http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54051 Tue, 08 Sep 2026 07:44:09 GMT 2026-09-08T07:44:09Z http://elartu.tntu.edu.ua:80/retrieve/394385/cov.jpg http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54051 http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54080 Назва: Типологізація трансмісійних механізмів цифрової економіки в контексті неоіндустріального відновлення України Автори: Шевчук, Олена Анатоліївна; Іляш, Ольга Ігоровна; Антипенко, Надія Василівна; Shevchuk, Olena; Ilyash, Olha; Antypenko, Nadiia Короткий огляд (реферат): Досліджено трансмісійні механізми цифрової економіки як системну основу неоіндустріального відновлення України в умовах воєнних викликів, структурних деформацій та необхідності прискореної технологічної модернізації. Обґрунтовано, що ефективність цифрової трансформації визначається не лише масштабом упровадження цифрових технологій, а насамперед здатністю економічної системи забезпечувати передавання, адаптацію та перетворення цифрових імпульсів у виробничі, інституційні, фінансові та компетентнісні результати. Уточнено сутність трансмісійних механізмів як сукупності каналів, інструментів і умов, через які цифрові зміни матеріалізуються в оновленні економічних процесів, підвищенні продуктивності, інноваційної спроможності та стійкості національної економіки. Запропоновано авторську типологію трансмісійних механізмів цифрової економіки, що охоплює інформаційно-цифровий, фінансово-інвестиційний, інституційно-платформний і компетентнісний механізми. Визначено їх функціональні характеристики, основні канали реалізації та ефекти для неоіндустріального середовища України. На основі узагальнення аналітичних даних виявлено системні розриви у функціонуванні трансмісійних каналів, які проявляються в асиметрії між цифровою активністю населення і технологічною спроможністю бізнесу, недостатній глибині інвестиційної підтримки, інституційній фрагментарності, кадрових втратах та нерівномірності цифрового доступу. Побудовано структурно-логічну модель узгодженості трансмісійних каналів на основі концепції «4С», що дало змогу розкрити взаємозв’язок між цифровою зв’язаністю, обчислювальною спроможністю, інституційним контекстом і компетентнісною базою. Доведено, що визначальною передумовою неоіндустріального відновлення є не сам по собі рівень цифровізації, а синхронізація трансмісійних механізмів, здатних забезпечити інтеграцію цифрових інновацій у реальний сектор економіки. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для формування політики цифрової модернізації, підтримання інноваційної інфраструктури, зміцнення економічної стійкості та обґрунтування пріоритетів післявоєнного розвитку України.; The article examines the transmission mechanisms of the digital economy as a systemic foundation of Ukraine’s neo-industrial recovery under conditions of wartime challenges, structural distortions, and the need for accelerated technological modernization. It is substantiated that the effectiveness of digital transformation is determined not only by the scale of digital technology adoption, but, above all, by the capacity of the economic system to ensure the transmission, adaptation, and conversion of digital impulses into productive, institutional, financial, and competency-based outcomes. The essence of transmission mechanisms is further specified as a set of channels, instruments, and conditions through which digital change materializes in the renewal of economic processes, the enhancement of productivity, innovation capacity, and the resilience of the national economy. An original typology of the transmission mechanisms of the digital economy is proposed, encompassing the information-and-digital, financial-and- investment, institutional-and-platform, and competency-based mechanisms. Their functional characteristics, principal channels of implementation, and effects on Ukraine’s neo-industrial environment are identified. On the basis of a synthesis of analytical data, systemic gaps in the functioning of transmission channels are revealed, manifesting themselves in the asymmetry between the digital activity of the population and the technological capacity of business, the insufficient depth of investment support, institutional fragmentation, human capital losses, and the unevenness of digital access. A structural-logical model of the alignment of transmission channels is developed on the basis of the “4C” concept, which makes it possible to reveal the interrelationship between digital connectivity, computational capacity, institutional context, and the competency base. It is demonstrated that the decisive precondition for neo-industrial recovery is not the level of digitalization as such, but the synchronization of transmission mechanisms capable of ensuring the integration of digital innovations into the real sector of the economy. The practical significance of the findings lies in the possibility of their use in shaping policies of digital modernization, supporting innovation infrastructure, strengthening economic resilience, and substantiating the priorities of Ukraine’s post-war development. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54080 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54081 Назва: Комп’ютеризація бухгалтерського обліку в сучасних умовах господарювання Автори: Лучко, Михайло Романович; Черешнюк, Оксана Михайлівна; Сороколіт, Микола; Luchko, Mykhailo; Chereshnyuk, Oksana; Sorokolit, Mykola Короткий огляд (реферат): Досліджено теоретичні та практичні аспекти комп’ютеризації бухгалтерського обліку в сучасних умовах цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано, що перехід від традиційних форм ведення обліку до автоматизованих інформаційних систем істотно техніку опрацювання облікових даних, загальну логіку організації облікових процедур, внутрішнього контролю та інформаційного забезпечення управління підприємством. Визначено, що комп’ютеризація бухгалтерського обліку сприяє підвищенню швидкості, точності, достовірності й аналітичності облікової інформації, створює передумови для ефективнішого планування, контролю, прогнозування та прийняття управлінських рішень. Особливу увагу приділено еволюції комп’ютеризації обліку та основним етапам цифрової трансформації облікових процесів. Узагальнено, що розвиток інформаційних технологій у бухгалтерському обліку пройшов шлях від використання електронно-обчислювальних машин, персональних комп’ютерів і локальних баз даних до інтегрованих інформаційних систем, хмарних сервісів, мобільних рішень, автоматизованої аналітики та інструментів штучного інтелекту. Доведено, що на сучасному етапі бухгалтерський облік дедалі більше перетворюється з функції реєстрації господарських операцій на важливий елемент цифрової системи управління підприємством. Розкрито значення інтеграції бухгалтерського обліку з іншими інформаційними системами підприємства, зокрема виробничими, банківськими, фінансовими, складськими, кадровими та електронного документообігу. Така інтеграція забезпечує єдність інформаційного простору, зменшує кількість помилок, пов’язаних із ручним введенням даних, прискорює документообіг і підвищує якість управлінської інформації. Окремо обґрунтовано взаємозв’язок комп’ютеризації бухгалтерського обліку з моделюванням бізнес-процесів. Показано, що ефективна автоматизація можлива лише за умови попереднього опису, аналізу та впорядкування бізнес-процесів, визначення відповідальних осіб, інформаційних потоків, первинних документів і контрольних точок. Комп’ютеризація бухгалтерського обліку супроводжується рядом ризиків. До них належать ризики втрати або пошкодження облікових даних, технічних збоїв, несанкціонованого доступу, кібератак, помилок користувачів, недостатньої цифрової компетентності персоналу та залежності підприємства від програмного забезпечення і його постачальників. Обґрунтовано, що мінімізація таких ризиків потребує впровадження дієвої системи внутрішнього контролю, резервного копіювання даних, розмежування прав доступу, регулярного оновлення програмного забезпечення, кіберзахисту та підвищення цифрової грамотності працівників. Зроблено висновок, що комп’ютеризація бухгалтерського обліку є технічним засобом автоматизації облікової роботи для комплексної трансформації інформаційного забезпечення управління підприємством. Її ефективність залежить від рівня інтеграції цифрових технологій, якості організації бізнес-процесів, надійності внутрішнього контролю та здатності підприємства своєчасно виявляти й мінімізувати ризики цифрового середовища.; The article explores the theoretical and practical aspects of computerization of accounting in modern conditions of digital transformation of the economy. It is substantiated that the transition from traditional forms of accounting to automated information systems significantly changes the technique of processing accounting data, the general logic of organizing accounting procedures, internal control and information support for enterprise management. It is determined that computerization of accounting contributes to increasing the speed, accuracy, reliability and analytical capabilities of accounting information, creating the prerequisites for more effective planning, control, forecasting and making management decisions. Special attention is paid to the evolution of computerization of accounting and the main stages of digital transformation of accounting processes. It is summarized that the development of information technologies in accounting has gone from the use of electronic computers, personal computers and local databases to integrated information systems, cloud services, mobile solutions, automated analytics and artificial intelligence tools. It is proven that at the present stage, accounting is increasingly transforming from a function of registering business transactions into an important element of a digital enterprise management system. The importance of integrating accounting with other enterprise information systems, in particular production, banking, financial, warehouse, personnel and electronic document management systems, is revealed. Such integration ensures the unity of the information space, reduces the number of errors associated with manual data entry, speeds up document management and improves the quality of management information. The relationship between computerization of accounting and business process modeling is separately substantiated. It is shown that effective automation is possible only if business processes are previously described, analyzed and organized, responsible persons, information flows, primary documents and control points are identified. Computerization of accounting is accompanied by a number of risks. These include the risks of loss or damage to credentials, technical failures, unauthorized access, cyberattacks, user errors, insufficient digital competence of personnel, and the companyʼs dependence on software and its suppliers. It is substantiated that minimizing such risks requires the implementation of an effective internal control system, data backup, delimitation of access rights, regular software updates, cyber protection, and increasing the digital literacy of employees. It is concluded that computerization of accounting is a technical means of automating accounting work for the comprehensive transformation of information support for enterprise management. Its effectiveness depends on the level of integration of digital technologies, the quality of business process organization, the reliability of internal control, and the ability of the company to timely identify and minimize the risks of the digital environment. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54081 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54076 Назва: Аналіз транспортних витрат для оптимізації ланцюга поставок Автори: Зьолковський, Ярослав; Гуцайлюк, Володимир; Антонов, Любомир; Мартиняк, Ірина Олександрівна; Ziółkowski, Jarosław; Hutsaylyuk, Volodymyr; Antonov, Lyubomir; Martyniak, Iryna Короткий огляд (реферат): Оптимізація ланцюга поставок є одним із визначальних факторів діяльності торговельних фірм. Залежно від особливостей цільового ринку, фірми можуть оптимізувати власні витрати на основі аналізу різних факторів, включаючи сезонність, маршрутизацію поставок, вибір виду транспортного засобу, використання власного автопарку чи послуг логістичних посередників. Важливим фактором є вибір виду транспортування продукції від постачальника до торговельних посередників. Вибір виду транспорту залежить від кількох факторів, таких як тип вантажу, що перевозиться, його розмір, відстань транспортування, час доставки та витрати. Економічні розрахунки завжди превалюють та повинні бути ретельно оцінені, оскільки транспортні витрати складають основну та найбільшу частку витрат дистриб’юторської компанії. Проаналізовано три варіанти доставки товарів автомобільним транспортом. Перший варіант передбачає використання послуг транспортної компанії, яка бере на себе відповідальність за своєчасну та безпечну доставку вантажу в межах ланцюга поставок. Другий варіант базується на угоді, за якою лізингова компанія надає транспортний засіб в обмін на регулярні лізингові платежі від клієнта. Третій варіант – це угода, що передбачає використання транспортного засобу протягом тривалішого (договірного) періоду, але без необхідності його придбання, тобто довготривала оренда. Період дослідження становив один календарний рік, протягом якого експлуатаційні витрати оцінювалися для кожного варіанту. Через сезонність ці витрати для кожного варіанту детально представлені помісячно (Таблиця 2, Таблиця 3 та Таблиця 4). Далі оцінено середню змінну вартість доставки одиниці товару для кожного варіанту, а також постійні витрати, які, вочевидь, були опущені для варіанту аутсорсингу. Розраховано очікувані значення, проведений аналіз точки беззбитковості та розроблено остаточні висновки. Використання ефективного, чіткого і зрозумілого інструментарію математичного аналізу дозволить фірмам максимально оптимізувати витрати, що стає особливо актуальним в період нестабільності світових цін на паливно-мастильні матеріали. Також він є підгрунтям для прийняття стратегічних рішень, що забезпечить фірмам розвиток на принципах сталості.; Supply chain optimisation is a key factor in the operations of trading companies. Depending on the characteristics of the target market, companies can optimise costs by analysing factors such as seasonality, supply routing, vehicle type, and whether to use their own fleet or logistics intermediaries. An important factor is the choice of transportation mode for products from the supplier to the trading intermediaries. The choice of transport mode depends on several factors, such as the type and size of cargo, the distance to be travelled, delivery time, and costs. Economic considerations are always important and should be carefully assessed, as transport costs constitute the primary and largest share of a distribution companyʼs expenses. This paper analyses three options for delivering goods by road. The first option involves using a transport company, which is responsible for the timely and safe delivery of cargo within the supply chain. The second option is based on an agreement in which the leasing company provides the vehicle in exchange for regular leasing payments from the customer. The third option is an agreement to use the vehicle for a longer (contractual) period, without the need to purchase it, known as long-term rental. The study period was one calendar year, for which operating costs were estimated for each option. Due to seasonality, these costs for each option are presented in detail monthly (Table 2, Table 3, and Table 4). Next, the average variable unit delivery cost for each option was estimated, along with the fixed costs, which were understandably omitted for the outsourcing option. Expected values were then calculated, a break-even analysis was performed, and conclusions were developed. The use of effective, clear, and understandable mathematical analysis tools allows companies to optimise costs as much as possible, which is especially relevant amid instability in global fuel and lubricant prices. It also serves as a basis for strategic decisions that ensure the sustainable development of companies. