K. A silent speech system based on permanent magnet articulography and direct synthesis. Computer Speech & Language, 2016. P. 67–87.uk_UA
dc.relation.references123. Дозорська О.Ф., Яворська Є.Б., Дозорський В.Г., Дедів Л.Є., Дедів І.Ю. Метод виявлення ознак основного тону в структурі електроміографічних сигналів для задачі компенсації порушеної комунікативної функції людини. Вісник НТУУ "КПІ". Серія Радіотехніка, Радіоапаратобудування. 2020. №81. C. 56-64.uk_UA
dc.relation.references124. Лемешко Б. Ю., Лемешко С. Б., Горбунова А. А. О применении и мощности критериев проверки однородности дисперсий. Ч. I. Параметрические критерии. Измерительная техника, 2010. № 3. С. 10-16.uk_UA
dc.relation.references125. Кобзарь А. И. Прикладная математическая статистика. Физматлит, 2006. 816 с.uk_UA
dc.relation.references16. Чистович. Л.А., Венцов А. В., Гранстрем М. П. Физиология речи. Восприятие речи человеком. Ленинград. Наука, 1976. 388 с.uk_UA
dc.relation.references17. Сорокин В.Н. Теория речеобразования. М. Радио и связь, 1985. 312 с.uk_UA
dc.relation.references18. Фланаган Джеймс. Анализ, синтез и восприятие речи. Пер. с англ. М. Связь, 1968. 396 с.uk_UA
dc.relation.references19. Морозов В.П. Тайны вокальной речи. Л. Наука, 1967 204 с.uk_UA
dc.relation.references20. Рауль Юссон. Певческий голос: исследование основных физиологических и акустических явлений певческого голоса. Пер. с англ. М. Музыка, 1974. 263с.uk_UA
dc.relation.references27. Brigham K.; Vijaya Kumar B.V.K. Imagined Speech Classification with EEG Signals for Silent Communication: A Preliminary Investigation into Synthetic Telepathy. 4th International Conference on Bioinformatics and Biomedical Engineering, 2010.uk_UA
dc.relation.references21. Николлс Джон, Мартин Роберт, Валлас Брюс, Фукс Пол От нейрона к мозгy. Пер. с англ. М. Эдиториал УРСС, 2003. 672 с.uk_UA
dc.relation.references29. Porbadnigk A., Wester M., Schultz T. EEG-Based Speech Recognition: Impact of Temporal Effects. 2nd International Conference on Bio-inspired Systems and Signal Processing. Porto. Portugal, 2009.uk_UA
dc.relation.references22. Гусев Е.И. Неврология. Национальное руководство. Под. ред. Коновалова А.Н., Скворцова В.И., Гехт А.Б. М. ГЕОТАР-Медиа, 2010. 1035 с.uk_UA
dc.relation.references39. Michael Wand, Szu-Chen Stan Jou, Arthur R. Toth, Tanja Schultz. Impact of Different Speaking Modes on EMG-based Speech Recognition. Brighton UK. Interspeech, 2009. P. 648-651.uk_UA
dc.relation.references23. Kevin R. Wheeler. Neuro-electric machine control: overview of the extension of the human senses group activities, NASA Ames Research Center, 2005. 24 p.uk_UA
dc.relation.references24. Wand M, Schmidhuber J. Deep Neural Network Frontend for Continuous EMG-based Speech Recognition. Proc of the 17th Annual Conference of the International Speech Communication Association (Interspeech), 2016. P. 3032-3036.uk_UA
dc.relation.references25. Chuck Jorgensen, Diana D Lee, and Shane Agabon. Sub Auditory Speech Recognition Based on EMG/EPG Signals. Proceedings of the International Joint Conference on Neural Networks, 2003. P. 1098-7576.uk_UA
dc.relation.references30. Trejo L., Wheeler K., Jorgensen C., Rosipal R. Multimodal NeuroElectric Interface Development. IEEE transactions on neural systems and rehabilitation engineering: Special issue on BCI. 2002.uk_UA
dc.relation.references31. Ramsberger G. The human brain: Understanding the physical bases of intrapersonal communication. Intrapersonal communciation: Different voices, different minds, D.R Vocate (Ed). Erlbaum, 1994. P. 57-76.uk_UA
