<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Зібрання:</title>
  <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49913" />
  <subtitle />
  <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49913</id>
  <updated>2026-04-04T04:05:11Z</updated>
  <dc:date>2026-04-04T04:05:11Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Стратегії секторного інвестування в умовах фазових коливань економічного циклу</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49961" />
    <author>
      <name>Баторик, Ольга</name>
    </author>
    <author>
      <name>Віблий, Петро</name>
    </author>
    <author>
      <name>Batoryk, Olha</name>
    </author>
    <author>
      <name>Viblyi, Petro</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49961</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:32Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Стратегії секторного інвестування в умовах фазових коливань економічного циклу
Автори: Баторик, Ольга; Віблий, Петро; Batoryk, Olha; Viblyi, Petro
Короткий огляд (реферат): Досліджено вплив фаз економічного циклу на стратегії секторного інвестування в
умовах сучасних глобальних викликів, таких, як пандемія COVID-19 і вторгнення Росії в Україну. 
Проаналізовано реакції 11 ключових секторів економіки, зокрема технологічного, охорони здоров’я, 
споживчих товарів, нерухомості, фінансів та інших секторів на коливання економічного циклу: 
від зростання до піку, рецесії й відновлення. Особливу увагу приділено відмінностям у поведінці 
циклічних і захисних секторів під час економічних коливань, що дозволяє інвесторам приймати 
обґрунтовані рішення. Виявлено, що циклічні сектори демонструють більшу чутливість до 
економічного зростання, коли попит на товари й послуги збільшується, тоді як захисні сектори 
залишаються стабільними навіть під час рецесії. Крім того, циклічні сектори, такі, як енергетика 
чи промисловість, за певних умов, наприклад, підвищеного попиту або стратегічної важливості 
товарів, можуть поводитися як захисні, демонструючи стабільність навіть під час економічних 
спадів. Завдяки аналізу реакцій секторів на фази економічного циклу можна ефективно 
використовувати інвестиційні стратегії для мінімізації ризиків та збалансування портфеля. 
Наприклад, у фазі зростання економіки найпривабливішими є циклічні сектори, такі, як 
технології, фінанси та споживчі товари тривалого використання, оскільки їхня продуктивність 
збільшується разом зі зростанням попиту. Під час рецесії інвестори мають зосередитися на 
захисних секторах, зокрема охороні здоров’я, комунальних послугах і споживчих товарах першої 
необхідності, які демонструють стійкість і стабільний попит навіть у несприятливих економічних 
умовах. Детально розглянуто активні та пасивні стратегії інвестування, залежно від фаз 
економічного циклу. Активне управління передбачає перерозподіл активів та вибір циклічних або 
захисних секторів відповідно до поточного стану економіки, а пасивне інвестування фокусується на 
довготермінових стратегіях із використанням диверсифікованих індексних фондів, що мінімізують 
ризики та забезпечують стабільність незалежно від коливань ринку. Наголошено на розумінні 
циклічності економіки і її впливу на різні сектори є основою для побудови ефективних інвестиційних 
стратегій; The article examines the impact of economic cycle phases on sector investment strategies in the context of contemporary global challenges, such as the COVID-19 pandemic and Russiaʼs invasion of Ukraine. The reactions of 11 key sectors of the economy, including technology, healthcare, consumer goods, real estate, finance and other sectors, to fluctuations in the economic cycle: from growth to peak, recession and recovery are analyzed. Particular attention is paid to the differences in the behavior of cyclical and defensive sectors during economic fluctuations, allowing investors to make informed decisions. Cyclical sectors are found to show greater sensitivity to economic growth when demand for goods and services increases, while defensive sectors remain
stable even during recessions. In addition, cyclical sectors such as energy or industrials, under certain conditions, such as increased demand or the strategic importance of goods, can behave as a hedge, showing stability even during economic downturns. By analyzing the reactions of sectors to the phases of the economic cycle, investment strategies can be effectively used to minimize risks and balance the portfolio. For example, in the growth phase of the economy, cyclical sectors such as technology, financials, and consumer durables are more attractive because their productivity increases along with rising demand. During a recession, investors should focus on defensive 
sectors, particularly health care, utilities and consumer staples, which have demonstrated resilience and stable demand even in adverse economic conditions. Active and passive investment strategies, depending on the phases of the economic cycle, are also discussed in detail in the article. Active management involves reallocating assets and choosing cyclical or defensive sectors according to the current state of the economy, while passive investing focuses on long-term strategies using diversified index funds that minimize risks and provide stability regardless 
of market fluctuations. The study emphasizes that understanding the cyclicality of the economy and its impact on various sectors is the basis for building effective investment strategies</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Удосконалення механізму управління витратами підприємства в сучасних умовах</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49960" />
    <author>
      <name>Співак, Сергій Михайлович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Королюк, Тетяна Миколаївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Капустяк, Роман</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сушинський, Віталій</name>
    </author>
    <author>
      <name>Spivak, Serhii</name>
    </author>
    <author>
      <name>Korolyuk, Tetyana</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kapustyak, Roman</name>
    </author>
    <author>
      <name>Sushynskii, Vitalii</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49960</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:33Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Удосконалення механізму управління витратами підприємства в сучасних умовах
Автори: Співак, Сергій Михайлович; Королюк, Тетяна Миколаївна; Капустяк, Роман; Сушинський, Віталій; Spivak, Serhii; Korolyuk, Tetyana; Kapustyak, Roman; Sushynskii, Vitalii
Короткий огляд (реферат): Розглянуто актуальні питання удосконалення механізму управління витратами
підприємства в умовах сучасної економічної нестабільності, зростання конкуренції та постійних змін у 
законодавстві, що особливо гостро проявляється в українських реаліях. Доведено, що ефективне 
управління витратами є критично важливим для забезпечення життєздатності, фінансової стійкості 
та конкурентоспроможності підприємств. Традиційні підходи, орієнтовані лише на облік і контроль, 
вже не відповідають динаміці ринку, що зумовлює потребу в інтеграції управління витратами з іншими 
управлінськими процесами та цифровими технологіями. Проаналізовано наукові підходи до управління 
витратами, зокрема роботи зарубіжних і вітчизняних дослідників, які акцентують на важливості 
стратегічного підходу, інтеграції управлінського обліку з фінансовим аналізом, а також адаптації 
моделей до особливостей українських підприємств. Водночас підкреслено, що практичні інструменти 
стратегічного управління витратами, засновані на аналізі зовнішнього середовища та цифровізації, ще 
недостатньо розроблені. Запропоновано комплексну методику управління витратами, яка передбачає 
системний аналіз структури витрат, виявлення неефективних статей, формування стратегії 
оптимізації, впровадження організаційних, технологічних та мотиваційних змін, а також постійний 
контроль і коригування дій. Описано сучасні інструменти управління витратами: аналітичні методи 
(ABC-аналіз, функціонально-вартісний аналіз, стандарт-костинг), інформаційні технології (ERP-
системи), організаційні підходи (KPI, аутсорсинг, Lean-методи) та фінансові інструменти 
(бюджетування, резервні фонди). Механізм управління витратами розглядається як гнучка, адаптивна 
система, що охоплює планування, облік, контроль, мотивацію та регулювання витрат, забезпечуючи 
прозорість, оперативність і ефективність управлінських рішень. Запропонований підхід дозволяє 
підприємствам не лише знижувати собівартість, а й формувати довготермінову конкурентоспромож- 
ність в умовах змінного зовнішнього середовища; The article considers the current issues of improving the mechanism of enterprise cost
management in the conditions of modern economic instability, increased competition and constant changes in legislation, which is especially acutely manifested in Ukrainian realities. It is proven that effective cost management is critically important for ensuring the viability, financial stability and competitiveness of enterprises. Traditional approaches focused only on accounting and control no longer meet market dynamics, which necessitates the need to integrate cost management with other management processes and digital technologies. Scientific approaches to cost management are analyzed, in particular the works of foreign and domestic researchers who emphasize the importance of a strategic approach, the integration of management accounting with financial analysis, as well as the adaptation of models to the characteristics of Ukrainian enterprises. At the same time, it is emphasized that practical tools for strategic cost management based on the analysis of the external environment and digitalization are not yet sufficiently developed. The article proposes a comprehensive cost management methodology that involves a systematic analysis of the cost structure, identification of inefficient items, formation of an optimization strategy, implementation of organizational, technological and motivational changes, as well as constant monitoring and adjustment of actions. Modern cost management tools are described: 
analytical methods (ABC analysis, functional cost analysis, standard costing), information technologies (ERP systems), organizational approaches (KPI, outsourcing, Lean methods) and financial instruments (budgeting, reserve funds). The cost management mechanism is considered as a flexible, adaptive system that covers planning, accounting, control, motivation and regulation of costs, ensuring transparency, efficiency and effectiveness of management decisions. The proposed approach allows enterprises not only to reduce costs, but also to form long-term competitiveness in a changing external environment</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Моделювання доданої вартості за витратами виробництва на підприємствах в Україні за допомогою часових трендів</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49958" />
    <author>
      <name>Нужна, Оксана</name>
    </author>
    <author>
      <name>Nuzhna, Oksana</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49958</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:30Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Моделювання доданої вартості за витратами виробництва на підприємствах в Україні за допомогою часових трендів
Автори: Нужна, Оксана; Nuzhna, Oksana
Короткий огляд (реферат): Досліджено актуальні питання, пов’язані з динамікою доданої вартості за втратами
виробництва на підприємствах України. Визначено роль та значення доданої вартості на рівні окремих 
суб’єктів і на рівні економіки в цілому. Метою дослідження є вивчення динаміки доданої вартості за 
витратами виробництва на підприємствах в Україні та часовий трендовий аналіз зазначеного показника 
загалом для підприємств всіх видів економічної діяльності. Розглянуто зміст показника «додана вартість за втратами виробництва» та його відображення у звітах Державної служби статистики України, а також порядок його оцінювання для кожного підприємства окремо за даними звітності (Форма № 1-підприємництво (річна) «Структурне обстеження підприємства»; Форма № 2 «Звіт про фінансові результати»). Також визначено порядок визначення агрегованого показника доданої вартості за витратами виробництва як загалом для економіки України, так і для окремих галузей чи видів економічної діяльності або регіонів. Проведено аналіз динаміки доданої вартості за витратами виробництва на підприємствах в Україні за 2012–2023 роки. Встановлено, що додана вартість за витратами виробництва на підприємствах в Україні протягом періоду дослідження зростає, за такими винятком: у 2013 році загалом для всіх підприємств, а також для великих та середніх підприємств; у 2015 році для малих підприємств і мікропідприємств; у 2020 році для великих та середніх підприємств; у 2022 році загалом для всіх підприємств, а також для великих і середніх підприємств. Зафіксована позитивна динаміка показника у 2023 році як загалом для всіх підприємств, так і в розрізі їх груп за розмірами, що свідчить про адаптацію до нових умов господарювання. Побудовано часові трендові моделі динаміки доданої вартості за витратами виробництва на підприємствах в Україні за 2012–2023 роки, визначено їх аналітичну форму, параметри та характеристики. Проведено перевірку побудованих моделей на адекватність статистичним даним за критерієм Фішера. Обґрунтовано можливість застосування отриманих моделей для прогнозування доданої вартості за витратами виробництва на макрорівні; The article examines current issues related to the dynamics of value added by production losses at enterprises in Ukraine. The role and significance of value added are determined at the level of individual business entities and the level of the economy as a whole. The purpose of the study is to study the dynamics of value added by production costs at enterprises in Ukraine and a time trend analysis of the specified indicator in general for enterprises of all types of economic activity. The content of the indicator «value added by production losses» and its reflection in the reports of the State Statistics Service of Ukraine, as well as the procedure for its assessment for each enterprise separately according to reporting data (Form No. 1-entrepreneurship (annual) «Structural survey of the enterprise»; Form No. 2 «Report on financial results») are considered. The procedure for determining the aggregated value added indicator by production costs for the economy of Ukraine as a whole and for individual industries or types of economic activity, or regions has also been determined. An analysis of the dynamics of value added by production costs at enterprises in Ukraine for 2012–2023 has been conducted. It has been established that value added by production costs at enterprises in Ukraine during the study period is increasing, with the following
exceptions: in 2013 for all enterprises in general, as well as for large and medium-sized enterprises; in 2015 small enterprises and microenterprises; in 2020 large and medium-sized enterprises; in 2022 for all enterprises in general, as well as for large and medium-sized enterprises. Positive dynamics of the indicator in 2023 were recorded both for 
all enterprises in general and in terms of their size groups, which indicates adaptation to new business conditions. Time trend models of the dynamics of added value of production costs of enterprises in Ukraine in 2012–2023 were constructed, their analytical form, parameters and characteristics were determined. The constructed models were 
checked for adequacy to statistical data using the Fisher criterion. The possibility of using the obtained models for forecasting the added value of production costs at the macro level was substantiated</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Організаційні та комунікативні аспекти обліку за центрами відповідальності</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49959" />
    <author>
      <name>Тлучкевич, Наталія</name>
    </author>
    <author>
      <name>Садовська, Ірина</name>
    </author>
    <author>
      <name>Нужна, Оксана</name>
    </author>
    <author>
      <name>Tluchkevych, Nataliia</name>
    </author>
    <author>
      <name>Sadovska, Iryna</name>
    </author>
    <author>
      <name>Nuzhna, Oksana</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49959</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:31Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Організаційні та комунікативні аспекти обліку за центрами відповідальності
Автори: Тлучкевич, Наталія; Садовська, Ірина; Нужна, Оксана; Tluchkevych, Nataliia; Sadovska, Iryna; Nuzhna, Oksana
Короткий огляд (реферат): Охарактеризовано організаційні та комунікативні аспекти обліку за центрами
відповідальності. Метою статті є обґрунтування організаційних та комунікативних аспектів 
обліку за центрами відповідальності для розроблення моделі організації обліку за центрами 
відповідальності. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: визначити 
економічну суть центрів відповідальності; охарактеризувати види центрів відповідальності та 
особливості організації обліку в них; визначити комунікативні зв’язки в центрах відповідальності; 
розробити модель організації обліку за центрами відповідальності з урахуванням облікових, 
контрольних та комунікативних аспектів. Для вирішення поставлених завдань використано такі 
методи: теоретичного узагальнення, аналогії, аналізу, групування, системний підхід. Розглянуто 
наукові підходи до визначення економічної суті поняття «центр відповідальності». 
