DSpace Зібрання:http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324752024-03-28T19:08:45Z2024-03-28T19:08:45ZФормування системи реагування на потреби споживачів у закладі вищої освітиЧайка, Інна ПетрівнаChaika, Innahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/325032020-09-17T15:03:48Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Формування системи реагування на потреби споживачів у закладі вищої освіти
Автори: Чайка, Інна Петрівна; Chaika, Inna
Короткий огляд (реферат): Ефективне функціонування підприємства сфери послуг, яким є заклад вищої освіти
(ЗВО), вимагає від нього постійного вдосконалення маркетингової діяльності, зокрема за рахунок
налагодження системної взаємодії з різними категоріями споживачів (стейкхолдерами). Розглянуто
теоретичні та практичні аспекти формування системи реагування на потреби споживачів у ЗВО,
проаналізовано перешкоди впровадження такої системи та розглянуто шляхи їх подолання.
Запропоновано ЗВО розробляти систему реагування на потреби споживачів на основі наведеного
орієнтовного переліку програм, який має впроваджуватися як результат досліджень думки
стейкхолдерів щодо їх бачення переваг освітніх пропозицій вишу. Для наочності запропоновано зразок
розроблення процесу підготовки й проведення заходу за участю стейкхолдерів (на прикладі заходу «День
кар’єри»), розроблено діаграму систематизації процесу його проведення (шляхом модернізації причиннонаслідкової діаграми К. Ісікави) та на цій основі сформовано дорожню карту заходу – маркетинговий
інструмент, що дозволяє планувати та координувати дії як персоналу ЗВО, так і стейкхолдерів шляхом
накопичення необхідної маркетингової інформації. Представлено авторську систему реагування на потреби
споживачів ЗВО, що складається з чотирьох підсистем, які взаємодіють за принципами холізму.
Класифіковано перешкоди на шляху впровадження в українських ЗВО такої системи і запропоновано шляхи їх
подолання. З’ясовано, що системи реагування на потреби споживачів у ЗВО вимагає від останнього
постійного розвитку й удосконалення. Для вирішення цього завдання детально опрацьовано умови, які
необхідно створити як для результативної роботи зі скаргами споживачів, так і для заохочення споживачів
надавати пропозиції. Запропоновано відповідні заходи забезпечення зазначених процесів. Як результат, на
основі аналізу та переосмислення праць українських і зарубіжних учених з питань удосконалення
маркетингової діяльності підприємства сфери послуг, розроблено систему реагування на потреби споживачів
у ЗВО як елемента його маркетингової діяльності з метою підвищення ефективності функціонування.; The effective functioning of the higher education institution (HEI) requires its continuous
marketing activities improvement, particularly by establishing systematic interaction with various consumers
categories (stakeholders).The article deals with the theoretical and practical aspects of forming the system which
responses to the consumers needs in HEI. The barriers to such system implementation are analyzed and the ways of their overcoming are considered. We propose to develop the consumers response system on the basis of the
indicative list of programs, which should be implemented as a result of the stakeholders opinions research on their
vision concerning the benefits of higher education institution offers. To put that into perspective, the sample of the
development of the process for event preparation and holding with stakeholders participation (on the example of
«Career Day» event) is proposed, the diagram of its holding process systematization (by K. Ishikawa cause-effect
diagram modernization) is developed and the event road map – a marketing tool that makes it possible to plan and
coordinate the actions of both HEІ staff and stakeholders by accumulating necessary marketing information is
designed on this basis. The author’s response system to HEI consumers needs, consisting of four subsystems that
interact on the principles of holism is presented in this paper. The barriers of such system implementation
Ukrainian HEI are classified and the ways of their overcoming are proposed. It is investigated that response system
to HEI consumers needs requires continuous development and improvement from the latter. In order to solve this
problem, conditions required for both effective work with consumer complaints and consumers encouragement
for making proposals are treated in details in this paper. .Appropriate measures for providing the above mentioned
processes are proposed. As the result, based on the analysis and reinterpretation of Ukrainian and foreign scientists
works concerning the improvement of services company marketing activity, the response system to HEI consumers
needs as the element of its marketing activity aimed at the functioning efficiency increase is developed.2020-05-22T00:00:00ZДослідження регіональної специфіки процесів утворення і поводження з промисловими відходамиМініна, Оксана ВалеріївнаШадура-Никипорець, Наталія ТимофіївнаMinina, OksanaShadura-Nykyporets, Nataliiahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/325002020-09-17T15:03:42Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Дослідження регіональної специфіки процесів утворення і поводження з промисловими відходами
Автори: Мініна, Оксана Валеріївна; Шадура-Никипорець, Наталія Тимофіївна; Minina, Oksana; Shadura-Nykyporets, Nataliia
Короткий огляд (реферат): Здійснено структурний та динамічний аналіз утворення, накопичення й поводження з
промисловими відходами в регіоні з аграрною спеціалізацією. Описано та проаналізовано структуру
відходів за видами економічної діяльності, виявлено їх специфіку порівняно з аналогічною структурою по
Україні та з галузевою структурою виробництва. Визначено внесок кожної галузі переробної
промисловості як основного продуцента промислових відходів, у загальні обсяги їх утворення, а також
матеріальну структуру цих відходів. Досліджено територіальний розріз формування й накопичення
промислових відходів, що показав вкрай нерівномірний їх розподіл у межах області. З’ясовано, що існують
суттєві територіальні відмінності між місцями їх утворення й місцями накопичення. Проведено
групування районів області за обсягом утворення й обсягом накопичення промислових відходів на одиницю
території. Галузевий розріз по районах показав, що 88% відходів переробної промисловості утворюється
в трьох районах області, а 99% обсягів їх накопичення зосереджені у двох районах. Аналіз динаміки
процесів поводження з промисловими відходами в регіоні продемонстрував позитивні тенденції щодо їх
утилізації. Проте на фоні зниження обсягів утворення обсяги їх накопичення продовжують зростати,
оскільки за утилізації 32% видаляється у спеціально відведені місця 65%. У загальному підсумку стан
поводження з промисловими відходами визнано задовільним, проте закцентовано увагу на специфіці
регіону й проблемних питаннях, що тут існують. Основними проблемами на сьогодні залишаються:
відсутність чіткого нормативно закріпленого визначення поняття «промислові відходи», що ускладнює
збір та упорядкування інформації про них, неповнота вказаної інформації, суттєва територіальна
асиметрія в утворенні й накопиченні промислових відходів, низький рівень їх утилізації, відсталі й
застарілі технології виробництва та поводження з відходами. Екологізація виробництва має стати
основною умовою вирішення проблеми поводження з промисловими відходами та перспективним трендом
розвитку на майбутнє; Structure and dynamics of industrial waste generation, accumulation and management in
agrarian region are analyzed. The structure of wastes according to the types of economic activity is described and
analyzed. Their peculiarities in comparison with the similar Ukrainian structure and sector production structure is revealed. The contribution of each sector of the processing industry, as the main producer of industrial wastes,
to the total volumes of their generation, as well as the material structure of such wastes is determined. The spatial
cross-section of industrial wastes generation and accumulation is investigated. It showed a very uneven
distribution within the region and significant territorial differences between the places of their generation and the
places of accumulation. The regional districts are grouped by volume of production and volume of industrial waste
accumulation per unit of territory. The sector cross-sections in districts showed that 88% of processing waste is
generated in three region districts, and 99% of their accumulation are concentrated in two districts. Analysis of
the dynamics of industrial waste management processes in the region revealed positive trends in their utilization.