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54076 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54077 Назва: Цифровізація соціальної сфери в парадигмі «центр‑периферія»: асиметрії та закономірності просторової диференціації Автори: Лещух, Ірина Володимирівна; Leshchukh, Iryna Короткий огляд (реферат): Обґрунтовано теоретичні засади цифровізації соціальної сфери у парадигмі «центр- периферія» та розкрито закономірності просторової диференціації доступу до соціальних послуг в умовах цифрової трансформації. Цифровізацію соціальної сфери розглянуто як структурну трансформацію механізмів продукування, розподілу та споживання суспільно значущих послуг, що забезпечує перетворення людського потенціалу у реалізовані соціально-економічні можливості. На основі підходу спроможностей доведено, що цифрові технології виступають «конверсійним чинником», ефективність якого визначається сукупністю соціальних, інституційних, просторових, енергетичних та безпекових факторів. Показано, що в умовах воєнних і повоєнних трансформацій в Україні ці фактори набувають критичного значення, формуючи контекстуально зумовлений характер цифрової інклюзії територій. Визначено, що цифровізація має виразний просторовий вимір, який проявляється через відтворення та трансформацію центр-периферійних асиметрій, зокрема у формуванні «нової цифрової периферії» та реверсивності функціональних ролей територій. Систематизовано ключові рівні цифрового розриву (інфраструктурний, когнітивний та результативний) та обґрунтовано їх взаємозв’язок із просторовою нерівністю. Виділено основні закономірності цифровізації соціальної сфери, зокрема ієрархічну дифузію інновацій, кумулятивну поляризацію, ефект «подвійного ризику» периферії, самопідсилення цифрової та соціальної нерівності, а також функціональну асиметрію центрів і периферії. Розкрито механізми формування цифрових асиметрій, включаючи інституційну вмонтованість нерівності, технологічно опосередковану соціальну селекцію та алгоритмічну медіацію доступу, що проявляється у феномені алгоритмічної маргіналізації. Обґрунтовано, що ключовим чинником подолання цифрової нерівності є конверсійна здатність територій, яку доцільно трактувати як прояв соціально-інституційної резильєнтності. Доведено, що цифровізація не є нейтральним процесом, а виступає чинником перерозподілу можливостей розвитку людського потенціалу між територіями, що потребує формування просторово чутливої політики цифрової трансформації.; The article substantiates the theoretical foundations of the digitalisation of the social sphere within the centre-periphery paradigm and reveals the patterns of spatial differentiation in access to social services under digital transformation. Digitalisation is interpreted as a structural transformation of the mechanisms of production, distribution and consumption of socially significant services, ensuring the conversion of human potential into realised socio-economic opportunities. Based on the capability approach, digital technologies are conceptualised as a «conversion factor», the effectiveness of which depends on a set of social, institutional, spatial, energy and security conditions. It is shown that in the context of wartime and post-war transformations in Ukraine, these factors acquire critical importance, shaping a context-dependent model of digital inclusion. The study demonstrates that digitalisation has a pronounced spatial dimension, reflected in the reproduction and transformation of centre-periphery asymmetries, including the emergence of a «new digital periphery» and the reversibility of territorial roles. The key levels of the digital divide (infrastructural, cognitive and outcome-based) are systematised and their interconnection with spatial inequality is substantiated. The main patterns of digitalisation are identified, including hierarchical diffusion of innovations, cumulative polarisation, the «double risk» of peripheral territories, the self-reinforcing nature of digital and social inequalities, and the functional asymmetry between centres and peripheries. The mechanisms of digital inequality formation are analysed, including the institutional embeddedness of inequality, technology-mediated social selection, and algorithmic mediation of access, manifested in the phenomenon of algorithmic marginalisation. It is argued that the key factor in overcoming digital inequality is the conversion capacity of territories, which is interpreted as a manifestation of socio-institutional resilience. The article concludes that digitalisation is not a neutral process but a factor of redistribution of development opportunities across territories, which requires the implementation of spatially sensitive digital policies. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54077 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54074 Назва: Мотивація як інструмент управління поведінкою в умовах змін Автори: Васюта, Вікторія Борисівна; Цикало, Дар’я; Vasiuta, Viktoriia; Tsykalo, Daria Короткий огляд (реферат): Досліджено роль мотивації як ключового інструменту управління поведінкою в умовах організаційних змін, що супроводжують сучасний розвиток підприємств у середовищі підвищеної динамічності, цифровізації та невизначеності. Обґрунтовано, що ефективність реалізації змін значною мірою залежить від рівня залученості персоналу, його готовності до адаптації та сприйняття нововведень. Проведено аналіз наукових підходів до розуміння мотивації, визначено особливості трансформації мотиваційних механізмів у сучасних умовах господарювання, а також узагальнено результати зарубіжних і вітчизняних досліджень у цій сфері. Встановлено, що традиційні підходи до мотивації потребують модернізації з урахуванням змін у характері праці, ціннісних орієнтаціях працівників та розвитку управлінських практик. Уточнено сутність мотивації як комплексного управлінського інструменту, що поєднує матеріальні та нематеріальні стимули, лідерські підходи та організаційні механізми впливу на поведінку персоналу. Досліджено типові поведінкові реакції працівників на організаційні зміни, серед яких виокремлено підтримку, нейтральне ставлення та опір нововведенням, а також визначено фактори, що зумовлюють ці реакції. Обґрунтовано необхідність формування адаптивних мотиваційних систем, орієнтованих на індивідуальні потреби працівників і стратегічні цілі підприємства. Запропоновано авторську модель мотивації персоналу в умовах змін, яка базується на інтеграції факторів трансформаційного середовища, поведінкових характеристик працівників та комплексу мотиваційних інструментів. Особливу увагу приділено управлінському циклу функціонування мотиваційної системи, що включає діагностику потреб персоналу, формування мотиваційної політики, впровадження стимулюючих заходів та оцінювання їх результативності з подальшим коригуванням. Доведено, що практичне застосування запропонованої моделі сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню опору змінам, формуванню лояльності персоналу та розвитку інноваційно орієнтованої поведінки працівників. Узагальнено, що ефективна мотивація виступає важливим чинником забезпечення успішності організаційних трансформацій і підвищення конкурентоспроможності підприємства в сучасних умовах.; The article explores the role of motivation as a key tool for managing behavior in the context of organizational changes that accompany the modern development of enterprises in an environment of increased dynamism, digitalization, and uncertainty. It is substantiated that the effectiveness of implementing changes largely depends on the level of staff involvement, their readiness to adapt, and their perception of innovations. An analysis of scientific approaches to understanding motivation is conducted; the features of the transformation of motivational mechanisms in modern business conditions are identified, and the results of foreign and domestic research in this area are summarized. It is established that traditional approaches to motivation require modernization, taking into account changes in the nature of work, value orientations of employees, and the development of management practices. The paper clarifies the essence of motivation as a complex management tool that combines material and non-material incentives, leadership approaches, and organizational mechanisms for influencing personnel behavior. Typical behavioral reactions of employees to organizational changes are studied, among which support, neutral attitude and resistance to innovations are distinguished, and the factors that determine these reactions are also identified. The need for the formation of adaptive motivational systems focused on the individual needs of employees and the strategic goals of the enterprise is substantiated. An author's model of personnel motivation in conditions of change is proposed, which is based on the integration of factors of the transformational environment, behavioral characteristics of employees and a set of motivational tools. Particular attention is paid to the management cycle of the functioning of the motivational system, which includes diagnosing personnel needs, forming a motivational policy, implementing incentive measures and assessing their effectiveness with subsequent adjustment. It is proven that the practical application of the proposed model contributes to increasing labor productivity, reducing resistance to change, forming personnel loyalty and developing innovatively oriented behavior of employees. It is generalized that effective motivation is an important factor in ensuring the success of organizational transformations and increasing the competitiveness of the enterprise in modern conditions. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54074 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54072 Назва: Сегментування ринку як інструмент стратегічного управління підприємством Автори: Павлова, Ольга Володимирівна; Алексеєва, Лариса Миколаївна; Максимова, Ольга Павлівна; Pavlova, Olha; Alekseieva, Larysa; Maksymova, Olha Короткий огляд (реферат): Досліджено організацію збутової діяльності промислового підприємства з акцентом на застосування багатовимірного та цифрового сегментування ринку як важливого інструменту стратегічного управління. Об’єктом дослідження визначено клієнтську базу підприємства, яка класифікується за комплексною системою критеріїв, зокрема за розміром господарства або підприємства, технологічною платформою, видом придбаної продукції, історією співпраці та поведінковими характеристиками споживачів. Проаналізовано сучасні підходи до управління маркетинговою діяльністю та збутом, що передбачають інтеграцію CRM-систем, цифрових платформ та аналітики великих даних для точного визначення сегментів клієнтської бази, прогнозування обсягів продажів і підвищення обґрунтованості управлінських рішень. Встановлено, що значна частина промислових підприємств здійснює сегментування переважно за демографічними або географічними критеріями, що не відображає повною мірою різноманіття потреб клієнтів, їх технологічні вимоги та реальний внесок окремих сегментів у загальні результати продажів. Метою дослідження є розроблення багатовимірної моделі сегментування ринку, яка дозволяє оптимізувати маркетингові, виробничі та логістичні ресурси підприємства, підвищити ефективність збутової діяльності та зміцнити конкурентні позиції на ринку. Запропоновано алгоритм інтеграції цифрових інструментів, що забезпечує накопичення та опрацювання даних про клієнтів, формування сегментів, прогнозування попиту, персоналізацію маркетингових пропозицій та управління ризиком відтоку клієнтів. Проведено прикладний аналіз сегментів клієнтської бази на основі обсягів закупівель, фінансових можливостей, технологічних потреб і поведінкових характеристик споживачів, що демонструє практичну значущість запропонованого підходу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Доведено, що впровадження багатовимірного та цифрового сегментування сприяє підвищенню ефективності продажів, оптимізації використання ресурсів, формуванню лояльності клієнтів та зміцненню конкурентних переваг підприємства. Запропонована методика дозволяє адаптувати маркетингові та збутові стратегії до динамічного ринкового середовища, підвищити якість аналітичного забезпечення управління та забезпечити довготривалий розвиток підприємства.; The article investigates the organization of sales activities of an industrial enterprise with a focus on multidimensional and digital market segmentation as an important tool of strategic management. The object of the study is the enterprise’s customer base, which is classified according to a complex system of criteria, including the size of farms or enterprises, technological platform, type of product purchased, history of cooperation, and behavioural characteristics of consumers. The study analyses modern approaches to marketing and sales management, emphasizing the integration of CRM systems, digital platforms, and big data analytics for accurate identification of client segments, forecasting sales volumes, and improving managerial decision-making. It is emphasized that many industrial enterprises still conduct segmentation mainly on the basis of demographic or geographic indicators, which does not fully reflect the diversity of customer needs, technological requirements, and the real contribution of individual segments to overall sales results. The purpose of the research is to develop a multidimensional market segmentation model that enables enterprises to optimize marketing, production, and logistics resources, increase the efficiency of sales activities, and strengthen competitive positions in the market. The article proposes an algorithm for integrating digital tools that ensures the accumulation and processing of customer data, identification of key market segments, demand forecasting, personalization of marketing offers, and management of customer churn risks. An applied analysis of customer segments based on purchase volumes, financial capacity, technological needs, and behavioural characteristics is conducted. The results confirm the practical value of the proposed approach for improving sales management and forming long-term partnerships with clients. The research proves that the implementation of multidimensional and digital market segmentation significantly increases sales efficiency, optimizes resource allocation, enhances customer loyalty, and strengthens the competitive advantages of industrial enterprises. The proposed methodological approach allows enterprises to adapt marketing and sales strategies to dynamic market conditions, improve analytical support for management decisions, and ensure sustainable long-term development. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54072 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54073 Назва: Цифровий маркетинг у банківському секторі: аналітичний огляд та напрями розвитку Автори: Торяник, Жанна Іванівна; Шевченко, Вікторія Іванівна; Морозова, Надія Леонідівна; Torianyk, Zhanna; Shevchenko, Viktoriia; Morozova, Nadiia Короткий огляд (реферат): Здійснено аналітичний огляд цифрового маркетингу в банківському секторі України та визначено напрями його подальшого розвитку на прикладі АТ КБ «ПриватБанк». Досліджено рівень цифрової присутності провідних українських банків за позиціями офіційних вебсайтів у національному та глобальному рейтингах, структурою відвідуваності за типами пристроїв, показниками активності користувачів, джерелами трафіку, реферальними переходами та соціальними каналами комунікації. Встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» посідає лідерські позиції серед досліджуваних банків за популярністю вебресурсу, обсягами трафіку, рівнем мобільної присутності та ефективністю використання цифрових каналів залучення й утримання клієнтів. З’ясовано, що найбільше значення для банку мають прямий, органічний і реферальний трафіки, які свідчать про високий рівень впізнаваності бренду, довіри користувачів й інтеграцію банку в цифрову екосистему. Окремо проаналізовано структуру соціального трафіку, яка підтвердила важливу роль відеоконтенту, соціальних мереж і месенджерів у комунікації з клієнтами. Проведений SWOT-аналіз дозволив визначити сильні сторони, слабкі місця, можливості та загрози розвитку цифрових маркетингових інструментів банку в умовах війни, нестабільності енергопостачання, технічних збоїв, міграції клієнтів і посилення кіберризиків. Запропоновано практичні заходи щодо вдосконалення цифрового маркетингу АТ КБ «ПриватБанк», які охоплюють мобільний маркетинг, відеомаркетинг, комунікацію в месенджерах, персоналізацію контенту, пошукове просування, інтеграцію з електронною комерцією, розвиток соціальних мереж, антишахрайські комунікації, цифрову рекламу, аналітику та оптимізацію користувацького досвіду. Обґрунтовано доцільність урахування принципів цифрової інклюзії та міжнародних стандартів доступності при розвитку цифрових сервісів банку. Доведено, що реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню результативності маркетингових комунікацій, зміцненню лояльності клієнтів, розширенню використання цифрових сервісів і посиленню конкурентних позицій банку у цифровому середовищі.; The article provides an analytical overview of digital marketing in the Ukrainian banking sector and identifies directions for its further development using JSC CB «PrivatBank» as a case study. The study examines the level of digital presence of leading Ukrainian banks by analyzing the positions of their official websites in national and global rankings, the structure of traffic by device type, user activity indicators, traffic sources, referral flows, and social communication channels. It was established that JSC CB «PrivatBank» occupies leading positions among the banks under study in terms of website popularity, traffic volumes, mobile presence, and the effectiveness of digital channels for client acquisition and retention. The analysis revealed that direct, organic, and referral traffic are of greatest importance for the bank, reflecting high brand recognition, user trust, and integration into the digital ecosystem. The structure of social traffic was examined separately, confirming the significant role of video content, social networks, and messaging platforms in client communication. The conducted SWOT analysis allowed for the identification of strengths, weaknesses, opportunities, and threats in the development of the bank’s digital marketing tools under conditions of war, unstable energy supply, technical disruptions, client migration, and heightened cyber risks. Practical measures were proposed to improve JSC CB «PrivatBank’s» digital marketing, encompassing mobile marketing, video marketing, communication via messaging platforms, content personalization, search engine optimization, integration with e-commerce, social media development, anti-fraud communication, digital advertising, analytics, and user experience optimization. The study substantiates the relevance of incorporating the principles of digital inclusion and international accessibility standards in the development of the bank’s digital services. It is demonstrated that the implementation of the proposed measures will enhance the effectiveness of marketing communications, strengthen customer loyalty, expand the use of digital services, and reinforce the bank’s competitive position in the digital environment. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54073 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54078 Назва: Використання нейромережевого моделювання для діагностики рівня фінансового стану підприємства Автори: Решетняк, Тетяна Вікторівна; Reshetnyak, Tetiana; Kudlai, Vira Короткий огляд (реферат): Досліджено проблему своєчасної та об’єктивної діагностики фінансового стану підприємств в умовах нестабільності економіки, посилення конкуренції та зростання фінансових ризиків. Показано, що традиційні методи аналізу, засновані на коефіцієнтах, дискримінантних моделях та експертних оцінках, обмежені через складність врахування нелінійних взаємозв’язків між показниками, динаміку зовнішніх факторів та галузеву специфіку. Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові підходи до оцінювання фінансового стану та ризику банкрутства підприємств, визначено їх переваги й обмеження в умовах трансформаційної економіки України. Доведено доцільність застосування інтелектуальних методів аналізу даних, зокрема нейромережевого моделювання, як інструменту комплексної та адаптивної фінансової діагностики. Обґрунтовано переваги штучних нейронних мереж, що полягають у здатності навчатися на історичних даних, виявляти приховані закономірності, адаптуватися до змін зовнішнього середовища та забезпечувати вищу точність оцінювання порівняно з традиційними методами. У межах дослідження сформовано систему фінансово-економічних показників машинобудівного підприємства та здійснено їх відбір методом «центру тяжіння», що дозволило визначити репрезентативні індикатори для побудови нейромережевої моделі. На основі фінансової звітності ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» побудовано та апробовано нейромережеву модель типу багатошарового персептрона з використанням програмного комплексу Statistica Neural Networks. Проведено оцінку точності класифікації рівнів фінансового стану та підтверджено практичну придатність запропонованої моделі для прогнозування фінансової стабільності підприємства. Зроблено висновок, що нейромережеве моделювання підвищує точність фінансової діагностики, забезпечує інформаційну основу для управлінських рішень та прогнозування можливих кризових сценаріїв. Перспективи подальших досліджень пов’язані з інтеграцією методів нечіткої логіки та розширенням вибірки машинобудівних підприємств для підвищення точності оцінювання їх фінансової стабільності.; The article examines the problem of timely and objective diagnostics of the financial condition of enterprises under conditions of economic instability, intensified competition, and increasing financial risks. It is demonstrated that traditional analytical methods based on financial ratios, discriminant models, and expert assessments are limited due to their inability to adequately account for nonlinear relationships between indicators, the dynamics of external factors, and industry-specific features. Domestic and international scientific approaches to assessing the financial condition and bankruptcy risk of enterprises are analyzed, and their advantages and limitations in the context of Ukraine’s transformational economy are identified. The expediency of applying intelligent data analysis methods, in particular neural network modeling, as a tool for comprehensive and adaptive financial diagnostics is substantiated. The advantages of artificial neural networks are justified, including their ability to learn from historical data, identify hidden patterns, adapt to changes in the external environment, and provide higher assessment accuracy compared to traditional methods. Within the framework of the study, a system of financial and economic indicators of a machine- building enterprise was formed, and their selection was carried out using the «center of gravity» method, which made it possible to identify representative indicators for constructing a neural network model. Based on the financial statements of PJSC «Novokramatorsk Machine-Building Plant», a multilayer perceptron neural network model was developed and tested using the Statistica Neural Networks software package. The accuracy of financial condition classification was evaluated, confirming the practical applicability of the proposed model for forecasting the enterprise’s financial stability. It is concluded that neural network modeling enhances the accuracy of financial diagnostics, provides an informational basis for managerial decision-making, and enables forecasting of potential crisis scenarios. Prospects for further research are associated with the integration of fuzzy logic methods and the expansion of the sample of machine-building enterprises in order to improve the accuracy of assessing their financial stability. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54078 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54075 Назва: Видавнича сторінка Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54075 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54079 Назва: Роль циркулярної економіки й соціальної резильєнтності у формуванні стратегії зеленої конкурентоспроможності країни Автори: Чигрин, Олена Юріївна; Багрій, Ростистав Романович; Chygryn, Olena; Bagriy, Rostyslav Короткий огляд (реферат): Досліджено теоретичні та концептуальні засади взаємозв’язку циркулярної економіки та соціальної резильєнтності у контексті формування стратегії зеленої конкурентоспроможності країни. Актуальність дослідження зумовлена зростанням глобальних екологічних, економічних і соціальних викликів, що потребують пошуку нових моделей розвитку, здатних забезпечити ефективне використання ресурсів, підвищення стійкості економічних систем та адаптивності суспільства до кризових явищ. Узагальнено сучасні наукові підходи до трактування понять циркулярної економіки та соціальної резильєнтності, визначено основні напрями дослідження їх взаємозв’язку в сучасній науковій літературі. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку циркулярної економіки у світі, зокрема динаміку рівня глобальної циркулярності та масштаби використання природних ресурсів. На основі аналізу статистичних даних встановлено наявність дисбалансу між зростанням матеріального споживання та рівнем повторного використання ресурсів, що актуалізує необхідність прискорення циркулярних трансформацій економічних систем. Обґрунтовано концептуальну модель взаємозв’язку циркулярної економіки, соціальної резильєнтності та зеленої конкурентоспроможності економіки, яка демонструє роль циркулярних практик у підвищенні ресурсної ефективності, розвитку локальних економічних екосистем, створенні нових робочих місць та зниженні екологічних ризиків. Визначено ключові механізми впливу циркулярної економіки на формування соціальної резильєнтності, серед яких ресурсна стійкість економіки, економічна диверсифікація, розвиток соціальної зайнятості, екологічна стабільність та інституційна адаптивність. Доведено, що інтеграція принципів циркулярної економіки у стратегії розвитку держави та регіонів сприяє підвищенню зеленої конкурентоспроможності економіки, оскільки забезпечує поєднання економічної ефективності, екологічної безпеки та соціальної стабільності. Отримані результати можуть бути використані для формування стратегічних підходів до забезпечення сталого розвитку та підвищення конкурентоспроможності національних економік в умовах сучасних глобальних трансформацій.; The article examines the theoretical and conceptual foundations of the relationship between the circular economy and social resilience in the context of forming a country’s green competitiveness strategy. The relevance of the study is determined by the growing environmental, economic, and social challenges that require the search for new development models capable of ensuring efficient resource use, increasing the resilience of economic systems, and improving societyʼs adaptability to crisis phenomena. The paper summarises modern scientific approaches to the interpretation of the concepts of circular economy and social resilience and identifies the main directions of research on their interconnection in contemporary academic literature. Current global trends in the development of the circular economy are analysed, particularly the dynamics of the global circularity rate and the scale of natural resource consumption. Based on statistical analysis, an imbalance between the growth of material consumption and the level of resource reuse has been identified, underscoring the need to accelerate circular transformations of economic systems. A conceptual model of the relationship among the circular economy, social resilience, and the economyʼs green competitiveness is substantiated. The model demonstrates the role of circular practices in increasing resource efficiency, developing local economic ecosystems, creating new jobs, and reducing environmental risks. The study identifies key mechanisms through which the circular economy contributes to the development of social resilience, including the economic resilience of the economy, economic diversification, the development of social employment, environmental stability, and institutional adaptability. It is proven that integrating circular economy principles into national and regional development strategies enhances the economyʼs green competitiveness by combining economic efficiency, environmental safety, and social stability. The results obtained can be used to develop strategic approaches to sustainable development and to strengthen the competitiveness of national economies amid global transformations. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54079 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54066 Назва: Понятійно-категоріальний апарат й еволюція державної політики розвитку депресивних територій у воєнний і післявоєнний періоди України Автори: Оніпко, Євген Леонідович; Onipko, Yevhen Короткий огляд (реферат): Актуальність дослідження полягає у кардинальній зміні середовища розвитку українських територій, де класичні економічні проблеми відійшли на другий план через масштабні воєнні руйнування, критичну втрату людського капіталу та інфраструктури. Традиційна вітчизняна модель компенсації економічного відставання шляхом дотаційних вливань виявилася нездатною відповідати на сучасні екзогенні шоки військового характеру. У зв’язку з цим метою роботи є концептуальне розмежування понять регіонального розвитку та депресивних територій, а також розроблення макроекономічних прогнозів і комплексу стратегічних заходів відбудови простору України до 2030 року з обов’язковим урахуванням безпекових викликів та європейської інтеграції. За результатами проведеного дослідження проаналізовано еволюцію державної політики від пасивного очікування державної допомоги до сучасного прогнозованого антикризового управління. Систематизовано наукові підходи та виділено діалектичну суперечність між поступовим розвитком регіону як еволюційною нормою та його депресивним кризовим станом, що потребує екстреного зовнішнього втручання. Доведено, що природу регіонального занепаду змінено з класичної структурно-економічної на військово-руйнівну. На основі аналізу законодавчих змін обґрунтовано необхідність переходу від застарілого статусу «депресивна територія» до принципово нової категорії «територія відновлення». Сформовано комплекс стратегічних заходів макроекономічного розвитку до 2030 року, де фундаментальним базисом визначено безпеково-інфраструктурний кластер (гуманітарне розмінування та капітальна реконструкція логістики). Доведено безальтернативність відмови від лінійної відбудови радянських промислових моделей на користь європейських екологічних стандартів «EU Green Deal», залучення нових інвестиційних інструментів «Ukraine Facility» та тотальної цифровізації управлінських процесів на прикладі системи управління публічними інвестиціями «DREAM». Теоретична новизна полягає у концептуальному розкритті фундаментальної суперечності між парадигмою просторового розвитку та кризовим станом територій, а також у науковому обґрунтуванні зміни природи їхнього занепаду під впливом війни. Практична цінність виражається у розробленні чіткої ієрархії управлінських дій та прогнозів. Практичне застосування цих результатів дасть змогу органам влади формувати ефективну гібридну політику, дієво запобігати перетворенню постраждалих земель на хронічно неспроможні «сірі зони» та гарантувати їхню інституційну реінтеграцію у простір сталого європейського зростання.; The relevance of the study is determined by the radical change in the development environment of Ukrainian territories, where classical economic problems have faded into the background due to massive military destruction, critical loss of human capital, and infrastructure. The traditional domestic model of compensating for economic lag through financial subsidies has proven incapable of responding to modern exogenous military shocks. In this regard, the purpose of the study is to conceptually differentiate the concepts of regional development and depressed territories, as well as to develop macroeconomic forecasts and a set of strategic measures for the spatial recovery of Ukraine up to 2030, with mandatory consideration of security challenges and European integration. Based on the results of the study, the evolution of state policy from the passive expectation of state aid to modern predictable crisis management is analyzed. Scientific approaches are systematized, and the dialectical contradiction between the gradual development of a region as an evolutionary norm and its depressive crisis state, which requires urgent external intervention, is highlighted. It is proven that the nature of regional decline has changed from classical structural-economic to military-destructive. Based on the analysis of legislative changes, the necessity of a transition from the outdated status of a «depressed territory» to a fundamentally new category of a «recovery territory» is substantiated. A set of strategic macroeconomic development measures up to 2030 has been formed, with the security and infrastructure cluster (humanitarian demining and major logistics reconstruction) defined as the fundamental basis. The study proves the lack of alternatives to abandoning the linear reconstruction of Soviet industrial models in favor of European environmental standards «EU Green Deal», attracting new investment «Ukraine Facility», and the total digitalization of management processes, exemplified by the «DREAM» public investment management system. The theoretical novelty lies in the conceptual disclosure of the fundamental contradiction between the spatial development paradigm and the crisis state of territories, as well as in the scientific substantiation of the change in the nature of their decline under the impact of the war. The practical value is expressed in the development of a clear hierarchy of managerial actions and forecasts. The practical application of these results will allow authorities to formulate an effective hybrid policy, effectively prevent the transformation of affected lands into chronically unviable «grey zones» and guarantee their institutional reintegration into the space of sustainable European growth. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54066 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54065 Назва: Концептуальні засади формування архітектури супераплікації життєвих подій «дія.життя» у системі публічного управління Автори: Олійник, Максим Олександрович; Oliynyk, Maksym Короткий огляд (реферат): Досліджено теоретико-методичні засади та прикладні аспекти цифрової трансформації процесів публічного управління в умовах еволюції моделі платформної держави та повоєнного відновлення. Здійснено комплексний аналіз сучасних викликів цифровізації, які супроводжується виникненням критичних структурних невідповідностей між зовнішнім клієнтським досвідом (фронт-офісом) та внутрішньою алгоритмічною інтероперабельністю державних реєстрів (бек-офісом). Обґрунтовано стратегічну роль масштабування існуючої системи «Дія» до рівня інтелектуальної супераплікації «Дія.Життя», метою якої є перехід від звичайного надання адміністративних послуг за запитом до інтуїтивно-прогнозованого супроводу ключових життєвих подій громадянина впродовж усього його життєвого циклу. У роботі застосовані загальнонаукові системні й структурно-функціональні підходи, абстрактно-логічні методи та методи архітектурного моделювання для розроблення структурної взаємодії восьми модулів екосистеми. Запропоновано архітектурна модель «Дія.