Охарактеризовано особливості класифікації центів відповідальності в управлінському обліку 
залежно від контрольованості їх показників на центір доходів та витрат, прибутку й інвестицій. 
Встановлено, що в обліку за центрами відповідальності важливе значення має відповідальність, 
класифікація доходів і витрат на контрольовані й неконтрольовані, комунікативні зв’язки, 
внутрішня звітність та контроль й оцінювання результатів їх діяльності. Обґрунтовано, що 
система організації обліку за центрами відповідальності характеризується комунікативними 
зв’язками між рівнями управління та обліковою політикою, яка відображає особливості організації 
обліку в центрах відповідальності. Виділено комунікативні зв’язки у центрах відповідальності – 
горизонтальні й вертикальні комунікації, усні та письмові комунікації. Запропоновано етапи 
організації обліку за центрами відповідальності та варіанти відображення особливостей організації 
управлінського обліку за центрами відповідальності в обліковій політиці. Розроблено модель 
організації обліку за центрами відповідальності з урахуванням облікових, контрольних та 
комунікативних аспектів; The article describes the organizational and communicative aspects of accounting
by responsibility centers. The purpose of the article is to substantiate the organizational and communicative aspects of accounting by responsibility centers for the development of a model of organizing accounting by responsibility centers. To achieve the goal, the following tasks were identified: to determine the economic essence of responsibility centers; to characterize the types of responsibility centers and the features of the organization of accounting in them; to determine the communication links in responsibility centers; to develop a model of organizing accounting by responsibility centers, taking into account accounting, control and communication aspects. To solve the tasks set, the following methods were used: theoretical generalization, analogies, analysis, grouping, and systemic approach. Scientific approaches to determining the economic essence of responsibility centers are considered. The features of the classification of responsibility centers in management accounting are characterized depending on the controllability of their indicators to the center of income, expenses, profit and investment. It has been established that in accounting for responsibility centers, responsibility, classification of income and expenses into controlled and uncontrolled, communication links, internal reporting, and control and evaluation of the results of their activities are of great importance. It is substantiated that the system of accounting organization by responsibility centers is characterized by communicative connections 
between management levels and accounting policy, which reflects the peculiarities of accounting 
organization in responsibility centers. Communicative connections in responsibility centers are 
highlighted – horizontal and vertical communications, oral and written communications. The stages of 
organizing accounting by responsibility centers and options for reflecting the features of organizing management accounting by responsibility centers in accounting policies are proposed. A model of organizing accounting by responsibility centers is developed, taking into account accounting, control and communication aspects</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Кореляція типології державної політики та державного регулювання</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49950" />
    <author>
      <name>Арбузова, Тетяна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Arbuzova, Tetyana</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49950</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:24Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Кореляція типології державної політики та державного регулювання
Автори: Арбузова, Тетяна; Arbuzova, Tetyana
Короткий огляд (реферат): Присвячено дослідженню типології державної політики й обґрунтуванню взаємозв’язку
між типом і видом урядової політики та державним регулюванням. Узагальнено основні критерії, за 
якими класифікують типи та напрями державної політики – за масштабами, спрямованістю, сферами 
реалізації, змістом, характером впливу, часовими рамками, хронологічною ознакою, ціннісною 
орієнтацією, стилем розв’язання суспільних проблем та взаємовідносин агентів політичної діяльності, 
органом влади, що формує чи реалізує державну політику, механізмом її поширення. Встановлено, що вид 
державної політики відповідає напряму державного регулювання. Зазначено, що окремі різновиди 
державної політики за різними класифікаційними ознаками можуть частково перетинатися та 
поєднуватися, формуючи відповідні мікси. Обґрунтовано, що типологія державної політики допомагає 
урядам ефективніше керувати країною, а громадянам – краще розуміти дії влади. Встановлено, що вплив 
державної політики на якість державного регулювання демонструють такі аспекти: чіткість та 
системність регулювання, оптимізація ресурсів, гнучкість у реагуванні на виклики, підвищення 
прозорості та підзвітності, ефективність комунікації. Узагальнено найбільш успішні типи і види 
реалізованої державної політики в турбулентні періоди розвитку економік світу. Представлено 
хронологію втілення основних типів і видів державної політики в історії соціально-економічного та 
політичного розвитку України. Зазначено, що нагальними викликами, з якими стикнулися нині економіки 
світового господарства й, зокрема Україна, є екологічні, цифровізаційні, безпекові. Запропоновано сучасні світові політичні тренди, які справляють вплив на реалізацію державного регулювання в Україні. Зроблено висновок, що за певного універсального набору інструментів регулювання політик має бути креатором з науковим підходом їх поєднання та пошуку нових, аби віднайти правильне державно-
політичне рішення й продемонструвати суспільству свою професійність, патріотичність, дієздатність, 
переконати його довіряти й прямувати за собою, аби досягти максимального ступеня релевантності; The article deals with the study of state policy typology and the justification of the relationship between the type and the kind of government policy and state regulation. The main criteria by which types and directions of state policy are classified are summarized here – by scale, direction, spheres of implementation, content, nature of influence, time frame, chronological feature, value orientation, style of solving social problems and relationships between agents of political activity, the body of power that forms or implements state policy, the mechanism of its dissemination. It is established that the kind of state policy corresponds to the direction of state
regulation. It is noted that individual varieties of state policy according to different classification features can partially overlap and combine, forming appropriate mixes. It is substantiated that the typology of state policy helps governments to manage the country more successfully and citizens better understand the actions of the authorities. 
It has been established that the impact of state policy on the quality of state regulation is demonstrated by the following aspects: clarity and systematicity of regulation, optimization of resources, flexibility in responding to challenges, increasing transparency and accountability, and communication efficiency. The most successful types and kinds of implemented state policy in turbulent periods of development of world economies are summarized. The chronology of the main types and kinds of implementations of state policy in the history of socio-economic and political development of Ukraine is presented. It is noted that the urgent challenges faced by the economies 
of the world economy and, in particular, Ukraine, are environmental, digitalization and security. Modern world political trends that influence the implementation of state regulation in Ukraine are proposed. It is concluded that with a certain universal set of regulatory instruments, a policymaker must be a creator with a scientific approach to combining them and searching for new ones to find the right state-political solution and demonstrate his professionalism to the society, his patriotism, ability to act, convince the society to trust and follow him to achieve the maximum degree of relevance</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Зростання вартості перевезень морським транспортом як драйвер глобальних інфляційних процесів</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49956" />
    <author>
      <name>Алексеєвська, Галина</name>
    </author>
    <author>
      <name>Якубовський, Сергій</name>
    </author>
    <author>
      <name>Пічугіна, Юлія</name>
    </author>
    <author>
      <name>Alekseievska, Halyna</name>
    </author>
    <author>
      <name>Yakubovskiy, Sergey</name>
    </author>
    <author>
      <name>Pichuhina, Yuliia</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49956</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:28Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Зростання вартості перевезень морським транспортом як драйвер глобальних інфляційних процесів
Автори: Алексеєвська, Галина; Якубовський, Сергій; Пічугіна, Юлія; Alekseievska, Halyna; Yakubovskiy, Sergey; Pichuhina, Yuliia
Короткий огляд (реферат): Здійснено комплексний аналіз взаємозв’язку між вартістю морських перевезень,
динамікою фрахтових ставок та глобальними інфляційними процесами. Особливу увагу приділено 
виявленню механізмів передавання змін у транспортно-логістичних витратах на загальний рівень цін 
у світовій економіці. На основі порівняльного аналізу індексів SCFI, CCFI (контейнерні перевезення), 
BDI (суховантажні перевезення), BDTI та BCTI (танкерні перевезення) простежено кореляцію між 
фрахтовими ставками і цінами на імпортовані товари в різних макрорегіонах. Дослідження показує, 
що підвищення фрахтових ставок швидко передається на ціни імпортованих товарів, формуючи 
інфляційний тиск, який особливо відчутний у країнах, залежних від морської торгівлі. Найбільш 
чутливими до змін у фрахтових ставках є країни, економіки яких критично залежать від морського 
імпорту: це малі острівні держави, найменш розвинені країни, а також ті, що не мають доступу до 
альтернативних транспортних коридорів. У цих країнах транспортні витрати можуть 
перевищувати 10% вартості імпорту. Досліджено вплив глобальних кризових подій – пандемії 
COVID-19, повномасштабної війни в Україні, збройних нападів у Червоному морі, збоїв у 
функціонуванні Панамського каналу – на стан морської логістики, довжину маршрутів, витрати на 
паливо та страхування. Це, у свою чергу, призвело до різкого зростання індексів SCFI і CCFI, які 
досягали історичних максимумів у 2021–2022 роках. За оцінками Міжнародного валютного фонду, 
подвоєння вартості морських перевезень спричиняє підвищення глобального індексу споживчих цін 
(CPI) на 0,7 в. п., що є зіставним із впливом зростання світових цін на нафту або продовольство. 