dc.relation.references32. Geoffrey S. Meltzner, James T. Heaton, Yunbin Deng, Gianluca De Luca, Serge H. Roy, and Joshua C. Kline. Silent Speech Recognition as an Alternative Communication Device for Persons with Laryngectomy. IEEE/ACM Trans Audio Speech Lang Process, 2017. P. 2386–2398.uk_UA
dc.relation.references33. Gao S., Wang Y., Gao X., Hong B. Visual and auditory brain–computer interfaces. IEEE Transactions on Biomedical Engineering, vol. 61, no. 5. 2014. P. 1436–1447.uk_UA
dc.relation.references34. Herff C., Schultz T. Automatic speech recognition from neural signals: A focused review. Frontiers in Neuroscience, Vol.10. 2016. P. 1-7.uk_UA
dc.relation.references40. Bu il Jeon, Hyun Chan Cho. Analysis of the EMG Output Characteristic in Response to Activation of Muscle for the Human Intention Judgment. Indian Journal of Science and Technology, Vol 8(S8), 2015. P. 21-28.uk_UA
dc.relation.references35. Hueber T., Bailly G. Statistical Conversion of Silent Articulation into Audible Speech using Full-covariance HMM. Computer Speech and Language, vol. 36, 2016. P. 274 – 293.uk_UA
dc.relation.references51. A. Roussos, A. Katsamanis, P. Maragos. Tongue tracking in ultrasound images with active appearance models. IEEE Int. Conf. on Image Processing. 2009. P. 1733–1736.uk_UA
dc.relation.references53. Санников В. Силой мысли. Популярная механика. СПб. 2008. №6(68). с.72-75.uk_UA
dc.relation.references36. Wolpaw J.R., Birbaumer N., McFarland D., Pfurtscheller G., Vaughan T. Brain-computer interfaces for communication and control. Clin. Neuro-physiol., . 2002. P. 767-791.uk_UA
dc.relation.references37. Blankertz B., Dornhege G., Krauledat M., Muller K.-R., Kunzmann V., Losch F., Curio G. The berlin brain-computer interface: Eeg-based communication without subject training. IEEE Trans. Neural Sys. Rehab. Eng., 14(2). 2006. P. 147–152.uk_UA
dc.relation.references38. Jou S.-C., Maier-Hein L., Schultz T., Waibel A. Articulatory feature classification using surface electromyography. Acoustics, Speech and Signal Processing, ICASSP 2006 Proceedings, 2006. P. I–605–I–608.uk_UA
dc.relation.references41. Chan A., Englehart K., Hudgins B., Lovely D. Myoelectric Signals to Augment Speech Recognition. Medical and Biological Engineering and Computing, vol. 39, no. 4, Julio. 2001.uk_UA
dc.relation.references42. Jia Xueqian, Jinghong Li, Yuyuan Du. Unvoiced Speech Recognition Based on One-Channel Facial Myoelectric Signal. The Sixth World Congress on Intelligent Control and Automation, 2008. P. 9362-9366.uk_UA
dc.relation.references43. Morse M.S., Day S.H., Trull B., Morse H. Use of myoelectric signals to recognize speech. 11th Annu. Conf. IEEE Engineering in Medicine and Biology Society. 1989. P. 1793 1794.uk_UA
dc.relation.references44. B. Hudgins P. Parker, Scott R. A new strategy for multifunction myoelectric control. IEEE Trans. Biomed. Eng., vol. 40. 1993. P. 82-94.uk_UA
dc.relation.references45. Y. Deng, R. Patel, J.T. Heaton, G. Colby, L.D. Gilmore, J. Cabrera, S.H. Roy, C.J.D. Luca, G.S. Meltzner. Disordered speech recognition using acoustic and sEMG signals. 10th Annu. Conf. Int. Speech Communication Association, Brighton, UK, 2009. P. 644 – 647.uk_UA
dc.relation.references52. T. Hueber, G. Aversano, G. Chollet, B. Denby, G. Dreyfus, Y. Oussar, P. Roussel, M. Stone. Eigentongue feature extraction for an ultrasound-based silent speech interface. IEEE Int. Conf. Acoustics Speech Signal Processing, Honolulu, HI, USA. 2007. P. I–1245 – I–1248.uk_UA
