http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52413 Журнал „Соціально-економічні проблеми і держава“, 2026, Випуск 1(34) 2026-07-06T10:21:50Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52532 Назва: Маркетингове забезпечення інноваційних процесів на підприємстві: управлінський аспект Автори: Мариненко, Наталія; Синоверський, Назар; Marynenko, Nataliia; Synoverskyi, Nazar Короткий огляд (реферат): У статті поглиблено досліджено теоретичні та практичні підходи до реалізації маркетингового забезпечення розроблення, впровадження та просування нової продукції на підприємстві. Обґрунтовано, що в сучасних умовах динамічного ринкового середовища, посилення конкуренції, зміни споживчих потреб і зростання ролі інновацій маркетингове забезпечення набуває особливого значення як важливий інструмент управління інноваційною діяльністю підприємства. Доведено, що маркетинг не може розглядатися лише як засіб просування готової продукції, оскільки його функціональне призначення охоплює всі етапи інноваційного процесу: від виявлення ринкових потреб, генерування ідей і формування концепції нового продукту до його тестування, ринкового запуску, комерціалізації, просування та подальшого вдосконалення. У межах дослідження систематизовано основні наукові підходи до трактування сутності маркетингового забезпечення інноваційної діяльності, зокрема комплексний інструментальний, ринково-орієнтований, стратегічний, цифровий, комунікаційний, інформаційно-аналітичний, маркетинг-мікс та управлінсько-інтеграційний підходи. Встановлено, що кожен із них акцентує увагу на окремих аспектах маркетингового супроводу інновацій, проте в сукупності вони формують цілісне бачення маркетингового забезпечення як системи аналітичних, стратегічних, організаційних, комунікаційних і цифрових інструментів, спрямованих на зниження ринкових ризиків та підвищення результативності виведення нової продукції на ринок. Проведений аналіз дав змогу встановити, що специфіка маркетингового забезпечення нової продукції істотно залежить від галузевої належності підприємства, типу цільового ринку, характеру споживчого попиту, рівня конкуренції, технологічної складності продукції та стадії її життєвого циклу. Для підприємств харчової промисловості визначальними є смакові характеристики, доступність, безпечність, довіра до бренду та робота з торговельними мережами; для підприємства pet food-сегмента – R&D, нутриціологічна цінність, міжнародна сертифікація та експортний маркетинг; для деревообробного підприємства – B2B-продажі, технічна аргументація, екологічність, стабільність постачання та довгострокові партнерські відносини. Особливу увагу приділено ролі маркетингового контролю та системи зворотного зв’язку, які забезпечують оцінювання результативності маркетингових заходів, виявлення проблемних аспектів комерціалізації нової продукції та своєчасне коригування продуктових, цінових, комунікаційних і збутових рішень. Доведено, що ефективне маркетингове забезпечення сприяє зростанню продажів, підвищенню повторних покупок, посиленню впізнаваності бренду, розширенню каналів збуту, зниженню кількості скарг, зміцненню експортних позицій і підвищенню прибутковості підприємств. Отримані результати підтверджують доцільність розгляду маркетингового забезпечення як наскрізної управлінської функції, яка інтегрує інноваційний потенціал підприємства з реальними потребами ринку та забезпечує формування стійких конкурентних переваг.; Theoretical and practical approaches to implementing marketing support for the development, launch and promotion of new products at the enterprise are investigated in the article. It is substantiated that in the modern conditions of a dynamic market environment, increased competition, changing consumer needs and the growing role of innovations, marketing support acquires special importance as an important tool for managing the innovative activities of the enterprise. It is proved that marketing cannot be considered only as a means of promoting finished products, since its functional purpose covers all stages of the innovation process: from identifying market needs, generating ideas and forming a concept for a new product to its testing, market launch, commercialization, promotion and further improvement. The study systematizes the main scientific approaches to interpreting the essence of marketing support for innovative activities, in particular, complex instrumental, market-oriented, strategic, digital, communication, information and analytical, marketing mix and management and integration approaches. It was found that each of them focuses on individual aspects of marketing support for innovations, but together they form a holistic vision of marketing support as a system of analytical, strategic, organizational, communication and digital tools aimed at reducing market risks and increasing the effectiveness of bringing new products to the market. The analysis made it possible to establish that the specifics of marketing support for new products significantly depend on the industry affiliation of the enterprise, the type of target market, the nature of consumer demand, the level of competition, the technological complexity of the product and the stage of its life cycle. For food industry enterprises, taste characteristics, accessibility, safety, trust in the brand and work with retail chains are decisive; for a pet food company – R&D, nutritional value, international certification and export marketing; for a woodworking company – B2B sales, technical reasoning, environmental friendliness, supply stability and long-term partnerships. Particular attention is paid to the role of marketing control and feedback systems, which ensure the assessment of the effectiveness of marketing activities, the identification of problematic aspects of the commercialization of new products and the timely adjustment of product, pricing, communication and marketing solutions. It is proven that effective marketing support contributes to sales growth, increased repeat purchases, increased brand recognition, expansion of sales channels, reduced complaints, strengthened export positions and increased profitability of enterprises. The results obtained confirm the feasibility of considering marketing support as a cross-cutting management function that integrates the innovative potential of the enterprise with real market needs and ensures the formation of sustainable competitive advantages. 2026-05-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52514 Назва: Стратегічне публічне управління як інструмент мінімізації безпекових ризиків в умовах невизначеності Автори: Линдюк, Олена; Гумен, Юрій; Lyndiuk, Olena; Humen, Yuri Короткий огляд (реферат): У статті досліджено стратегічне публічне управління як один із ключових інструментів мінімізації безпекових ризиків в умовах невизначеності та зростаючої турбулентності сучасного управлінського середовища. Обґрунтовано, що сучасні глобальні та національні виклики, зокрема воєнні загрози, економічна нестабільність, інформаційні та кіберризики, соціальні трансформації й кризові явища, формують нові вимоги до системи публічного управління та потребують переходу від реактивних до проактивних моделей управлінської діяльності. Проаналізовано сучасні наукові підходи до стратегічного управління, ризик менеджменту, адаптивного управління та стійкості, а також визначено їх роль у формуванні ефективної системи публічного управління безпековими ризиками. Визначено сутність стратегічного публічного управління як комплексної системи, що поєднує стратегічне планування, ризик-орієнтований підхід, механізми сценарного прогнозування, цифрові інструменти управління та інституційну резильєнтність. Акцентовано увагу на необхідності інтеграції систем раннього попередження, ухвалення рішень на основі даних, аналітичних механізмів та цифрових технологій у процеси прийняття управлінських рішень. Доведено, що ефективність мінімізації безпекових ризиків значною мірою залежить від рівня інституційної спроможності органів публічної влади, розвитку міжвідомчої координації, стратегічного лідерства та здатності публічних інституцій до адаптації в умовах невизначеності. Визначено ключові механізми підвищення інституційної стійкості, серед яких розвиток адаптивне управління, цифровізація управлінських процесів, інтеграція ризик-менеджменту у систему стратегічного управління та формування мережевих моделей міжсекторальної взаємодії. Запропоновано авторську модель стратегічного публічного управління як інструменту мінімізації безпекових ризиків, яка базується на взаємодії