Водночас інфляційний ефект від зміни фрахтових ставок є триваливішим і стійкішим. Пік 
фрахтових тарифів у 2021 році додав приблизно 2% до глобальної інфляції 2022 року. У дослідженні 
наголошено, що геоекономічна нестабільність призводить не лише до подорожчання перевезень, а й 
до перебудови торговельних маршрутів, що вимагає від урядів і бізнесу адаптивності та гнучкості у 
плануванні логістики. Крім того, наголошено на важливості міжнародної співпраці у сфері 
регулювання транспортно-логістичних потоків, що дозволить пом’якшити інфляційні коливання та 
забезпечити стабільність світової торгівлі. У висновках статті наголошено на необхідності 
розроблення інтегрованої політики у сфері морських перевезень, яка враховуватиме як економічні, 
так і екологічні виклики, а також підвищення ролі морської інфраструктури як критичного елемента 
глобальної економічної безпеки; The article comprehensively analyzes the interrelationship between maritime transport costs, the dynamics of freight rates, and global inflationary processes. Special attention is given to identifying the transmission mechanisms through which transportation and logistics expenses changes affect the overall price level in the global economy. Based on a comparative analysis of key indices – SCFI and CCFI (container shipping), BDI (dry bulk), and BDTI and BCTI (tanker shipping) – the study traces correlations between freight rate fluctuations and import prices across different macro-regions. The findings demonstrate that rising freight rates rapidly transmit to import prices, generating inflationary pressure, particularly in countries dependent on seaborne trade. The most sensitive to these changes are small island developing states, least developed countries,
and those lacking access to alternative transport corridors, where transport costs may exceed 10% of total import value. The study also investigates the impact of recent global crises – COVID-19, the full-scale war in Ukraine, armed attacks in the Red Sea, and disruptions in the Panama Canal –on maritime logistics, route distances, fuel expenses, and insurance rates. These factors led to a sharp surge in SCFI and CCFI indices, reaching historic highs in 2021–2022. According to the International Monetary Fund, a doubling of maritime transport costs results 
in a 0.7 percentage point increase in the global consumer price index (CPI), comparable to the impact of rising oil or food prices. However, the inflationary effect of freight rate fluctuations tends to be more persistent and prolonged. For instance, the peak in freight tariffs in 2021 added approximately 2% to global inflation in 2022. The research emphasizes that geo-economic instability drives transportation costs and forces a reconfiguration of trade routes, requiring governments and businesses to adopt flexible and adaptive logistics strategies. Moreover, the study highlights the importance of international cooperation in regulating transport and logistics flows to 
mitigate inflation volatility and ensure global trade stability. The conclusions underscore the need to develop an integrated maritime transport policy that addresses both economic and environmental challenges while strengthening maritime infrastructure as a critical component of global economic security</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Дисбаланси глобальної економічної інтеграції України та стратегія де-периферизації у партнерстві з Канадою, ЄС та США в умовах повоєнної відбудови</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49953" />
    <author>
      <name>Столярчук, Валентин</name>
    </author>
    <author>
      <name>Stoliarchuk, Valentyn</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49953</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:27Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Дисбаланси глобальної економічної інтеграції України та стратегія де-периферизації у партнерстві з Канадою, ЄС та США в умовах повоєнної відбудови
Автори: Столярчук, Валентин; Stoliarchuk, Valentyn
Короткий огляд (реферат): Грунтовно проаналізовано дисбаланси глобальної економічної інтеграції України
та доведено необхідність трансформації її інтеграційної моделі в умовах повоєнної відбудови, 
зміни геоекономічної архітектури світу й формування стратегічних альянсів із Канадою, 
Європейським Союзом і США. Виявлено основні загрози периферизації національної економіки, 
зумовлені експортно-сировинною спеціалізацією, низькою часткою обробної промисловості 
в експорті, втратою позицій у глобальних виробничих ланцюгах, а також дефіцитом 
іноземних інвестицій у високотехнологічні сектори. Запропоновано авторську концепцію 
Smart Integration як нову модель де-периферизації України, яка передбачає комплексну 
модернізацію економіки шляхом поєднання цифрової трансформації, оборонної кооперації, 
розвитку інноваційної інфраструктури, інституційної економічної дипломатії та створення 
зелених промислових хабів. Проаналізовано перспективи розвитку Smart Industry Zones, 
Industrial Tech Parks, Digital Export Platforms, а також можливості формування міжнародних 
кластерів оборонних технологій у співпраці з країнами НАТО. Обґрунтовано важливість 
участі України в глобальних альянсах безпеки ланцюгів постачання, зокрема у сфері критично 
важливих мінералів, компонентів для зеленої енергетики та цифрової промисловості. Надано 
практичні рекомендації щодо впровадження ESG-моделі відбудови, розвитку економіки знань, 
залучення іноземного капіталу через механізми публічно-приватного партнерства. Визначено 
роль цифрових платформ і національної експортної інфраструктури у зміцненні 
конкурентоспроможності українського бізнесу на світових ринках. Дослідження базується 
на поєднанні кількісного й якісного аналізу, охоплює статистику за 2022–2025 роки, індекси 
глобальної інтеграції, динаміку участі України в міжнародних торговельних угодах та містить 
прогноз до 2030 року. Сформульовані висновки мають стратегічну цінність для розроблення 
політики у сферах зовнішньоекономічної інтеграції, інноваційного розвитку, трансформації 
оборонно-промислового комплексу та реалізації потенціалу партнерства з Канадою, ЄС і США в 
межах нової глобальної економіки; The article provides a comprehensive analysis of the imbalances in Ukraine’s global economic integration and substantiates the need to transform its integration model in the context of post-war reconstruction, shifts in the world’s geoeconomic architecture, and the formation of strategic alliances with Canada, the European Union, and the United States. It identifies the key threats of economic peripheralization, including export-commodity dependence, a low share of industrial exports, loss of positioning within global value chains, and a lack of foreign investment in high-tech sectors. The author proposes the Smart Integration concept as a new model
for Ukraine’s de-peripheralization, aimed at comprehensive economic modernization through the synergy of digital transformation, defense cooperation, innovation infrastructure development, institutional economic diplomacy, and the creation of green industrial hubs. The potential of Smart Industry Zones, Industrial Tech Parks, Digital Export Platforms, and mechanisms for establishing international defense technology clusters in cooperation with NATO member states are analyzed. The paper emphasizes Ukraine’s critical role in global supply chain security alliances, including the supply of critical minerals, components for green energy, and the digital industry. It offers practical recommendations for implementing an ESG-based recovery model, fostering a 
knowledge economy, and attracting foreign capital through public-private partnership instruments. The role of digital platforms and national export infrastructure in enhancing the global competitiveness of Ukrainian businesses is highlighted. The study employs both quantitative and qualitative methods, incorporating statistics from 2022–2025, global integration index assessments, Ukraine’s involvement in international trade agreements, and projections through 2030. The findings provide strategic value for shaping Ukraine’s economic policy in the areas of external economic integration, innovation-led growth, defense-industrial transformation, and the 
realization of strategic partnership potential with Canada, the EU, and the U.S. within the framework of the new global economy</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Індексне оцінювання рівня розвитку електронного урядування в Україні у світлі світових тенденцій</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49951" />
    <author>
      <name>Галущак, Михайло Петрович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Галущак, Ольга Ярополківна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кужда, Тетяна Іванівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Halushchak, Mykhailo</name>
    </author>
    <author>
      <name>Halushchak, Olha</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kuzhda, Tetiana</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49951</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:25Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Індексне оцінювання рівня розвитку електронного урядування в Україні у світлі світових тенденцій
Автори: Галущак, Михайло Петрович; Галущак, Ольга Ярополківна; Кужда, Тетяна Іванівна; Halushchak, Mykhailo; Halushchak, Olha; Kuzhda, Tetiana
Короткий огляд (реферат): Кілька останніх десятиліть сфера публічного управління в усьому світі докорінно змінювалася
у бік формування цифрового або електронного уряду. Це послужило важливим політичним пріоритетом для 
ефективного надання державних послуг. На даний час концепція цифрового уряду вже не є новою, проте з 
бурхливим розвитком інформаційно-комунікаційних технологій вона стає дедалі складнішою, оскільки межі між фізичним та цифровим урядом все більш розмиваються, а зв’язки між різними секторами – 
ускладнюються і взаємопов’язуються. Фактично в гібридну цифрову епоху відбувається формування цілісної екосистеми цифрового уряду, тобто перехід від традиційних ізольованих моделей до більш гнучких та адаптивних мережевих систем, спроможних краще справлятися з актуальними комплексними потребами суспільства [1]. Періодичні масштабні огляди ООН розвитку електронного уряду в світі на основі індексу EGDI служать ґрунтовною базою для детального аналізу основних тенденцій та національних досягнень з глобальної й регіональної точок зору. Матеріали цих досліджень засвідчують, що темпи розвитку електронного урядування в Україні за останні роки випереджали як загальносвітові, так і середньоєвропейські. Це дозволило нашій країні у 2024 р. зайняти найвищі позиції у рейтингу за комплексним показником – 30-те місце у світі та 17-те у Європі. Разом з тим, детальний аналіз субкомпонентів дозволяє стверджувати про відсутність комплексного підходу. Зокрема, через брак фінансування Україна, в основному, зосередилася на розвитку електронної участі та цифровізації державних послуг. Як результат, наша держава перша у світі за індексом електронної участі, п’ята – за наданням онлайн-послуг, тринадцята – за ефективністю порталів місцевого самоврядування в найбільш густонаселеному місті. На фоні цих здобутків у частині оцінювання ефективності людського капіталу ми опустилися на одну позицію, а в розвитку телекомунікаційної інфраструктури – на 6 позицій, аж до 78 місця у світі. Зазначений дисбаланс породжений низкою об’єктивних причин, як то довготривала військова агресія, наслідком чого стали значні руйнування інфраструктури, та обмеженість фінансових ресурсів держави; Over the past few decades, the public administration sector around the world has been radically changing towards the formation of digital or electronic government. This has served as an important political priority for the effective provision of public services. Currently, the concept of digital government is no longer new, but with the rapid development of information and communication technologies, it is becoming increasingly complex, as the boundaries between physical and digital government are increasingly blurred, and the connections between different
sectors are becoming more complex and interconnected. In fact, in the hybrid digital era, an integrated ecosystem of digital government is being formed, that is, a transition from traditional isolated models to more flexible and adaptive network systems that are better able to cope with the current complex needs of society [1]. Periodic large-scale UN reviews of e-government development in the world based on the EGDI Index serve as a solid basis for a detailed analysis
of the main trends and national achievements from a global and regional perspective. The materials of these studies indicate that the pace of e-government development in Ukraine in recent years has outpaced both the global and average European ones. This allowed our country to take the highest positions in the ranking for the comprehensive indicator in 2024 – the 30th place in the world and the 17th in Europe. At the same time, a detailed analysis of the subcomponents 
allows us to state the absence of a comprehensive approach. In particular, due to a lack of funding, Ukraine has mainly focused on the development of electronic participation and the digitalization of public services. As a result, our country is first in the world in the electronic participation index, fifth in the provision of online services, and thirteenth in the effectiveness of local government portals in the most densely populated city. Against the background of these 
achievements, in terms of assessing the effectiveness of human capital, we dropped one position, and in the development of telecommunications infrastructure – 6 positions, down to 78th place in the world. This imbalance is caused by several objective reasons, such as long-term military aggression, which resulted in significant destruction of infrastructure, and limited financial resources of the state</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Фінансова безпека авіакомпаній у контексті забезпечення конкурентоспроможності</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49955" />
    <author>
      <name>Тельнова, Ганна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Толстенко, Володимир</name>
    </author>
    <author>
      <name>Telnova, Hanna</name>
    </author>
    <author>
      <name>Tolstenko, Volodymyr</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49955</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:28Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Фінансова безпека авіакомпаній у контексті забезпечення конкурентоспроможності
Автори: Тельнова, Ганна; Толстенко, Володимир; Telnova, Hanna; Tolstenko, Volodymyr
Короткий огляд (реферат): Розвинуто систему діагностики фінансової безпеки авіакомпанії в контексті
забезпечення конкурентоспроможності. Фінансова безпека авіакомпаній є складовим критерієм 
конкурентоспроможності на ринку авіаперевезень через зумовлення стійкості до кризових 
явищ та потенціалу фінансування інноваційного розвитку. Вирішено такі наукові завдання: 
обґрунтувати систему індикаторів фінансової безпеки авіакомпанії з огляду на забезпечення 
конкурентоспроможності; провести фінансовий аналіз та визначити критерії оцінювання 
індикаторів за рівнями фінансової безпеки на основі статистичної бази фінансових показників 
міжнародних авіакомпаній; узагальнити особливості та виклики забезпечення фінансової 
безпеки авіакомпаній. Для вирішення поставлених завдань використано методи: аналіз, 
синтез, узагальнення, аналіз відносних показників, метод квартилів для виключення викидів, 
кластерний аналіз, бальне оцінювання. Обґрунтована в роботі система індикаторів фінансової 
безпеки авіакомпанії з огляду на забезпечення конкурентоспроможності включає показники 
ліквідності, фінансової стійкості та ефективності. Для інтегрального оцінювання фінансової 
безпеки авіакомпанії запропоновано бальну систему (1–5 балів) для кожного показника. На 
підставі фінансового аналізу авіакомпаній та кластерного аналізу визначено критерії 
оцінювання індикаторів за рівнями фінансової безпеки. На відміну від традиційних нормативів 
індикаторів фінансової безпеки, статистичний аналіз авіакомпаній довів: вищі вимоги до 
наявного обсягу грошових активів та їх еквівалентів; нижчий рівень власного капіталу, що 
відображає фінансову стійкість авіакомпаній (33% у порівнянні з традиційними 50%); 
припустимість від’ємного значення коефіцієнта забезпеченості власним оборотним капіталом 
(Working capital adequacy ratio), оскільки основні засоби в галузі мають значну частку й 
частково формуються за рахунок позикових коштів, певного рівня збитковості продажів. 