However, on the background of the decline in their generation volume, their accumulation volumes are still
increasing as 32% of waste are utilized and 65% is disposed in designated areas. In general, the state of industrial
waste management is considered satisfactory, but great attention is paid to the region peculiarities and the
problems existing here. The main problems today are: the lack of clear regulatory definition of the concept
«industrial wastes», which complicates the collection and ordering of information about them, incompleteness of
the specified information, significant spatial asymmetry in industrial wastes generation and accumulation, low
level of their utilization, old and obsolete production and waste management technologies. Greening of production
should become the main condition for solving the problem of industrial waste management and the promising
development trend for the future.2020-05-22T00:00:00ZЕкономічні чинники розвитку транспортної складової країн: порівняльний аналіз України та ПольщіРатинський, Вадим ВіталійовичRatynskyi, Vadymhttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/325012020-09-17T15:03:44Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Економічні чинники розвитку транспортної складової країн: порівняльний аналіз України та Польщі
Автори: Ратинський, Вадим Віталійович; Ratynskyi, Vadym
Короткий огляд (реферат): Проаналізовано останні тенденції протяжності доріг та обсяги вантажних перевезень,
а також їхнє відношення до соціально-економічних та інфраструктурних змінних у двох сусідніх країнах –
Польщі та Україні. Цей аналіз відноситься до періоду 2005–2018 років, так що враховано роки, що
постраждали від світової економічної кризи, яка показує свій пік у 2009 році. Показано, що не всі
досліджувані країни демонструють зв’язок між вантажопотоком та ВВП як можна було б очікувати
на основі добре консолідованого досвіду й досліджень. Крім того, інші взаємозв’язки досліджено зі
змішаними результатами між обсягами вантажопотоків та розширенням залізничної й дорожньої
мереж, а також даними про ціни на нафту. Поряд з такими базовими галузями як промисловість,
будівництво, торгівля і сільське господарство, транспорт займає важливе місце в економіці України.
Базові галузі беруть участь у створенні валового внутрішнього продукту й національного доходу,
створюють гарантію цілісності країни, її економічної незалежності й національної безпеки. При цьому
транспорту відведена особлива роль, так як він доставляє виготовлену продукцію споживачам і тим
самим завершує виробничий процес. Тому в умовах ринкових відносин важливо встановити роль і місце
транспорту в економіці країни. На всіх етапах розвитку економіки транспорт забезпечує потреби її
галузей і населення в оперативному переміщенні вантажів і пасажирів. При розвитку ринкових відносин
особливо гостро ставиться питання про дотримання термінів переміщення, встановлених замовником
перевезень. Основною особливістю транспорту є нематеріальний характер продукції, що виробляється.
Транспорт забезпечує нормальне функціонування виробничої та невиробничої сфер економіки,
задовольняє потреби населення і, отже, є обслуговуючою галуззю. Звідси і його специфічна роль у
забезпеченні (опосередковано) зростання суспільного продукту й національного доходу й поліпшення
роботи галузей, які виробляють матеріальну продукцію. Ця роль полягає у своєчасній доставці необхідної
продукції від виробника до споживачів, зменшення втрат продукції та сировини, скорочення часу
доставки матеріальних засобів, що знаходяться на транспорті, поліпшенні транспортного
обслуговування населення шляхом швидкої його доставки в комфортних умовах. Транспорт одночасно
виступає і в ролі споживача, і в ролі роботодавця, бо використовує транспортні засоби, пальне й іншу
продукцію різних галузей економіки, а також трудові ресурси. Темпи розвитку транспорту повинні трохи
випереджувати потреби в перевезенні вантажів і пасажирів. Резерви транспорту вважаються
доцільними видами резервів, так як відсутність можливостей переміщення вантажів і пасажирів є
серйозним гальмом у розвитку економіки.; The main purpose of this paper is to analyze the latest trends in road length and as a
consequence of freight traffic volumes, as well as their relation to socio-economic and infrastructure variables in
the case of two neighboring countries: Poland and Ukraine. This analysis refers to the period 2005-2018, so the
years affected by the global economic crisis, which peak is in 2009, are taken into account. This investigation
shows that not all countries surveyed demonstrate a strong link between freight flow and GDP, as might be
expected from well-consolidated experience and research. In addition, other relationships are investigated with
mixed results between freight volumes and expansion of rail and road networks, as well as oil prices. Along with
such basic fields as industry, construction, trade and agriculture, transport occupies an important place in the
Ukrainian economy. Basic industries participate in the creation of gross domestic product and national income,
create a guarantee of the country's integrity, its economic independence and national security. At the same time,
transport has a special role, as it delivers manufactured products to consumers and thereby completes the
production process. Therefore, in the conditions of developing market relations, it is important to determine the
role and place of transport in the country's economy. At all stages of economy development, transport meets the
needs of its industries and population in the rapid movement of goods and passengers. With the development of
market relations, the problem of compliance with the terms of movement defined by the customer of transportation
is particularly important. The main feature of transport is the intangible nature of products. Transport ensures the
normal functioning of production and non-production sectors of economy, meets the needs of population and,
therefore, is a serving industry. Hence its specific role is ensuring (indirectly) the growth of social product and
national income and improving the work of industries that produce material products. This role includes timely
delivery of the required products from the manufacturer to consumers, reduction of the loss of products and raw
materials, decrease of the delivery time of material means in transport, improvement of transport services for the
population by their fast delivery in comfortable conditions. At the same time, transport acts both as a consumer
and as an employer, as it uses vehicles, fuel and other products of various sectors of the economy, as well as labor
resources. The pace of transport development should be slightly ahead of the need for goods and passengers
transporting. Transport reserves are considered to be the most appropriate types of reserves, since the lack of the
ability of goods and passengers movement is a serious brake in the economy development.2020-05-22T00:00:00ZТранскордонне співробітництво в Україні: перспективи розвитку ЄврорегіонівРедьква, Оксана ЗіновіївнаЦеханович, ВікторRedkva, OksanaTsekhanovych, Viktorhttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/325022020-09-17T15:03:46Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Транскордонне співробітництво в Україні: перспективи розвитку Єврорегіонів
Автори: Редьква, Оксана Зіновіївна; Цеханович, Віктор; Redkva, Oksana; Tsekhanovych, Viktor
Короткий огляд (реферат): Транскордонне співробітництво (ТКС) реалізується на основі спільно розроблених
програм торговельно-економічного, науково-технічного й культурного співробітництва. Складність процесів і явищ, які спостерігаються нині у транскордонному просторі України, актуалізує значущість
формування та реалізації політики ТКС як інструменту стратегії міжнародного співробітництва.
