Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/5010

Назва: Зміцнююча дія МОТС при фрезеруванні сталей аустенітного класу
Інші назви: Упрочняющее действие СОТС при фрезеровании сталей аустенитного класса
LCTE strengthening action in an austenitic steels milling
Автори: Ванієв, Ельдар Рустемович
Ваниев, Э.Р.
Vaniyev, E.R.
Бібліографічний опис: Ванієв Е.Р. Зміцнююча дія МОТС при фрезеруванні сталей аустенітного класу. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук: 05.03.01 – процеси механічної обробки, верстати та інструменти / Е.Р.Ванієв — Тернопіль, 2014. — 22 с.
Дата публікації: 4-лис-2014
Дата внесення: 31-жов-2014
Видавництво: Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя
Науковий ступінь: кандидат технічних наук
Рівень дисертації: кандидатська дисертація
Шифр та назва спеціальності: 05.03.01 – процеси механічної обробки, верстати та інструменти
Рада захисту: спеціалізована вчена рада К 58.052.03
Установа захисту: Кримський інженерно-педагогічний університет
Науковий керівник: Якубов, Чінгіз Февзієвич
Члени комітету: Равська, Наталія Сергіївна
Панчук, Віталій Георгійович
УДК: 621.91.01
621.914
Теми: зміцнююча дія МОТС
фрезерування аустенітних сталей
коефіцієнт тертя
знос
стійкість інструмента
шорсткість оброблювальної поверхні
режими попереднього припрацювання
моделювання на основі експериментальних даних
упрочняющее действие СОТС
фрезерование аустенитных сталей
коэффициент трения
износ
стойкость инструмента
шероховатость обработанной поверхности
режимы предварительной приработки
моделирование на основе экспериментальных данных
LCTE strengthening action
austenitic steels milling
friction
wear resistance tool
manufacturing surface roughness
multiple simulation based on experimental data
Короткий огляд (реферат): Дисертація присвячена підвищенню працездатності швидкорізального інстру-менту при фрезеруванні сталей аустенітного класу за рахунок зміцнювальної дії МОТС та визначення їх ефективного використання на основі моделювання впливу зміцнювального припрацювання на процес фрезерування. В роботі вирішені питання визначення критерію припрацювання, а саме вели-чини фаски зносу на задній поверхні інструменту. Встановлено, що при завершенні припрацювання супроводжується падінням горизонтальної складової Ph сили різання. Показано, що адгезійна складова не може служити узагальненою характерис-тикою властивостей МОТС. Одержані моделі, адекватні досліджуваним процесам у вигляди залежностей складових сили різання від режимів припрацювання та стійкості інструменту від швидкості припрацювання та режимів різання, а також шорсткості оброблювальної поверхні від режимів різання попередньо припрацьованим інструментом. Розроблені рекомендації щодо призначення режимів припрацювання в середо-вищі різних МОТС. Одержані результати підтверджені промисловими випробуван-нями.
Диссертация посвящена повышению работоспособности быстрорежущего ин-струмента при фрезеровании сталей аустенитного класса за счет упрочняющего дей-ствия СОТС и определения их эффективного использования на основе моделирова-ния влияния условий процесса упрочняющей приработки на процесс фрезерования. Разработана методика комплексных испытаний с использованием упрощенно-го алгоритма МГУА на основе экспериментальных данных характеристик процесса фрезерования в присутствии различных СОТС с одновременным изменением при-работочных и эксплуатационных режимов в процессе фрезерования. Обоснован выбор критерия приработки фаски износа по задней поверхности при котором кривая износа меняет свой наклон. В процессе исследований выявлено, что изменение наклона кривой износа сопровождается снижением горизонтальной составляющей усилия резания Ph. Отмечается, что при последующей эксплуатации инструмента за исключением касторового масла наблюдается постоянный рост Ph. В среде касторового масла на-блюдается переменное снижение и возрастание составляющей Ph. Показано, что адгезионная составляющая коэффициента трения µа не может служить обобщенной характеристикой СОТС, так как не несет информацию об эф-фектах каждой из них. При фрезеровании стали 12Х18Н10Т быстрорежущим инструментом при оп-ределенных режимах резания преимущество относительно повышения стойкости инструмента имеют растительные масла и смазки на растительной основе. На основании модельных исследований и экспериментального подтверждения установлено влияние режимных параметров приработки и эксплуатационных режи-мов резания на стойкость инструмента. Наибольшее влияние в зависимости от используемой среды на образование упрочненных слоев на контактных поверхностях инструмента и на его стойкость оказывает подача на зуб. С ее увеличением стойкость снижается. В среде касторово-го масла увеличение подачи на зуб приводит к снижению степени упрочнения по-верхности инструмента и его стойкости. Впервые показано, что в присутствии касторового масла механизм образова-ния вторичных упрочненных структур на поверхности инструмента отличает от ме-ханизма образования в присутствии других сред. Рассмотрены отклонения, рассчитанных по моделям и полученных в результа-тах рассчитанных контрольных экспериментов. Их среднестатистическое отклоне-ние которых составило не более ±10%. Разработаны рекомендации по назначению режимов упрочняющей приработ-ки и проведена их промышленная проверка.
Dissertation deals with the efficiency increasing of high-speed tool austenitic steel milling by strengthening action of LCTE and determining their effective use by modeling the strengthening impact. This paper addresses the determination criterion of additional characteristics, first of all the magnitude of wear facets on the back of the tool. It was found that the change of the incline of the curve wear accompanies fall Ph horizontal component of the cutting force. It is shown that the adhesion component can not be a generalized characteristic of LCTE properties. The resulting models adequately studied processes in the form of dependence of the cutting force components regimes Additional earnings of stability and speed of the tool and cutting conditions are proved. The surface roughness improvement of the cutting tool manufacturing is received. The recommendations on the setting of technological regimes among different LCTE are given. The obtained results confirmed industrial tests.
Опис: Робота виконана на кафедрі технології машинобудування Республіканського вищого навчального закладу «Кримський інженерно-педагогічний університет» Міністерства освіти і науки України. Захист відбувся 4 листопада 2014 р. об 11 годині на засіданні спеціалізова-ної вченої ради К 58.052.03 у Тернопільському національному технічному універси-теті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56, корп. 2, ауд. 79 З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національно-го технічного університету імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/5010
Тип вмісту: Thesis
Розташовується у зібраннях:05.03.01 – процеси механічної обробки, верстати та інструменти



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.