dc.relation.references46. E. Lopez-Larraz, O. Mozos, J. Antelis, J. Minguez. Syllable-based speech recognition using EMG. Annual International Conference of the IEEE Engineering in Medicine and Biology Society. 2010. P. 4699-4702.uk_UA
dc.relation.references54. Ambient Corporation. Buy Audeo Basic SDK. [Online]. http://www.theaudeo.com/?action=buy.uk_UA
dc.relation.references47. Geoffrey S Meltzner, James T Heaton, Yunbin Deng, Gianluca De Luca, Serge H Roy, Joshua C Kline. Development of sEMG sensors and algorithms for silent speech recognition. Journal of Neural Engineering 15(4). 2018.uk_UA
dc.relation.references64. НейроКом. Комплекс электроэнцефалографический ТУ У 33.1- 02066769-001-2002 Инструкция по медицинскому применению АИНЦ.941311.001 И1. Национальный аэрокосмический университет «ХАИ» НТЦ радиоэлектронных медицинских приборов и технологий «ХАИ-МЕДИКА». Х. ХАИ «Медика», 2011. 168 с.uk_UA
dc.relation.references48. J. Mendes, R. Robson. Subvocal Speech Recognition Based on EMG Signal Using Independent Component Analysis and Neural Network MLP. Congress on Image and Signal Processing. 2008. P. 221- 224.uk_UA
dc.relation.references49. T. Hueber, E.-L. Benaroya, G. Chollet, B. Denby, G. Dreyfus, M. Stone. Development of a silent speech interface driven by ultra-sound and optical images of the tongue and lips. Speech Commun, vol. 52, no. 4. 2010. P. 288–300.uk_UA
dc.relation.references50. C. Herff, F. Putze, D. Heger, C. Guan, T. Schultz. Speaking mode recognition from functional near infrared spectroscopy. 34th Annu. Int. Conf. IEEE Engineering in Medicine and Biology Society, San Diego, CA, USA. 2012. P. 1715–1718.uk_UA
dc.relation.references55. Sonya Chan. The use of EMG for load prediction during manual lifting. A thesis submitted to the Department of Electrical and Computer Engineering In conformity with the requirements for the degree of Master of Science (Engineering). Queen’s University Kingston, Ontario, Canada. 2007. 87 р.uk_UA
dc.relation.references56. Kevin R. Wheeler, Mindy H. Chang, Kevin H. Knuth. Gesture Based Control and EMG Decomposition. IEEE transactions on systems, man, and cybernetics, Vol. 1, No. 11, 2005. 12 p.uk_UA
dc.relation.references57. Michael Revina, W.R Sam Emmanuel. Face expression recognition using electromyography. International Journal of Latest Trends in Engineering and Technology Special Issue. International Conference on Nanotechnology. The Fruition of Science. 2017. P.53-55.uk_UA
dc.relation.references58. Дедів Л.Є., Дозорський В.Г., Бачинський М.В. Математична модель електроенцефалографічного сигналу для задач побудови комп’ютерних діагностичних систем. Вісник Хмельницького національного університету. 2012. №2. С. 186-189.uk_UA
dc.relation.references59. Яворська Є.Б., Дозорська О.Ф. Відбір та опрацювання біосигналів в задачах відновлення комунікативної функції мови людини. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні наукові дослідження та розробки: теоретична цінність та практичні результати» (Братіслава, 15-18 березня 2016 р.). Братіслава, 2016. С. 150-151.uk_UA
dc.relation.references65. Зенков Л.Р. Клиническая электроэнцефалография (с элементами эпилептологии). Руководство для врачей. 3-е изд. М. МЕДпрессинформ, 2004. 368 с.uk_UA
dc.relation.references60. Деркач М.Ф., Гумецкий Р.Я., Гура Б.М., Чабан М.Е. Динамические спектры речевых сигналов. Л. Вища школа, 1983. 168 с.uk_UA
dc.relation.references76. Баронин С.П. Автокорреляционный метод выделения основного тона речи. Пятьдесят лет спустя. М. Речевые технологии. №2. 2008. С. 3-13.uk_UA