аналітико-прогностичного, стратегічно-планувального, інституційно-координаційного, цифрово-аналітичного та адаптивно-резильєнтного компонентів. Доведено, що реалізація зазначеної моделі сприятиме підвищенню ефективності публічного управління, зміцненню інституційної резильєнтності та забезпеченню довгострокової безпеки держави і суспільства. Обґрунтовано необхідність формування інтегрованої моделі стратегічного публічного управління, орієнтованої на забезпечення стійкості та безпеки держави й суспільства. Визначено перспективні напрями подальших досліджень, пов’язані з розробленням систем оцінювання інституційної стійкості, впровадженням штучного інтелекту та цифрових технологій у сферу стратегічного управління, а також адаптацією міжнародного досвіду до українських реалій.; The article examines strategic public management as one of the key tools for minimizing security risks in the face of uncertainty and growing turbulence in the modern management environment. It is substantiated that modern global and national challenges, in particular military threats, economic instability, information and cyber risks, social transformations and crisis phenomena, form new requirements for the public management system and require a transition from reactive to proactive models of management activity. Modern scientific approaches to strategic management, risk management, adaptive management and resilience are analyzed, and their role in the formation of an effective public management system for security risks is determined. The essence of strategic public management is determined as a comprehensive system that combines strategic planning, a risk-oriented approach, scenario forecasting mechanisms, digital management tools and institutional resilience. The emphasis is on the need to integrate early warning systems, data-based decision-making, analytical mechanisms and digital technologies into management decision-making processes. It is proven that the effectiveness of minimizing security risks largely depends on the level of institutional capacity of public authorities, the development of interagency coordination, strategic leadership and the ability of public institutions to adapt in conditions of uncertainty. Key mechanisms for increasing institutional resilience are identified, including the development of adaptive management, digitalization of management processes, integration of risk management into the strategic management system and the formation of network models of inter-sectoral interaction. An author's model of strategic public management as a tool for minimizing security risks is proposed, which is based on the interaction of analytical and predictive, strategic planning, institutional and coordination, digital and analytical and adaptive and resilient components. It is proven that the implementation of the specified model will contribute to increasing the efficiency of public administration, strengthening institutional resilience and ensuring long-term security of the state and society. The need to form an integrated model of strategic public administration, focused on ensuring the stability and security of the state and society, is substantiated. Promising directions for further research are identified, related to the development of systems for assessing institutional stability, the introduction of artificial intelligence and digital technologies in the field of strategic management, as well as the adaptation of international experience to Ukrainian realities. 2026-05-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52508 Назва: Синхронізація каналів збуту та доставки в електронній комерції на засадах омніканальної логістики Автори: Якимишин, Лілія; Федорук, Ярослав; Фалович, Володимир; Yakymyshyn, Liliya; Fedoruk, Yaroslav; Falovych, Volodymyr Короткий огляд (реферат): У статті досліджено сутність омніканальної логістики в умовах розвитку електронної комерції та обґрунтовано значення технологічних рішень для синхронізації каналів збуту й доставки. Актуальність теми зумовлена стрімким поширенням цифрових форматів торгівлі, зростанням кількості каналів взаємодії зі споживачем, ускладненням логістичних процесів і підвищенням вимог клієнтів до швидкості, гнучкості та прозорості обслуговування. Встановлено, що конкурентоспроможність підприємств e-commerce визначається не лише асортиментом і ціновою політикою, а й здатністю забезпечити інтегроване управління замовленнями, запасами, доставкою та зворотною логістикою в межах єдиної інформаційно-логістичної системи. Уточнено зміст омніканальної логістики як підсистеми загальної логістичної системи підприємства, що поєднує онлайн- і офлайн-канали збуту, інформаційні потоки, складські й транспортні операції та сервісні взаємодії з клієнтом. Визначено, що ефективність омніканального підходу залежить від рівня інтеграції каналів продажу, узгодженості логістичних процесів, оперативності обміну даними в реальному часі та здатності забезпечувати безперервний клієнтський досвід. Охарактеризовано основні цифрові інструменти омніканальної логістики, зокрема CRM-, ERP-, OMS-, WMS- і TMS-системи, а також API-інтеграції, хмарні платформи, засоби аналітики, трекінгу, RFID, IoT і автоматизації складських процесів. На основі статистичних даних показано, що розвиток e-commerce, зростання вимог споживачів до швидкості доставки та масштабування логістичної інфраструктури підсилюють актуальність омніканальної моделі. Окреслено основні переваги її впровадження, серед яких підвищення якості сервісу, операційної ефективності та адаптивності логістичної системи, а також основні проблеми, пов’язані з високою вартістю цифрової трансформації, складністю інтеграції систем і потребою в організаційній перебудові управління. Зроблено висновок, що технологічна синхронізація каналів збуту та доставки є важливою передумовою підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємств електронної комерції.; The article examines the essence of omnichannel logistics in the context of e-commerce development and substantiates the importance of technological solutions for synchronizing sales and delivery channels. The relevance of the topic is determined by the rapid spread of digital trade formats, the growing number of customer interaction channels, the increasing complexity of logistics processes, and rising customer demands for speed, flexibility, and transparency of service. It has been established that the competitiveness of e-commerce enterprises is determined not only by product assortment and pricing policy, but also by their ability to ensure integrated management of orders, inventory, delivery, and reverse logistics within a unified information and logistics system. The content of omnichannel logistics is clarified as a subsystem of the overall logistics system of an enterprise that combines online and offline sales channels, information flows, warehousing and transport operations, and customer service interactions. It is determined that the effectiveness of the omnichannel approach depends on the level of integration of sales channels, the coherence of logistics processes, the efficiency of real-time data exchange, and the ability to provide a seamless customer experience. The main digital tools of omnichannel logistics are characterized, in particular CRM, ERP, OMS, WMS, and TMS systems, as well as API integrations, cloud platforms, analytics tools, tracking technologies, RFID, IoT, and warehouse automation. Based on statistical data, it is shown that the development of e-commerce, growing customer requirements for delivery speed, and the scaling of logistics infrastructure increase the relevance of the omnichannel model. The main advantages of its implementation are outlined, including improved service quality, operational efficiency, and adaptability of the logistics system, as well as the main challenges associated with the high cost of digital transformation, the complexity of system integration, and the need for organizational restructuring of management. It is concluded that technological synchronization of sales and delivery channels is an important prerequisite for improving the efficiency and competitiveness of e-commerce enterprises. 