Проведене інтегральне оцінювання фінансової безпеки авіакомпаній дозволила встановити, що 
лоукостери (Wizz Air Holdings Plc, Ryanair Holdings plc, easyJet plc) є одними з найбільш 
конкурентоспроможних авіакомпаній завдяки ефективній бізнес-моделі, низьким цінам та високій 
операційній гнучкості. Вони суттєво впливають на авіаційну індустрію, змушуючи традиційні 
компанії адаптуватися до нових умов ринку. Викликами традиційних авіакомпаній є оптимізація 
бізнес-моделей та цінової політики, що дозволить їм сформувати стійку фінансову базу для 
подальшого розвитку, в тому числі впровадження інноваційних та екологічних ініціатив у якості 
конкурентних переваг; The article develops a system for diagnosing the financial security of an airline in the context of ensuring competitiveness. The financial security of airlines is a component criterion of competitiveness in the air transportation market due to the conditionality of resilience to crisis phenomena and the potential for financing innovative development. The following scientific tasks are solved: to substantiate the system of indicators of the financial security of an airline in terms of ensuring competitiveness; to conduct a financial analysis and determine the criteria for evaluating indicators by levels of financial security based on the statistical base of financial indicators of international airlines; to summarize the features and challenges of ensuring the financial security of airlines. The following methods were used to solve the tasks set: analysis, synthesis, generalization, analysis of relative indicators, the quartile method for eliminating outliers, cluster analysis, and point assessment. The system of indicators of the financial security of an airline in terms of ensuring competitiveness, substantiated in the work, includes indicators of liquidity, financial stability, and efficiency. For an integrated assessment of the financial
security of an airline, a point system (1–5 points) is proposed for each indicator. Based on the financial analysis of airlines and cluster analysis, criteria for evaluating indicators by levels of financial security were determined. In contrast to traditional standards for financial security indicators, statistical analysis of airlines proved: higher requirements for the available volume of cash assets and their equivalents; lower level of equity, which reflects the financial stability of airlines (33% compared to the traditional 50%); admissibility of a negative value of the 
working capital adequacy ratio, since fixed assets in the industry have a significant share and are partially formed at the expense of borrowed funds, and a certain level of loss-making sales. An integrated assessment of the financial security of airlines made it possible to establish that low-cost airlines (Wizz Air Holdings Plc, Ryanair Holdings plc, easyJet plc) are among the most competitive airlines due to their effective business model, low prices and high operational flexibility. They significantly affect the aviation industry, forcing traditional companies to 
adapt to new market conditions. The challenges for traditional airlines are to optimize business models and pricing policies, which will allow them to form a sustainable financial base for further development, including the implementation of innovative and environmental initiatives as competitive advantages</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Новітні тенденції урядового реформування пенсійної системи Великої Британії</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49952" />
    <author>
      <name>Зеленко, Василь</name>
    </author>
    <author>
      <name>Zelenko, Vasyl</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49952</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:26Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Новітні тенденції урядового реформування пенсійної системи Великої Британії
Автори: Зеленко, Василь; Zelenko, Vasyl
Короткий огляд (реферат): Досліджено еволюцію пенсійної системи Великої Британії, яка вважається однією з
найстаріших та найефективніших у Європі. Автор підкреслює, що попри тривалу історію 
функціонування, система пенсійного забезпечення постійно зазнає змін під впливом демографічних та 
соціально-економічних викликів. Однією з основних проблем для пенсійної системи є зростаюче старіння 
населення, що збільшує навантаження на платників соціальних внесків і державний бюджет, з якого 
фінансується базова пенсія. У зв’язку з цим акцентується увага на необхідності безперервного 
удосконалення механізмів пенсійного забезпечення. Розглянуто трирівневу структуру британської 
пенсійної системи: базову пенсію, державні пенсії за вислугою років та недержавні накопичувальні 
програми. Вказано, що через демографічні проблеми (старіння населення) відбувається поступовий 
перехід до схем з визначеними внесками та зменшення поширеності схем із визначеними виплатами. 
Значну увагу приділено вивченню впливу автоматичної реєстрації працівників до пенсійних програм, що 
дозволило суттєво збільшити охоплення населення пенсійними накопиченнями. Особливий інтерес для 
дослідження становлять дані статистики щодо збільшення чисельності учасників пенсійних програм і 
збільшення обсягів інвестицій до пенсійних фондів. Автор звернув увагу на проблеми недостатнього рівня внесків у недержавному пенсійному секторі, збільшення частки самозайнятих осіб без пенсійного захисту, а також майбутні наслідки підвищення пенсійного віку для жінок. 
Відзначено, що такі реформи негативно вплинули на домогосподарства з низьким рівнем доходів та призвели до зростання бідності серед жінок старшого віку. Зроблено висновок, що у Великій Британії найвищі ризики в умовах демографічного навантаження несуть молоді покоління. Однак позитивним є той момент, що саме молодь має більше часу для адаптації, а держава – для проведення подальших кроків з реформування пенсійної системи, зокрема в плані коригування публічної політики щодо створення справедливіших умов для пенсіонерів у майбутньому; This article examines the evolution of the United Kingdom pension system, which is considered one of the oldest and most effective in Europe. The author emphasizes that despite its long history of operation, the pension system is constantly changing under the influence of demographic and socio-economic challenges. One of the main problems in the pension system is the growing aging of the population, which increases the burden on social security payers and the state budget, from which the basic pension is financed. In this regard, attention is focused on the need for continuous improvement of pension mechanisms. The paper examines the three-tier
structure of the British pension system: the basic pension, state retirement pensions and non-state savings programs. The study indicates that due to demographic problems (population aging), there is a gradual transition to defined contribution schemes and a decrease in the prevalence of defined benefit schemes. Considerable attention is paid to studying the impact of automatic registration of employees in pension programs, which has significantly increased the coverage of the population with pension savings. Of particular interest for the study are statistical data on the increase in the number of participants in pension programs and the increase in the volume of investments in pension funds. The author draws attention to the problems of insufficient contributions 
in the non-state pension sector, an increase in the share of self-employed persons without pension protection, as well as the future consequences of raising the retirement age for women. It is noted that such reforms have had a negative impact on low-income households and have led to an increase in poverty among older women. The article concludes that in the UK the highest risks in terms of demographic pressure are borne by the younger generation. However, the positive point is that it is the young people who have more time to adapt, and the state – to take further steps to reform the pension system, in particular, in terms of adjusting public policy to create fairer conditions for pensioners in the future</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Зміст</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49949" />
    <author>
      <name />
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49949</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:24Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Зміст</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Видавничі сторінки</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49954" />
    <author>
      <name />
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49954</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:27Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Видавничі сторінки</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Modern aspects of digital transformation of accounting</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49957" />
    <author>
      <name>Франчук, Тамара</name>
    </author>
    <author>
      <name>Тищенко, Дмитро</name>
    </author>
    <author>
      <name>Заваженко, Андрій</name>
    </author>
    <author>
      <name>Карпунін, Ігор</name>
    </author>
    <author>
      <name>Franchuk, Tamara</name>
    </author>
    <author>
      <name>Tyshchenko, Dmytro</name>
    </author>
    <author>
      <name>Zavazhenko, Andrii</name>
    </author>
    <author>
      <name>Karpunin, Ihor</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49957</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:29Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Modern aspects of digital transformation of accounting
Автори: Франчук, Тамара; Тищенко, Дмитро; Заваженко, Андрій; Карпунін, Ігор; Franchuk, Tamara; Tyshchenko, Dmytro; Zavazhenko, Andrii; Karpunin, Ihor
Короткий огляд (реферат): Досліджено сучасні аспекти трансформації бухгалтерського обліку. Сучасні
технологічні інновації, пов’язані з прискореними темпами розвитку діджиталізації в усіх галузях, 
зокрема у фінансовому та бухгалтерському обліку, зумовили вибір та аналіз даної проблематики. 
Визначено особливості процесів цифровізації бухгалтерського обліку. Окреслено шляхи вдосконалення 
бухгалтерського обліку в умовах постійного розвитку інформаційно-технічного середовища. 
Обґрунтувано доцільність занурення та комплексного впровадження сучасних програмних розробок 
у здійснення облікової діяльності. Проаналізовано актуальні стандарти складання фінансової 
звітності та ведення бухгалтерського обліку засобами ІТ технологій. Досліджено основні підходи та 
методи складання й подавання фінансової звітності у контексті розвитку цифровізації та обліково-
аналітичного забезпечення управління підприємством. Досліджено визначальні критерії, від яких 
залежить організація системи бухгалтерського обліку. Проаналізовано основні аспекти, позитивні 
та негативні особливості програмного забезпечення, які застосовують великі корпорації та й інші 
підприємства. Визначено їх функціонал та надійність використання в процесі автоматичної 
адаптації та модифікації. Обгрунтовано, що подальше впровадження цифрової економіки в облікову 
сферу найближчим часом призведе до підвищення якості та ефективності облікових процесів, 
збільшення кількості об’єктів обліку, розроблення сучасних методів оцінювання нових об’єктів 
обліку, формування нового підходу до комплексної інтеграції різних видів обліку та вдосконалення 
прикладних технологій цифрового обліку. Проаналізовано програмне забезпечення для бухгалтерів-
аутсорсерів. Встановлено методи та способи організації одночасної та дистанційної роботи з 
клієнтом без втрати ефективності та функціональності. Визначено ключові вимоги до персоналу 
компанії та особливості роботи з електронними документами, залишаючи для бухгалтера 
завдання перевірки правильності даних та складання звітності. Запропоновано способи 
підвищення функціональності програми в залежності від обраної версії, що зумовлені специфікою 
підприємств; The article examines modern aspects of accounting transformation. Modern
technological innovations associated with the accelerated pace of digitalization in all industries, 
in particular in financial and accounting, have determined the choice and analysis of this issue. The features of accounting digitalization processes are identified. The ways of improving accounting 
in the conditions of constant development of the information and technical environment are outlined. 