Розроблення та реалізація спільних транскордонних стратегій співробітництва й затвердження
регіональних програм щодо розвитку ТКС сприяє зменшенню диспропорцій соціально-економічного
розвитку в транскордонному просторі та поступовому зближенню параметрів суміжних прикордонних
регіонів сусідніх країн, яке відбувається в процесі запозичення, відтворення чи формування спільних
методів та фінансового забезпечення. Реалізація цього завдання продукує низку вкрай необхідних заходів:
налагодження комунікаційних зв’язків між різними сегментами транскордонного співробітництва;
прийняття та реалізація спільних стратегічних документів стосовно розвитку ТКС; формування
інституційного середовища розвитку транскордонних кластерів; реалізація Національної Стратегії
формування та підтримання транскордонних кластерів; розроблення. Програми розвитку прикордонної
торгівлі; покращення функціонування прикордонної інфраструктури тощо. Відовідно до зазначеного
перспективною є активізація транскордонної співпраці України у напрямах: підписання угод та договорів
про співпрацю з акцентом на розвиток транскордонного співробітництва; написання спільних стратегій
розвитку транскордонного співробітництва, регіональних програм розвитку транскордонного
співробітництва; затвердження концепцій та програм щодо створення транскордонних індустріальних
парків, промислових зон, кластерів та інших форм транскордонного співробітництва або реалізації
існуючих проектних ініціатив. Однак нині в Україні спостерігається незначний вплив єврорегіонів на
активізацію ТКС, що зумовлено організаційно-правовими аспектами формування та розвитку державної
регіональної політики, яку тривалий час не розглядали як окремий складник стратегічного розвитку
держави. Наслідком стали відсутність єдиної ієрархічної системи нормативно-правових документів, які
регулюють питання регіонального розвитку, слабкість організаційно-управлінського механізму
розроблення та впровадження регіональної політики, що потребує подальшого дослідження як окремого
складника стратегічного розвитку держави.; Cross-border cooperation (CBC) is implemented on the basis of jointly developed programs
of trade and economic, scientific and technical and cultural cooperation. The complexity of processes and
phenomena, observed today in the transboundary space of Ukraine, actualizes the importance of formation and
implementation of CBC policy as an instrument of international cooperation strategy. Development and
implementation of joint cross-border strategies of cooperation and approval of regional programs for the
development of CBCs contributes to reducing the imbalance of socio-economic development in the cross-border
space and the gradual convergence of parameters of adjacent border regions of neighboring countries, which
occurs in the process of borrowing, reproduction or formation of common methods and financial support. The
implementation of this task produces a number of urgently needed measures: establishment of communication
links between different segments of cross-border cooperation; adoption and implementation of joint strategic
documents on CBC development; formation of the institutional environment for the development of cross-border
clusters; implementation of the National Strategy for the formation and maintenance of cross-border clusters;
development of the Border Trade Development Programme; improvement of the functioning of border
infrastructure, etc. According to the above mentioned, the perspective is to activate the transboundary cooperation
of Ukraine in the following directions: signing of agreements and treaties on cooperation with the focus on the
development of transboundary cooperation; writing joint strategies for the development of transboundary
cooperation, regional programs for the development of transboundary cooperation; approval of concepts and
programs for the creation of transboundary industrial parks, industrial zones, clusters and other forms of
transboundary cooperation, or implementation of existing ones. However, today in Ukraine, there is an
insignificant influence of Euroregions on CBC activation that is caused by organizational and legal aspects of
formation and development of the state regional policy, for a long time was not considered as a separate
component of the state strategic development. As a result, there is no unified hierarchical system of normative and
legal documents regulating the issues of regional development, weak organizational and administrative
mechanism of regional policy development and implementation requires further research as a separate component
of the state strategic development2020-05-22T00:00:00ZЕкономічні механізми модернізації системи екологічної безпеки сталого розвиткуЛутковська, СвітланаLutkovska, Svitlanahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324992020-09-17T15:03:39Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Економічні механізми модернізації системи екологічної безпеки сталого розвитку
Автори: Лутковська, Світлана; Lutkovska, Svitlana
Короткий огляд (реферат): Представлено економічні механізми модернізації системи екологічної безпеки сталого
розвитку. Найпопулярнішими серед механізмів визнано організаційно-економічні загалом, зокрема – плата
за природний ресурс. З позиції запровадження модернізаційних заходів ця група механізмів має переваги,
оскільки забруднювач має широкий спектр вибору рішень – забруднювати і платити, зупинити своє
виробництво, інвестувати в очисне обладнання, внести зміни у виробничу технологію, в номенклатуру
виробництва, змінити місце виробництва тощо. Встановлено, що економічне стимулювання
природоохоронної діяльності не обмежується тільки примусовими методами – важливу роль відіграє
політика надання певних пільг та економічної допомоги підприємствам, які здійснюють боротьбу з
забрудненням. Набуває розвитку ринковий механізм природоохоронної діяльності, який передбачає
застосування екологічних субсидій, позик, податків, зборів, штрафів, кредитів і квот, пов’язаних з
викидами шкідливих речовин в атмосферу. Вони дають змогу розподіляти фінансові ресурси й
акумулювати їх на державних рахунках або в спеціальних фондах. До ефективного світового економічного
механізму модернізації природоохоронної діяльності належить і сфера кредитування. Важливим
важелем стимулювання природоохоронної діяльності вважається прискорена амортизація очисного
обладнання. У результаті дослідження визначено, що джерелом фінансових коштів, які спрямовуються
на охорону навколишнього середовища, можуть бути окремі податки, збори і штрафи за недотримання
норм викидів забруднювальних речовин. В окремих випадках ставки штрафів і зборів обчислюються
залежно від рівня фактичного забруднення. У більшості країн ці грошові кошти акумулюються в
спеціальних фондах екологічного призначення й використовуються тільки на фінансування
природоохоронних досліджень і розробок, відшкодування збитків, підготовку й реалізацію екологічних
програм. На основі проведеного дослідження можна стверджувати, що важливе значення для реалізації
намічених природоохоронних заходів мають фінансово-інвестиційні та бюджетні механізми управління.; The economic mechanisms of modernization of the sustainable development ecological safety
system are presented in this paper. Organizational and economic mechanisms are recognized as the most popular
in general, particularly – payment for natural resources. From the point of view of modernization measures
introduction, this group of mechanisms has advantages, because the polluter has a wide range of choices – to
pollute and pay, to stop its production, to invest in purification equipment, to make changes in production
technology, in production nomenclature, to change the place of production, etc. It is determined that economic
incentives for environmental protection are not limited only by coercive methods: an important role is played by the policy of granting certain privileges and economic assistance to enterprises that deal with pollution control.