2026-05-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52515 Назва: Нові парадигми управління українськими компаніями в умовах соціокультурних глобалізаційних змін Автори: Мосій, Ольга; Рудакевич, Марія; Горбатюк, Василь; Mosiy, Olha; Rudakevych, Maria; Horbatiuk, Vasyl Короткий огляд (реферат): У статті досліджено трансформацію управлінських парадигм українських компаній в умовах соціокультурних глобалізаційних змін, цифровізації та зростання невизначеності бізнес-середовища. Обґрунтовано, що сучасні глобалізаційні процеси суттєво впливають на систему менеджменту, зумовлюючи необхідність переходу від традиційних ієрархічних моделей до гнучких, адаптивних і людиноцентричних підходів. Актуальність дослідження визначається потребою теоретичного осмислення нових парадигм управління та розроблення практичних рекомендацій щодо їх впровадження в діяльність українських компаній. Проаналізовано сучасні наукові підходи до трансформації менеджменту під впливом соціокультурної глобалізації, цифрової трансформації та міждисциплінарних змін. Встановлено, що сучасні концепції менеджменту орієнтовані на інтеграцію інновацій, розвиток людського капіталу, цифровізацію управлінських процесів і формування адаптивних організаційних структур. У роботі визначено сутність парадигми управління як системи базових уявлень, цінностей і моделей, що формують управлінську діяльність. Досліджено еволюцію управлінських підходів від класичних теорій до сучасних концепцій, зокрема трансформаційного, людиноцентричного, гнучкого та цифрового менеджменту. Обґрунтовано, що соціокультурна глобалізація виступає ключовим чинником трансформації менеджменту, впливаючи на корпоративну культуру, поведінку персоналу та моделі лідерства. Визначено основні виклики та можливості для українських компаній у контексті глобалізаційних змін, серед яких: необхідність інтеграції глобальних цінностей із національними особливостями, розвиток міжкультурної комунікації, впровадження інноваційних технологій та підвищення конкурентоспроможності. Окреслено ключові компоненти нових управлінських парадигм, зокрема людиноцентризм, гнучкість, інноваційність, цифровізацію, інтегративність, соціальну відповідальність та кроскультурність. Запропоновано практичні напрями впровадження нових управлінських парадигм в українських компаніях, зокрема цифровізацію управління, використання Agile-підходів, розвиток HR-аналітики, інтеграцію принципів сталого розвитку та перехід до гібридних моделей менеджменту.; The article examines the transformation of management paradigms in Ukrainian companies under conditions of socio-cultural globalization, digitalization, and increasing uncertainty in the business environment. It is substantiated that modern globalization processes significantly affect management systems, necessitating a shift from traditional hierarchical models to flexible, adaptive, and human-centered approaches. The relevance of the study is determined by the need for theoretical understanding of new management paradigms and the development of practical recommendations for their implementation in Ukrainian companies. The paper analyzes contemporary scientific approaches to the transformation of management under the influence of socio-cultural globalization, digital transformation, and interdisciplinary changes. It is established that modern management concepts are focused on the integration of innovation, the development of human capital, the digitalization of management processes, and the formation of adaptive organizational structures. The study defines the essence of a management paradigm as a system of fundamental ideas, values, and models that shape managerial activity. The evolution of management approaches from classical theories to modern concepts, including transformational, human-centered, agile, and digital management, is explored. It is substantiated that socio-cultural globalization acts as a key driver of management transformation, influencing corporate culture, employee behavior, and leadership models. The main challenges and opportunities for Ukrainian companies in the context of globalization are identified, including the need to integrate global values with national characteristics, develop intercultural communication, implement innovative technologies, and enhance competitiveness. The key components of new management paradigms are outlined, namely human-centeredness, flexibility, innovativeness, digitalization, integrativeness, social responsibility, and cross-cultural orientation. Practical directions for implementing new management paradigms in Ukrainian companies are proposed, including the digitalization of management, the use of Agile approaches, the development of HR analytics, the integration of sustainable development principles, and the transition to hybrid management models. 2026-05-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52506 Назва: Інтеграція України в європейські логістичні мережі: адаптивні стратегії та інноваційні рішення Автори: Малюта, Людмила; Балушевський, Костянтин; Maliuta, Liudmyla; Balushevskyj, Kostyantyn Короткий огляд (реферат): У статті досліджено процес інтеграції України в європейські логістичні мережі в умовах сучасних глобальних викликів. Обґрунтовано актуальність трансформації транспортно-логістичної системи України з урахуванням наслідків повномасштабної війни, зміни логістичних маршрутів та переорієнтації зовнішньої торгівлі на країни Європейського Союзу. Розглянуто сутність логістичної інтеграції як комплексного процесу, що включає інфраструктурні, інституційні, технологічні та організаційні аспекти. Проаналізовано сучасні наукові підходи до управління логістичними системами та визначено їх роль у забезпеченні стійкості та конкурентоспроможності економіки. Метою дослідження є аналіз сучасного стану інтеграції України в європейські логістичні мережі, виявлення ключових проблем і викликів цього процесу, визначення основних драйверів розвитку, а також обґрунтування перспективних напрямів підвищення ефективності національної логістичної системи в умовах євроінтеграції. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу для узагальнення теоретичних підходів до логістичної інтеграції, індукції та дедукції – для формування висновків. Застосовано системний підхід до оцінки функціонування логістичних систем, а також порівняльний і аналітичний методи для дослідження сучасних тенденцій розвитку транспортно-логістичної інфраструктури. Метод абстрагування використано для побудови комплексної моделі інтеграції України в європейські логістичні мережі. У результаті дослідження встановлено, що інтеграція України в європейські логістичні мережі є багаторівневим процесом, який супроводжується значними інфраструктурними, технічними, інституційними та безпековими викликами. Визначено, що ключовими драйверами інтеграції є переорієнтація торговельних потоків на ринки ЄС, трансформація глобальних ланцюгів постачання, розвиток транспортної інфраструктури, цифровізація та гармонізація нормативно-правової бази. Доведено важливість участі України у європейських транспортних ініціативах, зокрема розвитку мережі TEN-T та «шляхів солідарності». Обґрунтовано доцільність впровадження адаптивних стратегій, таких як диверсифікація маршрутів, мультимодальність, цифровізація та розвиток логістичних хабів. Запропоновано комплексну модель інтеграції України в європейські логістичні мережі, яка поєднує вхідні умови, ресурси, механізми реалізації, адаптивні інструменти та очікувані результати. Встановлено, що реалізація цієї моделі сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, розвитку транзитного потенціалу та інтеграції України у глобальні ланцюги постачання.; The article examines the process of Ukraine’s integration into European logistics networks in the context of contemporary global challenges. The relevance of transforming Ukraine’s transport and logistics system is substantiated, taking into account the consequences of the full-scale war, the reconfiguration of logistics routes, and the reorientation of foreign trade toward European Union countries. The essence of logistics integration is considered as a complex process encompassing infrastructural, institutional, technological, and organizational dimensions. Modern scientific approaches to logistics system management are analyzed, and their role in ensuring economic resilience and competitiveness is determined. The purpose of the study is to analyze the current state of Ukraine’s integration into European logistics networks, identify key challenges and problems of this process, determine the main drivers of development, and substantiate перспективні directions for improving the efficiency of the national logistics system in the context of European integration. The study employs general scientific methods, including analysis and synthesis to generalize theoretical approaches to logistics integration, as well as induction and