The feasibility of immersion and comprehensive implementation of modern software developments 
in accounting activities is substantiated. The current standards for preparing financial statements 
and maintaining accounting using IT technologies are analyzed. The main approaches and methods 
of compiling and presenting financial statements in the context of the development of digitalization 
and accounting and analytical support for enterprise management are studied. The defining criteria on which the organization of the accounting system depends are studied. The main aspects, positive and negative features of software used by both large corporations and other enterprises are analyzed. Their functionality and reliability of use in the process of automatic adaptation and modification are determined. It is substantiated that the further introduction of the digital economy into the accounting sphere will in the near future lead to an improvement in the quality and efficiency of accounting processes, an increase in the number of accounting objects, the development of modern methods for assessing new accounting objects, the formation of a new approach to the complex integration of various types of accounting, and the improvement of applied digital accounting technologies. Software for outsourced accountants has been analyzed. Methods and ways of organizing simultaneous and remote work with the client have been established, without loss of efficiency and functionality. Key requirements for company personnel and features of working with electronic documents are identified, leaving the accountant with the task of checking the correctness of data and compiling reports. Ways of increasing the functionality of the 
program, depending on the selected version, which are determined by the specifics of enterprises, are proposed</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Вплив цифрового маркетингу на стратегію конкуренції підприємств</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49946" />
    <author>
      <name>Борисова, Тетяна Михайлівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Процишин, Юлія</name>
    </author>
    <author>
      <name>Крупник, Андрій</name>
    </author>
    <author>
      <name>Borysova, Tetiana</name>
    </author>
    <author>
      <name>Protsyshyn, Yuliia</name>
    </author>
    <author>
      <name>Krupnyk, Andrii</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49946</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:22Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Вплив цифрового маркетингу на стратегію конкуренції підприємств
Автори: Борисова, Тетяна Михайлівна; Процишин, Юлія; Крупник, Андрій; Borysova, Tetiana; Protsyshyn, Yuliia; Krupnyk, Andrii
Короткий огляд (реферат): Досліджено пріоритетні напрями впливу цифрового маркетингу на формування та
реалізацію конкурентної стратегії підприємств у сучасному бізнес-середовищі. Для досягнення поставленої мети визначено такі наукові завдання: розкрити сутність стратегії цифрового маркетингу ті її складових; визначити місце цифрового маркетингу у забезпеченні конкурентної позиції підприємства на ринку; сформулювати рекомендації щодо ефективної стратегії цифрового маркетингу як складової конкурентної стратегії підприємства. Для вирішення поставлених завдань використано методи: аналіз, синтез, узагальнення, індукції, аналогії, графічний, системний підхід. Встановлено, що побудова ефективної стратегії цифрового маркетингу є багатоступеневим процесом, що охоплює аналітику, формування бренду, вибір каналів комунікації та фінансове планування. Виявлено, що ключовими чинниками успішної реалізації маркетингової стратегії є глибокий аналіз бізнес-середовища, конкурентних переваг і цільової аудиторії. Висвітлено значущість створення унікальної ідентичності бренду для його диференціації на ринку. Доведено, що комплексне використання SEO, контекстної реклами, соціальних мереж, Google Display Network та YouTube сприяє зростанню впізнаваності бренду, залученню користувачів і підвищенню конверсій. Попри численні переваги, комплексна модель цифрового маркетингу має і низку суттєвих недоліків, серед яких одним із ключових є висока вартість реалізації. Обґрунтовано ефективність таргетованої взаємодії через рекламу, відеоконтент і співпрацю з блогерами. Доведено, що впровадження цифрового маркетингу суттєво впливає на конкурентні позиції компанії, оскільки дозволяє швидко реагувати на ринкові зміни, посилювати лояльність споживачів і використовувати сучасні технології для залучення нових клієнтів. Водночас ефективність такої стратегії значною мірою залежить від бюджету та рівня кваліфікації команди, адже реалізація багатоканального маркетингу потребує значних фінансових та кадрових ресурсів. Таким чином, цифровий 
маркетинг не лише сприяє розвитку бізнесу, а й допомагає закріпити його конкурентні переваги у динамічному ринковому середовищі. Подальші дослідження спрямовані на пошук напрямів вивільнення синергійного ефекту від взаємодії нейротехнологій, штучного інтелекту у сфері цифрового маркетингу; The article explores the priority areas of digital marketing’s impact on the formation and implementation of a competitive strategy for enterprises in the modern business environment. To achieve this goal, the following scientific objectives have been defined: to reveal the essence of digital marketing strategy and its components; to determine the role of digital marketing in ensuring a company's competitive position in the market; and to formulate recommendations for an effective digital marketing strategy as a component of a company’s competitive strategy. To address these objectives, the following methods were applied: analysis, synthesis, generalization, induction, analogy, graphical representation, and a systematic approach. The study establishes
that the development of an effective digital marketing strategy is a multi-stage process encompassing analytics, brand formation, selection of communication channels, and financial planning. It has been identified that key factors for the successful implementation of a marketing strategy include an in-depth analysis of the business environment, competitive advantages, and target audience. The significance of creating a unique brand identity for market differentiation has been highlighted. It has been proven that the integrated use of SEO, contextual advertising, social media, Google Display Network, and YouTube enhances brand awareness, attracts users, and 
increases conversion rates. Despite numerous advantages, the comprehensive digital marketing model also has several significant drawbacks, with high implementation costs being one of the key challenges. It has been substantiated that targeted interaction through advertising, video content, and collaboration with bloggers significantly improves marketing effectiveness. It has been demonstrated that the adoption of digital marketing has a profound impact on a company’s competitive position, as it enables rapid responses to market changes, strengthens consumer loyalty, and leverages modern technologies to attract new customers. At the same time, the effectiveness of such a strategy largely depends on budget constraints and the qualifications of the team, as 
implementing a multi-channel marketing approach requires substantial financial and human resources. Thus, digital marketing not only contributes to business growth but also helps reinforce its competitive advantages in a dynamic market environment. Further research is aimed at identifying ways to unlock the synergetic effect of integrating neurotechnologies and artificial intelligence into digital marketing</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Диверсифікація інвестиційного портфеля банку: адаптивна модель управління в умовах фінансової волатильності</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49942" />
    <author>
      <name>Шльончак, Василь</name>
    </author>
    <author>
      <name>Shlonchak, Vasyl</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49942</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:19Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Диверсифікація інвестиційного портфеля банку: адаптивна модель управління в умовах фінансової волатильності
Автори: Шльончак, Василь; Shlonchak, Vasyl
Короткий огляд (реферат): В сучасних умовах підвищеної фінансової турбулентності й нестабільності
інвестиційного середовища забезпечення ефективності інвестиційної діяльності банків є одним із 
ключових завдань фінансового управління. Одним із найактуальніших напрямів підвищення 
результативності виступає структурна оптимізація інвестиційного портфеля шляхом 
диверсифікації активів. Існуючі моделі не повною мірою враховують кореляційні зв’язки між 
активами, їхню волатильність і динаміку ринкових змін, що обмежує результативність 
управлінських рішень. Метою дослідження є розроблення науково обґрунтованого підходу до 
підвищення ефективності інвестиційної діяльності банку шляхом оптимізації структури портфеля 
відповідно до рівня ризику, дохідності та взаємозв’язку між активами. Особливий акцент зроблено 
на впровадженні принципів портфельної диверсифікації для мінімізації ринкового та 
несистематичного ризиків. У межах дослідження застосовано структурно-функціональний аналіз, 
методи портфельної оптимізації, мультифакторне оцінювання, а також моделювання ризику на 
основі кореляційного аналізу. Емпіричну перевірку запропонованого підходу проведено на прикладі 
умовного Банку-еталону, сформованого на основі медіанних показників банківського сектора 
України. Доведено, що впровадження моделі диверсифікації, орієнтованої на активи з низьким рівнем 
кореляції, забезпечує зростання інтегрального показника ефективності з 67,2% до 75,6% за 
одночасного зниження загального ринкового ризику з 7,66% до 5,08% та повної нейтралізації 
несистематичного ризику. Попри часткове зниження середньої дохідності, загальна ефективність 
портфеля зросла завдяки зменшенню потенційних втрат і підвищенню його стійкості до ринкових 
флуктуацій. У підсумку дослідження доведено, що суттєве скорочення ринкового ризику можливе 
лише за умов застосування портфельного підходу. Оцінювання активів виключно на індивідуальному 
рівні не дозволяє повною мірою ідентифікувати переваги диверсифікації. Запропонована модель надає 
змогу банкам адаптувати інвестиційну стратегію до динамічного фінансового середовища, 
посилюючи стійкість грошових потоків і загальну результативність інвестиційної діяльності; In the context of increased financial volatility and macroeconomic instability, enhancing the efficiency of banks’ investment activity has become a strategic imperative. One of the most relevant approaches is the structural optimization of investment portfolios through asset diversification. However, existing models often fail to fully consider the correlation between portfolio components, their volatility, and market sensitivity, which significantly limits the accuracy of investment decision-making. This research aims to develop a scientifically grounded approach to improving the efficiency of credit and investment activity in banks by optimizing the portfolio structure. The core focus is placed on asset diversification based on risk -
return trade-offs and inter-asset correlation to ensure portfolio resilience under volatile financial conditions. The study applies structural-functional analysis, portfolio optimization techniques, multi-factor performance assessment, and correlation-based risk modeling. The proposed methodology is empirically tested using a reference bank constructed based on the median values of Ukrainian banking sector indicators. The implementation of a diversification-based approach, incorporating assets with low mutual correlation, has resulted in an increase in the overall portfolio efficiency index from 67.2% to 75.6%. Simultaneously, total market risk was reduced from 7.66% to 5.08%, and unsystematic risk was fully neutralized. Although the average return of the portfolio slightly declined, the decrease in potential losses and increased resilience to 
market fluctuations contributed to an overall improvement in portfolio performance. The findings 
confirm that substantial risk reduction can only be achieved through a portfolio-based approach. 
Sole reliance on individual asset assessments does not allow for an accurate evaluation of diversification effects. The proposed model enables banks to align their investment strategies with changing market conditions, thereby enhancing the sustainability of cash flows and the effectiveness of credit and investment operations</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Персоналізація клієнтського досвіду в CRM-системах за допомогою технологій штучного інтелекту</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49945" />
    <author>
      <name>Храпкіна, Валентина</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сенелюк, Анастасія</name>
    </author>
    <author>
      <name>Khrapkina, Valentyna</name>
    </author>
    <author>
      <name>Seneliuk, Anastasia</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49945</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:21Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Персоналізація клієнтського досвіду в CRM-системах за допомогою технологій штучного інтелекту
Автори: Храпкіна, Валентина; Сенелюк, Анастасія; Khrapkina, Valentyna; Seneliuk, Anastasia
Короткий огляд (реферат): Обґрунтовано роль технологій штучного інтелекту як ключового інструменту сучасної
персоналізації клієнтського досвіду в CRM-системах. Зростання обсягів даних, з якими працює бізнес, та очікування споживачів щодо індивідуалізованої взаємодії зумовлюють потребу в інтелектуальних 
підходах до управління взаєминами з клієнтами. Систематизовано три основні напрями застосування 
штучного інтелекту у сфері персоналізації: адаптація клієнтського досвіду, аналітика та прогнозування майбутніх дій клієнтів, а також автоматизована підтримка з урахуванням контексту та емоційного стану користувача. Детально охарактеризовано функціональні можливості таких інструментів, як генеративний контент, рекомендаційні системи, предиктивна аналітика, інтелектуальні чат-боти та 
емоційно-чутливий штучний інтелект, що відкривають нові горизонти для підвищення лояльності, 
задоволеності та утримання клієнтів. Окрему увагу приділено основним функціям персоналізації, 
реалізованим у сучасних CRM-системах на основі штучного інтелекту. Разом із тим висвітлено низку 
етичних викликів, зокрема непрозорість алгоритмічних рішень, потенційну упередженість моделей, 
ризики порушення конфіденційності даних та зменшення ролі людини в процесі ухвалення рішень. 