A market-based mechanism of environmental activity involving the use of environmental subsidies, loans, taxes,
fees, fines, credits and quotas related to of harmful substances emission into the atmosphere is being developed.
These subsidies make it possible to distribute financial resources and accumulate them in public accounts or in
special funds. The sphere of crediting is an effective world economic mechanism of environmental activity
modernization. An important leverage to stimulate environmental activities is the accelerated depreciation of
purification equipment. As a result of the investigation it is determined that separate taxes, fees and penalties for
non-compliance with the pollutant emission standards are the source of environmental fund. In some cases, the
rates of fines and fees are calculated depending on the level of actual pollution. In most countries, these funds are
accumulated in special environmental funds and are used only for environmental research and development
financing, losses compensation, preparation and implementation of environmental programs. Based on the carried
out investigation, it can be stated that financial-investment and budgetary management mechanisms are important
for the outlined environmental measures implementation.2020-05-22T00:00:00ZФормування інформаційно-комунікаційної платформи системи менеджменту туризмуБайда, Богдана ФедорівнаBaida, Bohdanahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324972020-09-17T15:03:36Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Формування інформаційно-комунікаційної платформи системи менеджменту туризму
Автори: Байда, Богдана Федорівна; Baida, Bohdana
Короткий огляд (реферат): Проведено дослідження інформаційних систем і технологій, програмних продуктів у
сфері туризму. В ході проведення наукового дослідження використано методи аналізу та синтезу (з
метою описування інформаційних систем і технологій, програмних продуктів у сфері туризму), індукції
(з метою формування результатів наукового дослідження і висновків), дедукції (з метою формулювання
проблемних питань дослідження й актуальності публікації), метод аналогії (у ході виокремлення
особливостей), схематичного й табличного представлення задля візуального наведення результатів
наукового дослідження. Виокремлено ключові орієнтири науково-технологічних розроблень і досліджень
у сфері інформаційних технологій з метою підвищення якості задоволення туристичних потреб
(відповідно до функціонального навантаження та згідно з призначенням). Запропоновано застосовувати
комбінований, комплексний підхід до побудови національної інформаційно-комунікаційної платформи
системи менеджменту туризму, яка передбачає поєднання методології формування систем
стратегічного рівня та підтримки прийняття рішень, супроводу подорожей, довідкових інформаційних
систем, системи резервування, ланцюжка використання новітніх інформаційних технологій у ході
ухвалення рішень у сфері туризму. Наведено основні елементи інформаційно-комунікаційної платформи
системи менеджменту туризму. Запропонована інформаційно-комунікаційна платформа системи
менеджменту туризму є інструментом підтримання формування нових бізнес-ідей розвитку туристичної
індустрії, необхідної інформації щодо туристичних об’єктів, напрямів подорожей, втілення системи
менеджменту в туристичних компаніях, навчання персоналу в сфері туризму, систем надання
туристичних продуктів та послуг завдяки електронним і мобільним програмам у режимі реального часу,
спрощення процесу пошуку інвесторів і партнерів, залучення державних інституцій різних рівнів до реалізації
бізнес-ідей (інвестиційних проєктів) розвитку туристичної сфери з використанням віртуальної
просторової структури через автоматизацію процесів.; The investigation of information systems and technologies, software products in the field of
tourism is carried out in this paper. In the course of investigation, the following methods are applied: analysis and synthesis (in order to describe information systems and technologies, software products in tourism), induction (in
order to form the results of research and conclusions), deduction (to formulate problematic research questions
and relevance), analogy (in the process of distinguishing features), schematic and tabular presentation methods
to display the results of scientific research visually. The key areas of scientific and technological development and
research in the field of information technology in order to improve the quality of meeting tourist needs (according
to the functional load and according to the purpose) are highlighted. It is proposed to apply combined and complex
approach to the construction of national information and communication platform of the tourism management
system, which involves the combination of methodology for the formation of strategic level systems and decisionmaking support as well as support of travel, reference information systems, reservation systems, the chain of the
latest information technologies use in the decision-making in the field of tourism. The basic elements of
information and communication platform of tourism management system are presented. The proposed information
and communication platform of tourism management system is the tool for supporting the formation of new
business ideas of tourism industry development, necessary information concerning tourist sites, travel
destinations, the implementation of management system within tourism companies, staff training in tourism,
systems of providing tourism products and services due to real-time electronic and mobile applications,
simplification of search process for investors and partners, involvement of various state institutions of different
levels to business ideas implementation (investment projects) for tourism development using virtual spatial
structure by means of process automation.2020-05-22T00:00:00ZБанківське кредитування аграрного сектора економіки УкраїниЧигрин, Олена ЮріївнаІвахненко, ОленаChygryn, OlenaIvakhnenko, Olenahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324982020-09-17T15:03:37Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Банківське кредитування аграрного сектора економіки України
Автори: Чигрин, Олена Юріївна; Івахненко, Олена; Chygryn, Olena; Ivakhnenko, Olena
Короткий огляд (реферат): Досліджено сучасний стан, тенденції розвитку та особливості забезпечення аграрного
сектора економіки України банківськими кредитами. Встановлено, що для аграрного ринку України
характерна постійна динаміка, що призводить до зміни трендів кредитування агробізнесу. Досліджено
аспекти надання банківських кредитів сільськогосподарським підприємствам та програми банківського
кредитування. Виявлено основні проблеми, з якими стикаються учасники ринку банківського
кредитування. Розглянуто основні перешкоди кредитування аграрних підприємств банківськими
установами та основні ризики банківських установ. Узагальнено статистичні дані щодо обсягів наданих
банківських кредитів нефінансовим організаціям у період з 2014 до 2019 роки. Аналіз динаміки обсягів
кредитування аграрного сектора показав, що серед наданих банківських аграрних кредитів переважають
короткотермінові кредити, а частка довготермінових кредитів становить лише 5%. Проаналізовано
динаміку вартості банківських фінансових інструментів та рентабельності сільськогосподарських
підприємств. Встановлено, що коли рівень рентабельності агропідприємств вищий, ніж середньорічні
процентні ставки за банківськими кредитами, то сільськогосподарські підприємства можуть
реінвестувати прибуток у власну діяльність, що позитивно впливає на подальший стан розвитку їх
господарської діяльності. Проведений аналіз пільгового кредитування сільськогосподарських підприємств
довів, що не зважаючи на впровадження ряду програм державної підтримки сільгоспвиробників їх рівень
залишається доволі низьким порівняно з іншими державами світу. Сформульовані фактори впливу