dc.relation.references78. Бендат Дж., Пирсол А. Прикладной анализ случайних данних. Пер. с англ. М. Мир, 1989. 540 с.uk_UA
dc.relation.references61. Рабинер Лоренс. Цифровая обработка речевых сигналов. М. Радио и связь, 1981. 496 с.uk_UA
dc.relation.references62. Егорова И.С. Электроэнцефалография. М. «Медицина», 1973. 297 с.uk_UA
dc.relation.references63. Королѐва Н. В., Колесников С. И., Воробьѐв С. В. Феноменологический атлас по клинической электроэнцефалографии. Иркутск, 2004. 101 с.uk_UA
dc.relation.references66. Жирмунская Е.А. Клиническая электроэнцефалография. М. МЭЙБИ, 1991. 118 с.uk_UA
dc.relation.references67. Самарский А.А., Михайлов А.П. Математическое моделирование: Идеи. Методы. Примеры. 2-е изд., испр. М. Физматлит, 2002. 320 с.uk_UA
dc.relation.references68. Драган Я.П., Дозорський В.Г., Дедів І.Ю., Дедів Л.Є. Принципи і засоби обґрунтування методів статистичного опрацювання реалізацій періодично корельованого випадкового процесу. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Комп’ютерні науки та інформаційні технології. Л. НУЛП, 2015. С. 212-218.uk_UA
dc.relation.references69. Palaniza Y.B., Shadrina H.M., Khvostivskiy M.O., Dediv L.Ye., Dozorska O.F. Main theoretical basis of biosignals modeling. Znanstvena misel. Slovenia. 2018. №16. P. 39-44.uk_UA
dc.relation.references70. Dozorskyy V. Dediv L., Dozorska O. Mathematical model of vocal signals for the tasks of human vocal apparatus diagnostic. The National Journal of Biomedical Engineering, 2017. №1. 7 р.uk_UA
dc.relation.references77. Гитлин В.Б., Лузин Д.А. Совместный алґоритм выделения основного тона речи по методам GS и автокорреляционной функции спектра. М. Речевые технологии. №3. 2008. С. 36-43.uk_UA
dc.relation.references71. Михайлов В.Г. Из истории исследований преобразования речи. Речевые технологии. М. 2008. №1. С. 93-113.uk_UA
dc.relation.references79. Кудрявцев Л.Д. Курс математического анализа. В двух томах. Учебник для студентов университетов и вузов. М. Высшая школа, 1981. 584 с.uk_UA
dc.relation.references72. Федоров Е.Е. Выделение длины периода основного тона речевого сигнала. Искуственный интелект. 2004. №1. С. 237-242.uk_UA
dc.relation.references89. Жиглявский А. А., Красковский А. Е. Обнаружение разладки случайных процесов в задачах радиотехники. Л. Изд-во ЛГУ, 1988. 224 с.uk_UA
dc.relation.references73. Пирогов А.А. Устройство для автоматического определения частоты основного тона. Реестр изобретений СССР. Авторское свидетельство №129739 с приоритетом от 08.06.1958 г. Бюллетень изобретений и товарных знаков. 1960. № 13. С. 38.uk_UA
dc.relation.references74. Аграновский А.В., Леднов Д.А. Теоретические аспекты алґоритмов обработки и классификации речевых сигналов. М. Радио и связь, 2004.164 с.uk_UA
dc.relation.references75. Баронин С.П. Автокорреляционный метод выделения основного тона . Сб. трудов Гос. НИИ Мин. связи СССР. Вып. 3(24). 1961. С. 93102.uk_UA
dc.relation.references80. Математическая энциклопедия / под ред. И.М. Виноградова. Советская энциклопедия. В 5 томах, 1984.uk_UA
dc.relation.references81. Каплан А.Я. Нестационарность ЭЭГ: методологический экспериментальный анализ. Успехи физиологических наук. Т.29. №3. 1998. С.35-55.uk_UA
dc.relation.references82. Мышкис А.Д. Элементы теории математических моделей. Изд. 3-е, исправленное. М. КомКнига, 2007. 192 с.uk_UA
dc.relation.references83. Булинский А.В., Ширяев. А.Н. Теория случайных процесов. ФИЗМАТЛИТ, 2005. 408 с.uk_UA
dc.relation.references84. Гихман И.И., Скороход А.В. Введение в теорию случайных процесов. Учеб. пособ. Изд. 2-е. М. Наука, 1977. 568 с.uk_UA
