Журнал „Соціально-економічні проблеми і держава“, 2025, Випуск 1(32) http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49092 2026-04-07T12:47:22Z 2026-04-07T12:47:22Z Семенюк, Світлана Якимишин, Лілія Semenіuk, Svitlana Yakymyshyn, Liliya http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49596 2025-07-08T15:12:09Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: Інформаційні тренди маркетингових комунікацій цифрової епохи Автори: Семенюк, Світлана; Якимишин, Лілія; Semenіuk, Svitlana; Yakymyshyn, Liliya Короткий огляд (реферат): У статті досліджено масштаби формування маркетингових комунікацій в цифрову епоху, виявлено нові можливості для реклами будь-якого товару та бренду. Охарактеризовано цілі цифрових маркетингових комунікації, до яких віднесено: поширення інформації, формування переконання та брендинг. Доведено, що технології цифрових комунікацій мають значний вплив на всі ці цілі. Визначено, що розповсюдження цифрових медіа та Інтернету суттєво змінили способи поширення маркетингової інформації, адже в період доцифрової ери вибір маркетингових інструментів визначався, насамперед, каналом передачі та носіями інформації. В статті охарактеризовано переваги та недоліки масової комунікації, досліджено, що розвиток технологій, таргетингу на основі даних споживачів став ще однією загрозою для самої концепції масового маркетингу, а розповсюдження цифрових медіа та Інтернету суттєво змінили способи поширення маркетингової інформації. Виявлено, що на процес переконання впливають три основні компоненти комунікації: особливості відправника повідомлення, такі як його авторитет та презентабельність; зміст повідомлення, зокрема впливовість та заклик; здатність, мотивація та налаштованість аудиторії сприйняти це повідомлення. Доведено, що цифрові технології значно розширюють можливості медіа систем у передачі яскравого та інтерактивного контенту, використовуються нові форми контенту, спрямованого на переконання, зокрема, інтерактивні ігри, голографічні та тривимірні зображення, а також віртуальна та доповнена реальність. Таким чином, цифрові медіа надають маркетологам, бренд-менеджерам, фахівцям сфери реклами віртуальне середовище з безмежними можливостями і простором для створення переконливих повідомлень. Щодо третьої цілі цифрових маркетингових комунікацій, то в статті охарактеризовано бренд з позиції індивідуальності. Відзначено, що успішний бренд сприяє збільшенню ринкової вартості продукту. Таким чином, цифрові технології надають багато цікавих можливостей для брендингу і водночас позбавляють бренд-менеджерів контролю та передбачуваності у традиційних медіа.; The scope of marketing communications in the digital age is studied in the article, and new opportunities for advertising any product and brand are revealed. The goals of digital marketing communications are characterized, including: information dissemination, persuasion, and branding. It is proven that digital communications technologies have a significant impact on all of these goals. It is determined that the spread of digital media and the Internet have significantly changed the ways of distributing marketing information, because in the pre-digital era, the choice of marketing tools was determined primarily by the transmission channel and information carriers. The advantages and disadvantages of mass communication are characterized in the article, and it is investigated that the development of technologies and targeting based on consumer data has become another threat to the very concept of mass marketing, and the spread of digital media and the Internet has significantly changed the ways of distributing marketing information. It is found that the process of persuasion is influenced by three main components of communication: the characteristics of the sender of the message, such as his authority and presentability; the content of the message, in particular, its impact and appeal; the ability, motivation and disposition of the audience to perceive this message. It has been proven that digital technologies significantly expand the capabilities of media systems in transmitting vivid and interactive content, new forms of content aimed at persuasion are used, in particular, interactive games, holographic and three-dimensional images, as well as virtual and augmented reality. Thus, digital media provide marketers, brand managers, advertising specialists with a virtual environment with unlimited possibilities and space for creating convincing messages. Regarding the third goal of digital marketing communications, the brand from the position of individuality is characterized in the article. It is noted that a successful brand contributes to increasing the market value of the product. Thus, digital technologies provide many interesting opportunities for branding and at the same time deprive brand managers of the control and predictability of traditional media.

2025-06-01T00:00:00Z Федишин, Ірина Погайдак, Роман Fedyshyn, Iryna Pohaidak, Roman http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49595 2025-07-08T15:12:07Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: Глобалізація як концепт і історичне явище: еволюція терміну та його сучасне трактування Автори: Федишин, Ірина; Погайдак, Роман; Fedyshyn, Iryna; Pohaidak, Roman Короткий огляд (реферат): У статті здійснено комплексний аналіз поняття «глобалізація» з акцентом на його історичне становлення, концептуальну еволюцію та міждисциплінарну природу. Визначено етимологічне походження терміну від латинського globus, що в подальшому набув семантичного розвитку у французькому варіанті «мондіалізація», а згодом був витіснений англомовним терміном «globalization». Показано, що хоча в деяких мовах ці терміни ототожнюються, в науковому дискурсі глобалізація трактується як новий етап світової інтеграції, який передбачає розмивання національних кордонів і посилення транснаціональних економічних, політичних та культурних зв’язків. У дослідженні розглянуто витоки процесів глобалізації ще у XVIII–XIX століттях, пов’язані з розвитком транспортних і комунікаційних технологій, що сприяли зростанню міжнародної торгівлі та туризму. Значна увага приділена періоду другої половини ХХ століття, коли після Другої світової війни відбувалося стрімке зростання глобальної економіки, посилене діяльністю таких інституцій, як Європейський Союз і міжнародні торговельні організації. Окремо розглядається роль Інтернету як рушійної сили Третьої промислової революції, що забезпечив новий рівень глобальної інтеграції виробничих і наукових процесів. Проаналізовано сучасні наукові публікації, в яких простежуються нові інтерпретації глобалізації, зокрема в умовах пандемії COVID-19, військових конфліктів, регіоналізму та постглобалізаційної трансформації. Подано результати дослідження щодо "деглобалізації" та "реглобалізації". Зроблено висновок, що українські науковці також активно досліджують глобалізацію, переважно аналізуючи її вплив на Україну та її місце у світі, особливо зважаючи на поточні події. Наведено класифікацію основних сфер глобалізації (економічна, політична, культурна) та вказано на зростання негативного глобального впливу. Зроблено висновок, що глобалізація є не лише економічним, а й складним культурно-соціальним і політичним явищем, яке продовжує трансформуватись, зберігаючи свою багатовимірність і амбівалентність у світовому контексті.; The article provides a comprehensive analysis of the concept of "globalization" with an emphasis on its historical formation, conceptual evolution, and interdisciplinary nature. The etymological origin of the term from the Latin «globus» is determined, which later acquired semantic development in the French version «mondialization», and was supplanted by the English term «globalization». It is shown that although in some languages these terms are equated, in scientific discourse globalization is interpreted as a new stage of world integration, which involves the blurring of national borders and the strengthening of transnational economic, political and cultural ties. The study examines origins of globalization processes in the eighteenth and nineteenth centuries, associated with the development of transport and communication technologies that contributed to the growth of international trade and tourism. Considerable attention is paid to the period of the second half of the twentieth century, when after the Second World War there was a rapid growth of the global economy, enhanced by the activities of such institutions as the European Union and international trade organizations. The role of the Internet as a driving force of the Third Industrial Revolution, which provided a new level of global integration of production and scientific processes, is also considered. The article analyzes contemporary scientific publications that trace new interpretations of globalization, in particular in the context of the COVID-19 pandemic, military conflicts, regionalism, and post-globalization transformation. The results of the study on «deglobalization» and «re-globalization» are presented. It is concluded that Ukrainian scholars are also actively studying globalization, mainly analyzing its impact on Ukraine and its place in the world, especially in view of current events. Сlassification of the main areas of globalization (economic, political, cultural) and points out the growth of negative global influence is provided. It is concluded that globalization is not only an economic but also a complex cultural, social and political phenomenon that continues to transform, maintaining its multidimensionality and ambivalence in the global context.