deduction to formulate conclusions. A systemic approach is applied to assess the functioning of logistics systems. Comparative and analytical methods are used to examine current trends in the development of transport and logistics infrastructure. The method of abstraction is applied to develop a comprehensive model of Ukraine’s integration into European logistics networks. The study finds that Ukraine’s integration into European logistics networks is a multi-level process accompanied by significant infrastructural, technical, institutional, and security challenges. Key drivers of integration include the reorientation of trade flows toward EU markets, transformation of global supply chains, development of transport infrastructure, digitalization, and harmonization of the regulatory framework. The importance of Ukraine’s participation in European transport initiatives, particularly the development of the TEN-T network and the “Solidarity Lanes,” is substantiated. The feasibility of implementing adaptive strategies – such as route diversification, multimodality, digitalization, and the development of logistics hubs – is justified. A comprehensive model of Ukraine’s integration into European logistics networks is proposed, combining initial conditions, resources, implementation mechanisms, adaptive tools, and expected outcomes. It is established that the implementation of this model will contribute to enhancing national economic competitiveness, developing transit potential, and integrating Ukraine into global supply chains. 2026-05-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52500 Назва: Гуманістичний вимір етичного наративу в інформаційному полі соціальних комунікацій Автори: Горішна, Оксана; Потіха, Оксана Короткий огляд (реферат): У статті досліджено етичний наратив розвитку інформаційного поля соціальних комунікацій на засадах гуманістичного підходу в умовах цифрової трансформації суспільства. Обґрунтовано актуальність формування нових гуманістичних підходів розвитку комунікативного середовища, що зумовлена кризою довіри до інформаційного контенту, алгоритмічною дегуманізацією інформаційного поля та посиленням маніпулятивних тактик у медіапросторі. Визначено сутність етичного наративу як динамічної системи переконань і цінностей, що спрямована на утвердження суб’єктності людини, забезпечення прозорості інформаційної політики та відповідальності за поширення контенту. Особливу увагу приділено гуманістичному виміру реалізації соціальних комунікацій, у контексті якого визначено ключові компоненти етичного наративу: утвердження суб’єктності людини, відповідальне використання інструментів штучного інтелекту, інформаційну екологію та медіа гігієну. Розкрито роль інформаційної екології як механізму формування свідомого споживання цифрового контенту та виокремлено її індивідуальний, суспільний і національний рівень. Обґрунтовано значення медіа гігієни як інструменту протидії інформаційному перевантаженню, дезінформації та маніпулятивним впливам у цифровому середовищі соціальних комунікацій. На основі запропонованого компаративного аналізу технологічного та гуманістичного підходів до розвитку інформаційного поля визначено вектор переходу від об’єктивації людини до її суб’єктності як активного творця власних смислів. Доведено, що впровадження етичного наративу сприятиме формуванню відповідального та інклюзивного інформаційного середовища, зміцненню довіри між учасниками комутаційної взаємодії та підтримці інформаційної безпеки у суспільстві. Перспективи подальших досліджень можуть передбачати розробку практичних механізмів для підтримки етичних стандартів у діяльності державних інституцій, закладів вищої освіти для посилення інформаційної безпеки у суспільстві.; The article examines the ethical narrative of the information environment of social communications from the perspective of a human-centered approach in the context of the digital transformation of society. The study substantiates the relevance of developing new humanistic approaches to the communication environment caused by the growing crisis of trust in information content, the algorithmic dehumanization of digital spaces, and the proliferation of manipulative practices in the media. The essence of the ethical narrative is defined as a dynamic system of beliefs and values aimed at affirming human subjectivity, ensuring transparency in information policy, and fostering responsibility for content dissemination. Particular attention is paid to the humanistic dimension of social communications, within which the key components of the ethical narrative are identified: human subjectivity, the responsible use of artificial intelligence technologies, information ecology, and media hygiene. The study reveals the role of information ecology as a mechanism for the conscious consumption of digital content and distinguishes its individual, social, and national levels. Media hygiene is considered an important tool for counteracting information overload, misinformation, and manipulative influences in the digital communications environment. Based on a comparative analysis of technological and humanistic approaches to the development of the information environment, the research identifies a conceptual shift from the objectification of individuals toward recognizing them as active subjects and creators of meaning. The study demonstrates that the implementation of the ethical narrative contributes to the formation of a responsible and inclusive information environment, strengthens trust among participants in communication processes, and supports information security in society. Future research may focus on the development of specific mechanisms for maintaining ethical standards within public institutions and higher education institutions in order to strengthen information security in society. 2026-05-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52489 Назва: Особливості наукових досліджень на підприємствах в сучасних умовах Автори: Федишин, Ірина; Fedyshyn, Iryna Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто особливості здійснення наукових досліджень на підприємствах України в сучасних соціально-економічних умовах. Проаналізовано динаміку кількості діючих підприємств в Україні у період 2015-2024 рр. У 2020-2021 роках спостерігається незначне скорочення загальної кількості підприємств (до 370834 у 2021 році), що може бути пов’язано з економічними труднощами та впливом глобальних кризових факторів. Аналіз структури підприємств за розмірами показує, що переважну частку становлять малі підприємства. У 2024 році в Україні було зареєстровано трохи понад 26 тисяч нових підприємств, що на 2,7 % менше порівняно з 2023 роком. Починаючи з 2006 року в Україні спостерігається стійка тенденція до скорочення кількості організацій, що здійснюють наукові дослідження. Досліджено роль науково-дослідної діяльності у забезпеченні інноваційного розвитку підприємств, підвищенні їх конкурентоспроможності та адаптації до динамічних змін зовнішнього середовища. Визначено основні проблеми, що впливають на організацію та ефективність проведення наукових досліджень на підприємствах, зокрема економічну нестабільність, обмеженість фінансових ресурсів, кадрові проблеми, а також вплив воєнного стану на розвиток науково-інноваційної діяльності. Особливу увагу приділено проблемам взаємодії різних рівнів управління науковими дослідженнями. Для координації та акцентуванні на необхідність розробки комплексних наукових програм нами була розроблена модель проведення наукових досліджень з акцентом на регіональний рівень. Основною метою комплексних наукових програм є наукове обґрунтування стратегічних напрямів розвитку регіонів та підприємств, які територіально розташовані в межах цих регіонів. В рамках даної моделі виокремлено рівні управління, зокрема залучення обласних військових адміністрацій (ОВА), районних військових адміністрацій (РВА), закладів вищої освіти (ЗВО), органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств. Обґрунтовано необхідність активізації науково-дослідної діяльності на підприємствах як важливого чинника стабілізації функціонування та відновлення національної економіки.; The article discusses the peculiarities of conducting scientific research at Ukrainian enterprises in the current socio-economic conditions. The dynamics of the number of operating enterprises in Ukraine in the period 2015-2024 is analyzed. In 2020-2021, there was a slight decrease in the total number of enterprises (to 370,834 in 2021), which may be due to economic difficulties and the impact of global