dc.relation.references90. Денисенко Н.А., Хоффман И, Ишенков Е.Н. Упрощенная стохастическая модэль электрических нагрузок в системах электроснабжения. Изв. вузов. Электромеханика, 1987. №8. С. 104-108.uk_UA
dc.relation.references85 Вентцель А.Д. Курс теории случайных процесов. Учеб. пособ. 2-е изд. доп. М. Наука, Физмат, 1996. 400 с.uk_UA
dc.relation.references101. Налимов В.В. Теория експеримента. М. Наука, 1971. 207 с.uk_UA
dc.relation.references103. J. Clin. American Electroencephalographic Society. Guideline 13: guidelines for standard electrode position nomenclature. Neurophysiol, 1994. no. 11(1). P. 111-113.uk_UA
dc.relation.references86. Вентцель Е.С., Овчаров Л.А. Теория случайных процесов и ее инженерные приложения. Учеб. пособие для вузов. 2-е изд. Высш. Шк., 2000. 383 с.uk_UA
dc.relation.references87. Волков И.К., Зуев С.М., Цветкова Г.М. Случайные процесы. Учеб. для вузов. Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1999. 448 с.uk_UA
dc.relation.references88. Винер Н. Нелинейные задачи в теории случайных процесов / пер. с англ. М. Хазен. М. Издательство иностранной литературы, 1961. 158 с.uk_UA
dc.relation.references91. Марченко Н. Б., Нечипорук В. В., Нечипорук О. П., Пепа Ю. В. Методи Оцінювання точності інформаційно-вимірювальних систем діагностики. Монографія. НАУ, 2014. 377 с.uk_UA
dc.relation.references92. Bodenstein G., Praetorius H.M. Feature extraction from the electroencephalogram by adaptive filtration. Proc. IEEE, 1977. V.65. P. 642-652.uk_UA
dc.relation.references93. Химмельблау Д. Анализ процесов статистическими методами. Пер. с англ. М. Мир, 1973. 957 с.uk_UA
dc.relation.references94. Dozorska Oksana. The mathematical model of electroenсephalographic and electromyographic signals for the task of human communicative function restoration. Scientific jornal of the Ternopil National Technical University. 2018. Vol 92. № 4. P. 126–132.uk_UA
dc.relation.references95. Vyacheslav Nykytyuk, Vasyl Dozorskyi, Oksana Dozorska. Detection of biomedical signals disruption using a sliding window. Scientific jornal of the Ternopil National Technical University. 2018. Vol. 91. № 3. P. 125–133.uk_UA
dc.relation.references102. J. Clin. American Electroencephalographic Society. Guidelines for standard electrode position nomenclature, Neurophysiol, 1991 no. 8(2). P. 200-202.uk_UA
dc.relation.references96. Омельченко А.В., Песняков А.И. Статистический синтез алґоритмов оценивания периода основного тона речевых сигналов. Радиоэлектроника и информатика (Кибернетика). М. 1999. № 1. с. 22-25.uk_UA
dc.relation.references104. Harner P.F., Sannit T. A Review of the International Ten-Twenty System of Electrode Placement. Grass Instrument Company, Quincy, MA, USA, 1974.uk_UA
dc.relation.references97. Сулавко Е.А., Еременко А.В., Борисов Р.В. Генерация криптографических ключей на основе голосовых сообщений. Прикладная информатика. Journal of Applied Informatics, 2016. №5(65). С. 78-91.uk_UA
dc.relation.references114. Яворська Є.Б., Дозорський В.Г., Дозорська О.Ф. Система відбору біосигналів для задачі відновлення комунікативної функції мови. Матеріали III всеукраїнської науково-технічної конференції «Теоретичні та прикладні аспекти радіотехніки і приладобудування» (м. Тернопіль, 8-9 червня, 2017 р.). Тернопіль, 2017. С. 131-132.uk_UA
dc.relation.references98. Рихтер С.Г. Устройства преобразования и обработки информации в системах подвижной радиосвязи. Московский технический университет связи и информатики, 2006. 66 с.uk_UA