2025-06-01T00:00:00Z Ковальська, Леся Пархоменко, Олександр Чорна, Любов Kovalska, Lesia Parkhomenko, Oleksandr Chorna, Lyubov http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49594 2026-01-13T16:17:22Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: Волонтуризм в Україні під час російсько-української війни: реалії та тенденції Автори: Ковальська, Леся; Пархоменко, Олександр; Чорна, Любов; Kovalska, Lesia; Parkhomenko, Oleksandr; Chorna, Lyubov Короткий огляд (реферат): Повномасштабне російське вторгнення в Україну у 2022 році призвело до суттєвих змін у туристичному секторі країни, спричинивши появу нових видів туризму та форм громадянської участі. Одним із таких явищ став волонтуризм – поєднання волонтерства та подорожей, спрямоване на підтримку суспільно важливих ініціатив, зокрема допомоги військовим й вимушено переселеним особам; організацію та проведення дозвілля й відпочинку для незахищених верст населення; а також на ліквідацію наслідків бойових дій, підтримку національної культурної спадщини тощо. Метою статті є оцінка сучасного стану та тенденцій розвитку волонтуризму в умовах воєнного стану в Україні шляхом аналізу вітчизняного та міжнародного досвіду. Під час дослідження використано порівняльний метод, контент-аналіз інституційних даних та кейс-аналіз волонтерських ініціатив. Автори виявляють відсутність комплексних досліджень з даної тематики та пропонують частково заповнити цю прогалину. Результати дослідження розкривають еволюцію українського волонтерського руху, презентують відновлення країни й української ідентичності та розбудову національної єдності через призму волонтуризму. У статті наведено огляд академічних визначень терміну «волонтуризм» з уточненням концептуальних меж. Визначено регіональні відмінності у рівні волонтерської активності в Україні. Класифіковано основні форми волонтерства, проаналізовано кількісну динаміку до та під час повномасштабного вторгнення росії на територію України, вікову структуру та рівень освіченості українських волонтерів. Зазначено міжнародний досвід у популяризації волонтерської діяльності та роль національних і міжнародних організацій у його становленні. Наукова новизна полягає у контекстуалізації волонтуризму в умовах війни, що триває, та його позиціонуванні як чинника соціальної стійкості й національного відновлення. Практична цінність дослідження полягає у визначенні стратегічних пріоритетів інтеграції волонтуризму в національні програми відновлення та розвитку громадянського суспільства.; The full-scale russian invasion of Ukraine in 2022 has led to significant changes in the country’s tourism sector, resulting in the emergence of new types of tourism and forms of civic engagement. One such phenomenon is voluntourism – a combination of volunteering and travel aimed at supporting socially important initiatives, including assistance to the military and forcibly displaced persons; organizing and providing leisure and recreation for vulnerable groups of the population; as well as eliminating the consequences of hostilities, supporting national cultural heritage, and more. The article aims to assess the current state and development trends of voluntourism in wartime Ukraine by analyzing domestic and international practices. The study employs a comparative method, content analysis of institutional data, and case studies of volunteer initiatives. The authors identify a lack of comprehensive quantitative research on voluntourism and propose an initial attempt to address this gap. The key findings highlight the evolution of the Ukrainian volunteer movement, presenting the country’s recovery, the reaffirmation of Ukrainian identity, and the strengthening of national unity through the lens of voluntourism. The article provides an overview of academic definitions of the term "voluntourism," clarifying its conceptual boundaries. It identifies regional differences in the level of volunteer activity across Ukraine. The main forms of volunteering are classified, and the quantitative dynamics before and during the full-scale russian invasion are analyzed, along with the age structure and educational level of Ukrainian volunteers. The study also emphasizes international experience in promoting volunteerism and the role of national and international organizations in its development. The scientific novelty lies in the contextualization of voluntourism within the realities of ongoing war and its positioning as a driver of social resilience and regional recovery. The practical value of the research is demonstrated through the identification of strategic priorities for integrating voluntourism into national recovery programs and civil society development.