банківського кредиту на подальший розвиток аграрного сектора економіки України. Встановлено, що для
розвитку банківського кредитування аграрного сектора України стає необхідним розробити комплекси
заходів та механізмів як з боку держави, так і з боку банків, які будуть спрямовані на розвиток взаємодії
банківського та аграрного секторів економіки. Зазначено, що удосконалення банківського кредитування
в аграрному секторі економіки в Україні передбачає виконання таких основних завдань як управління
кредитними ризиками шляхом запровадження удосконаленої діагностики фінансового стану
сільськогосподарських підприємств; розширення програм банківського кредитування аграрного сектора
з залученням програм державної підтримки агровиробників; стимулювання розвитку малих та середніх
сільськогосподарських підприємств; створення сприятливого клімату для інвестування коштів в сільське
господарство.; Current state, development tendencies and peculiarities of providing agrarian sector of
Ukraine economy with bank loans are investigated in this paper. It is established that the agrarian market of Ukraine is characterized by constant dynamics resulting in the changes of agribusiness lending trends. The aspects
of granting bank loans to agricultural enterprises and bank lending program are investigated. The main problems
encountered by the participants of the bank lending market are identified. The main obstacles of agricultural
enterprises crediting by banking institutions and the main risks of banking institutions are considered. The statistic
data concerning the volume of bank loans granted to non-financial organizations in the period from 2014 to 2019
are summarized. Analysis of the agricultural sector lending dynamics shows that short-term loans predominate
among bank agricultural loans, and the share of long-term loans is only 5%. The dynamics of the value of banking
financial instruments and the profitability of agricultural enterprises are analyzed. It is established that in case
when the level of agribusiness profitability is higher than the average annual interest rates on bank loans, then
the agricultural enterprises can reinvest profits into their own activities, which has a positive effect on the further
development of their economic activity. The carried out analysis of preferential lending to agricultural enterprises
shows that, despite the implementation of a number of state support programs for agricultural producers, their
level remains relatively low in comparison with other countries in the world. The factors of bank credit influence
on the further development of agrarian sector of the Ukrainian economy are formulated. It is established that for
the development of bank lending to the agrarian sector of Ukraine it is necessary to develop, both from the state
and from the banks, complexes of measures and mechanisms aimed at the development of interaction between the
banking and agrarian of the economy. It is noted that the improvement of bank lending in the agrarian sector of
Ukraine economy specifies the execution of such basic tasks as credit risk management by introducing improved
diagnostics of the financial status of agricultural enterprises; expansion of programs for bank lending to the
agricultural sector involving the state support programs for agricultural producers; promotion of small and
medium-sized agricultural enterprises development; creation of the favorable climate for investing in agriculture.2020-05-22T00:00:00ZДиверсифікація джерел газопостачання як аспект енергетичної безпеки УкраїниШкурат, МаріяКороленко, ВікторіяShkurat, MariiaKorolenko, Viktoriiahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324942020-09-17T15:03:32Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Диверсифікація джерел газопостачання як аспект енергетичної безпеки України
Автори: Шкурат, Марія; Короленко, Вікторія; Shkurat, Mariia; Korolenko, Viktoriia
Короткий огляд (реферат): Досліджено питання диверсифікації енергоресурсів та пошук напрямків підвищення
енергетичної ефективності для забезпечення високого рівня енергетичної безпеки держави. Україна
тривалий час відчувала тиск з боку Російської Федерації, оскільки вона була єдиним постачальником
природного газу для нашої країни. Наразі російський газ перетворюється на європейський і лише тоді
постачається до України. Таким чином, наша держава стимулює розвиток транзиту й отримує значні
надходження до держбюджету. Однак на європейській «газовій карті» відбуваються значні зміни, що
пов’язано із запуском нових газопроводів, які оминають територію України. Відтак, наша держава буде
недоотримувати дохід до державного бюджету за рахунок зменшення обсягів транзиту, а також
зменшиться обсяг палива, який наша держава імпортує з ЄС. Тому необхідно диверсифікувати джерела
енергопостачання, щоб знову не потрапити в «газову» залежність від Російської Федерації. Крім того,
майже половину споживання природного газу Україна компенсує за рахунок власного видобутку. Інша
половина припадає на імпорт. Однією з альтернатив природному газу є зріджений природний газ
(Liquefied Natural Gas – LNG). Він утворюється шляхом сильного стиснення, а по прибуттю на терміналі
відбувається регазифікація – повернення в газоподібний стан. За попередніми прогнозами в 2020 році
частка LNG на світовому ринку складе близько 35%, а вже до 2030 року очікується ріст до 60%. У
статті зазначено, що нині ринок зрідженого газу розвивається швидше, ніж ринок природного газу, що
пояснюється низькою вартістю продукції та великою пропозицією на ринку. Тому зріджений природний
газ обійдеться Україні дешевше, ніж російський чи європейський. Перші поставки LNG в Україну вже
здійснені через польський термінал в Свіноуйсьце. Крім того, розглядаються варіанти побудови власного
стаціонарного терміналу чи плавучого регазифікатора. Таким чином, проведене дослідження чітко
окреслює необхідність України диверсифікувати джерела енергопостачання, розглядає LNG як головну
альтернативу природному газу та визначає основні шляхи транспортування зрідженого газу до України; The problem of energy diversification and the search for the ways of improving energy
efficiency to provide high level of the state energy security are investigated in this paper. For a long time Ukraine
remained under the pressure from the Russian Federation as it was the sole supplier of natural gas to our country.
At present, Russian gas is transformed into European gas and only then it is supplied to Ukraine. Thus, our state
stimulates the transit development and receives significant revenues to the state budget. However, significant changes are taking place on the European «gas map», due to putting into operation new gas pipelines that bypass
the territory of Ukraine. Therefore, our state receives less revenue to the state budget, due to reduction of transit
volume, and the fuel volume imported by our country from the EU decreases. Therefore, it is necessary to diversify
energy sources in order not to avoid «gas» reliance on the Russian Federation again. In addition, almost half of
Ukraine's natural gas consumption is compensated for its own production. The other half is imported. One of the
natural gas alternatives is Liquefied Natural Gas (LNG). It is formed by strong compression, and on the input
terminal it is regasified – returned to gaseous state. According to previous forecasts in 2020, the share of LNG in
the world market will be about 35%, and by 2030 it is expected to grow up to 60%. It is noted in this paper that at
present the liquefied gas market is developing faster than the natural gas market. This fact is explained by low
production cost and high market supply. Therefore, liquefied natural gas will cost for Ukraine less than Russian
or European ones. The first deliveries of LNG to Ukraine have already been performed through the Polish terminal
in Swinoujscie. Options for the construction of own fixed terminal or floating regasifier are considered as well.