Доведено, що використання чотириступеневої моделі інтеграції дає змогу структурувати ризики та 
забезпечити ефективність на кожному етапі. Модель акцентує на необхідності формування 
клієнтоорієнтованої культури, залучення міждисциплінарних команд, встановлення показників 
ефективності та тестування рішень у пілотному форматі. Така модель демонструє важливість 
розгляду впровадження ШІ-персоналізації не лише як технічного процесу, а як елемента стратегічного 
управління змінами. Таким чином, персоналізація на основі штучного інтелекту розглядається не лише як технологічний виклик, а як важливий компонент стратегічного управління змінами, реалізація якого 
потребує дотримання принципів відповідального штучного інтелекту. Отримані результати можуть 
бути використані для подальших досліджень у напрямах персоналізації в умовах обмежених даних, 
етичного оцінювання ШІ-рішень і персоналізації у B2B-контексті; The article substantiates the role of artificial intelligence (AI) technologies as a key tool for modern personalization of customer experience within CRM systems. The growing volume of data processed by businesses and increasing consumer expectations for individualized interaction necessitate intelligent approaches to customer relationship management. The study systematizes three main areas of AI-driven personalization: customer experience adaptation, analytics and prediction of future customer behavior, and automated support tailored to the user’s context and emotional state. The functional capabilities of such tools as generative content, recommendation systems, predictive analytics, intelligent chatbots, and emotionally responsive AI are described in detail, revealing new opportunities for enhancing customer loyalty, satisfaction, and retention. Special attention
is paid to the core personalization functions implemented in modern AI-powered CRM systems. At the same time, the article addresses a range of ethical challenges, including the opacity of algorithmic decisions, potential model bias, risks of data privacy violations, and the diminishing role of human decision-making. It is demonstrated that the use of a four-stage integration model enables risk structuring and ensures efficiency at each stage. The model emphasizes the importance of cultivating a customer-oriented culture, involving interdisciplinary teams, defining 
key performance indicators, and testing solutions in pilot environments. This model demonstrates the importance of considering the implementation of AI personalization not only as a technical process, but as an element of strategic change management. Thus, AI-based personalization is viewed not only as a technological challenge but also as a crucial element of strategic change management, whose successful implementation requires adherence to the principles of responsible artificial intelligence. The results obtained can be used for further research in the 
areas of personalization in conditions of limited data, ethical assessment of AI solutions, and personalization in a B2B context</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Сутність інтерактивних інструментів просування як нового тренду комунікаційних рішень у ритейлі</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49947" />
    <author>
      <name>Бурліцька, Оксана Петрівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Burlitska, Oksana</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49947</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:23Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Сутність інтерактивних інструментів просування як нового тренду комунікаційних рішень у ритейлі
Автори: Бурліцька, Оксана Петрівна; Burlitska, Oksana
Короткий огляд (реферат): Присвячено висвітленню сутності поняття інтерактивних інструментів просування як
нового тренду в комунікаційних стратегіях сучасного ритейлу. Проаналізовано основні цілі, ключові 
переваги у забезпеченні ефективного спілкування з клієнтами, а також основні труднощі, які виникають 
під час упровадження таких інструментів у ритейлі. Досліджено інтерактивні інструменти як 
важливий елемент у формуванні новітніх маркетингових стратегій ритейлерів. Акцент зроблено на 
актуальності використання інтерактивних рішень у сфері торгівлі, що сприяють підвищенню лояльності 
споживачів, покращенню іміджу бренду та зростанню економічної ефективності компаній. Розкрито 
ключові переваги інтерактивних комунікацій, зокрема здатність привертати увагу цільової аудиторії, 
мотивувати до дії, інформувати й навчати споживача. Значну увагу приділено вивченню впливу цифрових 
технологій на трансформацію маркетингових стратегій та розвиток інтерактивної комунікації з 
цільовою аудиторією, що дозволяє сформувати емоційний зв’язок з клієнтами й посилити впізнаваність 
бренду. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності трансформації маркетингових 
комунікацій роздрібних підприємств у напрямі інтерактивної взаємодії зі споживачем. Завдяки інтеграції цих інструментів у загальну маркетингову стратегію підприємства досягається більша гнучкість у реагуванні на зміни ринку та покращується ефективність комунікації. Зроблено висновки про те, що інтерактивні інструменти просування стають невід’ємною частиною сучасних комунікаційних рішень у ритейлі. Вони дозволяють ритейлерам ефективно залучати й утримувати клієнтів, 
підвищувати лояльність та оптимізувати операційні процеси. Впровадження гейміфікації, персоналізації, інтерактивних технологій та цифрових асистентів сприяє створенню інноваційного та ефективного досвіду для споживачів. Подальші наукові розвідки доцільно спрямувати на поглиблене вивчення механізмів адаптації інтерактивних маркетингових комунікацій до специфіки різних форматів роздрібної торгівлі, з урахуванням галузевих особливостей та поведінкових моделей споживачів; The article is devoted to highlighting the essence of the concept of interactive promotion tools as a new trend in the communication strategies of modern retail. The main goals, key advantages in ensuring effective communication with customers, as well as the main difficulties that arise during the implementation of such tools in retail, are analyzed. Interactive tools as an important element in the formation of the latest marketing strategies of retailers are studied. Emphasis is placed on the relevance of using interactive solutions in the field
of trade, which contribute to increasing consumer loyalty, improving brand image and increasing the economic efficiency of companies. The key advantages of interactive communications are revealed, in particular, the ability to attract the attention of the target audience, motivate to action, inform and educate the consumer. Considerable attention is paid to the study of the impact of digital technologies on the transformation of marketing strategies and the development of interactive communication with the target audience, which allows to form an emotional connection with customers and increases brand awareness. The article provides recommendations for improving 
the efficiency of the transformation of marketing communications of retail enterprises in the direction of interactive interaction with the consumer. By integrating these tools into the overall marketing strategy of an enterprise, greater flexibility in responding to market changes is achieved and the effectiveness of communication is improved. The article concludes that interactive promotion tools are becoming an integral part of modern communication solutions in retail. They allow retailers to effectively attract and retain customers, increase loyalty and optimize operational processes. The introduction of gamification, personalization, interactive technologies, and digital 
assistants contributes to the creation of innovative and effective consumer experiences. Further scientific research should be directed to an in-depth study of the mechanisms for adapting interactive marketing communications to the specifics of various retail formats, taking into account industry specifics and consumer behavioral patterns</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Іпотечне кредитування як довготермінова форма інвестицій</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49943" />
    <author>
      <name>Поліщук, Наталія</name>
    </author>
    <author>
      <name>Голда, Надія Михайлівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Юздепська, Ангеліна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Polishchuk, Natalia</name>
    </author>
    <author>
      <name>Golda, Nadia</name>
    </author>
    <author>
      <name>Yuzdepska, Angelina</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49943</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:20Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Іпотечне кредитування як довготермінова форма інвестицій
Автори: Поліщук, Наталія; Голда, Надія Михайлівна; Юздепська, Ангеліна; Polishchuk, Natalia; Golda, Nadia; Yuzdepska, Angelina
Короткий огляд (реферат): Досліджено стан іпотечного кредитування в Україні, особливості його розвитку, аналіз
основних тенденцій іпотечного ринку. Видача нової іпотеки у 2021–2024 рр. враховує, зокрема, зміни в 
розподілі первинного та вторинного ринків нерухомості. Виділено основні фактори, що впливають на 
суми іпотечних кредитів, включаючи макроекономічні умови, відсоткові ставки, державну підтримку та 
зміни в уподобаннях покупців житла. Доведено, що завдяки іпотеці банки мають можливість вкладати 
кошти в нерухомість, що зберігає або збільшує свою вартість з часом. Для інвесторів іпотечне 
кредитування забезпечує стабільний прибуток у вигляді процентних виплат, а для економіки загалом 
стимулює розвиток будівельної галузі та суміжних секторів. Обґрунтовано особливості іпотеки як 
інвестиції, що стосується ризиків, які забезпечені заставою – нерухомістю. Іпотечне кредитування 
розглядається як фінансовий механізм, при якому позичальник отримує грошові кошти під заставу 
нерухомості, здебільшого житлової, але хоча традиційно іпотека розглядається як інструмент для 
придбання житла, у ширшому економічному контексті вона виступає також як форма інвестиційної 
діяльності, як для індивідуальних інвесторів, так і для банківських установ, інвестиційних фондів і 
держави. На рівні фінансових ринків іпотечне кредитування є базою для формування іпотечних цінних 
паперів, що дозволяє перетворити пул іпотечних кредитів у ліквідні активи, придатні для купівлі-
продажу на відкритих ринках. Цей процес сприяє залученню інвестицій в економіку та активізації 
фінансової системи загалом. Інвестиції та іпотечні кредити є важливими складовими сучасної 
фінансової системи, що взаємодіють між собою та впливають на економічний розвиток суспільства. 
Інвестиції, як ширше поняття, охоплюють різноманітні форми вкладень з метою отримання прибутку, 
тоді як іпотечне кредитування виступає як один з механізмів реалізації інвестицій, особливо в секторі нерухомості. З боку кредитора, іпотека є надійним способом інвестування капіталу з прогнозованим доходом і відносно низькими ризиками завдяки заставному майну. З боку позичальника, іпотечний кредит дозволяє реалізувати довготермінову інвестицію в нерухомість, яка з часом може зростати в ціні або приносити додатковий прибуток. Таким чином, іпотечне кредитування є не лише формою забезпечення житлових потреб, а й ефективним фінансовим інструментом інвестиційного характеру, який за умови відповідального використання сприяє як індивідуальному добробуту, так і стабільності економіки загалом. Проте важливу роль відіграють макроекономічні умови, рівень доходів населення, стабільність фінансових установ і державна підтримка. Іпотечне кредитування поєднує соціальну функцію з можливістю отримання довготривалого інвестиційного доходу, що робить його одним із ключових елементів сучасної економіки. Наведено структуру заборгованості за іпотечними кредитами, які видані фізичним особам, що дозволяє оцінити рівень кредитного навантаження на населення, а також 
визначити потенційні ризики для банківського сектора. Проаналізовано іпотечні кредити, що видані 
фізичним особам у регіональному аспекті. Виокремлено основні проблеми, які включають зменшення 
пропозиції вторинного житла, необхідність зниження орендної плати та розширення державних 
програм. Запропоновано рекомендації щодо стимулювання іпотечного ринку, зокрема: щодо оптимізації 
умов кредитування, розроблення програм, підтримання та забезпечення стабільності банківської 
системи. Отримані висновки є важливими для формування ефективної грошово-кредитної політики та 
подальшого розвитку іпотечного ринку в Україні. Загалом іпотечний ринок України продовжує 
розвиватися, але потребує адаптації до сучасних економічних викликів. Іпотечне кредитування є не лише соціально важливим механізмом забезпечення населення житлом, але й ефективним інструментом 
інвестування, який поєднує в собі стабільність, матеріальне забезпечення та можливість створення 
прибуткових фінансових інструментів. Уміння управляти ризиками та глибоке розуміння ринкових 
процесів робить цю форму інвестицій однією з ключових у сучасній фінансовій системі. Таким чином, 
іпотечне кредитування є не лише формою забезпечення житлових потреб, а й ефективним фінансовим 
інструментом інвестиційного характеру, який за умови відповідального використання сприяє як 
індивідуальному добробуту, так і стабільності економіки загалом; The article examines the state of mortgage lending in Ukraine, the features of its development, and the analysis of the main trends in the mortgage market. The issuance of new mortgages in 2021–2024 takes into account, in particular, changes in the distribution of the primary and secondary real estate markets. The main factors influencing the amounts of mortgage loans are highlighted, including macroeconomic conditions, interest rates, government support, and changes in the preferences of home buyers. It is proven that thanks to mortgages,
banks have the opportunity to invest in real estate, which retains or increases its value over time. Mortgage lending is considered as a financial mechanism in which the borrower receives funds as collateral for real estate, mostly residential, but although traditionally a mortgage is considered as a tool for purchasing housing, in a broader economic context it also acts as a form of investment activity, both for individual investors and for banking institutions, investment funds and the state. At the level of financial markets, mortgage lending is the basis for the 
formation of mortgage securities, which allows converting a pool of mortgage loans into liquid assets suitable for purchase and sale on open markets. This process contributes to attracting investment into the economy and activating the financial system as a whole. Investments and mortgage loans are important components of the modern financial system, interacting with each other and affecting the economic development of society. Investments, as a broader concept, encompass various forms of investment for the purpose of making a profit, while mortgage lending acts as one of the mechanisms for implementing investments, especially in the real estate sector. From the lenderʼs side, a mortgage is a reliable way to invest capital with a predictable income and 
relatively low risks due to collateral. From the borrowerʼs side, a mortgage loan allows for a long-term investment in real estate, which over time can increase in value or bring additional income. Thus, mortgage lending is not only a form of providing housing needs, but also an effective financial instrument of an investment nature, which, if used responsibly, contributes to both individual well-being and the stability of the economy as a whole. For investors, mortgage lending provides a stable profit in the form of interest payments, and for the economy as a 
whole, it stimulates the development of the construction industry and related sectors. The features of mortgages as an investment are substantiated, which concerns the risks that are secured by collateral – real estate. However, macroeconomic conditions, the level of income of the population, the stability of financial institutions, and government support play an important role. Mortgage lending combines a social function with the possibility of receiving long-term investment income, which makes it one of the key elements of the modern economy. The structure of debt on mortgage loans issued to individuals is presented, which allows us to assess the level of credit 
burden on the population, as well as identify potential risks for the banking sector. Mortgage loans issued to individuals are analyzed in a regional aspect. The main problems are identified, which include a decrease in the supply of secondary housing, the need to reduce rents and expand state programs. Recommendations are proposed to stimulate the mortgage market, in particular: to optimize lending conditions, develop support programs and ensure the stability of the banking system. The conclusions obtained are important for the formation of effective monetary policy and further development of the mortgage market in Ukraine. In general, the mortgage market of 
Ukraine continues to develop, but it needs to adapt to modern economic challenges. Mortgage lending is not only a socially important mechanism for providing housing to the population, but also an effective investment tool that combines stability, material security and the ability to create profitable financial instruments. The ability to manage risks and a deep understanding of market processes make this form of investment one of the key ones in the modern financial system</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Виклики в упровадженні стратегій соціально-психологічних аспектів діяльності менеджера в процесі управління персоналом організації</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49944" />
    <author>
      <name>Кащеєва, Алла</name>
    </author>
    <author>
      <name>Долгальова, Олена</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kashcheeva, Alla</name>
    </author>
    <author>
      <name>Dolgalova, Olena</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49944</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:20Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Виклики в упровадженні стратегій соціально-психологічних аспектів діяльності менеджера в процесі управління персоналом організації
Автори: Кащеєва, Алла; Долгальова, Олена; Kashcheeva, Alla; Dolgalova, Olena
Короткий огляд (реферат): Розглянуто складнощі, з якими стикаються менеджери при інтеграції
соціально-психологічних стратегій в управління персоналом та підкреслюється критична роль 
розуміння людської поведінки, мотивації та міжособистісної динаміки для ефективного 
управління, а також виклики при впровадженні цих стратегій в реальних умовах. Обговорено 
кілька ключових соціально-психологічних факторів, включаючи емоційний інтелект, стиль 
керівництва, групову динаміку та комунікацію, які суттєво впливають на мотивацію працівників 
та результати діяльності організації. Незважаючи на визнану важливість інтеграції 
соціально-психологічних стратегій, практичне застосування цих аспектів часто наштовхується на 
перешкоди, такі, як опір змінам, брак управлінської підготовки та обмежена підтримка з боку 
організаційних структур. Опір змінам може бути зумовлений страхом перед невідомим, звичками, 
що сформувалися впродовж тривалого часу, або небажанням виходити із зони комфорту. 