2025-06-01T00:00:00Z Мельник, Лілія Melnyk, Liliya http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49593 2025-07-08T15:12:04Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: Управління якістю на всіх етапах життєвого циклу будівельного проєкту Автори: Мельник, Лілія; Melnyk, Liliya Короткий огляд (реферат): У статті розкрито сутність поняття «якість» у контексті реалізації будівельних проєктів, визначено основні принципи та завдання управління якістю на всіх етапах життєвого циклу будівельного проєкту. Основне визначення якості трактується як «ступінь досконалості», при цьому у сфері будівництва воно набуває об’єктивного виміру через відповідність продукції технічним специфікаціям, контрактним вимогам, кресленням, нормам і стандартам. Підкреслюється, що ефективне управління якістю передбачає не лише відповідність вимогам, але й постійне вдосконалення процесів через моніторинг, аналіз ризиків, аудити та застосування найкращих практик. Стаття ґрунтовно аналізує якість як системну категорію, що охоплює всі фази реалізації проєкту – від ініціації до завершення і введення об’єкта в експлуатацію. На кожній фазі визначено ключові аспекти управління якістю. Зокрема, на етапі ініціації будпроєкту виокремлено: визначення вимог до якості; планування системи управління якістю; оцінку ризиків та управління ними; вибір підходів і технологій. Передінвестиційна фаза передбачає: проведення попередніх досліджень; формування концептуального рішення; техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); підготовку до реалізації проєкту. Фаза реалізації представлена як ключовий етап з погляду контролю якості, адже саме на цьому етапі матеріалізуються всі попередні рішення. Тут визначено такі аспекти: вхідний контроль матеріалів і обладнання; операційний контроль виконання робіт; управління відхиленнями від якості. Завершальна фаза, що включає перевірку відповідності результату проєктним вимогам, тестування інженерних систем, усунення дефектів і оформлення документації, розглядається як кульмінація процесу управління якістю, яка визначає, чи буде об’єкт прийнятий замовником без зауважень і вчасно введений в експлуатацію. Основними аспектами цієї фази є такі: фінальна перевірка об’єкта; усунення дефектів і недоліків; підготовка фінальної документації; передача об’єкта замовнику. Представлено типові порушення якості на різних етапах та їхні наслідки для технічної, фінансової й організаційної ефективності проєкту. Таким чином, стаття підкреслює необхідність інтегрованого, безперервного підходу до управління якістю на всіх етапах життєвого циклу будівельного проєкту. Доведено, що тільки системна і послідовна реалізація заходів із контролю, моніторингу та вдосконалення якості дозволяє досягти високих результатів, забезпечити відповідність нормативам, підвищити задоволеність замовника і зберегти конкурентну перевагу виконавця. Практична цінність матеріалу полягає в наданні структурованого бачення організації управління якістю в будівництві, що може слугувати основою для розробки внутрішніх політик і стандартів підприємств галузі.; The article reveals the essence of the concept of “quality” in the context of construction projects, defines the basic principles and tasks of quality management at all stages of the construction project life cycle. The basic definition of quality is interpreted as a “degree of perfection”, while in the field of construction it acquires an objective dimension through the compliance of products with technical specifications, contractual requirements, drawings, norms and standards. It is emphasized that effective quality management involves not only compliance with requirements, but also continuous process improvement through monitoring, risk analysis, audits, and the application of best practices. The article thoroughly analyzes quality as a systemic category that covers all phases of project implementation – from initiation to completion and commissioning. The key aspects of quality management are identified at each phase. In particular, at the stage of construction project initiation, the following are identified: determination of quality requirements; planning of the quality management system; risk assessment and management; selection of approaches and technologies. The pre-investment phase involves: conducting preliminary research; forming a conceptual solution; feasibility study; preparation for project implementation. The implementation phase is presented as a key stage in terms of quality control, because it is at this stage that all previous decisions are materialized. The following aspects are defined here: incoming control of materials and equipment; operational control of work performance; management of quality deviations. The final phase, which includes checking the compliance of the result with the design requirements, testing engineering systems, eliminating defects, and preparing documentation, is considered the culmination of the quality management process, which determines whether the facility will be accepted by the customer without any comments and put into operation on time. The main aspects of this phase are the following: final inspection of the facility; elimination of defects and shortcomings; preparation of final documentation; and handover of the facility to the customer. Typical quality violations at different stages and their consequences for the technical, financial, and organizational efficiency of the project are presented. Thus, the article emphasizes the need for an integrated, continuous approach to quality management at all stages of the construction project life cycle. It is proved that only the systematic and consistent implementation of quality control, monitoring, and improvement measures can achieve high results, ensure compliance with regulations, increase customer satisfaction, and maintain the contractor's competitive advantage. The practical value of the material lies in providing a structured vision of the organization of quality management in construction, which can serve as a basis for developing internal policies and standards for enterprises in the industry.

2025-06-01T00:00:00Z Котовська, Ірина Kotovska, Iryna http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49592 2025-07-08T15:12:02Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: Залученість персоналу та її вплив на розвиток компанії Автори: Котовська, Ірина; Kotovska, Iryna Короткий огляд (реферат): У статті досліджено актуальну проблему залученості персоналу як ключового чинника сталого розвитку компаній та визначено її вплив на ефективність діяльності підприємств в умовах сучасних викликів, зокрема економічної нестабільності та цифрової трансформації. Окреслено предмет дослідження як залученість працівників у контексті стратегічного управління людськими ресурсами. Проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення терміну «залученість персоналу», що включають теоретичні концепції та емпіричні дослідження у сфері управління персоналом та організаційної поведінки. Також у межах дослідження проведено класифікацію основних факторів, що впливають на рівень залученості працівників, зокрема: умови праці, корпоративна культура, рівень підтримки та зворотного зв’язку з боку керівництва, можливості кар’єрного та професійного розвитку, а також рівень прозорості винагороди. Особлива увага приділена аналізу сучасних методик оцінювання рівня залученості персоналу, зокрема опитуванню Gallup Q12, індексу eNPS, OCQ і методиці SSM, що мають практичне значення для HR-аналітики. Методологічну основу дослідження становлять системний підхід, контент-аналіз наукових джерел та порівняльний аналіз інструментів управління персоналом. Основний акцент зроблено на практичних підходах до підвищення залученості, таких як впровадження системи безперервного навчання персоналу, розробка стратегій мотивації та створення сприятливого робочого середовища, формування культури зворотного зв’язку, а також розвиток емоційного інтелекту керівників. Дослідження підтверджує, що високий рівень залученості сприяє зростанню продуктивності праці, покращенню клієнтського сервісу, зниженню плинності кадрів та загальному зміцненню конкурентоспроможності компанії. У статті запропоновано низку практичних рекомендацій для керівників і HR-фахівців щодо розробки ефективних стратегій управління людським капіталом, що можуть бути використані у процесі удосконалення HR-політик і підвищення організаційної ефективності.; This article investigates the critical issue of employee engagement as a pivotal factor for the sustainable development of companies. It examines the impact of engagement on enterprise performance amidst contemporary challenges, particularly economic instability and digital transformation. The research focuses on employee engagement within the context of strategic human resource management. Modern scientific approaches to the definition of the term «employee engagement» are analysed, including theoretical concepts and empirical studies in the field of human resource management and organisational behaviour. The study also classifies the main factors that influence the level of employee engagement, including working conditions, corporate culture, level of support and feedback from management, career and professional development opportunities, and the level of remuneration transparency. Particular attention is paid to the analysis of modern methods of assessing the level of employee engagement, including the Gallup Q12 survey, eNPS, OCQ and SSM methodology, which are of practical importance for HR analytics. The methodological foundation of this research includes a systemic approach, content analysis of scientific sources, and comparative analysis of human resource management tools. The primary emphasis is placed on practical approaches to enhancing engagement, such as implementing continuous employee training systems, developing motivation strategies, fostering a favorable work environment, cultivating a feedback culture, and developing the emotional intelligence of leaders. The study confirms that a high level of engagement contributes to increased labor productivity, improved customer service, reduced staff turnover, and overall strengthening of a company's competitiveness. The article proposes a series of practical recommendations for managers and HR specialists on developing effective human capital management strategies that can be used in the process of improving HR policies and increasing organisational efficiency.