Thus, carried out investigation clearly specifies Ukraine's need to diversify its energy sources. LNG is considered
to be a major alternative to natural gas, and the main roads of liquefied gas transportation to Ukraine are defined.2020-05-22T00:00:00ZРецензія на монографію Г. С. Лопушняк та Х. В. Рибчанської «Вища освіта України: державне регулювання та перспективи розвитку» (рецензент З. М. Лободіна, докт. економ. наук, доцент, професор кафедри фінансів імені С. І. Юрія Тернопільського національного економічного університету)Лободіна, Зоряна МиколаївнаLobodina, Z. M.http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324952020-09-17T15:03:34Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Рецензія на монографію Г. С. Лопушняк та Х. В. Рибчанської «Вища освіта України: державне регулювання та перспективи розвитку» (рецензент З. М. Лободіна, докт. економ. наук, доцент, професор кафедри фінансів імені С. І. Юрія Тернопільського національного економічного університету)
Автори: Лободіна, Зоряна Миколаївна; Lobodina, Z. M.2020-05-22T00:00:00ZВидавнича сторінкаhttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324962020-09-17T15:03:33Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Видавнича сторінка2020-05-22T00:00:00ZМіжнародна технічна допомога для УкраїниБеззубко, БорисБеззубко, ЮліяBezzubko, BorysBezzubko, Yuliiahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324932020-09-17T15:03:30Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Міжнародна технічна допомога для України
Автори: Беззубко, Борис; Беззубко, Юлія; Bezzubko, Borys; Bezzubko, Yuliia
Короткий огляд (реферат): Досліджено сутність явища «міжнародна допомога». Встановлено, що більшість
дослідників визначають думку щодо позитивної ролі міжнародної допомоги для країн-реципієнтів, але
акцентують увагу на наявності дискусійних питань, які пов’язані з недостатнім дослідженням ряду
теоретичних та практичних питань даного явища. Виділено такі види міжнародної допомоги:
гуманітарна допомога; міжнародна технічна допомога. Міжнародна технічна допомога здійснюється у
вигляді наукової та технічної допомоги. Запропоновано визначення міжнародної технічної допомоги – це
допомога, яка надається за різними умовами у відповідності з договором у рамках міжнародного
співробітництва у формах (безповоротна, поворотна) від офіційних та неофіційних установ країндонорів, міжнародних організацій, приватних осіб, що надається країні-реципієнту з метою вирішення
актуальних завдань для забезпечення сталого розвитку країни. Доведено, що міжнародна технічна
допомога відіграє позитивну роль у соціально-економічному розвитку України, особливо у процесах
відновлення Донецької та Луганської областей від наслідків військового конфлікту на сході України. У
2018 році в Україні реалізовували понад 600 проектів міжнародної технічної допомоги вартістю близько
6 млрд. дол. США. Встановлено: найбільшими донорами МТД у 2018 р. виступали США – сума допомоги
склала понад 2 млрд. дол. США, Європейський банк реконструкції та розвитку –
800 млн. дол. США, країни Європейського Союзу – 500 млн. дол. США. Проаналізовано здійснення
міжнародної технічної допомоги для України. Рекомендовано прийняття Закону України «Про
міжнародну технічну допомогу», в якому будуть визначені типи та форми допомоги, нормативноправовий порядок укладання договорів про надання допомоги, здійснення використання, контролю та
моніторингу цих процесів.; The essence of «international assistance» phenomenon is investigated in this paper. It is
determined that most researchers consider the positive role of international assistance for recipient countries, but
emphasize the presence of discussing issues related to the lack of investigations of a number of theoretical and
practical aspects of this phenomenon. The objective of the investigation is to clarify the terminological apparatus
of the «international assistance», «international technical assistance» concepts, their typology; in the analysis of
current features of international assistance for Ukraine. The following types of international assistance are
highlighted: humanitarian assistance and international technical assistance. International technical assistance is
provided in the form of scientific and technical assistance. It is proposed to define international technical
assistance as assistance provided under various conditions in accordance with the treaty in the framework of
international cooperation in forms (irreversible, rotary) from official and informal institutions of donor countries,
international organizations, individuals, which is provided to the recipient country for the purpose to solve the
urgent tasks for ensuring sustainable country development. It is proved that international technical assistance
plays a positive role in the socio-economic development of Ukraine, especially in the processes of Donetsk and
Luhansk regions reconstruction from the consequences of the military conflict in eastern Ukraine. In 2018, more
than 600 international technical assistance projects with the cost amounted to 6 billion U.S. dollars were
implemented in Ukraine. It was determined that the largest donors of international technical assistance in 2018
were the United States – the assistance amounted to more than 2 billion U. S. dollars, European Bank for
Reconstruction and Development – 800 million U. S. dollars, European Union countries – 500 million U. S.
dollars. The implementation of international technical assistance for Ukraine is analyzed. It is recommended to
adopt the Law of Ukraine «On International Technical Assistance», specifying the types and forms of assistance,
the regulatory procedure for concluding aid agreements, the implementation, control and monitoring of these
processes2020-05-22T00:00:00ZВизначення найважливіших закономірностей стабільного розвитку підприємств готельноресторанного господарстваНагорняк, Галина СтепанівнаМалюта, Людмила ЯрославівнаМельник, Лілія МиколаївнаNahorniak, HalynaMalyuta, LyudmylaMelnyk, Liliyahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324892020-09-17T15:03:22Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Визначення найважливіших закономірностей стабільного розвитку підприємств готельноресторанного господарства
Автори: Нагорняк, Галина Степанівна; Малюта, Людмила Ярославівна; Мельник, Лілія Миколаївна; Nahorniak, Halyna; Malyuta, Lyudmyla; Melnyk, Liliya
Короткий огляд (реферат): Визначено найважливіші закономірності стабільного розвитку підприємств готельноресторанного господарства, що зумовлено необхідністю підвищення рівня конкурентоспроможності
українських підприємств і вітчизняного готельно-ресторанного сектора на основі принципів і методів
управління якістю надаваних послуг та виготовленої продукції. Вирішено проблеми визначення
найважливіших закономірностей стабільного розвитку підприємств готельно-ресторанного
господарства за рахунок підвищення ефективності його використання та створення умов для
подальшого розвитку. Проаналізовано особливості розвитку сучасного готельно-ресторанного
господарства. Визначено основні індикатори стабільного розвитку різноманітних підприємств
готельно-ресторанного господарства. Послідовно вирішено завдання дослідження: виявлено специфіку
діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу з метою подальшого управління ними; здійснено
оцінювання основних індикаторів розвитку на різноманітних підприємствах готельно-ресторанного
господарства. Запропоновано вирішення проблем забезпечення належного рівня
конкурентоспроможності ринку готельно-ресторанних послуг, що ґрунтується на основі покращення
якості діяльності готельних та ресторанних підприємств із використанням ефективних методів
управління якістю. Обґрунтовано, що удосконалення механізму управління персоналом у вітчизняних
готелях має бути спрямоване на усунення бюрократичних бар’єрів управління, активізацію творчого,
організаторського, професійного, інтелектуального та людського потенціалу персоналу, збільшення його
відповідальності за кінцевий результат. Досліджено розвиток управління якістю підприємств готельноресторанного господарства на основі застосування ефективних методів управління якістю. Виявлено
вагомі тактичні фактори, що впливають на конкурентоспроможність підприємств готельноресторанного бізнесу: фактори загальної діяльності підприємства, фактори послуг готельноресторанного підприємства, фактори рівня обслуговування клієнтів, фактори маркетингової діяльності.
