Значення людського потенціалу та людського капіталу у сталому розвитку

Abstract

Мета дослідження полягає в розкритті значення людського потенціалу та людського капіталу з ціллю практичного розуміння їх значення в суспільному розвитку України. Проаналізовано визначення понять «людський потенціал» та «людський капітал» на основі трактувань зарубіжних і українських науковців. Сформульовано авторське бачення дефініції «людський потенціал» як соціальноекономічної категорії, що уособлює сукупність здібностей, знань та можливостей людини й суспільства в цілому, які реалізовуються в ході життєвого циклу, взаємодіють з іншими видами потенціалів, приносячи додаткову користь та збагачуючи матеріально й духовно націю для досягнення цілей індивідуального та загальнолюдського розвитку. Розроблено організаційну і рівневу структуру людського потенціалу та описано зміст її ключових компонентів. Зокрема, при рівневому розподілі людський потенціал включає в себе: нанорівень (окрема людина), мікрорівень (підприємство, організація, галузь), мезорівень (регіон) та макрорівень (країна або група країн). Узагальнено спільні й відмінні риси між людським потенціалом та людським капіталом у суспільному розвитку України. Організаційний компонент структури людського потенціалу включає такі найважливіші складові: трудовий потенціал, творчий потенціал (людський потенціал творчих особистостей), інтелектуальний потенціал, інноваційний потенціал, людський потенціал нації та ін. Зроблено висновок про те, що розвиток та повноцінна реалізація людського потенціалу в Україні значною мірою залежить від належного втілення людського капіталу та якісного державного захисту ключових складових соціальної сфери. В цьому процесі пріоритетним повинно стати формування соціально-ринкової системи доходів населення, концепція безперервної освіти впродовж життя та оновлення системи охорони здоров’я. Особливу увагу необхідно звернути на соціальне середовище, в якому формується та розвивається людський потенціал, адже саме воно визначає вектори практичної реалізації всіх тих здібностей, умінь та навиків, які закладаються від моменту народження й змінюються в ході життєвого циклу

The purpose of the investigation is to reveal the importance of human potential and human capital in order to understand their practical importance in the social development of Ukraine. The definitions of «human potential» and «human capital» based on the interpretations of foreign and Ukrainian scientists are analyzed. The author’s vision of the definition of «human potential» as a socio-economic category that embodies the set of abilities, knowledge and capabilities of human and society as a whole, which are realized during the life cycle, interact with other types of potentials, bringing additional benefits and enriching materially and spiritually to achieve the goals of individual and human development. The organizational and level structure of human potential is developed and the content of its key components is described. In particular, in the level distribution, human potential includes: nanlevel (individual), microlevel (enterprise, organization, industry), mesolevel (region) and macrolevel (country or group of countries). The common and distinctive features between human potential and human capital in the social development of Ukraine are generalized. The organizational component of the structure of human potential includes the following most important components: labor potential, creative potential (human potential of creative individuals), intellectual potential, innovation potential, human potential of the nation, and others.It is concluded that the development and full realization of human potential in Ukraine largely depends on the proper implementation of human capital and quality public protection of key components of the social sphere. In this process, the formation of social market system of income, the concept of lifelong learning and the renewal of the health care system should be a priority. Particular attention should be paid to the social environment in which human potential is formed and developed, because it determines the vectors of practical implementation of all those abilities and skills that are laid down from birth and change during the life cycle.