2025-06-01T00:00:00Z Аксьонова, Наталя Мірко, Наталія Aksonova, Natalia Mirko, Natallia http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49591 2025-07-08T15:12:03Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: Державна підтримка популяризації локального туризму: як заохотити мандрівників досліджувати рідну країну Автори: Аксьонова, Наталя; Мірко, Наталія; Aksonova, Natalia; Mirko, Natallia Короткий огляд (реферат): Війна в Україні завдала суттєвої деструкції інфраструктурі та соціально-економічному розвитку, у тому числі – туризму. Регенерація локального туризму вимагає ефективної практичної управлінської підтримки. Моделі повоєнного відновлення туристичної галузі в Україні повинні враховувати специфіку дестинацій та особливості розвитку їх потенціалу в кризових умовах. Метою дослідження є аналіз напрямків державної підтримки популяризації локального туризму та підвищення вмотивованості мандрівників щодо подорожей національними дестинаціями. Методологія була складена аналітично-синтетичними методами, порівнянням, узагальненням, систематизацією та абстракцією, з метою ідентифікації причинно-наслідкових зв’язків, визначення основних критеріїв та дефініцій, детермінуючих чинників та передумов. Теоретико-методологічна основа дослідження формувалась із актуальних першоджерел із видань, що індексуються у провідних базах даних (Scopus, Web of Science), а також статистична інформація. Критеріями включення та виключення публікацій слугував просторово-часовий індикатор та рівень достовірності інформації. Дослідження присвячене актуальній проблематиці розвитку регіонального туризму в кризових умовах війни та повоєнного відновлення. У статті розглянуто можливості регенерації локальних дестинацій в Україні відповідно до міжнародних стандартів якості. Розглянуто основні моделі державної підтримки популяризації локального туризму. Проаналізовано інструменти фінансового стимулювання популяризації локальних дестинацій – пільгове оподаткування, залучення інвестицій, гранти та дотації. Доведено, що використання інноваційних маркетингових технологій дозволяє розширювати клієнтську аудиторію, підвищувати рівень довіри та лояльності мандрівників, розвивати позитивний імідж дестинацій. Обґрунтовано важливість створення сприятливих передумов для розвитку малого бізнесу та стартапів у туристичній сфері, а також впровадження проєктів державно-приватного партнерства. У перспективних наукових розвідках доцільно зосередитись на розробленні практичного інструментарію впровадження державної підтримки туристичного бізнесу за зразком практик європейської спільноти, що стимулюватиме інтенсивний розвиток дестинацій.; The war in Ukraine has caused significant destruction of infrastructure and socio-economic development, including tourism. The regeneration of local tourism requires effective practical management support. Models for the post-war recovery of the tourism industry in Ukraine should take into account the specifics of destinations and the peculiarities of developing their potential in crisis conditions. The purpose of the study is to analyze the directions of state support for the popularization of local tourism and increase the motivation of travelers to travel to national destinations. The methodology was compiled using analytical and synthetic methods, comparison, generalization, systematization, and abstraction, in order to identify cause and effect relationships, define the main criteria and definitions, determinants, and preconditions. The theoretical and methodological basis of the study was formed from relevant primary sources from publications indexed in leading databases (Scopus, Web of Science), as well as statistical information. The criteria for inclusion and exclusion of publications were the spatial and temporal indicator and the level of information reliability. The study is devoted to the actual problems of regional tourism development in the crisis conditions of war and post-war recovery. The article considers the possibilities of regeneration of local destinations in Ukraine in accordance with international quality standards. The main models of state support for the popularization of local tourism are considered. The instruments of financial incentives for the popularization of local destinations, such as preferential taxation, investment attraction, grants and subsidies, are analyzed. It is proved that the use of innovative marketing technologies allows expanding the client audience, increasing the level of trust and loyalty of travelers, and developing a positive image of destinations. The importance of creating favorable conditions for the development of small businesses and startups in the tourism sector, as well as the implementation of public-private partnership projects, is substantiated. In future research, it is advisable to focus on the development of practical tools for implementing state support for the tourism business, based on the practices of the European community, which will stimulate the intensive development of destinations.

2025-06-01T00:00:00Z Никитюк, Ростислав Машлій, Галина Nykytiuk, Rostyslav Mashliy, Halyna http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49590 2025-07-08T15:12:00Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: Теоретичні та практичні засади використання інноваційнo-організаційних підходів до управління юридичним бізнесом із застосуванням інструментів цифровізації Автори: Никитюк, Ростислав; Машлій, Галина; Nykytiuk, Rostyslav; Mashliy, Halyna Короткий огляд (реферат): У статті акцентовано увагу на необхідності активізації процесів впровадження інновацій у різних сферах функціонування юридичного бізнесу. Розглянуто існуючу класифікацію інновацій у юридичному бізнесі, а також доповнено її низкою класифікаційних критеріїв, зокрема: за сферою реалізації інновацій у діяльності юридичної фірми, за часовим періодом здійснення впливу, за отриманими результатами від впровадження, за суб’єктами створення інновацій та механізмами їх залучення, за масштабами впровадження на ринку юридичних послуг, за часткою охоплення діяльності юридичної фірми, за процедурою впровадження, за моментом одержання результатів реалізації, за етапами впровадження; за процесами виникнення інновацій. У статті виокремлено сфери впровадження інструментів цифровізації у юридичному бізнесі. Наголошено, що вирішення проблеми забезпечення ефективного менеджменту у сфері юридичного бізнесу може бути досягнуте шляхом формування інтегрованої системи управління його функціонуванням. Акцентовано увагу на тому, що дана система покликана забезпечувати наявність взаємозв’язку між усіма бізнес-процесами юридичної фірми, сприяти зростанню рівня її конкурентоспроможності, стабільності, успішному вирішенню завдань розвитку; формувати дієвий механізм досягнення поставлених нею цілей задля задоволення збалансованих вимог, які висуваються усіма зацікавленими сторонами. У статті наведено розроблену авторами модель впровадження інтегрованої системи управління інноваційним розвитком юридичного бізнесу в умовах цифровізації. Реалізація даної моделі сприятиме посиленню конкурентних переваг юридичного бізнесу, підвищить гнучкість, обґрунтованість й ефективність прийнятих управлінських рішень, сприятиме зниженню існуючих ризиків діяльності юридичних фірм в умовах невизначеності.; The article focuses on the need to intensify the processes of widespread implementation of innovations in various areas of legal business. The existing classification of innovations in legal business is considered, and it is also supplemented with a number of classification criteria, in particular: by the sphere of implementation of innovations in the activities of a law firm, by the time period of impact, by the results obtained from implementation, by the subjects of innovation creation and mechanisms for their involvement, by the scale of implementation in the legal services market, by the share of coverage of the law firm's activities, by the implementation procedure, by the moment of obtaining the results of implementation, by the stages of implementation; by the processes of innovation emergence. The article identifies areas for implementing digitalization tools in the legal business. It is emphasized that the solution to the problem of ensuring effective management in the legal business can be achieved by forming an integrated system for managing its functioning. The emphasis is on the fact that this system is designed to ensure the existence of an interconnection between all business processes of a law firm, to contribute to the growth of its competitiveness, stability, successful resolution of development tasks; to form an effective mechanism for achieving its goals in order to meet the balanced requirements put forward by all stakeholders. The article presents a model developed by the authors for implementing an integrated system for managing the innovative development of legal business in the context of digitalization. The implementation of this model will help strengthen the competitive advantages of the legal business, increase the flexibility, validity and effectiveness of management decisions, and help reduce the existing risks of law firms operating in uncertain conditions.