Сформовано рекомендації щодо визначення найважливіших закономірностей стабільного розвитку
підприємств готельно-ресторанної сфери на основі ефективності управління якістю.; The article identifies the most important patterns of stable development of hotel and restaurant
business due to the need to increase the competitiveness of Ukrainian enterprises, including the domestic hotel
and restaurant sector, based on the principles and methods of quality management of services and manufactured products. There are have been solved the problems of determining the most important patterns of stable
development of hotels and restaurants by increasing the efficiency of their use and creating conditions for further
development. The paper discloses the peculiarities of economy development and main indicators of stable
development of various enterprises of hotel and restaurant industry. The following research tasks have been
consistently solved: the specifics of the activity of hotel and restaurant business for the purpose of their further
management have been revealed; the assessment of the main indicators of development at various enterprises of
hotel and restaurant economy are carried out. It is suggested to solve the problems of ensuring the appropriate
competitiveness level of the market of hotel and restaurant services, based on improving the quality of hotel and
restaurant enterprises using effective quality management methods which also have been investigated. It is
substantiated that the improvement of the mechanism of personnel management in Ukrainian hotels should be
aimed at eliminating bureaucratic barriers, activation of creative, organizational, professional, intellectual and
human potential of staff, increasing its responsibility for the end result. There were identified significant tactical
factors influencing the competitiveness of hotel and restaurant business such as: factors of the general activity of
the enterprise; factors of service of the hotels and restaurants; factors of customer service level; factors of
marketing activity. In the article are formed the recommendations for determining the most important patterns of
stable development of hotel and restaurant business based on the effectiveness of quality management.2020-05-22T00:00:00ZАналіз передумов розвитку державно-приватного партнерства як інструменту вдосконалення державної політики в сфері охорони здоров’яПетрик, СергійPetryk, Sergiyhttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324922020-09-17T15:03:28Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Аналіз передумов розвитку державно-приватного партнерства як інструменту вдосконалення державної політики в сфері охорони здоров’я
Автори: Петрик, Сергій; Petryk, Sergiy
Короткий огляд (реферат): Актуальність та важливість сфери охорони здоров’я для держави й суспільства
диктується високим рівнем відповідальності перед сучасними та майбутніми поколіннями у контексті
збереження здоров’я нації та генофонду українського народу. Важливим елементом забезпечення потреб
громадян у медичних послугах є наявність відповідних потреб лікарняних закладів, кваліфікованих
медичних працівників, а також забезпечення доступності та якості медичної допомоги. На сьогодні в
Україні відбуваються процеси реформування сфери охорони здоров’я, відповідно вони торкаються і
лікарняних закладів. Також в Україні спостерігаються тенденції залучення приватного капіталу у сферу
охорони здоров’я задля її модернізації та підвищення рівня якості й доступності медичних послуг. Одним
із інструментів державної політики у сфері охорони здоров’я є державно-приватне партнерство,
розвиток якого дозволить удосконалити процеси в сфері охорони здоров’я, особливо в умовах
обмеженості державних фінансів, дефіциту бюджету та існування інших кризових явищ. Для оцінювання
передумов розвитку державно-приватного партнерства як інструменту вдосконалення державної
політики в сфері охорони здоров’я, здійснено дослідження за такими напрямами: обґрунтування
властивостей систем охорони здоров’я, що існують у світі; аналіз сучасного стану суб’єктів надання
послуг у сфері охорони здоров’я; окреслення передумов і стратегічних цілей реформування системи
охорони здоров’я України; ідентифікація векторів розвитку державно-приватного партнерства в сфері
охорони здоров’я. У процесі проведення досліджень за окресленими напрямами охарактеризовано класичні
системи охорони здоров’я, визначено їх властивості та механізми фінансування сфери охорони здоров’я.