crisis factors. An analysis of the structure of enterprises by size shows that small enterprises account for the majority. In 2024, just over 26,000 new businesses were registered in Ukraine, a decrease of 2.7% compared to 2023. Since 2006, Ukraine has seen a steady trend towards a reduction in the number of organizations conducting scientific research. The role of research and development in ensuring the innovative development of enterprises, increasing their competitiveness, and adapting to dynamic changes in the external environment was studied. The main problems affecting the organization and effectiveness of scientific research in enterprises have been identified, in particular economic instability, limited financial resources, personnel problems, and the impact of martial law on the development of scientific and innovative activities. Particular attention is paid to the problems of interaction between different levels of scientific research management. To coordinate and emphasize the need to develop comprehensive scientific programs, we have developed a model for conducting scientific research with a focus on the regional level. The main goal of comprehensive scientific programs is to provide scientific justification for the strategic directions of development of regions and enterprises located within these regions. Within the framework of this model, levels of management are identified, in particular the involvement of regional military administrations, district military administrations, higher education institutions, state authorities and local self-government bodies, and enterprises. The need to intensify research and development activities at enterprises as an important factor in stabilizing the functioning and recovery of the national economy is justified. 2026-05-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52488 Назва: The impact of digital transformation on the recognition of digital assets in accounting Автори: Semenova, Svitlana; Семенова, Світлана Короткий огляд (реферат): Digital transformation has catalyzed the emergence of digital assets by creating the technological, economic, and social foundations that enable their existence. It has not only enabled the development of novel financial and non-financial instruments, but has also transformed paradigms of asset valuation, control, and transfer, thereby creating a distinct class of assets that requires adapted accounting and governance methods. This study aims to theoretically substantiate the prerequisites for the emergence of digital assets in the digital economy and to identify a structured system of factors that influence digital transformation and the establishment of digital assets as an accounting object. The research employs systemic and structural-functional approaches to analyse interactions among technological, economic, regulatory, and institutional factors that generate digital assets. The evolution of digital technologies – in particular distributed ledgers, tokenization, automation, and algorithmic platforms – has produced new forms of economic value that differ from traditional assets in their modes of creation, rights affirmation, and transfer of control. The technological shift alters approaches to identification, recognition, valuation, and disclosure in financial reporting, underscoring the need to adapt accounting frameworks to the conditions of the digital economy. Within the scope of the study, a three-tier classification of factors –drivers, enablers, and barriers – is proposed, integrating temporal and functional dimensions of the digital environment and analysing impact mechanisms on market infrastructure, liquidity, risk management, and accounting and disclosure requirements. The proposed approach supports professional judgment, formalizes accounting procedures, and improves comparability of financial reporting. Findings have both theoretical and practical implications for accounting standard-setting, internal control, and audit practice amid digital transformation.; Діджитал трансформація виступає каталізатором виникнення цифрових активів, створивши технологічну, економічну та соціальну основу для їх появи. Вона не лише дозволила реалізувати нові фінансові та нефінансові інструменти, але й змінила парадигму оцінки цінності, контролю та обігу активів, формуючи унікальний об’єкт, що потребує адаптованих методів бухгалтерського обліку та управління. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування передумов виникнення цифрових активів у цифровій економіці та визначення системи факторів, які різносторонньо впливають на діджитал трансформацію та становлення цифрових активів як об’єкта бухгалтерського обліку. У дослідженні використано системний та структурно-функціональний підходи, що дозволило проаналізувати взаємодію технологічних, економічних, регуляторних та інших чинників генерування цифрових активів. Еволюція цифрових технологій, зокрема розподілених реєстрів, токенізації, автоматизації, поширення алгоритмів, спричинили формування нових форм економічної вартості, які відрізняються від традиційних активів способом створення, підтвердження прав та передачі контролю. Технологічна природа цифрових активів трансформує підходи до їх ідентифікації, визнання, оцінювання та розкриття у фінансовій звітності, актуалізуючи потребу в адаптації методології обліку до умов цифрової економіки. У межах дослідження запропоновано трирівневу класифікацію факторів впливу на діджитал трансформацію та становлення цифрових активів з виділенням драйверів, стимулів та бар’єрів, що поєднують часово-функціональний вимір розвитку цифрового середовища з аналізом механізмів впливу на інфраструктуру ринку, ліквідність, управління ризиками та вимоги до бухгалтерського обліку і розкриття. Запропонований підхід сприяє підвищенню обґрунтованості професійного судження, формалізації облікових процедур і забезпеченню порівнянності фінансової звітності. Отримані результати мають теоретичне та прикладне значення для розробки стандартів обліку цифрових активів, розвитку процедур внутрішнього контролю та аудиту в умовах діджитал трансформації. 2026-05-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52482 Назва: Інвестиційна складова проєктно-орієнтованого управління інформаційною безпекою малих та середніх підприємств на шляху до цифрового ринку ЄС Автори: Сороківська, Олена; Кіналь, Назар; Стефанів, Руслан; Sorokivska, Olena; Kinal, Nazar; Stefaniv, Ruslan Короткий огляд (реферат): У статті досліджено інвестиційну складову проєктно-орієнтованого управління інформаційною безпекою малих та середніх підприємств (МСП) в умовах інтеграції до цифрового ринку Європейського Союзу. Обґрунтовано, що вихід українських МСП на Єдиний цифровий ринок ЄС супроводжується подвійним викликом: необхідністю одночасної цифрової трансформації бізнес-процесів і приведення системи управління ризиками у відповідність до вимог європейського регуляторного середовища. Доведено, що інформаційна безпека перестає бути допоміжною ІТ-функцією та набуває статусу стратегічного чинника конкурентоспроможності й доступу до ринку. У роботі проаналізовано вплив ключових нормативно-правових актів ЄС – зокрема General Data Protection Regulation (GDPR) та NIS2 Directive – на формування вимог до кіберстійкості підприємств, що здійснюють транскордонну діяльність. Показано, що комплаєнс у сфері захисту персональних даних і кібербезпеки виступає не лише регуляторною вимогою, а й економічною умовою участі у цифрових ланцюгах постачання, залучення інвестицій та укладення контрактів із європейськими партнерами. Методологічну основу дослідження становить поєднання інструментарію інвестиційного менеджменту та проєктного підходу до управління інформаційною безпекою. Запропоновано застосування показників очікуваних річних збитків (ALE) та рентабельності інвестицій у безпеку (ROSI) для кількісного обґрунтування доцільності впровадження заходів кіберзахисту в умовах обмежених фінансових ресурсів МСП. Розроблено модифіковану модель чистої вигоди (Net Benefit), що доповнює традиційні розрахунки показником приросту вартості доступу до ринку (Market Access Value, ΔMAV). Такий підхід дозволяє врахувати не лише ефект зниження ризиків і уникнення штрафних санкцій, а й додатковий маржинальний дохід, отриманий завдяки виконанню вимог комплаєнсу. На основі гіпотетичного фінансового сценарію продемонстровано, що навіть за від’ємного значення ROSI у короткостроковій перспективі інвестиції в інформаційну безпеку стають економічно виправданими у середньостроковому періоді, а з урахуванням ΔMAV можуть забезпечувати