Водночас, недостатня управлінська підготовка може спричинити нерозуміння принципів 
ефективного використання соціально-психологічних стратегій, що ускладнює їхнє впровадження. 
Крім того, без належного підтримання з боку керівництва та організаційних структур, 
такі ініціативи можуть бути сприйняті як другорядні та не отримати належного ресурсу для 
їхньої реалізації. Досліджено ці виклики й надано рекомендації для зменшення розриву між 
теоретичним розумінням та практичним виконанням. Зокрема, наголошено на важливості 
проведення навчальних програм для менеджерів, які сприятимуть розвитку їхнього емоційного 
інтелекту та комунікативних навичок. Також підкреслено необхідність створення культури 
відкритості до змін, що може бути досягнуто шляхом активного залучення співробітників до 
процесу прийняття рішень та впровадження ініціатив. Крім того, рекомендовано посилення 
підтримання з боку керівництва, що може виражатися у наданні додаткових ресурсів, 
консультаційної допомоги та організаційних змін, спрямованих на покращення умов для 
впровадження соціально-психологічних стратегій.; The article examines the challenges that managers face when integrating socio-
psychological strategies in personnel management and emphasizes the critical role of understanding human behavior, motivation, and interpersonal dynamics for effective management, as well as the challenges of implementing these strategies in real-world conditions. Several key socio-psychological factors are discussed, including emotional intelligence, leadership style, group dynamics, and communication, which significantly influence employee motivation and organizational performance. Despite the recognized importance of integrating socio-psychological strategies, the practical application of these aspects often encounters obstacles such as resistance to change, lack of managerial training, and limited support from organizational structures. Resistance to change may be caused by fear of the unknown, habits developed over time, or a reluctance to step out of oneʼs comfort zone. At the same time, insufficient management training can lead to a misunderstanding of the principles of effective use of socio-psychological strategies, complicating their implementation. Moreover, without proper support from leadership and organizational 
structures, such initiatives may be perceived as secondary and fail to receive the necessary resources for their realization. The article explores these challenges and provides recommendations to bridge the gap between theoretical understanding and practical execution. In particular, it emphasizes the importance of conducting training programs for managers that will promote the development of their emotional intelligence and communication skills. It also highlights the necessity of creating a culture of openness to change, which can be achieved by actively involving employees in decision-making processes and initiative implementation. Additionally, strengthening leadership support is recommended, which may involve providing additional 
resources, advisory assistance, and organizational changes aimed at improving conditions for the 
implementation of socio-psychological strategies</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Розвиток IT-сектора України як передумова розвитку цифровізації економіки</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49948" />
    <author>
      <name>Васюта, Вікторія</name>
    </author>
    <author>
      <name>Васюта, Василь</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ляхно, Елеонора</name>
    </author>
    <author>
      <name>Єгорова, Анастасія</name>
    </author>
    <author>
      <name>Vasiuta, Viktoriia</name>
    </author>
    <author>
      <name>Vasiuta, Vasyl</name>
    </author>
    <author>
      <name>Liakhno, Eleonora</name>
    </author>
    <author>
      <name>Yehorova, Anastasiia</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49948</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:23Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Розвиток IT-сектора України як передумова розвитку цифровізації економіки
Автори: Васюта, Вікторія; Васюта, Василь; Ляхно, Елеонора; Єгорова, Анастасія; Vasiuta, Viktoriia; Vasiuta, Vasyl; Liakhno, Eleonora; Yehorova, Anastasiia
Короткий огляд (реферат): Цифровізація є ключовою тенденцією в сучасній економіці, яка фундаментально
трансформує всі сектори суспільства шляхом підвищення ефективності, сприяння інноваціям та створення 
нових форм зайнятості. В Україні цей процес тісно пов’язаний з глобальною цифровою трансформацією та 
європейською інтеграцією. ІТ-сектор відіграє ключову роль у цифровому розвитку України, підтримуючи 
економічне зростання, конкурентоспроможність та розвиток інформаційного суспільства. Однак українська ІТ-індустрія стикається зі значними викликами, включаючи війну, економічну нестабільність, нестачу талантів, порушення бізнес-процесів, зміни оподаткування та труднощі з релокацією. Досліджено структуру та динаміку цифрової економіки України, підкреслюючи роль передових технологій, таких, як штучний інтелект, хмарні технології, Big Data, блокчейн та Інтернет речей. Висвітлено, як цифрова трансформація впливає на бізнес-моделі та операції в ключових галузях, таких як сільське господарство, логістика та виробництво. Обговорено життєво важливий внесок ІТ-компаній у сприяння інноваціям та автоматизації, забезпечення міжнародної співпраці та побудову економіки, що базується на знаннях. Незважаючи на зниження експорту ІТ-послуг та зростання конкуренції з боку безпечніших ринків, ІТ-сектор України залишається стійким та глобально актуальним. Проаналізовано сучасні тенденції ринку праці, включаючи надлишок спеціалістів, зміни в заробітній платі та посилення конкуренції, особливо для фахівців молодшого рівня. Оцінено політичні дискусії щодо податкових реформ та потенційного впливу на довіру інвесторів і режим Diia.City. Поява військових технологій (miltech) та інтеграція світових тенденцій у сфері штучного інтелекту, кібербезпеки та хмарної інфраструктури демонструють технологічну адаптивність України. Методологія DevOps виділяється як стратегічний підхід до підвищення гнучкості, інновацій та конкурентоспроможності в кризових умовах. Визначено стратегічні пріоритети сталого розвитку ІТ, якими 
є підтримання освіти, податкова політика, стимулювання інновацій та міжнародна співпраця; Digitalization is a key trend in the modern economy, fundamentally transforming all
sectors of society by enhancing efficiency, promoting innovation, and creating new forms of employment. In Ukraine, this process is closely linked to global digital transformation and European integration. The IT sector plays a central role in Ukraine’s digital progress, supporting economic growth, competitiveness, and the development of an information society. However, the Ukrainian IT industry faces significant challenges, including war, economic instability, talent shortages, business process disruptions, tax changes, and relocation difficulties. This article explores the structure and dynamics of Ukraineʼs digital economy, emphasizing the role of advanced technologies such as artificial intelligence, cloud computing, Big Data, blockchain, and IoT. It highlights how digital transformation impacts business models and operations across key industries like agriculture, logistics, and manufacturing. The study also discusses the vital contribution 
of IT companies in fostering innovation and automation, enabling international collaboration, and building a knowledge-driven economy. Despite the decline in IT service exports and growing competition from safer markets, Ukraineʼs IT sector remains resilient and globally relevant. The article analyzes current labor market trends, including oversupply of specialists, salary shifts, and increased competition, particularly for junior-level professionals. It also assesses policy debates regarding tax reforms and the potential impact on investor confidence and the Diia.City regime. The emergence of military technology (miltech) and the integration of global trends in AI, cybersecurity, and cloud infrastructure demonstrate Ukraineʼs technological adaptability. The DevOps methodology stands out as a strategic approach to enhance flexibility, innovation, and competitiveness under crisis conditions. The article concludes by identifyin g 
strategic priorities for sustainable IT growth, including education, taxation policy, innovation support and international cooperation</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Роль міжнародного валютного фонду в підтриманні фінансової стабільності України</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49941" />
    <author>
      <name>Лойко, Лілія</name>
    </author>
    <author>
      <name>Голинський, Юрій</name>
    </author>
    <author>
      <name>Loiko, Liliia</name>
    </author>
    <author>
      <name>Golynskyi, Yuriy</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49941</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:17Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Роль міжнародного валютного фонду в підтриманні фінансової стабільності України
Автори: Лойко, Лілія; Голинський, Юрій; Loiko, Liliia; Golynskyi, Yuriy
Короткий огляд (реферат): Досліджено місце Міжнародного валютного фонду (МВФ) у забезпеченні
макроекономічної стабільності та фінансового розвитку України. Проаналізовано основні напрями 
співпраці, що включають механізми фінансової підтримки, кредитні програми та структурні 
реформи. Визначено значення залучення кредитних ресурсів МВФ для стабілізації платіжного 
балансу, реформування фінансового сектора та підтримання соціальних програм. Досліджено етапи 
співпраці, які охоплюють період від 1994 року й донині, проаналізовано ключові програми. Окрему 
увагу приділено новій чотирирічній програмі EFF, затвердженій у 2023 році, яка має двоетапний 
характер: перший етап спрямований на забезпечення макроекономічної стабільності, а другий – на 
реалізацію структурних реформ і інтеграцію України до Європейського Союзу. Розглянуто 
прогнозовані економічні показники, зокрема очікуване зростання ВВП у 2025 році та збільшення 
міжнародних резервів до 56,8 млрд доларів США. Проаналізовано напрями реформування бюджетної 
політики, реструктуризації зовнішнього боргу та удосконалення механізмів управління державними 
фінансами. Наголошено на важливості забезпечення енергетичної стабільності, зокрема заходів 
щодо корпоративного управління ключовими енергетичними підприємствами та посилення 
незалежності регуляторних органів. Досліджено перспективи міжнародного фінансування та роль 
зовнішніх інвестицій у процесі післявоєнного відновлення України. Визначено значення залучення 
приватних кредиторів, ефективне управління борговими зобов’язаннями та заходи щодо стабілізації 
фінансового ринку. Крім того, досліджено потенційний вплив кредитних програм МВФ на 
стимулювання внутрішнього економічного розвитку. Оцінено ефективність упроваджених реформ у 
межах співпраці з Фондом, зокрема заходів, спрямованих на підвищення прозорості бюджетного 
управління та скорочення рівня корупції у фінансовому секторі. Важливе місце у статті займає 
аналіз сучасних викликів, з якими стикається Україна у процесі реалізації програм МВФ, включаючи 
необхідність мобілізації внутрішніх ресурсів для зниження боргового навантаження та забезпечення 
фінансової незалежності країни. Окрім цього, розглянуто питання соціальної ефективності програм 
МВФ-аналіз їхнього впливу на рівень життя населення, стабільність зайнятості та підтримання 
важливих галузей економіки. Досліджено потенційні сценарії подальшої взаємодії з Фондом, зокрема 
перспективи розширення фінансової підтримки та удосконалення механізмів її реалізації. Окрему 
увагу приділено ролі міжнародних партнерів у процесі відновлення економіки, а також перспективам 
залучення іноземних інвестицій у ключові сектори фінансової системи. Окреслено необхідність 
комплексного підходу до управління зовнішніми фінансовими зобов’язаннями, що сприятиме 
формуванню ефективної боргової політики та забезпеченню стабільності національного ринку 
капіталу. Досліджено перспективи цифровізації фінансових процесів, модернізації банківської 
системи та вдосконалення механізмів контролю над державними видатками. Визначено напрямки 
адаптації економічної політики України до вимог міжнародних фінансових організацій, включаючи 
стандарти Європейського Союзу. Оцінено потенційний внесок МВФ у стимулювання внутрішнього 
ринку капіталу та розширення можливостей для фінансової інтеграції України в глобальну 
економічну систему; The article examines the role of the International Monetary Fund (IMF) in ensuring
macroeconomic stability and financial development of Ukraine. The main areas of cooperation, including financial support mechanisms, loan programs and structural reforms, are analyzed. The importance of attracting IMF loans for stabilizing the balance of payments, reforming the financial sector and supporting social programs is determined. The stages of cooperation, covering the period from 1994 to the present, are studied, and key programs are analyzed. Particular attention is paid to the new four-year EFF program approved in 2023, which has a two-phase character: the first phase is aimed at ensuring macroeconomic stability, and the second is aimed at implementing structural reforms and Ukraineʼs integration into the European Union. The author considers the projected economic indicators, in particular, the expected GDP growth in 2025 and the increase in international reserves to USD 56.8 billion. The directions of reforming the budget policy, restructuring the external debt and improving the mechanisms of public finance management are analyzed. The importance of ensuring energy stability, in particular, corporate governance measures for key energy companies and strengthening the independence of regulatory bodies, is emphasized. The prospects of international financing and the role of foreign investment in the process of post-war recovery of Ukraine are investigated. The importance of attracting private creditors, effective debt management, and measures to stabilize the financial market is determined. In addition, the potential impact of IMF loan programs on stimulating domestic economic development is investigated. The 
effectiveness of the reforms implemented within the framework of cooperation with the Fund, in particular, measures aimed at increasing the transparency of budget management and reducing corruption in the financial sector, is assessed. An important place in the article is occupied by the analysis of current challenges faced by Ukraine in the process of implementing IMF programs, including the need to mobilize domestic resources to reduce the debt burden and ensure the countryʼs financial independence. In addition, the author examines the social efficiency of IMF programs, analyzing their impact on living standards, employment stability, and support for important sectors of the economy. Potential scenarios for further cooperation with the Fund, including prospects for expanding financial support and improving mechanisms for its implementation, are explored. 