2025-06-01T00:00:00Z Мариненко, Наталія Синоверський, Назар Яворський, Андрій Marynenko, Nataliia Synoverskyi, Nazar Yavorskyi, Andrii http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49589 2025-07-08T15:11:58Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: Механізм впровадження інноваційного продукту в операційній діяльності підприємства Автори: Мариненко, Наталія; Синоверський, Назар; Яворський, Андрій; Marynenko, Nataliia; Synoverskyi, Nazar; Yavorskyi, Andrii Короткий огляд (реферат): У статті досліджено сутність, мету та ключові завдання впровадження інновацій в операційні процеси підприємства, підкреслено їх важливість для задоволення основних вимог і потреб кінцевих споживачів. Розглянуто основні підходи щодо етапності впровадження інновацій в операційну діяльність підприємства, відзначено їх різноманітність та важливість у контексті формування системності впровадження інноваційних ідей. Запропоновано механізм впровадження інноваційного продукту в операційній діяльності підприємства, який реалізується через наступні етапи: формулювання ідеї інноваційного продукту; розробка концепції інноваційного продукту; науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи; підготовка до виробництва; випуск і реалізація інноваційного продукту; оцінка результатів впровадження та коригування. Вказана послідовність дає можливість чітко й ефективно забезпечити впровадження інноваційних ідей, реалізувати інноваційний цикл і стимулювати розробку інноваційної продукції в операційній діяльності підприємства. Визначено специфіку кожного із етапів, основні завдання, які ставляться перед персоналом підприємства для їх успішного проходження, вказано відповідальних осіб, які задіяні на кожному з них. Ідентифіковано ключові бар’єри, які перешкоджають успішному впровадженню інноваційного продукту в операційні процеси підприємства, а також запропоновано заходи для нівелювання їх негативного впливу: створення сприятливих умов для розвитку кадрового потенціалу, формування якісної системи мотивації працівників, впровадження системності у планування інноваційних змін, залучення інвесторів, грантів, державних програм підтримки тощо. Наголошено на необхідності вироблення системності у підходах до вирішення ключових проблем впровадження інноваційних продуктів в операційні процеси підприємства.; The essence, purpose and key tasks of introducing innovations into the operational processes of an enterprise are studied in the article, emphasizing their importance for meeting the basic requirements and needs of end consumers. The main approaches to the phases of introducing innovations into the operational activities of the enterprise are considered, their diversity and importance in the context of forming a systematic implementation of innovative ideas are noted. A mechanism for introducing an innovative product into the operational activities of the enterprise is proposed. It is implemented through the following phases: formulation of the innovative product idea; development of the innovative product concept; research and development; preparation for production; launch of an innovative product; assessment of the launching results and adjustment. The specified sequence makes it possible to clearly and effectively ensure the implementation of innovative ideas, realization of the innovation cycle and stimulate the development of innovative products in the operational activities of the enterprise. The features of each of the phases are determined, the main tasks that are set for the enterprise personnel for their successful completion, and the responsible persons involved in each of them are indicated. Key barriers that prevent the successful implementation of an innovative product into the operational processes of the enterprise are identified, and measures are proposed to eliminate their negative impact: creating favorable conditions for the development of human resources, forming a high-quality system of employee motivation, introducing systematicity into the planning of innovative changes, attracting investors, grants, state support programs, etc. The need to develop systematicity in approaches to solving key problems of implementing innovative products into the operational processes of the enterprise is emphasized.

2025-06-01T00:00:00Z Мамчур, Володимир Студінська, Галина Mamchur, Volodymyr Studinska, Galyna http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49579 2025-07-05T15:17:34Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: Теоретичні засади проєктного управління інноваційним розвитком аграрної сфери Автори: Мамчур, Володимир; Студінська, Галина; Mamchur, Volodymyr; Studinska, Galyna Короткий огляд (реферат): Метою дослідження є розробка та обґрунтування теоретичних засад проєктного управління, спрямованих на стимулювання інноваційного розвитку аграрного виробництва та сільських територій. Встановлено, що базові принципи планування та розподілу ресурсів використовувалися у таких історичних масштабних проєктах, як будівництво пірамід у Єгипті, Великої китайської стіни та римських акведуків тощо, що дозволяє стверджувати про доісторичне виникнення проєктного менеджменту. Обґрунтовано, що сучасний період еволюції концепції проєктного управління охоплює три основні етапи: індустріальна революція (XVIII–XIX століття); інституціоналізація проєктного управління (1970–1980-ті роки) та новітній етап (1990-ті – сьогодення, перші проєкти в аграрній сфери почали застосовуватися на межі першого та другого етапів. Визначено, що управління проєктами в аграрній сфері має свої специфічні особливості, які обумовлені природними, економічними та соціальними факторами, а проєктне управління в аграрній сфері є важливим складовою її інноваційного розвитку поряд з технічними, технологічними, маркетинговими інноваціями, адже мова йде про ефективну організацію розвитком, як аграрного виробництва, так і сільських територій. Серед теоретичних підходів до проєктного управління виокремлено системний, інноваційний, процесний, гнучкий, інтегрований, економіко-математичний, екологічні, кожний з яких має свою специфіку застосування та відповідно і результати. Встановлено, що успішно реалізовані проєкти є, як за кордоном, так і в Україні, що може слугувати прикладом для подальшого впровадження підходів та інструментів проєктного управління аграрною сферою. Зроблено висновок, що проєктне управління в аграрній сфері демонструє, як інновації можуть трансформувати аграрне виробництво, підвищуючи одночасно його ефективність, конкурентоспроможність та рівень соціально-економічних умов проживання населення на сільських територіях в контексті вимог сталого розвитку сільськогосподарської галузі.; The purpose of the study is to develop and substantiate the theoretical foundations of project management aimed at stimulating the innovative development of agricultural production and rural areas. It has been established that the basic principles of planning and resource allocation were used in such historical large-scale projects as the construction of the pyramids in Egypt, the Great Wall of China and Roman aqueducts, etc., which allows us to argue about the prehistoric emergence of project management. It is substantiated that the modern period of evolution of the concept of project management covers three main stages: the industrial revolution (18th–19th centuries); institutionalization of project management (1970–1980s) and the newest stage (1990s – present, the first projects in the agricultural sector began to be applied on the border of the first and second stages. It was determined that project management in the agricultural sector has its own specific features, which are determined by natural, economic and social factors, and project management in the agricultural sector is an important component of its innovative development along with technical, technological, marketing innovations, because we are talking about the effective organization of the development of both agricultural production and rural areas. It was established that project management in the agricultural sector differs from conventional management in the presence of the temporality and uniqueness of the project, a clearly formulated project goal, a deadline for its achievement, precisely defined costs; using a combination of efforts of different specialists. Among the theoretical approaches to project management, the following are distinguished: systemic, innovative, process, flexible, integrated, economic and mathematical, environmental, each of which has its own specific application and, accordingly, results. It was established that there are successfully implemented projects, both abroad and in Ukraine, which can serve as an example for the further implementation of approaches and tools of project management in the agricultural sector. It was concluded that project management in the agricultural sector demonstrates how innovations can transform agricultural production, simultaneously increasing its efficiency, competitiveness and the level of socio-economic living conditions of the population in rural areas in the context of the requirements of sustainable development of the agricultural sector.