позитивний фінансовий ефект вже протягом перших років реалізації проєкту. Обґрунтовано, що низький рівень інформаційної безпеки створює регуляторні, фінансові, репутаційні та контрактні бар’єри для виходу українських МСП на цифровий ринок ЄС. У підсумку зроблено висновок, що трансформація підходу до управління інформаційною безпекою – від витратної моделі до інвестиційної – є необхідною умовою забезпечення стійкості, конкурентоспроможності та інтеграції українських МСП до цифрового економічного простору Європейського Союзу. Запропонований підхід може бути використаний як методичний інструментарій для стратегічного планування бюджетів кібербезпеки та обґрунтування інвестиційних рішень у процесі євроінтеграції бізнесу.; The article examines the investment dimension of project-oriented information security management in small and medium-sized enterprises (SMEs) within the context of integration into the European Union’s digital market. It substantiates that the entry of Ukrainian SMEs into the EU Digital Single Market is accompanied by a dual challenge: the need for accelerated digital transformation of business processes and the simultaneous alignment of risk management systems with the requirements of the European regulatory framework. It is argued that information security is no longer a supporting IT function but has evolved into a strategic determinant of competitiveness and market access. The study analyzes the impact of key EU regulatory acts – particularly the General Data Protection Regulation (GDPR) and the NIS2 Directive – on shaping cybersecurity and resilience requirements for enterprises engaged in cross-border activities. It is demonstrated that compliance in the areas of personal data protection and cybersecurity functions not only as a regulatory obligation but also as an economic prerequisite for participation in digital supply chains, access to investment, and the conclusion of contracts with European partners. The methodological framework combines instruments of investment management with a project-based approach to information security governance. The study proposes the application of the Annual Loss Expectancy (ALE) indicator and the Return on Security Investment (ROSI) metric to provide a quantitative justification for cybersecurity investments under conditions of limited financial resources typical for SMEs. Furthermore, a modified Net Benefit (NB) model is developed by incorporating the concept of Market Access Value (ΔMAV). This extended model captures not only the financial effect of risk mitigation and avoided penalties but also the additional marginal revenue generated through compliance-driven access to the EU market. Based on a hypothetical financial scenario, the analysis demonstrates that even when ROSI is negative in the short term, investments in information security become economically justified in the medium term. When ΔMAV is incorporated into the assessment, such projects may generate positive financial returns within the first years of implementation. The paper also substantiates that a low level of information security creates regulatory, financial, reputational, and supply-chain barriers that significantly hinder the entry of Ukrainian SMEs into the EU digital market. In conclusion, the transformation of information security management from a cost-based perception to an investment-oriented model is identified as a necessary condition for ensuring business resilience, competitiveness, and successful integration of Ukrainian SMEs into the European digital economic space. The proposed methodological approach can serve as a practical analytical tool for strategic cybersecurity budgeting and investment decision-making in the process of European economic integration. 2026-05-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52481 Назва: Використання статистичних методів контролю в управлінні якістю Автори: Галущак, Михайло; Галущак, Ольга; Halushchak, Mykhailo; Halushchak, Olha Короткий огляд (реферат): Актуальність обраної теми обумовлена тим, що ефективно налагоджена на підприємстві система контролю спроможна не тільки виявляти виробничий брак чи забезпечувати його профілактику, а й надає змогу своєчасно і цілеспрямовано попереджати різні відхилення і збої в роботі, оперативно на них реагувати та ліквідовувати наслідки з найменшими витратами. У даному дослідженні акцентовано увагу на статистичних методах аналізу, які широко застосовуються у всьому світі для контролю стабільності процесів й оцінювання результатів виробництва на основі вибіркових замірів та дозволяють виявити відхилення на ранніх етапах процесів, прогнозувати можливі проблеми і складати статистично обґрунтовані плани дій. Практична діяльність показує, що вітчизняні підприємства у цьому контексті помітно відстають, надаючи перевагу суцільному контролю, наслідком чого є істотне зростання витрат. Охарактеризовано основні причини негативного ставлення до статистичних методів в Україні та рекомендовано зосередити увагу на семи графічних статистичних інструментах контролю якості, як найбільш актуальних і вживаних. Їх можна реалізовувати як кожен окремо, так і комплексно залежно від виробничих умов на всіх етапах життєвого циклу продукції. Запропоновано основні напрямки можливого застосування кожного з зазначених інструментів при вирішенні практичних проблем. Розглянутий алгоритм впровадження статистичних методів, попри те, що він охоплює низку різних кроків, все ж є доволі простим, не вимагає істотних фінансових витрат та значної теоретичної підготовки задіяного персоналу. Разом з тим його реалізація на українських підприємствах надасть їм можливість забезпечити виробництво продукції, яка відповідатиме найкращим вітчизняним та міжнародним зразкам, забезпечить низку конкурентних переваг на внутрішньому та зовнішньому ринках.; The relevance of the chosen topic is due to the fact that an effectively established control system at an enterprise is able not only to detect production defects or ensure their prevention, but also allows for timely and purposeful prevention of various deviations and failures in work, to promptly respond to them and eliminate the consequences with the least cost. This study focuses on statistical analysis methods that are widely used throughout the world to control the stability of processes and evaluate the production results based on sample measurements and allow detecting the deviations at the early stages of processes, predicting the possible problems and drawing up the statistically sound plans of actions. Practical activities show that domestic enterprises in this context lag significantly behind, preferring the continuous control, which results in a significant increase in costs. The main reasons for the negative attitude towards statistical methods in Ukraine are characterized and it is recommended to focus on seven graphical statistical quality control tools as the most relevant and used. They can be implemented both individually and in a complex manner, depending on the production conditions at all stages of the product life cycle. The main directions of possible application of each of the above tools in solving practical problems are proposed. The considered algorithm for implementing statistical methods, despite the fact that it covers a number of different steps, is still quite simple, does not require the significant financial costs and significant theoretical training of the involved personnel. At the same time, its implementation at Ukrainian enterprises will enable them to ensure the production of products that will meet the best domestic and international standards, and will provide a number of competitive advantages in the domestic and foreign markets. 2026-05-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52479 Назва: Сучасні напрями розвитку медичного туризму в Україні та світі Автори: Кондрацька, Лілія; Kondratska, Liliya Короткий огляд (реферат): У представленій науковій статті розглянуто ключові особливості розвитку медичного туризму як одного з найбільш динамічних сегментів світової індустрії послуг, що формується на перетині сфер туризму та охорони здоров’я. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення сутності дефініції «медичний туризм» та окреслено його відмінність від лікувально-оздоровчого і курортно-рекреаційного напрямів туризму, яка полягає в домінуванні лікувальної мети подорожі та провідній ролі спеціалізованої медичної інфраструктури. Розкрито структуру попиту на послуги медичного туризму в Україні та охарактеризовано просторову організацію галузі, що проявляється у концентрації високоспеціалізованого лікування у великих містах, розвитку санаторно-курортних територій і транскордонно орієнтованих регіонів. Здійснено аналіз розвитку медико-оздоровчих подорожей у світовому контексті на основі даних wellness-економіки, де акцентовано увагу на траєкторії відновлення сегмента Wellness Tourism після кризових шоків і посиленні його ролі як інструменту профілактики, реабілітації та відновлення. Висвітлено просторову диверсифікацію світового ринку оздоровчих поїздок із лідерськими позиціями Європи за кількістю поїздок, Північної Америки – за витратами та зростаючою динамікою Азійсько-Тихоокеанського регіону. Систематизовано кластери міжнародної спеціалізації медичного туризму та визначено місце України в глобальних медико-туристичних нішах. Окреслено чинники сприятливого і стримуючого впливу на розвиток медичного туризму в Україні, зокрема цінові конкурентні переваги, ресурсно-курортний потенціал і наявність спеціалізації окремих галузей медицини, водночас інвестиційні, інституційні, кадрові та маркетингові обмеження. Запропоновано комплекс взаємопов’язаних заходів активізації медичного туризму в Україні, зорієнтованих на нормативно-інституційне врегулювання, кластеризацію, цифровізацію сервісів, міжнародне позиціонування та принципи сталого розвитку, формуюючи позитивні передумови для інтеграції країни у світовий медико-туристичний простір.; The presented scientific article examines the key features of the development of medical tourism as one of the most dynamic segments of the global service industry, which is formed at the intersection of the tourism and healthcare sectors. Theoretical approaches to determining the essence of the definition of «medical tourism» are analyzed and its difference from the medical and health and resort and recreational tourism directions is outlined, which consists in the dominance of the medical purpose of travel and the leading role of specialized medical infrastructure. The structure of demand for medical tourism services in Ukraine is revealed and the spatial organization of the industry is characterized, which is manifested in the concentration of highly specialized treatment in large cities, the development of sanatorium and resort territories and cross-border-oriented regions. An analysis of the development of medical and health tourism in the global context was carried out based on wellness economy data, focusing on the trajectory of the recovery of the Wellness Tourism segment after crisis shocks and strengthening its role as a tool for prevention, rehabilitation and recovery. The spatial diversification of the global health tourism market was highlighted, with Europe leading in terms of the number of trips, North America in terms of costs, and the growing dynamics of the Asia-Pacific region. The clusters of international specialization of medical tourism were systematized and Ukraine’s place in global medical tourism niches was determined. The factors of favorable and restraining influence on the development of medical tourism in Ukraine were outlined, in particular, price competitive advantages, resource and resort potential and the presence of specialization in individual branches of medicine, as well as investment, institutional, personnel and marketing restrictions. A set of interrelated measures to activate medical tourism in Ukraine is proposed, focused on regulatory and institutional regulation, clustering, digitalization of services, international positioning, and principles of sustainable development, forming positive prerequisites for the country's integration into the global medical tourism space. 2026-05-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52467 Назва: Особливості зайнятості в індустрії туризму в Європейському Союзі Автори: Стрижак, Олена; Stryzhak, Olena Короткий огляд (реферат): Метою статті є визначення особливостей зайнятості в індустрії туризму в Європейському Союзі. Доведено, що протягом останніх років туризм є одним із провідних секторів світової економіки, який демонструє стійке зростання. Сфера туризму характеризується різноманітністю видів діяльності і відповідно потребує залучення фахівців різних спеціальностей, що створює можливості для працевлаштування різних категорій населення. Оскільки туризм є сферою, що динамічно розвивається, а Європа є одним з провідних напрямків міжнародного туризму, то особливої актуальності набувають питання аналізу проблем зайнятості в туристичній сфері. Для реалізації мети дослідження на основі даних Європейського Союзу в статті проаналізовано: тенденції зайнятості за видами економічної діяльності; розподіл зайнятих осіб за видами економічної діяльності та за повним/неповним робочим днем; розподіл зайнятих осіб за видами економічної діяльності та віковими групами; розподіл зайнятих осіб за видами економічної діяльності та рівнем освіти; розподіл працівників за видами економічної діяльності та характером зайнятості; розподіл зайнятих осіб за видами економічної діяльності та стажем роботи; сезонні коливання зайнятості в окремих галузях туризму, залежно від повної/неповної зайнятості. Також в роботі із застосуванням зваженого SWOT-аналізу визначено зовнішні та внутрішні чинники впливу на зайнятість, оцінено їх значущість та проранжовано відповідно до отриманої оцінки. Проведений SWOT-аналізу дозволив виявити сильні та слабкі сторони, можливості та загрози, пов'язані із зайнятістю в туристичному секторі Європейського Союзу. Обґрунтовано, що запропонований підхід може бути застосований при розробці стратегії управління ринком праці в індустрії туризму, а позитивний досвід зайнятості в індустрії туризму в країнах Європейського Союзу може бути враховано при розробці повоєнної стратегії розвитку туризму в Україні.; The purpose of the article is to identify the employment features of the tourism industry in the European Union. It has been proven that in recent years, tourism has been one of the leading sectors of the global economy, demonstrating steady growth. The tourism sector is characterised by a diversity of activities and, accordingly, requires the involvement of specialists in various fields, which creates employment opportunities for different categories of the population. Since tourism is a dynamically developing sector and Europe is one of the leading destinations for international tourism, the analysis of employment issues in the tourism sector is of particular relevance. To achieve the research objective, based on European Union data, the article analyses: employment trends by type of economic activity; distribution of employed persons by type of economic activity and full-time/part-time employment; distribution of employed persons by type of economic activity and age group; the distribution of employed persons by type of economic activity and level of education; the distribution of employees by type of economic activity and nature of employment; the distribution of employed persons by type of economic activity and length of service; seasonal fluctuations in employment in certain sectors of tourism, depending on full-time/part-time employment. The study also used a weighted SWOT analysis to identify external and internal factors affecting employment, assess their significance and rank them according to the assessment obtained. The SWOT analysis identified the strengths, weaknesses, opportunities and threats associated with employment in the tourism sector of the European Union. It has been substantiated that the proposed approach can be applied in the development of a labour market management strategy in the tourism industry, and the positive experience of employment in the tourism industry in the countries of the European Union can be taken into account in the development of a post-war tourism development strategy in Ukraine. 