Мотивація самозмін як умова розвитку особистості

Abstract

У статті описується проблема розвитку особистості, здатності до самовдосконалення, самостійного вибору зміни траєкторії життєвого шляху. Обґрунтовується, що особистісний розвиток є динамічним процесом життєвого шляху людини та показником життєдіяльності зрілої особистості, характеризується відчуттям людиною своєї природи, поступальними змінами в самосприйманні, ставленні до себе, розумінні та опанування своїх емоцій, дій та вчинків, конструктивними рішеннями проблемних ситуацій та вибором вдалих способів самопрезентації тактик взаємодії з іншими людьми тощо. Розгляд як позитивних (потреба в самоактуалізації, особистісна зрілість, прагнення до досконалості), так і негативних факторів (комплекс неповноцінності, незадоволеність якістю життя тощо) життєдіяльності особистості, може послужити причиною до самовдосконалення. Аналізуються питання самозмін, саморозвитку, особистісного росту в контексті відомих психологічних теорій: психоаналітичної, гуманістичної, екзистенційної. Здійснено поділ факторів детермінації змін на об’єктивні та суб’єктивні, прирівнюються до зовнішньої і внутрішньої мотивації. Саме внутрішня мотивація, на наш погляд, є найбільш дієвою і стрижневою в особистісному розвитку. Здійснюючи аналіз наукових джерел, визначено сутність та структуру мотивації саморозвитку особистості, що представлена як сукупність спонукань до самозмін, які спрямовані на підвищення рівня особистісної та соціальної компетентностей для реалізації власного життєвого сценарію. До складових мотивації самовдосконалення належать ціннісний, емоційний, цільовий, діяльнісний, когнітивний, вольовий рівні. Основними детермінантами самовдосконалення є: природна потреба до самоактуалізації, рівень особистісної зрілості, подолання комплексу неповноцінності, особистісний розвиток; незадоволеність якістю життя; прагнення до досконалості; відчуття себе повноцінно функціонуючою особистістю; бажання коригувати власні недоліки тощо.

The article describes the problem of personality development, the ability to self-improvement, independent choice of changing the trajectory of life. It is substantiated that personal development is a dynamic process of human life and an indicator of life of a mature person, characterized by a person's sense of nature, progressive changes in self-perception, attitude, understanding and mastery of their emotions, actions and deeds, constructive solutions to problems and successful choices. self-presentation of tactics of interaction with other people, etc. Consideration of both positive (need for self-actualization, personal maturity, striving for perfection) and negative factors (inferiority complex, dissatisfaction with quality of life, etc.) of a person's life, can be a reason for self-improvement. Issues of self-change, self-development, personal growth in the context of well-known psychological theories are analyzed: psychoanalytic, humanistic, existential. The factors of determination of changes are divided into objective and subjective, equated to external and internal motivation. It is intrinsic motivation, in our opinion, is the most effective and pivotal in personal development. Carrying out the analysis of scientific sources, the essence and structure of motivation of self-development of the person which is presented as set of motives to self-changes which are directed on increase of level of personal and social competences for realization of own life scenario is defined. The components of motivation for self-improvement include value, emotional, target, activity, cognitive, volitional levels. The main determinants of self-improvement are: the natural need for self-actualization, the level of personal maturity, overcoming the inferiority complex, personal development; dissatisfaction with the quality of life; striving for perfection; feeling like a fully functioning person; desire to correct their own shortcomings, etc.