2025-06-01T00:00:00Z Гевко, Іван Мосій, Ольга Горбатюк, Василь Никитюк, Григорій Hevko, Ivan Mosiy, Olha Horbatiuk, Vasyl Nykytiuk, Hryhorii http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49444 2025-07-04T03:21:50Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: Нові підходи до управління організаціями під час війни Автори: Гевко, Іван; Мосій, Ольга; Горбатюк, Василь; Никитюк, Григорій; Hevko, Ivan; Mosiy, Olha; Horbatiuk, Vasyl; Nykytiuk, Hryhorii Короткий огляд (реферат): Війна в Україні стала серйозним випробуванням для українського бізнесу, який поступово перейшов до фази адаптації до нових умов роботи. Враховуючи ключову роль керівництва у функціонуванні компаній, дослідження управлінських підходів під час війни набуває особливої значущості. Зокрема, важливо вивчати, як менеджери підтримують моральний дух колективу, забезпечують безпеку, зберігають ефективність діяльності та допомагають командам адаптуватися до складних обставин. Це сприяє формуванню нових стратегій та інструментів управління. Сучасні дослідження демонструють, що війна істотно змінює роль менеджерів, змушуючи компанії переосмислювати традиційні управлінські підходи. Окрім виконання стандартних управлінських функцій, керівники все частіше беруть на себе роль психологічної підтримки, створюють безпечне робоче середовище та розвивають у працівників навички стійкості, допомагаючи їм ефективно долати щоденні виклики. Керівництво під час війни потребує здатності працювати в будь-який час і з будь-якої локації, а також застосування інноваційних підходів для вирішення складних завдань. У нестабільному середовищі, де рішення часто приймаються в умовах невизначеності, критично важливими стають гнучкість мислення, здатність оперативно змінювати стратегії, швидко адаптуються до нових обставин. У сучасних умовах керівники виконують не лише роль організаторів, а й мотивують, навчають, підтримують і справедливо оцінюють роботу команди. Важливим аспектом стає створення атмосфери довіри, у якій працівники можуть відкрито висловлювати свої думки та почуття, отримуючи підтримку навіть у найскладніші періоди. Такий підхід не лише зміцнює команду, а й забезпечує її професійне та особистісне зростання, що є критично важливим для стійкого розвитку організації в умовах постійних змін і викликів.; The war in Ukraine has become a significant challenge for Ukrainian businesses, which have gradually transitioned to a phase of adapting to new working conditions. Given the key role of leadership in the functioning of companies, studying management approaches during wartime is of particular importance. In particular, it is crucial to examine how managers maintain team morale, ensure safety, sustain operational efficiency, and help teams adapt to challenging circumstances. This research contributes to the development of new management strategies and tools. Recent studies show that the war has significantly changed the role of managers, forcing companies to reconsider traditional management approaches. In addition to performing standard managerial functions, leaders increasingly take on the role of psychological support, create a safe working environment, and foster resilience skills in employees, helping them effectively navigate daily challenges. Leadership during wartime requires the ability to work at any time and from any location, as well as the application of innovative approaches to solve complex tasks. In an unstable environment where decisions are often made under conditions of uncertainty, critical qualities include mental flexibility, the ability to promptly adjust strategies, and rapid adaptation to new circumstances. In today’s conditions, leaders are not only organizers but also motivate, train, support, and fairly evaluate their teams' work. An essential aspect is creating an atmosphere of trust, where employees feel comfortable expressing their thoughts and feelings openly, receiving support even during the most challenging times. This approach not only strengthens the team but also promotes their professional and personal growth, which is crucial for the sustainable development of organizations in times of constant change and challenges.

2025-06-01T00:00:00Z Мазуренко, Олена Мамчур, Людмила Mazurenko, Olena Mamchur, Liudmyla http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49124 2025-07-04T03:16:11Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: Розвиток інноваційного підприємництва в повоєнний період Автори: Мазуренко, Олена; Мамчур, Людмила; Mazurenko, Olena; Mamchur, Liudmyla Короткий огляд (реферат): Проведений аналіз стану вітчизняної науково-технічної сфери свідчить про те, що ефективне функціонування господарських систем провідних країн світу, багато в чому визначається розвитком інноваційного підприємництва, що забезпечує стійке економічне зростання. В процесі дослідження визначено роль інноваційного підприємництва у сучасній системі господарювання; соціально-економічний зміст інновацій у контексті формування стратегії сталого розвитку наукомісткого підприємництва. Основою дослідження стали теоретичні розробки та висновки зарубіжних та вітчизняних дослідників з проблем формування та розвитку системи інноваційного підприємництва, зокрема створення та подальший розвиток регіональних інформаційно-консультативних центрів. Метою дослідження слугував розвиток теоретичних та методичних основ забезпечення ефективності інноваційного підприємництва на основі виявлення та використання його ключових факторів успіху, до яких ми віднесли: інноваційну активність, зростання наукомісткості, розвиток інформаційно-консультативного забезпечення, рівень гнучкості системи державного регулювання, удосконалення системи управління інтелектуальним капіталом. Предметом дослідження виступають управлінські та організаційно-економічні відносини, що виникають у процесі розроблення концептуальної моделі сталого функціонування вітчизняної, господарської системи на основі формування економіко-організаційного механізму розвитку системи інноваційного розвитку. У ході дослідження розглянуто місце, роль та функції інноваційного підприємництва у сучасній господарській системі. Обґрунтовано соціально-економічний зміст інновацій у контексті формування стратегії сталого розвитку наукомісткого підприємництва. Проведено аналіз методів та інструментів регулювання та розвитку системи інноваційного підприємництва. Визначено значення інноваційного потенціалу у системі розвитку наукомісткого підприємництва в умовах ризикоутворюючих факторів. Рекомендовано впровадження інноваційних розробок за допомогою інформаційно-консультаційних служб. На основі проведеного дослідження зроблені відповідні висновки та запропоновані пропозиції.; The conducted analysis of the state of the domestic scientific and technical sphere shows that the effective functioning of economic systems of leading countries is largely determined by the development of innovative entrepreneurship, which ensures sustainable economic growth. The role of innovative entrepreneurship in the modern economic system is determined; the socio-economic content of innovations in the context of the formation of a strategy for the sustainable development of knowledge-intensive entrepreneurship. The basis of the study was the theoretical developments and conclusions of foreign and domestic researchers on the problems of the formation and development of the system of innovative entrepreneurship, in particular the creation and further development of regional information and consulting centers. The aim of the study was to develop theoretical and methodological foundations for ensuring the effectiveness of innovative entrepreneurship based on identifying and using its key success factors, which we include: innovative activity, growth of knowledge intensity, development of information and consulting support, the level of flexibility of the state regulation system, improvement of the management system of intellectual capital and innovative potential of entrepreneurial structures. The subject of the study is the introduction of organizational and economic implementation into management, substantiating the process of decomposition of the conceptual model of functioning of these systems based on the formation of the economic and organizational mechanism of innovation systems. The study examines the place, role and functions of innovative entrepreneurship in the modern economic system. The socio-economic content of innovations in the context of the formation of a strategy for the sustainable development of knowledge-intensive entrepreneurship is substantiated. The analysis of methods and instruments for regulating and developing the system of innovative entrepreneurship is conducted. The significance of innovative potential in the system of development of knowledge-intensive entrepreneurship in the context of risk-forming factors is determined. It is recommended to promote innovative developments with the help of additional information and consulting services. On the basis of the research carried out, the corresponding conclusions and propositions have been established.