dc.relation.references99. Ивченко Г. И., Медведев Ю. И. Введение в математическую статистику. М. ЛКИ, 2010. 600 c.uk_UA
dc.relation.references100. Монтгомери Д.К. Планирование эксперимента и анализ данных. М. Судностроение, 1980. 384 с.uk_UA
dc.relation.references105. Jasper H.H. The ten-twenty electrode system of the International Federation, Electroenceph. clin. Neurophysiol., 1958. P. 371-375.uk_UA
dc.relation.references106. Бачинський М.В., Дозорська О.Ф. Обґрунтування способу відбору біосигналів для задачі відновлення комунікативної функції мови людини. Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-технічної конференції «Теоретичні та прикладні аспекти радіотехніки і приладобудування» (м. Тернопіль, 9-10 червня 2015 р.). Тернопіль, 2015. С. 71-73.uk_UA
dc.relation.references107. Яворська Є.Б. Дозорська О.Ф. Метод відновлення комунікативної функції мови людини. Сборник статей по материалам X международной заочной научно-практической конференции «Развитие науки в XXI веке». Харьков, 2016. Ч.1. С. 38-41.uk_UA
dc.relation.references108. Clark O.H., Duh Q.Y. Textbook of Endocrine Surgery. Philadelphia: WB Saunders. 1997.uk_UA
dc.relation.references109. ГОСТ 25995-83. Электроды для сьема биоэлектрических потенциалов. Общие технические требования и методы испытаний. 31 с.uk_UA
dc.relation.references115. Козюренко Ю.И. Звукозапись с микрофона. 2-е изд., перераб. и доп. М. Радио и связь, 1988. 112 с.uk_UA
dc.relation.references110. Дозорська О.Ф., Дозорський В.Г., Яворська Є.Б. Відбір та опрацювання біосигналів для задачі відновлення комунікативної функції мови людини. Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. 2017. Вип. 4(105). С. 9-14.uk_UA
dc.relation.references12. Джафек Б., Старк Е. Секреты оториноларингологии. Пер. с англ. Под ред. Новикова Н.И., Овчинникова А.Ю. Пер. с англ. СПб. Бином, 2001. 624 с.uk_UA
dc.relation.references14. Заболотний Д.І., Мітін Ю.В., Брагомирецький В.Д., Базаров В.Г. Оториноларингологія. К. Здоров’я, 1999. 368 с.uk_UA
dc.relation.references111. Яворська Є. Б., Дозорський В.Г., Дозорська О.Ф. Методи опрацювання біосигналів для задачі відновлення комунікативної функції людини. Матеріали ХІХ наукової конференції ТНТУ ім. Ів. Пулюя (м. Тернопіль, 18-19 травня 2016 р.). Тернопіль, 2016. С. 135.uk_UA
dc.relation.references112. Дозорська О.Ф., Дозорський В.Г., Яворська Є.Б., Дедів І.Ю., Дедів Л.Є., Паньків І.М. Структура системи відбору біосигналів для задачі відновлення комунікативної функції людини. Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. 2019. №2(271). С.183–187.uk_UA
dc.relation.references113. Яворська Є.Б., Дозорська О.Ф. Структура системи відбору та опрацювання біосигналів для задач відновлення комунікативної функції мови людини. Сборник научных трудов Sworld «Научный взгляд в будуще». (г. Иваново, 2016). Иваново, 2016. С. 483-486.uk_UA
dc.contributor.affiliationТернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюяuk_UA
dc.coverage.countryUAuk_UA
Розташовується у зібраннях:01.05.02 – математичне моделювання та обчислювальні методи

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Diser_Dozorska_O_F_2020_COVER.pngТитул150,44 kBimage/pngПереглянути/відкрити
Vidguk_Vysotska.pdfВідгук Висоцької О. В.8,86 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити
Vidguk_Vlasiuk.pdfВідгук Власюка А. П.8,05 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити
Avtoref_Dozorska_O_F_2020.pdfАвтореферат3,28 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити
Diser_Dozorska_O_F_2020.pdfДисертація9,31 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.