2026-05-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52465 Назва: Вплив геополітичної ситуації на туристичну галузь в Україні у період російсько-української війни Автори: Ковальська, Леся; Пархоменко, Олександр; Загнибіда, Раїса; Kovalska, Lesіa; Parkhomenko, Oleksandr; Zagnybida, Raisa Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто проблематику трансформації туристичної галузі України в умовах російсько-української війни як ключового чинника сучасної геополітичної нестабільності. Дослідження присвячене виявленню механізмів впливу воєнно-політичних процесів на функціонування туристичного сектору, динаміку туристичних потоків, інвестиційну привабливість, просторову структуру туристичної інфраструктури та економічні результати галузі. У фокусі уваги перебуває туристична галузь України як складова національної економіки, що зазнає системних змін під дією безпекових загроз, обмежень мобільності, втрати територій і зміни міжнародного іміджу держави. Метою статті є комплексний аналіз геополітичної ситуації під час російсько-української війни та її вплив на розвиток туризму в Україні. Методологічною основою дослідження є системний та структурно-функціональний підходи до аналізу туристичної галузі як складової національної економіки в умовах кризових трансформацій. У роботі використано методи статистичного аналізу, порівняння, узагальнення, контент-аналізу офіційних звітів державних органів, міжнародних організацій та аналітичних центрів. Застосовано причинно-наслідкове моделювання взаємозв’язку між геополітичними ризиками, безпековими факторами, інвестиційним кліматом та обсягами туристичної діяльності. У результаті дослідження встановлено, що російсько-українська війна спричинила різке скорочення міжнародних туристичних потоків, суттєві втрати туристичної інфраструктури та зростання регіональної асиметрії розвитку галузі. Водночас виявлено процеси переорієнтації туристичної активності на внутрішній туризм. Доведено, що геополітична нестабільність безпосередньо впливає на інвестиційну привабливість туристичних проєктів, кредитні рейтинги та довіру міжнародних партнерів, що поглиблює економічні втрати галузі, але водночас стимулює пошук адаптаційних моделей розвитку. Обґрунтовано, що відновлення туристичної галузі України в умовах війни та в післявоєнний період потребує інтеграції безпекового чинника у стратегічне планування, активного використання потенціалу внутрішнього туризму, підтримки міжнародних програм та грантів.; The article addresses the transformation of Ukraine’s tourism industry underb the conditions of the Russian-Ukrainian war as a key factor of contemporary geopolitical instability. The study is devoted to identifying the mechanisms through which military and political processes influence the functioning of the tourism sector, the dynamics of tourist flows, investment attractiveness, the spatial structure of tourism infrastructure and the economic performance of the industry. The focus is on Ukraine’s tourism industry as a component of the national economy that is undergoing systemic changes under the impact of security threats, mobility restrictions, territorial losses, and shifts in the country’s international image. The purpose of the article is to provide a comprehensive analysis of the geopolitical situation during the russian-Ukrainian war and its impact on the development of tourism in Ukraine. The methodological framework of the study is based on systemic and structural-functional approaches to analyzing the tourism industry as a component of the national economy under conditions of crisis-driven transformations. The research employs methods of statistical analysis, comparison, generalization, and content analysis of official reports from government bodies, international organizations and analytical centers. Cause-and-effect modeling is relationship between geopolitical risks, security factors, investment climate and volumes of tourism activity is applied. The results of the study indicate that the russian-Ukrainian war has let a sharp decline in international tourist flows, significant losses in tourist infrastructure and an increase in regional asymmetry in the development of the industry. At the same time, processes of reorientation of tourist activity toward domestic have been identified. It is demonstrated that geopolitical instability directly affects the investment attractiveness of tourist projects, credit ratings and the trust of international partners, which deepens the sector’s economic losses while simultaneously stimulating the search for adaptive development models. It is substantiated that the recovery of Ukraine’s tourism industry under wartime conditions and in the post-war period requires the integration of the security factor into strategic planning, the active use of the potential of domestic tourism, and support from international programs and grants. 2026-05-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52464 Назва: Вплив догматики християнського віровчення на зменшення рівня хабарництва Автори: Письменний, Віталій; Pysmennyi, Vitalii Короткий огляд (реферат): Проаналізовано феномен хабарництва як стійкої соціальної девіації, що впродовж багатьох років глибоко інтегрувалася в економічні, соціальні та політичні практики українського суспільства. Показано, що попри деклароване негативне ставлення до корупції, надання неправомірної вигоди широко сприймається засобом обходу бюрократичних процедур, вирішення особистих проблем й уникнення відповідальності. У такій конфігурації хабарництво функціонує не як поодиноке правопорушення, а як системно відтворювана практика, що трансформує соціокультурні норми та підриває базові уявлення про справедливість і відповідальність. Особливу увагу приділено ролі такого інституту, залученого до формування та відтворення ціннісних орієнтацій, як церква. Обґрунтовано, що поширення хабарництва супроводжується процесами моральної ерозії, зниженням індивідуальної відповідальності та відчуженням громадян від суспільних і державотворчих процесів. У цьому контексті здійснено аналіз морально-етичних засад християнських цінностей крізь призму біблійного вчення, що дозволяє розглядати неправомірну вигоду не лише юридичним порушенням, а формою ціннісної девіації і суспільстві з домінантною християнською самоідентифікацією. Показано, що за умов низької інституційної довіри до державних органів саме церква зберігає відносно високий рівень суспільної легітимності та потенціал впливу на моральні орієнтири населення. У статті обґрунтовується теза, що ефективна протидія хабарництву потребує правових та адміністративних інструментів, а також системного залучення релігійного дискурсу як внутрішнього етичного ресурсу суспільства. Це відкриває можливості для переосмислення антикорупційної політики через призму ціннісної трансформації та узгодження задекларованих моральних норм із повсякденними соціальними практиками.; The article examines bribery as a persistent social deviation that over many years has become deeply embedded in the economic, social, and political practices of Ukrainian society. It is demonstrated that, despite the formally declared negative attitude toward corruption, the provision of undue advantage is widely perceived as a mechanism of everyday adaptation – a means of circumventing bureaucratic procedures, resolving personal problems, and avoiding responsibility. Within this configuration, bribery functions not as an isolated offense but as a systematically reproduced practice that reshapes sociocultural norms and undermines fundamental notions of justice and accountability. Particular attention is devoted to the role of the Church as an institution involved in the formation and reproduction of value orientations. It is substantiated that the spread of bribery is accompanied by processes of moral erosion, a decline in individual responsibility, and the alienation of citizens from social and state-building processes. In this context, the moral and ethical foundations of Christian values are analyzed through the lens of biblical teaching, which makes it possible to interpret undue advantage not merely as a legal violation but as a form of value-based deviation within a society characterized by a dominant Christian self-identification. The study shows that under conditions of low institutional trust in public authorities, the Church retains a relatively high level of social legitimacy and a significant potential to influence the moral orientations of the population. The article argues that effective counteraction to bribery requires not only legal and administrative instruments but also the systematic engagement of religious discourse as an internal ethical resource of society. This approach opens up opportunities to rethink anti-corruption policy through the prism of value transformation and the alignment of declared moral norms with everyday social practices. 2026-05-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52463 Назва: ЗМІСТ. Електронне наукове фахове видання "Соціально-економічні проблеми і держава", Випуск 1 (34), Травень, 2026 2026-05-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52461 Назва: Титул. Електронне наукове фахове видання "Соціально-економічні проблеми і держава", Випуск 1 (34), Травень, 2026 2026-05-01T00:00:00Z