2025-06-01T00:00:00Z Сороківська, Олена Машлій, Галина Стефанів, Руслан Sorokivska, Olena Мashliy, Halyna Stefaniv, Ruslan http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49113 2025-07-04T03:16:11Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: Розвиток проєктного менеджменту підприємств малого і середнього бізнесу через залучення грантових ресурсів Автори: Сороківська, Олена; Машлій, Галина; Стефанів, Руслан; Sorokivska, Olena; Мashliy, Halyna; Stefaniv, Ruslan Короткий огляд (реферат): У статті комплексно проаналізовано основні виклики, з якими зіткнулися підприємства малого та середнього бізнесу (МСП) в умовах війни в Україні. Визначено ключові загрози, що вплинули на функціонування бізнесу, серед яких фізичні втрати активів, руйнування інфраструктури, скорочення внутрішнього попиту, порушення логістичних ланцюгів, проблеми з енергопостачанням та трудовими ресурсами. Зазначено, що фінансова підтримка відіграє критичну роль у стабілізації та відновленні бізнесу, оскільки дає змогу підприємствам компенсувати втрати, адаптуватися до нових умов і забезпечувати довгострокове функціонування. Окремий акцент зроблено на грантовому фінансуванні як одному з найбільш ефективних інструментів підтримки МСП. Проаналізовано переваги грантової допомоги, яка дозволяє підприємствам покривати витрати на релокацію, закупівлю обладнання, модернізацію виробничих процесів, розробку інноваційних продуктів і вихід на міжнародні ринки. Визначено основні перешкоди для отримання грантів, серед яких недостатня обізнаність підприємців про доступні програми, складність процесу подачі заявок, жорсткі вимоги донорів, висока конкуренція та обмежені навички у сфері грантового менеджменту. Розглянуто програми державної та міжнародної підтримки МСП, що передбачають надання фінансової допомоги, пільгових кредитів, субсидій та консультаційних послуг. Запропоновано комплекс заходів для покращення доступу підприємств до грантових ресурсів, зокрема підвищення рівня інформованості про грантові можливості, проведення навчальних програм з основ грантового менеджменту, оптимізацію бюрократичних процедур, а також розвиток партнерства між бізнесом, неурядовими організаціями та міжнародними фондами. Таким чином, у статті обґрунтовано, що грантове фінансування є не лише засобом короткострокової підтримки, а й стратегічним інструментом для довгострокового розвитку малого та середнього бізнесу. Воно сприяє фінансовій стабільності підприємств, стимулює інноваційну діяльність, розширює можливості для інтеграції у світову економіку та підвищує загальну стійкість бізнес-середовища в умовах кризових викликів.; The article comprehensively analyzes the main challenges faced by small and medium-sized enterprises (SMEs) during the war in Ukraine. It identifies the key threats affecting business operations, including physical asset losses, infrastructure destruction, reduced domestic demand, disruptions in supply chains, and issues with energy supply and labor resources. It is emphasized that financial support plays a critical role in stabilizing and restoring businesses, as it enables enterprises to offset losses, adapt to new conditions, and ensure long-term sustainability. A particular focus is placed on grant funding as one of the most effective tools for supporting SMEs. The benefits of grant assistance are analyzed, allowing businesses to cover costs related to relocation, equipment purchase, modernization of production processes, development of innovative products, and expansion into international markets. The main barriers to obtaining grants are identified, including a lack of awareness among entrepreneurs about available programs, the complexity of the application process, strict donor requirements, high competition, and limited skills in grant management. The article reviews state and international support programs for SMEs, which provide financial assistance, subsidized loans, grants, and consulting services. A set of measures is proposed to improve businesses' access to grant resources, including raising awareness of grant opportunities, conducting training programs on the basics of grant management, optimizing bureaucratic procedures, and developing partnerships between businesses, non-governmental organizations, and international foundations. Thus, the article argues that grant funding is not only a short-term support tool but also a strategic instrument for the long-term development of SMEs. It contributes to the financial stability of enterprises, stimulates innovation, expands opportunities for integration into the global economy, and enhances the overall resilience of the business environment in times of crisis challenges.