Particular attention is paid to the role of international partners in the economic recovery process, as well as the prospects for attracting foreign investment in key sectors of the financial system. The author outlines the need for an integrated approach to managing external financial liabilities, which will contribute to the formation of an effective debt policy and ensure the stability of the national capital market. The prospects for digitalization of financial processes, modernization of the banking system and improvement of mechanisms for controlling public expenditures are investigated. The directions of adaptation of Ukraineʼs economic policy to the requirements of 
international financial organizations, including the standards of the European Union, are identified. The potential contribution of the IMF to stimulating the domestic capital market and expanding opportunities for Ukraineʼs financial integration into the global economic system is assessed</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Реальний ефективний обмінний курс у системі моніторингу виникнення кризових явищ в економіці країни</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49940" />
    <author>
      <name>Височан, Ольга</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кореновський, Орест</name>
    </author>
    <author>
      <name>Литвиненко, Наталія</name>
    </author>
    <author>
      <name>Vysochan, Olha</name>
    </author>
    <author>
      <name>Korenovskyy, Orest</name>
    </author>
    <author>
      <name>Lytvynenko, Nataliia</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49940</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:18Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Реальний ефективний обмінний курс у системі моніторингу виникнення кризових явищ в економіці країни
Автори: Височан, Ольга; Кореновський, Орест; Литвиненко, Наталія; Vysochan, Olha; Korenovskyy, Orest; Lytvynenko, Nataliia
Короткий огляд (реферат): Досліджено важливість реального ефективного обмінного курсу (REER) як базового
показника для оцінювання дисбалансу економіки країни та її схильності до фінансово-економічних 
криз у майбутньому. Наведено логіку використання показника реального ефективного обмінного 
курсу (REER) як індикатора зміни цінової конкурентоспроможності товарів у двофакторній моделі 
«співвідношення рівня інфляції та масштабу цін – номінальний обмінний курс» та в якості критерію 
виникнення кризових явищ в економіці країни. Розкрито переваги методики розрахунки показників та 
нормативів згідно Процедури Макроекономічного Дисбалансу для встановлення можливих кризових 
явищ в економіках країн Європейського Союзу. Здійснено розрахунок волатильності реального 
ефективного обмінного курсу в країнах Євросоюзу та Україні за 2014–2023 рр. як показника 
нестабільності функціонування економіки. Встановлено, що низькі значення окремо взятого 
макропоказника не визначають високу ймовірність настання кризи в країні, проте свідченням 
негативних тенденцій може бути поєднання показників, значення яких перевищують гранично 
допустимі впродовж тривалого періоду часу, із високою їх волатильністю, яка свідчить 
про нестабільність ситуації на ринках. За результатами розрахунків проведено сегментацію 
країн EU-27 та України за показником «реальний ефективний обмінний курс» для встановлення країн 
з найкращим співвідношенням «REER volatility – imbalance». Визначено, що найкраще співвідношенням 
«REER volatility – imbalance» упродовж останнього десятиліття демонструють Словенія, Данія та 
Люксембург, які мають достатній запас міцності показника REER. Зазначено, що проблемою для 
України є мінливість показника реального ефективного обмінного курсу (REER), яка 
характеризується високим показником дисперсії його значень. При порівнянні зовнішніх дисбалансів 
України та країн Європейського Союзу за показником реального ефективного обмінного курсу 
встановлено його нестабільність в аналізованому періоді. Розкид значень вказує на серйозні валютні 
ризики та непрогнозованість тенденцій зміни кон’юнктури ринку, з якими неминуче 
зіштовхуватимуться країни-партнери при налагодженні довготермінової співпраці з Україною; The article examines the importance of the real effective exchange rate (REER) as a basic indicator for assessing the imbalance of the countryʼs economy and its susceptibility to financial and economic crises in the future. The logic of using the real effective exchange rate (REER) as an indicator of changes in the price competitiveness of goods in the two-factor model «the ratio of inflation and the scale of prices – the nominal exchange rate» and as a criterion for the emergence of crisis phenomena in the countryʼs economy is presented. The advantages of the methodology for calculating indicators and standards by the Macroeconomic Imbalance Procedure for identifying possible crisis phenomena in the economies of the European Union have been disclosed. The volatility of the real effective exchange rate in the EU countries and Ukraine for 2014–2023 is calculated as an indicator of the instability of the economy. It has been found that low values of a single macro-indicator do not determine a high probability of a crisis in a country, however, a combination of indicators that exceed the maximum permissible values for a long period with high volatility, which indicates instability in the markets, may be evidence of negative trends.
Based on the results of the calculations, the EU-27 countries and Ukraine were segmented by the «real effective exchange rate» indicator to identify the countries with the best «REER volatility –imbalance» ratio. It is determined that the best REER volatility-imbalance ratio over the past decade has been demonstrated by Slovenia, Denmark and Luxembourg, which have a sufficient margin of safety of the REER indicator. It is noted that the problem for Ukraine is the volatility of the real effective exchange rate (REER), which is characterised by a high dispersion of its values. When comparing the external imbalances of Ukraine and the European Union countries in terms of the real effective exchange rate, its instability in the analysed period is revealed. The dispersion of values indicates serious currency risks and unpredictable trends in market conditions that partner countries will inevitably face when establishing long-term cooperation with Ukraine</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Factors influencing the investment activity of Ukrainian enterprises under martial law</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49939" />
    <author>
      <name>Ковальчук, Наталя</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kovalchuk, Natalia</name>
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49939</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:30Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Factors influencing the investment activity of Ukrainian enterprises under martial law
Автори: Ковальчук, Наталя; Kovalchuk, Natalia
Короткий огляд (реферат): Проаналізовано динаміку капітальних інвестицій українських підприємств. Оцінено
зміни у прямих іноземних інвестиціях в Україну. На основі аналізу виокремлено фактори впливу на 
показники інвестиційної діяльності українських підприємств у розрізі зовнішніх та внутрішніх. Визначено вплив умов воєнного стану на інвестиційну активність українських підприємств. Врахування нових умов господарювання, глобальних змін, безпекових орієнтирів – передумова «виживання» та розвитку підприємств у сучасних економічних умовах. Підприємства функціонують у не типових для них раніше умовах, що неабияк впливає на всі фінансові та економічні процеси, зокрема й на інвестиційну діяльність підприємств. Аналіз інвестиційної діяльності підприємств України показав скорочення загальної суми капітальних інвестицій у 2022 році, що зумовлено дією наступних чинників: військові дії та руйнування інфраструктури; релокація підприємств; невизначеність і високі ризики; скорочення зовнішніх та внутрішніх інвестицій; зменшення доходів і ліквідності бізнесу; проблеми з логістикою та імпортом; зміни у пріоритетах бізнесу та держави. Кардинально іншою була динаміка капітальних інвестицій підприємств України у 2023 році, а саме, – зростання, що можна пояснити кількома ключовими факторами: відновлення та адаптація бізнесу; інвестиції у критичну інфраструктуру та енергетику; покращення ділових настроїв та споживчої активності; підтримання з боку держави та міжнародних партнерів. Фактори впливу на інвестиційну діяльність підприємств набувають нових форм прояву в умовах воєнного стану, проте традиційно їх розглядають у розрізі зовнішніх та внутрішніх. Ключовими зовнішніми факторами впливу на інвестиційну діяльність підприємств України є: економічна криза, політична нестабільність, втрата майна та інфраструктури, зміна попиту на продукцію, військові витрати та мобілізація ресурсів, зміни у правовій системі, безпека та стабільність у конкретних регіонах, наявність зовнішньої міжнародної підтримки. Воєнні умови також вплинули на дію внутрішніх факторів, серед яких: фінансова стабільність підприємства, організаційна структура та управлінські ресурси, кадрові ресурси, виробничі можливості та технологічні ресурси, корпоративна культура та стійкість до криз, ризик-менеджмент, відносини з партнерами і постачальниками, інвестиційна стратегія; In the article, the dynamics of capital investments of Ukrainian enterprises are analyzed. An assessment of changes in foreign direct investment in Ukraine is made. Based on the analysis, the factors influencing the indicators of investment activity of Ukrainian enterprises in terms of external and internal factors are allocated. The influence of martial law conditions on the investment activity of Ukrainian enterprises is determined. Taking into account the new business environment, global changes, and security guidelines is a prerequisite for the ‘survival’ and development of enterprises in the current economic environment. Enterprises are operating in conditions that are not typical for them, which has a significant impact on all financial and
economic processes, including the investment activity of enterprises. An analysis of the investment activity of Ukrainian enterprises showed a decrease in the total amount of capital investments in 2022, which was caused by the following factors: military operations and destruction of infrastructure; relocation of enterprises; uncertainty and high risks; reduction in external and internal investments; decrease in revenues and business liquidity; problems with logistics and imports; changes in the priorities of business and the state. The dynamics of capital 
investment by Ukrainian enterprises in 2023 were radically different, namely, growth, which can be explained by several key factors: business recovery and adaptation; investment in critical infrastructure and energy; improved business sentiment and consumer activity; and support from the government and international partners. The factors influencing the investment activity of enterprises are taking on new forms of manifestation under martial law, but they are traditionally considered in terms of external and internal factors. The key external factors 
affecting the investment activity of Ukrainian enterprises are the economic crisis, political instability, loss of property and infrastructure, changes in demand for products, military spending and resource mobilization, changes in the legal system, security and stability in specific regions, and the availability of external international support. The military situation also affected internal factors, including financial stability, organizational structure and management resources, human resources, production capabilities and technological resources, corporate culture and crisis resilience, risk management, relationships with partners and suppliers, and investment strategy</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Титул</title>
    <link rel="alternate" href="http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49938" />
    <author>
      <name />
    </author>
    <id>http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49938</id>
    <updated>2025-08-20T09:12:17Z</updated>
    <published>2025-06-19T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Титул</summary>
    <dc:date>2025-06-19T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