Життя» увібрала в себе етапи алгоритмічного супроводу від народження дитини (за принципом «нульового кліку») до академічної інтеграції, ведення бізнесу зі «SMART-податками», електронної демократії та автоматизованої правової спадкоємності. Розкрито роль оновленої архітектури уніфікованої шини даних (Trembita 2.0), системи управління майстер-даними та прогнозованої аналітики під управлінням ШІ асистента (Diia.AI). Доведено доцільність впровадження інноваційного механізму динамічного «Життєвого рейтингу» та алгоритмів «квадратичного голосування» в якості інструментів соціально-економічної мотивації. Обґрунтовано, що така архітектура забезпечить виключно позитивну соціальну мотивацію, суворо відповідаючи етичним вимогам європейського законодавства у сфері штучного інтелекту (EU AI Act) та знизить можливий ризик загрози репресивного скорингу. Практична цінність результатів дослідження полягає у формуванні безальтернативного інструментарію для тотального зниження існуючих корупційних схем, операційного навантаження на державний апарат та забезпечення макроекономічного підґрунтя, в якому оцифрований людський потенціал стає головним драйвером інноваці- йного регіонального відновлення. Подальші наукові дослідження будуть направлені на розв’язання дослідження засад семантичної інтероперабельності при формуванні єдиного державного джерела даних (Data Lake).; This study investigates the theoretical and methodological foundations, as well as the applied aspects, of the digital transformation of public administration processes within the context of the evolving platform state model and post-war recovery. A comprehensive analysis of contemporary digitalization challenges was conducted, highlighting the emergence of critical structural discrepancies between the external client experience (front office) and the internal algorithmic interoperability of state registries (back office). The research substantiates the strategic role of scaling the existing «Diia» system into an intelligent super-app, «Diia.Life». This transition aims to shift from traditional on-demand administrative service provision to intuitive and predictive support for citizensʼ key life events throughout their entire life cycle. The study employs general scientific systemic and structural-functional approaches, abstract- logical methods, and architectural modeling techniques to design the structural interaction of the ecosystem’s eight modules. The proposed «Diia.Life» architectural model incorporates stages of algorithmic support ranging from childbirth (based on the «zero-click» principle) to academic integration, business management with «SMART taxes», e-democracy, and automated legal succession. The study elucidates the role of the updated unified data bus architecture (Trembita 2.0), master data management systems, and predictive analytics driven by an AI assistant (Diia.AI). The feasibility of implementing an innovative dynamic «Life rating» mechanism and «quadratic voting» algorithms as socio- economic motivation tools is proven. It is substantiated that this architecture will ensure exclusively positive social motivation, strictly complying with the ethical requirements of the European Artificial Intelligence Act (EU AI Act), while mitigating the potential risks of repressive scoring. The practical value of these research findings lies in developing an indispensable toolkit to systematically eliminate existing corruption schemes, reduce the operational burden on the state apparatus, and establish a macroeconomic foundation where digitized human potential serves as the primary driver for innovative regional recovery. Further scientific research will focus on exploring the principles of semantic interoperability in the creation of a unified state data repository (Data Lake). Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54065 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54067 Назва: Нейромаркетинг у системі управління маркетинговими комунікаціями на ринку пластикових господарських виробів Автори: Борисова, Тетяна Михайлівна; Дудар, Володимир; Borysova, Tetiana; Dudar, Volodymyr Короткий огляд (реферат): Досліджено теоретико-методичні засади та прикладні аспекти оптимізації системи управління маркетинговими комунікаціями підприємств-виробників пластикових господарських виробів у контексті воєнних і повоєнних трансформацій української економіки. Мета дослідження – обґрунтування напрямів підвищення ефективності маркетингових комунікацій та конкурентоспроможності підприємств у кризових умовах на засадах нейромаркетингу. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема аналіз і синтез; системний і структурно-функціональний підходи; порівняльний аналіз; методи поведінкової аналітики; економіко-статистичні методи; абстрактно-логічний метод. Автори розкрили роль нейромаркетингу в системі управління маркетинговими комунікаціями, проаналізували поведінкові особливості споживання товарів повсякденного попиту, зокрема пластикових господарських виробів. Встановлено, що ринок характеризується високою функціональною спрямованістю продукції, низькою залученістю споживачів і значною ціновою чутливістю попиту. Обґрунтовано, що поведінка споживачів госптоварів із пластмаси формується за імпульсивними моделями, при цьому маркетингові, розподільчі та соціально-екологічні чинники значною мірою визначають вибір у точках продажу. Встановлено, що ринок зазнав суттєвої трансформації під впливом воєнних, економічних та інституційних факторів, що спричинило адаптацію підприємств через переорієнтацію зовнішньоторговельних зв’язків та впровадження інноваційних рішень. Доведено доцільність інтеграції нейромаркетингових інструментів, таких, як айтрекінгу, аналізу емоційних реакцій, тестування упаковки та когнітивних тригерів, у систему комунікацій для підвищення ефективності просування продукції та формування емоційного позиціонування. Представлено результати емпіричного нейродослідження реклами товарів та емоційної реакції респондентів на стимули. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для впровадження науково обґрунтованих рішень у сфері управління маркетинговими комунікаціями, що сприяє підвищенню ефективності просування продукції, оптимізації витрат та посиленню ринкових позицій підприємств. Подальші наукові дослідження стосуватимуться розроблення моделі прийняття рішень покупцем пластмасових господарських товарів онлайн.; The article investigates the theoretical and methodological foundations as well as the applied aspects of optimizing the marketing communications management system of enterprises producing plastic household goods within the context of wartime and post-war transformations of the Ukrainian economy. The purpose of the study was to substantiate ways to enhance the effectiveness of marketing communications and the competitiveness of enterprises under crisis conditions based on neuromarketing principles. The research employed general scientific and specialized methods, including analysis and synthesis; systemic and structural-functional approaches; comparative analysis; behavioral analytics methods; economic and statistical techniques; and abstract-logical reasoning. The study revealed the role of neuromarketing in the marketing communications management system and analyzed consumer behavior patterns for everyday goods, particularly plastic household products. It was established that the market is characterized by a high functional orientation of products, low consumer engagement, and significant price sensitivity. It was demonstrated that consumer behavior in the plastic household goods segment is largely driven by impulsive decision-making patterns, while marketing, distribution, and socio-ecological factors significantly influence choices at points of sale. The research identified a substantial market transformation under the influence of wartime, economic, and institutional factors, prompting enterprises to adapt through the reorientation of foreign trade relations and the implementation of innovative solutions. The study confirmed the appropriateness of integrating neuromarketing tools, such as eye-tracking, emotional response analysis, packaging testing, and cognitive triggers, into the communications system to improve promotional effectiveness and develop emotional positioning. The article presents the results of an empirical neuroscientist's study of product advertising and respondents' emotional reactions to stimuli. The practical value of the results lies in their applicability for implementing scientifically grounded solutions in marketing communications management, which contribute to improving product promotion efficiency, optimizing costs, and strengthening the market positions of enterprises. Further research will focus on developing a decision-making model for consumers of plastic household goods in the online environment. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54067 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54069 Назва: Тенденції розвитку електронної комерції в Україні Автори: Краузе, Ольга Ігорівна; Бойко, Остап Богданович; Якимишин, Лілія Ярославівна; Krause, Olga; Boyko, Ostap; Yakymyshyn, Liliya Короткий огляд (реферат): Присвячено дослідженню тенденцій розвитку електронної комерції в Україні. Досліджено наукові підходи до тлумачення терміна «електронна комерція». З метою дослідження повноти правового поля регулювання функціонування електронної комерції, опрацьовано норми чинного законодавства, де, зокрема, подається визначення терміна «електронна комерція», закріплено принципи правового регулювання в даній сфері, визначено суб’єктів електронної комерції, їх права та обов’язки, порядок вчинення електронних правочинів та вирішення спорів. Комісією ООН з прав міжнародної торгівлі до електронної комерції віднесено такі форми господарської діяльності: електронний обмін інформацією, електроннии ̆рух капіталу, електронну торгівлю, електронні гроші, електроннии ̆маркетинг, електронний банкінг та електронні страхові послуги. За результатами опрацювання наукової літератури та аналітичних даних визначено основні переваги та загрози електронної комерції. Значну увагу приділено тенденціям розвитку моделей електронної комерції, що класифікуються залежно від учасників бізнес-угоди (В2В (бізнес для бізнесу), В2С (бізнес для споживача), С2В (споживач для бізнесу), С2С (споживач для споживача), В2G (бізнес для держави), G2B (держава для бізнесу), C2G (громадяни для держави), G2C (держава для громадян), G2G (взаємодія державних органів між собою). Автори проаналізували моделі електронної комерції, визначили переваги і загрози кожної моделі та розглянули практичні приклади. Кожна з моделей електронної комерції виконує свої завдання, має специфіку продажів та стратегію просування. Також досліджено популярні в Україні типи електронної комерції, до яких віднесено роздрібну і гуртову інтернет-торгівлю, дропшипінг, онлайн-послуги, цифрові продукти та краудфандинг. До сфери електронної комерції також належать освітні платформи, онлайн-консультації, коучинг, інтернет- банкінг, платіжні системи тощо. В правовому полі та на практиці діє загальне правило, якщо транзакція відбувається онлайн, то це електронна комерція. За результатами проведеного дослідження визначено, що на сьогодні в Україні ринок електронної комерції динамічно розвивається, надає значні можливості для розвитку бізнесу, підвищення якості обслуговування споживачів та робить державні послуги доступнішими. Розвитку ринку електронної комерції сприяють масове використання мобільного інтернету, розвиток логістики та швидкої доставки, зручних платіжних систем, розвиток звички купувати онлайн, діджиталізація бізнесу, підтримання маркетплейсів; пандемія та війна, що сприяють міграції торгівлі в онлайн простір; високий рівень адаптивності українців до сучасних технологій.; The article is devoted to the study of trends in the development of electronic commerce in Ukraine. Scientific approaches to the interpretation of the term «e-commerce» have been studied. In order to study the completeness of the legal field of regulation of the functioning of electronic commerce, the norms of the current legislation were worked out, where, in particular, the definition of the term «electronic commerce» is presented, the principles of legal regulation in this area are established, the subjects of electronic commerce, their rights and obligations, the procedure for committing electronic transactions and dispute resolution are defined. The following forms of economic activity are classified as electronic commerce by the UN Commission on International Trade Rights: electronic information exchange, electronic capital movement, electronic trade, electronic money, electronic marketing, electronic banking and electronic insurance services. Based on the results of the processing of scientific literature and analytical data, the main advantages and threats of electronic commerce were determined. Considerable attention is paid to the development trends of e-commerce models, which are classified depending on the participants of the business agreement (B2B (business for business), B2C (business for consumer), C2B (consumer for business), C2C (consumer for consumer), B2G (business for the state), G2B (state for business), C2G (citizens for the state), G2C (state for citizens), G2G (interaction of state bodies with each other). The authors analyzed e-commerce models, determined the advantages and threats of each model, and considered practical examples. Each of the e-commerce models fulfills its tasks, has sales specifics and a promotion strategy. The article also examines the types of e-commerce popular in Ukraine, which include retail and wholesale Internet trade, dropshipping, online services, digital products and crowdfunding. The field of e- commerce also includes educational platforms, online consulting, coaching, Internet banking, payment systems, etc. In the legal field and in practice, the general rule applies – if the transaction takes place online, then it is electronic commerce. According to the results of the conducted research, it was determined that today in Ukraine the e-commerce market is developing dynamically, providing significant opportunities for business development, improving the quality of consumer service and making public services more accessible. The development of the e- commerce market is facilitated by the mass use of the mobile Internet, the development of logistics and fast delivery, convenient payment systems, the development of the habit of buying online, business digitalization, support for marketplaces; pandemic and war, which contribute to the migration of trade into the online space; high level of adaptability of Ukrainians to modern technologies. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54069 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54068 Назва: Визначення сутності етичних принципів та соціальної відповідальності сучасної рекламної діяльності Автори: Бурліцька, Оксана Петрівна; Голда, Надія Михайлівна; Burlitska, Oksana; Golda, Nadia Короткий огляд (реферат): Досліджено визначення сутності етичних принципів та соціальної відповідальності у сучасній рекламній діяльності в умовах цифрової трансформації економіки та посилення інформаційного впливу на суспільство. За результатами проведеного аналізу обґрунтовано, що реклама в сучасному середовищі виходить за межі суто комерційної комунікації та набуває важливої соціокультурної ролі, формуючи суспільні цінності, моделі поведінки, споживчі установки й рівень довіри до бізнесу. Доведено, що дотримання етичних норм у рекламній діяльності сприяє підвищенню репутаційного капіталу підприємств, зміцненню лояльності споживачів та забезпеченню сталого розвитку ринку. Проаналізовано основні напрями прояву етичних проблем у рекламній практиці, зокрема маніпулювання емоціями та підсвідомістю споживачів, використання неправдивої або перебільшеної інформації, експлуатацію гендерних, вікових і соціальних стереотипів, а також порушення конфіденційності персональних даних у цифровому середовищі. Особливу увагу приділено викликам, пов’язаним із розвитком таргетованої реклами, алгоритмічних технологій та використання штучного інтелекту в маркетингових комунікаціях. Розкрито сутність соціальної відповідальності реклами як складової корпоративної соціальної відповідальності бізнесу, що передбачає орієнтацію на суспільні інтереси, дотримання моральних і культурних цінностей, підтримання інклюзивності та формування позитивних соціальних практик. Визначено ключові механізми забезпечення етичності реклами, серед яких система професійного саморегулювання, дотримання міжнародних етичних кодексів (ICC, EASA), державне регулювання та впровадження етичного аудиту рекламних кампаній. Обґрунтовано необхідність удосконалення системи етичного регулювання рекламної діяльності в Україні шляхом розвитку незалежних органів контролю, систематичного моніторингу, доопрацювання законодавчої бази, гармонізації національних норм із міжнародними стандартами та впровадження освітніх програм для фахівців у сфері маркетингу й реклами.; The article explores the essence of ethical principles and social responsibility in modern advertising in the context of digital transformation of the economy and increasing informational influence on society. Based on the results of the analysis, it is substantiated that advertising in the modern environment goes beyond purely commercial communication and acquires an important socio-cultural role, forming social values, behavior models, consumer attitudes and the level of trust in business. It is proven that compliance with ethical standards in advertising contributes to increasing the reputational capital of enterprises, strengthening consumer loyalty, and ensuring sustainable market development. The main areas of ethical problems in advertising practice are analysed, in particular, the manipulation of consumersʼ emotions and subconscious, the use of false or exaggerated information, the exploitation of gender, age, and social stereotypes, as well as violations of personal data confidentiality in the digital environment. Particular attention is paid to the challenges associated with the development of targeted advertising, algorithmic technologies, and the use of artificial intelligence in marketing communications. The essence of social responsibility in advertising as a component of corporate social responsibility in business is revealed, which involves focusing on public interests, adhering to moral and cultural values, supporting inclusiveness, and forming positive social practices. Key mechanisms for ensuring ethical advertising are identified, including a system of professional self-regulation, compliance with international codes of ethics (ICC, EASA), state regulation, and the introduction of ethical audits of advertising campaigns. The need to improve the system of ethical regulation of advertising in Ukraine by developing independent control bodies, updating the legislative framework, harmonizing national norms with international standards, and introducing educational programs for specialists in the field of marketing and advertising has been substantiated. The need to improve the system of ethical regulation of advertising activities in Ukraine through the development of independent control bodies, systematic monitoring, finalization of the legislative framework, harmonization of national norms with international standards and implementation of educational programs for specialists in the field of marketing and advertising is substantiated. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54068 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54070 Назва: Клієнтський досвід: вплив цифрових комунікацій на сприйняття вищої освіти Автори: Кривич, Яна Миколаївна; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Істомін, Микита Володимирович; Kryvych, Yana; Ziabina, Yevheniia; Istomin, Mykyta Короткий огляд (реферат): Досліджено клієнтський досвід як стратегічний чинник формування сприйняття та конкурентоспроможності закладів вищої освіти в умовах цифрових комунікацій. Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння цифрових комунікаційних каналів та їхньої ролі у вибудовуванні взаємовідносин між університетами та стейкхолдерами. Особливу увагу приділено уточненню сутності та структурних компонентів клієнтського досвіду у сфері вищої освіти, а також визначенню ключових цифрових точок взаємодії, що впливають на довіру, залученість і задоволеність. Дослідження ґрунтується на порівняльному оцінюванні цифрових екосистем ТОП-5 українських університетів відповідно до рейтингу «ТОП-200 Україна 2024». Оцінено офіційні вебсайти, присутність у соціальних мережах, контент-стратегії, міжнародне позиціонування та рівень цифрових інновацій. Для розрахунку інтегрального індексу конкурентоспроможності застосовано зважену систему показників, що забезпечує системне вимірювання ефективності цифрових каналів комунікації з позиції управління клієнтським досвідом. Результати дослідження засвідчують, що університети з інтегрованими цифровими платформами, інтерактивними сервісами та узгодженими контент-стратегіями досягають вищого рівня сприйнятої доступності, зручності використання та лояльності користувачів. Обґрунтовано, що ефективне управління цифровим клієнтським досвідом сприяє зміцненню інституційної репутації, розширенню міжнародної видимості та формуванню сталих конкурентних переваг. Наголошено на необхідності постійного моніторингу й стратегічної координації цифрових каналів як ключової управлінської функції у сфері вищої освіти. Запропонована аналітична модель може слугувати практичним інструментом для університетів, які прагнуть підвищити рівень цифрової взаємодії та адаптуватися до змінних очікувань сучасних здобувачів освіти й глобального освітнього ринку. Крім того, підкреслено зростаюче значення ухвалення рішень на основі даних для оптимізації цифрових точок взаємодії та персоналізації комунікаційних стратегій. Обґрунтовано, що інтеграція аналітичних інструментів і механізмів зворотного зв’язку підвищує чутливість до потреб стейкхолдерів і підтримує довготривалий інституційний розвиток. Дослідження робить внесок у теоретичний розвиток концепції управління цифровим клієнтським досвідом у сфері вищої освіти та пропонує практичні рекомендації щодо посилення стратегічного позиціонування університетів у глобальному освітньому середовищі.; The article explores customer experience as a strategic factor shaping the perception and competitiveness of higher education institutions in the context of digital communications. The study analyzes contemporary scientific approaches to understanding digital communication channels and their role in building relationships between universities and stakeholders. Particular attention is devoted to clarifying the essence and structural components of customer experience in the higher education environment, as well as to identifying the key digital touchpoints that influence trust, engagement, and satisfaction. The research is based on a comparative assessment of the digital ecosystems of the TOP-5 Ukrainian universities according to the «TOP-200 Ukraine 2024» ranking. The study evaluates institutional websites, social media presence, content strategies, international positioning, and the level of digital innovation. A weighted system of indicators is applied to calculate an integral competitiveness index, enabling a systematic measurement of the effectiveness of digital communication channels from the perspective of customer experience management. The findings demonstrate that universities with integrated digital platforms, interactive services, and consistent content strategies achieve higher levels of perceived accessibility, usability, and loyalty among users. The article substantiates that effective governance of digital customer experience contributes to strengthening institutional reputation, expanding international visibility, and creating sustainable competitive advantages. The results emphasize the necessity of continuous monitoring and strategic coordination of digital channels as a core management function in higher education. The proposed analytical framework may serve as a practical tool for universities seeking to improve digital engagement and adapt to the evolving expectations of modern learners and global educational markets. Furthermore, the study highlights the growing importance of data-driven decision-making in optimizing digital touchpoints and personalizing communication strategies. It argues that the integration of analytical tools and feedback mechanisms enhances responsiveness to stakeholder needs and supports long-term institutional development. The research contributes to the theoretical advancement of digital customer experience management in higher education while offering practical recommendations for strengthening universities’ strategic positioning in the global educational environment. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54070 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54071 Назва: Переваги та недоліки інтеграції штучного інтелекту в маркетингову діяльність підприємств Автори: Лащик, Ірина Ігорівна; Lashchyk, Iryna Короткий огляд (реферат): Присвячено дослідженню особливостей застосування штучного інтелекту в маркетинговій діяльності підприємств та обґрунтуванню його значення для підвищення ефективності бізнес-процесів в умовах цифровізації економіки. Встановлено, що з метою збереження міцних конкурентних позицій маркетингові компанії активно впроваджують у свою діяльність найбільш поширені та дієві інноваційні технології. Серед останніх, найбільш вагоме місце відведено саме генеративним моделям штучного інтелекту. Визначено та описано найбільш сучасні та поширені рішення та інструменти штучного інтелекту, які активно впроваджують провідні маркетингові компанії. Детально охарактеризовано особливості поєднання технологій штучного інтелекту з AR. Досліджено та описано основні переваги використання штучного інтелекту у маркетинговій діяльності, серед яких оперативне опрацювання великих масивів даних, персоналізація маркетингових комунікацій, підвищення точності аналітики і прогнозування, автоматизація рутинних процесів, оптимізація рекламних кампаній та ефективне вивчення поведінки споживачів. Окрему увагу приділено можливостям штучного інтелекту щодо генерування контенту, управління соціальними мережами та удосконалення взаємодії з клієнтами за допомогою чат-ботів, CRM-систем, цифрових панелей та інших технологій. Досліджено, що окрім великої кількості переваг, застосування штучного інтелекту у процесі діяльності може мати і ряд вагомих недоліків. Найбільш поширеними із них є: висока вартість упровадження; потреба у наявності спеціальних ресурсів; складність налаштування та адаптації моделей до конкретного бізнес-середовища, а також ризики втрати брендом своєї унікальності. Проаналізовано та представлено результати застосування технологій штучного інтелекту відомими українськими та зарубіжними торговими компаніями. За результатами аналізу та порівняння встановлено, що рівень використання технологій штучного інтелекту у торгівлі зарубіжних країн є значно вищим порівняно з вітчизняною практикою, що свідчить про необхідність активізації впровадження інновацій у цій сфері в Україні. Визначено, що максимальна ефективність діяльності може бути досягнута, насамперед, шляхом поєднання технологічних можливостей штучного інтелекту з креативністю та експертним досвідом маркетологів.; The scientific article is devoted to the study of the features of the application of artificial intelligence in the marketing activities of enterprises and the justification of its importance for increasing the efficiency of business processes in the conditions of digitalization of the economy. It has been established that in order to maintain strong competitive positions, marketing companies are actively implementing the most widespread and effective innovative technologies in their activities. Among the latter, the most significant place is given to generative models of artificial intelligence. The most modern and widespread solutions and tools of artificial intelligence, which are actively implemented by leading marketing companies, are identified and described. The features of combining artificial intelligence technologies with AR are described in detail. The main advantages of using artificial intelligence in marketing activities are investigated and described, including operational processing of large data sets, personalization of marketing communications, increasing the accuracy of analytics and forecasting, automation of routine processes, optimization of advertising campaigns and effective study of consumer behavior. Special attention is paid to the capabilities of artificial intelligence in generating content, managing social networks, and improving interaction with customers using chatbots, CRM systems, digital panels, and other technologies. It has been studied that, in addition to a large number of advantages, the use of artificial intelligence in the process of activity can also have a number of significant disadvantages. The most common of these are: high cost of implementation; the need for special resources; the complexity of setting up and adapting models to a specific business environment, as well as the risks of the brand losing its uniqueness. The results of the use of artificial intelligence technologies by well-known Ukrainian and foreign trading companies are analyzed and presented. According to the results of the analysis and comparison, it was found that the level of use of artificial intelligence technologies in trade in foreign countries is significantly higher compared to domestic practice, which indicates the need to intensify the implementation of innovations in this area in Ukraine. It has been determined that maximum efficiency can be achieved, primarily, by combining the technological capabilities of artificial intelligence with the creativity and expert experience of marketers. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54071 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54060 Назва: Діагностика й стратегічне подолання структурних диспропорцій цифрової трансформації бізнес-процесів комерційних підприємств Автори: Солос, Микита Михайлович; Solos, Mykyta Короткий огляд (реферат): У результаті дослідження та всебічного порівняльного аналізу процесів цифровізації бізнес- моделей комерційних підприємств сектора FMCG та роздрібної торгівлі детально проаналізовано фундаментальну трансформацію вітчизняного ринку, яка в умовах сучасних викликів супроводжується виникненням критичних структурних диспропорцій між зовнішнім (клієнтським) та внутрішнім (операційним) блоками управління. Для вирішення науково-практичної проблеми фрагментарної автоматизації сформовано авторську комплексну параметричну модель оцінювання цифрової зрілості, використання якої на прикладі шести провідних підприємств Запорізької області дозволило не лише розрахувати їхні загальні показники, а й математично підтвердити наявність глибокого технологічного розриву. Аналіз розробленої зведеної матриці результатів дозволив розкрити глибокі технологічні розриви серед відділів досліджуваних компаній, чим доведено, що хаотично вкладати гроші в поодинокі ІТ-проєкти абсолютно невигідно, та підтверджено, що навіть найвищий рівень автоматизації тільки виробничих і логістичних процесів не здатний забезпечити загальну технологічну стійкість та конкурентоспроможність організації. Завдяки деталізованому параметричному профілюванню транзакційних, мобільних, логістичних та виробничих активів компаній, теоретичний та методологічний базис дослідження було розширено концептуальним розумінням феномену «технологічної асиметрії», у межах якого вперше створено новітню наукову класифікацію субʼєктів господарювання, що диференціює їх за чотирма специфічними типами структурних розривів: «виробничим перекосом», який зумовлює пастку ізольованої ефективності через слабку онлайн-взаємодію; «маркетинговим перекосом», що генерує загрозу операційного колапсу на тлі форсованого розвитку e-commerce; а також станами «консервативної рівноваги» та еталонного «збалансованого розвитку». Виходячи з діагностованих «вузьких місць» між фронт-офісною та бек-офісною складовою, для комерційних підприємств виділено та науково обґрунтовано стратегії стратегічного подолання асиметрії (стратегії омніканальної експансії, цифрового надолуження, операційного посилення та масштабування екосистеми), практична імплементація яких формує безальтернативний інструментарій для свідомої відмови від несистемного копіювання трендів та забезпечує перехід бізнесу до побудови гармонійної, збалансованої та синергетичної цифрової екосистеми.; As a result of the research and comprehensive comparative analysis of the digitalization processes of business models of commercial enterprises in the FMCG and retail sectors, a detailed analysis was conducted on the fundamental transformation of the domestic market. Under modern challenges, this transformation is accompanied by the emergence of critical structural imbalances between the external (customer-facing) and internal (operational) management blocks. To solve the scientific and practical problem of fragmentary automation, an original comprehensive parametric model for assessing digital maturity was developed. Its application to a sample of six leading enterprises in the Zaporizhzhia region allowed not only to calculate their overall scores but also to mathematically confirm the existence of a deep technological gap. The analysis of the developed consolidated results matrix revealed profound technological gaps between the departments of the studied companies. This proved the absolute inefficiency of chaotic investments in isolated IT projects and confirmed that even the highest level of automation in production and logistics processes alone cannot guarantee the overall technological resilience and competitiveness of an organization. Through detailed parametric profiling of the companiesʼ transactional, mobile, logistics, and production assets, the theoretical and methodological basis of the study was expanded with a conceptual understanding of the «technological asymmetry» phenomenon. Within this framework, a novel scientific classification of business entities was created for the first time, differentiating them into four specific types of structural gaps: a «production bias», which leads to a trap of isolated efficiency due to weak online interaction; a «marketing bias», which generates a threat of operational collapse against the backdrop of accelerated e-commerce development; as well as states of «conservative balance and benchmark «balanced development». Based on the diagnosed «bottlenecks» between the front-office and back-office components, targeted strategies for overcoming this asymmetry were identified and scientifically substantiated for commercial enterprises (strategies of omnichannel expansion, digital catch-up, operational strengthening, and ecosystem scaling). The practical implementation of these strategies forms an indispensable toolkit for consciously abandoning the unsystematic copying of trends, ensuring the businessʼs transition toward building a harmonious, balanced, and synergistic digital ecosystem. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54060 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54059 Назва: Методологічні засади адаптації екосистемного підходу в Україні Автори: Проценко, Владислав; Protsenko, Vladislav Короткий огляд (реферат): Виконано комплексний аналіз сучасних викликів, пов’язаних з інтеграцією українських комерційних підприємств у глобальну екосистемну парадигму. Визначено, що низький рівень адаптивності бізнесу до технологічних трансформацій та недостатня інтеграція у платформенні бізнес-моделі обмежують інноваційну активність та конкурентоспроможність підприємств. З метою подолання зазначених бар’єрів розроблено багаторівневу методологію стратегічної інтеграції, яка враховує необхідність балансування між автономністю компанії та її екосистемною взаємозалежністю. Доведено, що екосистемний підхід змінює традиційні моделі конкуренції, зосереджуючи увагу не на індивідуальному розвитку компаній, а на їхній взаємодії в межах складних кооперативних мереж. Визначено, що ефективна адаптація до цього підходу передбачає використання синергетичних ефектів, стратегічних альянсів та цифрових технологій, які сприяють підвищенню гнучкості бізнес-процесів. Представлено модель поетапної трансформації підприємств, яка включає діагностичний етап оцінювання готовності компанії до інтеграції, стратегічне планування екосистемної інтеграції, організаційну трансформацію, технологічну оптимізацію та безперервний моніторинг ефективності. Проведений аналіз показав, що ключовими принципами адаптації підприємств до локальних умов є гнучкість управління, локалізація рішень, стратегічна кооперація, цифровізація бізнес-процесів та екологічна відповідальність. Визначено, що критичним фактором успіху є формування відкритої корпоративної культури, яка сприяє впровадженню інноваційних бізнес-моделей та інтеграції в міжнародні екосистеми. Запропонована методологія оцінювання ефективності екосистемної інтеграції базується на використанні багатовимірних показників, таких, як індекс мережевого ефекту (NEC), рівень синергії партнерських відносин (SEI) та прогнозований рівень доданої вартості від інтеграції (EVA). Доведено, що цифрові платформи та інструменти аналітики є не лише засобами оптимізації бізнес-процесів, а й ключовими елементами стратегічного управління в умовах високої ринкової турбулентності. Зроблено висновок, що ефективність екосистемного підходу безпосередньо залежить від здатності підприємств формувати власні кооперативні стратегії, які поєднують адаптивність, партнерську взаємодію та технологічну інтеграцію. Запропонована у статті модель екосистемної адаптації може бути використана як основа для формування національної політики підтримання бізнес-екосистем в Україні, що сприятиме зростанню конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу підприємств у глобальному контексті.; The developed study presents a comprehensive analysis of the current challenges associated with the integration of Ukrainian commercial enterprises into the global ecosystem paradigm. It has been determined that the low level of business adaptability to technological transformations and insufficient integration into platform-based business models limit the innovative activity and competitiveness of enterprises. To overcome these barriers, a multi-level methodology for strategic integration has been developed, considering the need to balance a companyʼs autonomy with its ecosystem interdependence. It has been proven that the ecosystem approach transforms traditional competition models by shifting the focus from individual company development to their interaction within complex cooperative networks. It has been identified that effective adaptation to this approach requires leveraging synergetic effects, strategic alliances, and digital technologies that enhance the flexibility of business processes. A step-by-step enterprise transformation model is presented, including a diagnostic stage to assess the company’s readiness for integration, strategic planning of ecosystem integration, organizational transformation, technological optimization, and continuous performance monitoring. The conducted analysis revealed that the key principles for adapting enterprises to local conditions include management flexibility, localization of solutions, strategic cooperation, business process digitalization, and environmental responsibility. It has been determined that a critical success factor is the formation of an open corporate culture that facilitates the implementation of innovative business models and integration into international ecosystems. The proposed methodology for evaluating the effectiveness of ecosystem integration is based on multidimensional indicators such as the Network Effect Index (NEC), the Synergy Effectiveness Index (SEI), and the projected level of added value from integration (EVA). It has been proven that digital platforms and analytical tools are not only means of optimizing business processes but also key elements of strategic management in conditions of high market turbulence. It is concluded that the effectiveness of the ecosystem approach directly depends on enterprises’ ability to develop their own cooperative strategies that combine adaptability, partnership interaction, and technological integration. The ecosystem adaptation model proposed in the article can serve as a foundation for shaping national policies to support business ecosystems in Ukraine, contributing to increased competitiveness and the innovative potential of enterprises in the global context. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54059 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54064 Назва: Цифрова інклюзія в e-урядуванні: вебдоступність державних інтернет-ресурсів Автори: Зеленко, Василь Анатолійович; Zelenko, Vasyl Короткий огляд (реферат): Проаналізовано нинішній стан та особливості розвитку цифрової інклюзії через призму розвитку електронного врядування в Україні, із урахуванням викликів перманентної кризи та процесів інтеграції до Європейського Союзу. Виявлено, що незважаючи на суттєвий прогрес в запровадженні електронних послуг та цифрової трансформації загалом, актуальною залишається проблема забезпечення до них рівного доступу осіб із інвалідністю й інших соціально вразливих категорій населення. Особливої уваги приділено вивченню нормативно-правового забезпечення вебдоступності, а саме імплементації міжнародного стандарту цифрової доступності Web Content Accessibility Guidelines (WCAG) та його імплементації в українське законодавче поле. Розглянуто наукові підходи до дефініції «цифрова інклюзія» та виокремлено її ключові компоненти, зокрема: усунення цифрової нерівності та соціально-економічна інтеграція, доступність електронних ресурсів, застосування допоміжних технологій. Окрім цього, досліджено міжнародний досвід у даній сфері, а саме – регулювання доступу до електронних послуг у державах-членах Європейського Союзу із окресленням можливостей його адаптації в Україні. Автор оцінює нинішній рівень вебдоступності офіційних інтернет-сайтів державних та місцевих органів влади, а також відповідних мобільних застосунків. Особливу увагу приділено аналізу діяльності Мінцифри у співпраці із програмою ПРООН у цій сфері. Вказано на позитивні тенденції у покращенні доступності інтернет-ресурсів у публічній сфері України. Проте, виявлено ряд проблем, а саме: низьку інклюзивність мобільних сервісів та нерівномірність запровадження стандартів на місцевому рівні. Увагу акцентовано на потребі вдосконалення інституційних механізмів формування цифрової інклюзії. Окреслено шляхи покращення цифрової компетентності держслужбовців, здійснення уніфікації стандартів доступності, а також використання принципу інклюзивності на всіх стадіях створення електронних послуг. Подано практичні рекомендації задля покращення публічної політики у площині цифрової інклюзії та забезпечення гарантії рівних можливостей для всього населення у доступі до державних електронних сервісів.; This article analyzes the current state and features of the development of digital inclusion through the prism of the development of e-government in Ukraine, taking into account the challenges of the permanent crisis and the processes of integration into the European Union. It was found that despite significant progress in the implementation of electronic services and digital transformation in general, the problem of ensuring equal access to them for people with disabilities and other socially vulnerable categories of the population remains relevant. Special attention is paid to the study of the regulatory and legal support for web accessibility, namely the implementation of the international digital accessibility standard Web Content Accessibility Guidelines (WCAG) and its implementation in the Ukrainian legislative field. The paper considers scientific approaches to the definition of "digital inclusion" and identifies its key components, in particular: eliminating digital inequality and socio-economic integration, accessibility of electronic resources, use of assistive technologies. In addition, international experience in this area has been studied, namely, the regulation of access to electronic services in the member states of the European Union, outlining the possibilities of its adaptation in Ukraine. The author assesses the current level of web accessibility of official websites of state and local authorities, as well as relevant mobile applications. Particular attention is paid to the analysis of the activities of the Ministry of Digital Affairs in cooperation with the UNDP program in this area. Positive trends in improving the accessibility of Internet resources in the public sphere of Ukraine have been indicated. However, a number of problems have been identified, namely: low inclusiveness of mobile services and uneven implementation of standards at the local level. The work focuses on the need to improve institutional mechanisms for the formation of digital inclusion. Ways to improve the digital competence of civil servants, unify accessibility standards, and use the principle of inclusion at all stages of creating electronic services have been outlined. Practical recommendations are provided to improve public policy in the field of digital inclusion and to ensure equal opportunities for the entire population in access to government electronic services. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54064 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54061 Назва: Оцінювання ефективності управління твердими побутовими відходами на основі переробки матеріалів: вплив територіальних та демографічних факторів Автори: Стручок, Володимир Сергійович; Васильків, Василь Васильович; Struchok, Volodymyr; Vasylkiv, Vasyl Короткий огляд (реферат): Досліджено переробку матеріалів як один з найважливіших показників якості та ефективності сучасних систем управління твердими побутовими відходами (ТПВ). Дослідження базується на аналізі звіту Світового банку «Що за відходи 2.0: Глобальний знімок управління твердими відходами до 2050 року» та розглядає вплив об’єктивних географічних, демографічних та адміністративних факторів на вибір та ефективність стратегій управління відходами в різних країнах світу, включаючи Україну. Особливау увагу приділено взаємозв’язку між територіальною площею країни, щільністю населення, наявними земельними ресурсами та впровадженням операцій з утилізації, включаючи переробку, компостування та енергетичну рекуперацію. Застосовано статистичні, порівняльні та аналітичні методи для оцінювання існуючих схем управління ТПВ у країнах з різними територіальними та демографічними характеристиками. Отримані результати демонструють, що країни з великими територіями та відносно низькою щільністю населення, такі, як Україна, Канада, росія, Індія та Мексика, схильні використовувати переважно лінійні схеми управління відходами, засновані на збиранні, транспортуванні та захороненні відходів на полігонах. У цих країнах частка відходів, що захоронюються на полігонах, зазвичай перевищує 65%, тоді як операції з утилізації залишаються на відносно низькому рівні. Наявність великих земельних площ часто затримує впровадження більш просунутої та екологічно стійкої інфраструктури переробки відходів. На противагу цьому, країни, що характеризуються меншими територіями та вищою щільністю населення, такі як Німеччина, Швеція, Японія, Франція, Італія та Велика Британія, демонструють значно вищі показники утилізації ТПВ, досягаючи 75–95% від загального обсягу операцій з управління відходами. Ці країни активно застосовують принципи циклічного управління відходами, де матеріали неодноразово повертаються в економічний обіг шляхом переробки, повторного використання, компостування та інших процесів відновлення. Дослідження підтверджує, що висока щільність населення в поєднанні з обмеженими територіальними ресурсами створює сильні економічні та екологічні стимули для переходу від лінійних до циклічних моделей управління відходами. Особливу увагу приділено сучасній ситуації в Україні, де домінуючим підходом залишається управління відходами, орієнтоване на захоронення. Проаналізовано екологічні ризики та ризики для здоров’я населення, пов’язані з цією моделлю, включаючи накопичення неконтрольованих звалищ та недостатній розвиток інфраструктури переробки. У статті Наголошено на важливості впровадження принципів розширеної відповідальності виробника (РВВ), вдосконалення державного регулювання, залучення інвестицій та створення нових організаційно-економічних механізмів для розвитку циркулярної економіки.; The paper investigates materials recycling as one of the most important indicators of the quality and efficiency of modern solid household waste (SHW) management systems. The study is based on the analysis of the World Bank report «What a Waste 2.0: A Global Snapshot of Solid Waste Management to 2050» and examines the influence of objective geographical, demographic, and administrative factors on the choice and effectiveness of waste management strategies in different countries of the world, including Ukraine. Particular attention is paid to the relationship between the country’s territorial area, population density, available land resources, and the implementation of recovery operations, including recycling, composting, and energy recovery. The research applies statistical, comparative, and analytical methods to evaluate existing SHW management schemes in countries with different territorial and demographic characteristics. The obtained results demonstrate that countries with large territories and relatively low population density, such as Ukraine, Canada, russia, India, and Mexico, tend to use predominantly linear waste management schemes based on waste collection, transportation, and landfill disposal. In these countries, the proportion of waste disposed of in landfills usually exceeds 65%, while recovery operations remain at a relatively low level. The availability of extensive land areas often delays the implementation of more advanced and environmentally sustainable waste processing infrastructure. In contrast, countries characterized by smaller territories and higher population density, such as Germany, Sweden, Japan, France, Italy, and Great Britain, demonstrate significantly higher rates of SHW recovery, reaching 75–95% of total waste management operations. These countries actively apply circular waste management principles, where materials are repeatedly returned to economic circulation through recycling, reuse, composting, and other recovery processes. The study confirms that high population density combined with limited territorial resources creates strong economic and environmental incentives for the transition from linear to circular waste management models. Special attention is devoted to the current situation in Ukraine, where the dominant approach remains landfill-oriented waste management. The environmental and public health risks associated with this model are analyzed, including the accumulation of uncontrolled dumps and insufficient development of recycling infrastructure. The paper emphasizes the importance of implementing the principles of extended producer responsibility (EPR), improving state regulation, attracting investments, and creating new organizational and economic mechanisms for the development of the circular economy. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54061 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54062 Назва: Інтеграція національної моделі волонтерського туризму до стратегій сталого розвитку територіальних громад у мирний та воєнний час Автори: Фалович, Наталія Миколаївна; Falovych, Nataliya Короткий огляд (реферат): Досліджено потенціал інтеграції національної моделі волонтерського туризму до стратегій сталого розвитку територіальних громад у мирний та воєнний час. Актуальність дослідження зумовлена безпрецедентними гуманітарними викликами, а саме, станом на лютий 2026 року кількість жертв серед цивільного населення перевищила 42 000 осіб, кількість внутрішньо переміщених осіб сягнула 3,7 мільйона, а рівень охоплення гуманітарною допомогою становить лише 42% від цільового показника. У відповідь на ці виклики сформувався феномен волонтерського туризму, що поєднує ознаки туризму, волонтерства та професійної залученості бізнес-лідерів. Теоретичним підґрунтям дослідження слугує концепція волонтерського туризму, запропонована Стівеном Вірінгом, яка наголошує на принципі взаємності між волонтерами та приймаючими громадами. Емпіричну базу становить аналіз Стратегії розвитку Тернопільської області на 2021–2027 роки, здійснений за принципом «потенціал-прогалина- адаптація». На матеріалі Стратегії розвитку Тернопільської області на 2021–2027 роки проведено оцінювання інституційної готовності регіональної політики до сприйняття цього феномену. Виявлено дуальну природу документа, який з одного боку містить розгорнуту матрицю соціальних, екологічних та культурних проблем, що формують об’єктивний запит на волонтерську активність, а з іншого, – демонструє концептуальну невизначеність щодо самого поняття волонтерського туризму як економічного явища. Встановлено, що найбільш релевантними точками входу для інтеграції досліджуваної концепції є оперативні цілі, пов’язані з розвитком туристичної індустрії, збалансованим природокористуванням та молодіжною політикою. На основі порівняльного аналізу фінансової спроможності територіальних громад регіону запропоновано поляризовану модель організації волонтерських потоків, що передбачає розмежування функцій громад-донорів та громад-реципієнтів. Обґрунтовано, що за умови належного інституційного оформлення волонтерський туризм здатен трансформуватися із ситуативної благодійної практики на системний інструмент збалансованого територіального розвитку, ефективний як у період стабільності, так і в умовах воєнних викликів.; The article explores the potential of integrating the national model of volunteer tourism into strategies of sustainable development of territorial communities in peace and wartime. The relevance of the study is due to unprecedented humanitarian challenges, namely, as of February 2026, the number of civilian casualties exceeded 42,000 people, the number of internally displaced persons reached 3.7 million, and the level of humanitarian assistance coverage is only 42% of the target. In response to these challenges, the phenomenon of business volunteer tourism has been formed, combining features of tourism, volunteering, and professional involvement of business leaders. The theoretical basis of the study is the concept of volunteer tourism proposed by Stephen Wiering, which emphasizes the principle of reciprocity between volunteers and host communities. The empirical basis is the analysis of the Ternopil Region Development Strategy for 2021–2027, carried out according to the principle of «potential-gap-adaptation». Based on the material of the Ternopil Region Development Strategy for 2021–2027, an assessment of the institutional readiness of regional policy to perceive this phenomenon was carried out. The dual nature of the document was revealed: on the one hand, it contains a detailed matrix of social, environmental and cultural problems that form an objective demand for volunteer activity, and on the other hand, it demonstrates conceptual uncertainty regarding the very concept of volunteer tourism as an economic phenomenon. It was established that the most relevant entry points for the integration of the studied concept are operational goals related to the development of the tourism industry, balanced environmental management and youth policy. Based on a comparative analysis of the financial capacity of territorial communities in the region, a polarized model of organizing volunteer flows was proposed, which involves the separation of the functions of donor communities and recipient communities. It is substantiated that, provided that it is properly institutionalized, volunteer tourism can transform from a situational charitable practice into a systemic tool for balanced territorial development, effective both in periods of stability and in conditions of military challenges. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54062 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54063 Назва: Зміст Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54063 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54055 Назва: Стратегічні підходи щодо прийняття управлінських рішень при реалізації іт-проєктів в умовах цифрової трансформації економіки Автори: Казюка, Наталія Петрівна; Шекета, Євгенія Юріївна; Мацола, Михайло Михайлович; Колєдіна, Катерина Олександрівна; Kaziuka, Nataliia; Sheketa, Yevheniia; Matsola, Mykhailo; Koliedina, Kateryna Короткий огляд (реферат): Цифровізація економіки зумовлює істотні трансформації управлінських процесів, змінюючи підходи щодо планування, організації та контролю діяльності підприємств ІТ-сфери. Особливого значення в цих умовах набувають ІТ-проєкти, які виступають ключовим інструментом реалізації цифрової трансформації та досягнення стратегічних цілей розвитку організацій. Здійснено дослідження основних стратегічних напрямів та підходів щодо актуальних процесів прийняття управлінських рішень під час реалізації ІТ-проєктів різного рівня складності під час цифрової трансформації економічного середовища. Доведено, що процеси прийняття управлінських рішень в ІТ-сфері за своєю базовою сутністю є різновимірними та визначаються досить високим ступенем невизначеності, операційними та технологічними ризиками, швидкою мінливістю зовнішнього оточення та, відповідно до неї, постійного потребою в забезпеченні високого рівня адаптивності організації. Акцентовано увагу на підвищенні ефективності управлінських рішень у сфері ІТ під впливом зростаючого рівня цифрової зрілості підприємств, розвитку цифрової культури, гнучкості організаційних структур, а також компетентностей управлінського персоналу. В процесі дослідження систематизовано сучасні методи, моделі та інструменти управління ІТ-проєктами на різних етапах їх життєвого циклу, зокрема з урахуванням застосування гнучких методологій, цифрових платформ управління проєктами та аналітичних систем підтримання прийняття управлінських рішень. Доведено, що в умовах цифрової трансформації традиційні підходи до управління проєктами потребують адаптації шляхом інтеграції стратегічного управління, проєктного менеджменту та сучасних цифрових технологій, зокрема інструментів аналітики даних, штучного інтелекту та машинного навчання. Розроблено логіко- структурну модель прийняття стратегічних управлінських рішень у контексті реалізації проєктів у ІТ-сфері, що містить урахування впливів внутрішніх та зовнішніх детермінант, факторів антикризового менеджменту, змін навколишнього середовища та необхідність швидкого реагування на ці зміни управлінських структур. Значну увагу приділено системі управління ризиками, комунікаційним процесам та фактору людських ресурсів як критичним ідентифікаторам рівня ефективності ІТ-проєктів. Обґрунтовано практичні рекомендації щодо впровадження адаптивних моделей управління змінами з метою підвищення ефективності реалізації ІТ-проєктів і досягнення довготривалих стратегічних цілей розвитку організацій у цифровій економіці.; The digitalization of the economy is causing significant transformations in management processes, changing approaches to planning, organizing, and controlling the activities of IT companies. In these conditions, IT projects are becoming particularly important as they are a key tool for implementing digital transformation and achieving the strategic development goals of organizations. The article examines the main strategic directions and approaches to current management decision-making processes during the implementation of IT projects of varying complexity in the context of the digital transformation of the economic environment. It has been proven that management decision-making processes in the IT sphere are multidimensional in nature and are determined by a fairly high degree of uncertainty, operational and technological risks, rapid changes in the external environment and, accordingly, a constant need to ensure a high level of organizational adaptability. Emphasis is placed on improving the effectiveness of management decisions in the IT sphere under the influence of the growing level of digital maturity of enterprises, the development of digital culture, the flexibility of organizational structures, and the competencies of management personnel. The study systematizes modern methods, models, and tools for managing IT projects at different stages of their life cycle, in particular taking into account the use of flexible methodologies, digital project management platforms, and analytical systems for supporting management decisions. It has been proven that in the context of digital transformation, traditional approaches to project management need to be adapted by integrating strategic management, project management, and modern digital technologies, in particular data analytics tools, artificial intelligence, and machine learning. A logical-structural model for strategic management decision-making in the context of IT project implementation has been developed, which takes into account the influence of internal and external determinants, crisis management factors, changes in the environment, and the need for management structures to respond quickly to these changes. The study pays considerable attention to the risk management system, communication processes, and human resources as critical identifiers of the effectiveness of IT projects. It has been proven that the effectiveness of strategic management decisions in the field of IT projects directly depends on the level of digital maturity of the organization, the development of digital culture, the flexibility of management structures, and the competence of management personnel. Practical recommendations for the implementation of adaptive change management models are substantiated with the aim of increasing the effectiveness of IT project implementation and achieving long-term strategic goals for the development of organizations in the digital economy. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54055 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54057 Назва: Розвиток лідерського потенціалу управлінських кадрів у системі професійної підготовки Автори: Мосій, Ольга Бориславівна; Сороківська, Олена Анатоліївна; Никитюк, Григорій Ігорович; Mosiy, Olha; Sorokivska, Olena; Nykytiuk, Hryhorii Короткий огляд (реферат): Здійснено комплексний аналіз вітчизняних і зарубіжних підходів до трактування сутності лідерського потенціалу управлінця та обґрунтовано його розуміння як інтегративної сукупності особистісних, професійних і соціально-психологічних характеристик, що визначають здатність і готовність керівника до здійснення лідерського впливу. Показано, що в українській науковій традиції лідерський потенціал переважно розглядається у межах психології управління, тоді як у зарубіжних дослідженнях він активно використовується в контексті менеджменту персоналу, організаційної поведінки та лідерських студій. Встановлено, що методологічно обґрунтованою є структура лідерського потенціалу, яка охоплює особистісний, когнітивний, поведінковий і мотиваційний компоненти. Доведено, що їх взаємодія забезпечує цілісність і результативність лідерства: особистісний компонент формує психологічну основу, когнітивний – інтелектуальну готовність до управління, поведінковий – практичну реалізацію лідерських функцій, а мотиваційний – спрямованість і динаміку професійного зростання. Обґрунтовано, що професійна підготовка управлінських кадрів має розглядатися як цілеспрямований, системний і безперервний процес формування управлінських і лідерських якостей, який поєднує освітній, психологічний і практико-орієнтований компоненти. Розкрито роль формальної, неформальної та інформальної освіти у розвитку різних складових лідерського потенціалу та доведено необхідність їх інтеграції в межах концепції навчання впродовж життя. Виявлено ключові проблеми сучасної підготовки управлінців, зокрема формалізований характер навчання, розрив між теорією та практикою, недостатню увагу до розвитку «м’яких» навичок. Обґрунтовано доцільність інституційного закріплення лідерських компетентностей у стандартах освіти, посилення практико-орієнтованого підходу та впровадження індивідуальних траєкторій розвитку. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною перевіркою ефективності освітніх інструментів розвитку лідерського потенціалу управлінців.; The article provides comprehensive analysis of Ukrainian and international approaches to interpreting the essence of a manager’s leadership potential and substantiates its understanding as an integrative set of personal, professional, and socio-psychological characteristics that determine a manager’s ability and readiness t exercise leadership influence. It is shown that in Ukrainian academic tradition leadership potential is mainly examined within the framework of management psychology, whereas in international research it is widely applied in the fields of human resource management, organizational behavior, and leadership studies. It is established that the methodologically grounded structure of leadership potential includes personal, cognitive, behavioral, and motivational components. Their interaction ensures the integrity and effectiveness of leadership: personal component forms psychological foundation; cognitive component provides intellectual readiness for management; behavioral component reflects the practical implementation of leadership functions; and motivational component determines the direction and dynamics of professional growth. The study substantiates that the professional training of managerial personnel should be considered a purposeful, systemic, and continuous process of developing managerial and leadership qualities, combining educational, psychological, and practice-oriented components. The role of formal, non-formal, and informal education in developing various components of leadership potential is revealed, and the necessity of their integration within the lifelong learning concept is justified. Key challenges in modern managerial training are identified, including its formalized nature, the gap between theory and practice, and insufficient attention to soft skills development. The expediency of institutionalizing leadership competencies in educational standards, strengthening the practice-oriented approach, and implementing individual leadership development trajectories is substantiated. Prospects for further research are associated with the empirical assessment of the effectiveness of educational tools for developing managers’ leadership potential. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54057 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54058 Назва: Управління юридичним бізнесом в Україні на сучасному етапі та інноваційно-організаційні аспекти його удосконалення Автори: Никитюк, Ростислав Ігорович; Машлій, Галина Богданівна; Nykytiuk, Rostyslav; Mashliy, Halyna Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена дослідженню управління юридичним бізнесом в Україні в сучасних умовах та інноваційно-організаційним аспектам його удосконалення. Висвітлено дані кількості суб’єктів юридичного бізнесу (юридичних осіб та ФОП) та тенденції їх регіонального розподілу. Виявлено значний рівень їх концентрації у столиці та великих економічних центрах країни. Константовано, що на територіальне розміщення юридичного бізнесу на даний час серед інших чинників істотно впливає необхідність релокації або припинення роботи частини компаній в умовах війни. Проведено дослідження динаміки започаткування нового юридичного бізнесу та припинення діяльності його суб’єктів за минулі роки. У результаті аналізування динаміки відкриття і закриття юридичних компаній та ФОП протягом 2021–2025 років встановлено нестабільність рівня активності підприємницької діяльності у сфері права. Відзначено при цьому значне перевищення кількості відкритих юридичних фірм над тими, що припинили свою діяльність, що засвідчує тенденцію розвитку підприємництва у сфері юридичного бізнесу й поступового відновлення активності бізнес- середовища після різкого спаду, що спостерігався у 2022 році внаслідок початку повномасштабної війни. Наголошено, що важливою складовою забезпечення успіху юридичного бізнесу є формування ефективної стратегії його розвитку. Розроблено схему формування основних видів напрямів менеджменту юридичної фірми, які включають: управління персоналом, управління юридичними практиками, маркетинг і бренд- менеджмент, управління відносинами з клієнтами (CRM), фінансовий менеджмент, управління інноваціями та LegalTech, проєктний менеджмент, управління соціальною відповідальністю ЮФ і ризик-менеджмент фірми. Встановлено, що сучасному етапі брак висококваліфікованих кадрів є гострою проблемою функціонування юридичного бізнесу. Проаналізовано структуру працівників юридичного бізнесу, відзначено поступове зростання у ній частки жінок. Виділено основні інноваційно-організаційні напрями удосконалення менеджменту юридичного бізнесу, до яких віднесено: впровадження інноваційних методів управління персоналом, оптимізація організаційної структури управління компанією та використання інструментів проєктного менеджменту, розвиток клієнтоорієнтованого підходу, забезпечення активного впровадження цифрових технологій у професійну діяльність суб’єктів юридичного бізнесу, розвиток маркетингової діяльності юридичної фірми та інші.; The article is devoted to the study of legal business management in Ukraine in modern conditions and the innovative and organizational aspects of its improvement. The article highlights the data on the number of legal business entities (legal entities and individual entrepreneurs) and trends in their regional distribution. A significant level of their concentration in the capital and major economic centers of the country has been identified. It has been concluded that the territorial location of legal business is currently significantly affected, among other factors, by the need to relocate or terminate the work of some companies in war conditions. A study of the dynamics of starting a new legal business and terminating the activities of its entities over the past years has been conducted. As a result of analyzing the dynamics of opening and closing legal companies and individual entrepreneurs during 2021–2025, the instability of the level of entrepreneurial activity in the field of law has been established. At the same time, a significant excess of the number of open law firms over those that ceased their activities was noted, which indicates the trend of entrepreneurship development in the legal business and the gradual restoration of the activity of the business environment after the sharp decline observed in 2022 due to the start of a full-scale war. It was emphasized that an important component of ensuring the success of the legal business is the formation of an effective strategy for its development. A scheme for the formation of the main types of law firm management areas was developed, which include: personnel management, legal practice management, marketing and brand management, customer relationship management (CRM), financial management, innovation management and LegalTech, project management, management of the social responsibility of the law firm and risk management of the firm. It was established that at the current stage, the lack of highly qualified personnel is an acute problem of the functioning of the legal business. The structure of legal business employees was analyzed, and a gradual increase in the share of women in it was noted. The main innovative and organizational directions for improving legal business management are identified, which include: the introduction of innovative methods of personnel management, optimization of the organizational structure of company management and the use of project management tools, the development of a client-oriented approach, ensuring the active implementation of digital technologies in the professional activities of legal business entities, the development of marketing activities of a law firm, and others. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54058 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54053 Назва: Детерміноване моделювання в дослідженні запасу фінансової стійкості підприємства Автори: Нужна, Оксана Анатоліївна; Nuzhna, Oksana Короткий огляд (реферат): Визначено науковий доробок вчених у дослідженні теоретичних, методичних та практичних аспектів аналізу фінансової стійкості. Метою дослідження є проведення факторного аналізу запасу фінансової стійкості у відносному вираженні на матеріалах конкретного підприємства. Для досягнення поставленої мети визначено такі наукові завдання: побудувати факторну модель запасу фінансової стійкості у відносному вираженні; визначити фактори впливу на показник та їх економічний зміст; встановити напрям впливу кожного із факторів (прямий чи обернений); провести обчислення та розрахувати вплив кожного із факторів на результативний показник, зробити висновки та визначити резерви посилення фінансової стійкості підприємства. За даними фінансової звітності одного з сільськогосподарських підприємств Волинської області ТОВ «Волинь Нова» проведено аналіз запасу фінансової стійкості за 2023 і 2024 роки. Встановлено, що підприємство має значний запас фінансової стійкості в абсолютному (грошовому) вимірнику, адже його чистий дохід від реалізації продукції перевищує поріг рентабельності. Відносно суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства запас фінансової стійкості в абсолютному (грошовому) вимірнику складає 0,7323 (73,23%) у 2023 році і 0,8190 (81,90%) у 2024 році. Шляхом математичних перетворень початкової формули для визначення запасу фінансової стійкості у відносному вираженні побудовано змішану факторну модель, відповідно до якої на запас фінансової стійкості у відносному вираженні мають вплив три фактори: адміністративні витрати та витрати на збут (фактори оберненого впливу) і маржинальний дохід (фактор прямого впливу). Проведено факторний аналіз запасу фінансової стійкості у відносному вираженні для досліджуваного сільськогосподарського підприємства за 2023–2024 роки. З’ясовано, що збільшення запасу фінансової стійкості підприємства у відносному вираженні на 0,0867 відбулося за рахунок такого впливу факторів: збільшення маржинального доходу на 714689 тис. грн (258,54%) викликало збільшення показника на 0,4679; збільшення адміністративних витрат на 21743 тис. грн (92,85%) і витрат на збут на 83618 тис. грн (165,28%), навпаки, призвело до зменшення показника відповідно на 0,0787 і на 0,3025. Таким чином, перевищення темпів зростання маржинального доходу над темпами зростання постійних витрат забезпечило позитивну динаміку щодо зміцнення фінансової стійкості підприємства. Відповідно, резервами збільшення запасу фінансової стійкості підприємства у відносному вираженні є зменшення постійних витрат. Подальші дослідження будуть спрямовані на застосування стохастичного моделювання в дослідженні залежності запасу фінансової стійкості підприємства у відносному вираженні від різних факторів та прогнозуванні показника.; The scientific achievements of scientists in the study of theoretical, methodological and practical aspects of financial stability analysis are determined. The purpose of the study is to conduct a factor analysis of the financial stability reserve in relative terms on the materials of a specific enterprise. To achieve the goal, the following scientific tasks are defined: to build a factor model of the financial stability reserve in relative terms; to determine the factors influencing the indicator and their economic content; establish the direction of influence of each factor (direct or reverse); to calculate and calculate the impact of each factor on the performance indicator, to draw conclusions and determine reserves for strengthening the financial stability of the enterprise. According to the financial statements of one of the agricultural enterprises of the Volyn region, LLC «Volyn Nova», an analysis of the financial stability reserve for 2023 and 2024 was conducted. It was established that the enterprise has a significant financial stability reserve in absolute (monetary) terms, since its net income from the sale of products exceeds the profitability threshold. In relation to the amount of net income from the sale of products (goods, works, services) of the enterprise, the financial stability reserve in absolute (monetary) terms is 0.7323 (73.23%) in 2023 and 0.8190 (81.90%) in 2024. By mathematical transformations of the initial formula for determining the financial stability reserve in relative terms, a mixed factor model was constructed, according to which the financial stability reserve in relative terms is influenced by three factors: administrative costs and sales costs (factors of reverse influence) and marginal income (factor of direct influence). A factor analysis of the financial stability reserve in relative terms for the studied agricultural enterprise for 2023–2024 was conducted. It was found that the increase in the financial stability reserve of the enterprise in relative terms by 0.0867 occurred due to the following factors: an increase in marginal income by 714689 thousand UAH (258.54%) caused an increase in the indicator by 0.4679; an increase in administrative expenses by 21743 thousand UAH (92.85%) and sales expenses by 83618 thousand UAH (165.28%), on the contrary, led to a decrease in the indicator by 0.0787 and 0.3025, respectively. Thus, the excess of the growth rate of marginal income over the growth rate of fixed costs provided positive dynamics in strengthening the financial stability of the enterprise. Accordingly, the reserves for increasing the financial stability reserve of the enterprise in relative terms are a decrease in fixed costs. Further research will be aimed at applying stochastic modeling in studying the dependence of the financial stability reserve of an enterprise in relative terms on various factors and forecasting the indicator. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54053 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54054 Назва: Державний фінансовий контроль і механізми оскарження у системі публічних закупівель України в умовах воєнного стану Автори: Юрій, Едуард Олександрович; Yurii, Eduard Короткий огляд (реферат): Здійснено комплексне дослідження функціонування системи публічних закупівель України в умовах воєнного стану з позицій ефективності управління публічними фінансами, прозорості використання бюджетних ресурсів та інституційної спроможності механізмів державного фінансового контролю і оскарження. Обґрунтовано, що трансформація закупівельних процедур, зумовлена необхідністю оперативного забезпечення потреб оборони, критичної інфраструктури та гуманітарного сектора, призвела до істотного розширення застосування неконкурентних і спрощених інструментів, що, своєю чергою, актуалізувало ризики зловживань, зниження конкуренції та обмеження підзвітності замовників. На основі аналізу статистичних даних електронної системи Prozorro, результатів моніторингів Державної аудиторської служби України, а також показників діяльності Антимонопольного комітету України як органу оскарження досліджено динаміку, структуру та характер порушень у сфері публічних закупівель упродовж 2020–2024 років. Визначено, що моніторинг закупівель залишається провідним інструментом превентивного та коригувального державного фінансового контролю, який забезпечує своєчасне виявлення порушень і мінімізацію втрат публічних коштів. Поступове скорочення кількості виявлених порушень розглядається як індикатор зростання дисциплінованості замовників і стабілізації системи, однак домінування системних недоліків на етапах оцінювання тендерних пропозицій та укладення договорів свідчить про наявність глибинних інституційних проблем. Оцінювання діяльності Антимонопольного комітету України підтверджує його ключову роль у забезпеченні захисту прав учасників закупівель і підтриманні конкурентного середовища навіть за умов високої економічної та безпекової нестабільності. Зроблено висновок, що подальший розвиток системи публічних закупівель має базуватися на поєднанні гнучкості процедур із посиленням фінансового контролю, розширенням застосування нецінових індикаторів ефективності та гармонізацією національного законодавства з вимогами Європейського Союзу.; The article provides a comprehensive analysis of the functioning and transformation of the public procurement system of Ukraine under the conditions of martial law, with a focus on the efficiency of public financial management, transparency of budget expenditures and the institutional capacity of state financial control and appeal mechanisms. It is substantiated that the transformation of procurement procedures, driven by the urgent need to ensure national defense, critical infrastructure resilience and humanitarian support, has significantly expanded the use of simplified and non-competitive procurement instruments. While such flexibility ensured rapid response to wartime challenges, it simultaneously intensified the risks of reduced transparency, weakened competition and limited accountability of contracting authorities. Based on an in-depth analysis of statistical data from the Prozorro electronic procurement system, monitoring results of the State Audit Service of Ukraine and performance indicators of the Antimonopoly Committee of Ukraine as the central appeal body, the paper examines the dynamics, structure and nature of violations identified in public procurement procedures during the period 2020–2024. The findings confirm that procurement monitoring remains the leading instrument of preventive and corrective state financial control, enabling early detection of irregularities and contributing to the protection of public funds. A gradual decrease in the number of detected violations is interpreted as a sign of increasing compliance discipline and partial stabilization of the procurement system. At the same time, the persistence of systemic shortcomings, particularly at the stages of tender evaluation and contract award, indicates the existence of deeper institutional weaknesses that require further structural improvements. The assessment of the Antimonopoly Committee of Ukraine highlights its crucial role in safeguarding the rights and legitimate interests of market participants, maintaining fair competition and restoring confidence in procurement procedures under conditions of severe economic and security shocks. The recovery of appeal activity in the post crisis period is viewed as an important indicator of the gradual return of transparency and competitive behavior in the procurement market. The article concludes that the future development of Ukraine’s public procurement system should be based on balancing procedural flexibility with strengthened financial control instruments, expanding the use of non-price efficiency indicators, enhancing risk-based monitoring approaches and harmonizing national procurement legislation with European Union standards and best practices. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54054 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54056 Назва: Управління потенціалом підприємства в системі сучасного менеджменту: організаційні, кадрові та комунікативні аспекти Автори: Луциків, Іванна Василівна; Котовська, Ірина Василівна; Lutsykiv, Ivanna; Kotovska, Iryna Короткий огляд (реферат): The article examines the management of enterprise potential in the context of modern management, with a focus on human resource and communication aspects. The essence of enterprise potential is revealed as a set of resources, capabilities, competencies, and abilities that enable an enterprise to achieve its strategic objectives, and the main approaches to its interpretation are generalized. It is emphasized that human potential is a key component of the overall enterprise potential, as employees act as carriers of knowledge, professional skills, and innovative ideas. It is substantiated that a well-developed communication potential contributes to improving the quality of managerial decision-making, enhancing coordination among structural units, and strengthening trust on the part of clients and partners. The article argues that effective human resource management is transforming into a strategic management function aimed at developing human capital and increasing employee motivation and engagement. It is determined that communication potential encompasses the level of development of the communication system, employees’ communication competencies, corporate culture, and tools for interaction with stakeholders. The significance of behavioral factors (organizational culture, leadership style, and employee engagement) in realizing enterprise potential is characterized. Special attention is paid to the impact of managerial digitalization on the assessment and development of enterprise potential, in particular through the use of digital HR tools and analytics. The role of the organization of managerial work as an instrument for transforming the individual potential of employees into the aggregate enterprise potential is substantiated. The article also presents a generalization of foreign experience (the EU, the USA, Japan, South Korea, and Scandinavian countries), which confirms the importance of strategic human resource management, the development of managerial competencies, the use of KPIs, and flexible models of work organization. In order to systematize approaches to enterprise potential management and to deepen the role of human resource and communication factors within the modern management system, the article proposes an original integrated model of enterprise potential management based on a human resource-communication approach. Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54056 2026-05-26T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54052 Назва: Титул Tue, 26 May 2026 00:00:00 GMT http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/54052 2026-05-26T00:00:00Z