2025-06-01T00:00:00Z Левицький, Віталій Радинський, Сергій Матійчук, Любомир Радинська, Софія Levytskiy, Vitaliy Radynskyy, Serhiy Matiichuk, Liubomyr Radynska, Sofiia http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49110 2025-07-04T03:16:21Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: Історичні нариси та сучасний контекст цифровізації економічних процесів в Україні та світі Автори: Левицький, Віталій; Радинський, Сергій; Матійчук, Любомир; Радинська, Софія; Levytskiy, Vitaliy; Radynskyy, Serhiy; Matiichuk, Liubomyr; Radynska, Sofiia Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто історичні, теоретико-методологічні та концептуальні засади становлення та розвитку цифровізації економічних процесів в Україні та світі. Комплексно досліджено понятійно-категоріальний апарат цифровізації економічних процесів, представлено методологічні підходи аналізу цифрової економіки. Здійснено наукове дослідження українських та зарубіжних концепції формування і розвитку сучасного цифрового суспільства: цифрового менеджменту і цифрової економіки, котрі розвиваються в умовах здійснення технологічних змін та використання інноваційних цифрових технологій. Розглянуто засади розвитку цифрового суспільства, що розвивається завдяки штучного інтелекту, впровадженню робототехніки, інтернету речей (IoT), хмарних технологій та великих даних. Статтю акцентовано на філософію розвитку цифровізації креативного суспільства та її вплив на економіку. Це погляд на історію та сучасність цифрової економіки. У статті розроблено практичні рекомендації на шляху діджиталізації економіки, які дозволяють використовувати усі можливості, що їх надає сучасний світ. Розкрито ключові аспекти цифровізації економіки України в умовах світової інтеграції з позиції практичного аспекту. Встановлено, що у під час переходу економіки до цифровізації традиційні принципи ведення бізнесу та норми, визначені для інформаційних технологій, систем обліку та управління, маркетингових комплексів, зазнають кардинальних змін. Визначено, що цифровізація економіки оптимізує бізнес-процеси, створює нові продукти та послуги, економить ресурси завдяки економії на персоналі, автоматизації та роботизації бізнес-процесів. Досліджено, що цифровізація значною мірою сприяє розвитку світового цифрового банкінгу. Основні тенденції трансформації світової фінансової системи в умовах глобальної цифровізації включають впровадження цифрових валют центральних банків, визначення правового статусу та особливостей регулювання операцій з криптовалютами на національному та міжнародному рівнях, а також застосування криптовалют і цифрових валют у міжнародних розрахунках.; The article examines the historical, theoretical, methodological and conceptual foundations of the formation and development of digitalization of economic processes in Ukraine and the world. The conceptual and categorical apparatus of digitalization of economic processes is comprehensively studied, methodological approaches to the analysis of the digital economy are presented. A scientific study of Ukrainian and foreign concepts of the formation and development of a modern digital society is carried out: digital management and digital economy, which are developing in the context of technological change and the use of innovative digital technologies. The principles of the development of a digital society that is developing thanks to artificial intelligence, the introduction of robotics, the Internet of Things (IoT), cloud technologies and big data are considered. The article focuses on the philosophy of the development of digitalization of a creative society and its impact on the economy. This is a view of the history and modernity of the digital economy. The article develops practical recommendations on the path to digitalization of the economy, which allow using all the opportunities provided by the modern world. The key aspects of the digitalization of the Ukrainian economy in the context of global integration are revealed from a practical perspective. It is established that during the transition of the economy to digitalization, the traditional principles of doing business and the norms defined for information technologies, accounting and management systems, and marketing complexes undergo radical changes. It is determined that the digitalization of the economy optimizes business processes, creates new products and services, and saves resources due to savings on personnel, automation and robotization of business processes. It is studied that digitalization significantly contributes to the development of global digital banking. The main trends in the transformation of the global financial system in the context of global digitalization include the introduction of digital currencies of central banks, the definition of the legal status and features of the regulation of transactions with cryptocurrencies at the national and international levels, as well as the use of cryptocurrencies and digital currencies in international settlements.

2025-06-01T00:00:00Z Яріко, Мирослава Аніщенко, Алла Ростовцев, Сергій Yariko, Myroslava Anishchenko, Alla Rostovtsev, Serhiy http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49108 2025-07-04T03:16:18Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: Доступність міської інфраструктури у контексті зростання туристичної атракційності міста (кейс м. Харків на п. ХХІ ст). Ч. 1. Доступність вулиць Автори: Яріко, Мирослава; Аніщенко, Алла; Ростовцев, Сергій; Yariko, Myroslava; Anishchenko, Alla; Rostovtsev, Serhiy Короткий огляд (реферат): Стаття є частиною ширшого дослідження, присвяченого аналізу формування доступної міської інфраструктури у місті Харків на початку XXI століття та впливу доступності на туристичну привабливість міста. Наразі увагу зосереджено на доступності міського вуличного простору для маломобільних груп населення. Окремо розглянуто взаємодію громадського сектору та міської влади у створенні інклюзивного середовища. Також висвітлено особливості комунікації міської влади з питань інклюзії. Дослідження було проведено у м. Харків протягом травня-серпня 2024 року і базується на комплексному підході, який включає аналіз офіційних публікацій, звітів громадських організацій, моніторингів доступності міської інфраструктури, а також власних спостережень та досвіду авторів. У статті проаналізовано основні недоліки в доступності міської інфраструктури Харкова, включаючи помилки у проєктуванні пандусів, бордюрів, тактильної розмітки, спеціально зроблених скосів на пішохідних переходах, а також розбіжності між офіційними звітами міської влади та фактичним станом інфраструктури. Проте виявлено й позитивні тенденції, такі як створення офіційної інтерактивної мапи доступності (на жаль, недоступної для незрячих), впровадження озвучених світлофорів і поступове вдосконалення комунікації міської влади з громадськістю (з 2024 року з публікацій міської влади остаточно зникає застаріла та образлива щодо людей з інвалідністю термінологія). Показово, що позитивні тенденції є наслідком співпраці міської влади та громадських організацій. Можна впевнено стверджувати, що процес формування доступного міського простору в Харкові потребує більш системного підходу, оскільки спорадичні дії не змінюють ситуацію у місті в цілому. Планується продовження результатів дослідження, зокрема доступність транспортної інфраструктури, житлового сектору культурної сфери.; The article is part of a broader study dedicated to analyzing the formation of accessible urban infrastructure in the city of Kharkiv at the beginning of the 21st century in the context of cities tourism attraction. The focus is on the accessibility of the urban street space. The interaction between the civic sector and city authorities in creating an inclusive environment is specifically examined. Additionally, the article highlights the features of the city authorities' communication on inclusion issues. The research was conducted in Kharkiv between May and August 2024 and is based on a comprehensive approach that includes an analysis of official publications, reports by civic organizations, accessibility monitoring of urban infrastructure, as well as the authors' own observations and experiences. The article analyzes the main shortcomings in the accessibility of Kharkiv's urban infrastructure, including errors in the design of ramps, curbs, tactile markings, specially designed pedestrian crossing slopes, and discrepancies between official reports by city authorities and the actual state of the infrastructure. However, positive trends were also identified, such as the creation of an official interactive accessibility map (unfortunately inaccessible to visually impaired individuals), the implementation of audible traffic lights, and the gradual improvement of city authorities' communication with the public. Starting in 2024, outdated and offensive terminology regarding people with disabilities has been entirely removed from the city authorities' publications. Significantly, these positive developments result from collaboration between the city authorities and civic organizations. It can be confidently stated that the process of forming an accessible urban space in Kharkiv requires a more systematic approach, as sporadic actions do not fundamentally change the situation in the city as a whole. The continuation of the research is planned, particularly focusing on the accessibility of transport infrastructure, the housing sector, and the cultural sphere.

2025-06-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49098 2025-07-04T03:19:56Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: ЗМІСТ. Електронне наукове фахове видання "Соціально-економічні проблеми і держава", Випуск 1 (32), Червень, 2025

2025-06-01T00:00:00Z http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/49097 2025-07-04T03:19:30Z 2025-06-01T00:00:00Z

Назва: Титул. Електронне наукове фахове видання "Соціально-економічні проблеми і держава", Випуск 1 (32), Червень, 2025

2025-06-01T00:00:00Z