Здійснено аналіз сучасного стану лікарняних закладів, зокрема аналіз динаміки кількості лікарняних
закладів, у тому числі за видами відомчого підпорядкування за період 2010–2018 рр. та визначено основні
тенденції у даній сфері. Проведено дослідження нормативно-правових актів, що дозволило сформувати
передумови та цілі реформування вітчизняної системи охорони здоров’я. Зважаючи на отримані
результати, а також дослідження у напрямі ідентифікації векторів розвитку державно-приватного
партнерства в сфері охорони здоров’я, окреслено потенціал державно-приватного партнерства як
інструменту вдосконалення державної політики в зазначеній сфері.; The relevance and importance of health care to the state and society is dictated by the high
level of responsibility to the present and future generations in the context of preserving the health of the nation and gene pool of Ukrainian people. An important element in meeting the needs of citizens for health care services
is the availability of appropriate needs of hospitals, qualified health care professionals, and ensuring the
availability and quality of health care. At present, health care reform is underway in Ukraine, and these processes
are affecting hospitals. In order to evaluate the prerequisites for public-private partnership development as a tool
for improving public health care policy, the investigation is carried out in the following areas: first, the
substantiation of the properties of health systems existing in the world; second, analysis of the current state of
health care providers; third, outlining the preconditions and strategic goals of reforming Ukraine's health care
system; fourth, the identification of vectors for public-private partnership development of in the field of health
care. Therefore, reform uncertainty is being hampered not only by the development of the private medical sector,
but also by the public health care network, as any transformation affects directly market participants. The process
of reforming the health care system is an important component of Ukraine's achievement of strategic goals in the
context of meeting the requirements of the European Community for the Association Agreement and ensuring
sustainable development. Harnessing the potential of public-private partnerships in the healthcare sector will help
to modernize the national healthcare system by attracting additional investments, resources, including intellectual
ones, optimizing public and local budget expenditures, and creating competitive conditions in this field, which will
allow improve the quality and accessibility of health care. While carrying out the investigations in the outlined
areas, firstly, the classical health care systems are characterized, their properties and mechanisms of financing
the health care sector are determined; secondly, analysis of the current state of hospitals, particularly analysis of
the hospitals number dynamics, including the types of departmental subordination for the period 2010–2018 and
identified and the main trends in this area are determined; thirdly, the investigation of laws and regulations
enabling to form the preconditions and goals of national health care system reformation is carried out. Taking
into account the obtained results, as well as investigation in the identification of the vectors of public-private
partnership in health care field, the potential of public-private partnership as a tool for improving public policy
in this area is outlined.2020-05-22T00:00:00ZОгляд підходів до поняття «компетенція» в освітньому процесіСновидович, ІринаSnovydovych, Irynahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324902020-09-17T15:03:26Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Огляд підходів до поняття «компетенція» в освітньому процесі
Автори: Сновидович, Ірина; Snovydovych, Iryna
Короткий огляд (реферат): Розглянуто й проаналізовано поняття «компетенція» на основі напрацювань українських
та зарубіжних науковців. Обґрунтовано й описано визначення і встановлено основні ознаки та чинники,
які об’єднують термін «компетенція», а також запропоновано власне визначення. Сформовано перелік
ключових компетенцій для молодих фахівців відповідно до потреб і рекомендацій працедавців та вимог
сучасного ринку праці. Також, вивчаючи та аналізуючи рекомендації Рамкової програми Європейського
Союзу щодо оновлених ключових компетентностей, сформовано перелік важливих компетенцій, які
необхідні молодим фахівцям для їх подальшої професійної реалізації. Адже входження України в
Європейське освітнє середовище, інтеграція національної системи освіти у світову та орієнтація на
європейські й світові стандарти зумовили впровадження до змісту сучасної освіти нових форм та видів
навчання, які мають бути наповнені теоретичними та практичними засобами, суть яких розкривається
через набуття студентами необхідних компетенцій. Сформовано перелік важливих компетенцій,
необхідних молодим фахівцям для їх подальшої професійної реалізації. Крім цього, на основі вивчення вимог
працедавців щодо майбутніх працівників наголошено, що дуже важливим для них є не так досвід роботи,
як м’які навички або компетентності, так звані softskills, які допомагають успішно співпрацювати та
комунікувати й досягати поставленої мети чи завдання. На основі рекомендацій Львівського обласного
центру зайнятості сформовано перелік найнеобхідніших та затребуваних навичок, якими повинні
володіти випускники закладів вищої освіти для того, щоб бути успішно працевлаштованим. Отже,
реагуючи на потреби сучасного ринку праці, який нині активно змінюється, основними напрямками освіти
стосовно компетентностей, що мають бути закладені у нові освітні програми, мають бути вміння
пристосовуватися до швидких змін та викликів, уміння визначати цілі, управлінські компетенції,
критично мислити й опрацьовувати інформацію, лідерство, ефективна комунікація, командна робота,
спрямована на успішний результат; Analysis of «competence» notion is carried out in this paper taking into consideration the
works of both Ukrainian and foreign scholars. The definition is substantiated, the main characteristics as well as
the factors combining the term «competence» are determined and our own definition is proposed. The list of key
competences for young specialists is developed according to the employers’ needs and recommendations and
modern labor market requirements. Additionally, the list of important competences young specialists need for their
further professional realization is made up by examining and analyzing the recommendations of the European
Union Framework Program for updated key competences. Hence, Ukraine entry to the European educational
environment, integration of the national education system into the world one and orientation to European and
world standards resulted in the introduction the new forms and types of learning into the content of modern education. These forms should be supplied with theoretical and practical means, the essence of which is revealed
by required students' competences acquisition. The list of important competences needed by young specialists for
their further professional fulfilment is developed. Besides, on the basis of employers' requirements for future
employees analysis it is emphasized that not only work experience but also soft skills or competencies promoting
their successful collaboration and communication and achievement of their goals are very important. Based on
the recommendations of Lviv Regional Employment Center, the list of the most important and required skills which
graduates of higher education institutions should posses in order to be successfully employed is drawn up. Thus,
responding to the needs of rapidly changing current labour market, the main areas of education in terms of
competences included into new educational programs should be the ability to adapt to rapid changes and
challenges, the ability to set goals, the ability to think critically and process information, management
competencies, leadership, effective communication, teamwork aimed at successful results2020-05-22T00:00:00ZРинок приватної медицини України: особливості регулювання та напрями розвиткуЛеган, Ірина МиколаївнаКрикун, ОленаLegan, IrynaKrykun, Olenahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324912020-09-17T15:03:25Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Ринок приватної медицини України: особливості регулювання та напрями розвитку
Автори: Леган, Ірина Миколаївна; Крикун, Олена; Legan, Iryna; Krykun, Olena
Короткий огляд (реферат): Підвищення соціальних стандартів та неможливість держави самостійно
забезпечувати належний рівень охорони здоров’я, постійний попит на медичні послуги та важливість
здоров’я як основної цінності людини, по-перше, зумовлює становлення та розвиток ринку приватної
медицини, по-друге, формує завдання перед системою публічного управління та адміністрування щодо
необхідності регулювання даної сфери та забезпечення дотримання права на здоров’я населення.
Досліджено сутність та значення ринку приватної медицини. Висвітлено особливості системи охорони
здоров’я як вкрай важливого сектора соціально-економічного життя із точки зору забезпечення
соціально-економічної й політичної стабільності держави. Охарактеризовано ряд стримуючих та
каталізуючих факторів, що впливають на функціонування ринку приватної медицини України.
Охарактеризовано приватні медичні заклади та пропоновані ними послуги. Визначено вагомі переваги
приватних медичних закладів України. Констатовано, що переважна більшість закладів приватної
медицини зосереджена у найбільш платоспроможних регіонах України. Проведено характеристику
приватних медичних закладів через призму очевидних лідерів галузі. Виділено топ-5 приватних медичних
закладів України та обсяги їх доходу. Доведено, що вартість лікування у приватних медичних закладах
значною мірою залежить не від якості пропонованих послуг, а від «статусності» закладу.
Проаналізовано ключові засади європейської політики «Здоров’я-2020» з точки зору використання
науково обґрунтованих стратегій з метою отримання позитивних результатів. Визначено, що за
державної підтримки розвитку ринку приватної медицини та мінімізації перешкод розвитку галузі, певні
кошти «вийдуть з тіні» й держава у вигляді податків зможе отримати додаткові фінансові ресурси, що
створить сприятливі умови для фінансування системи охорони здоров’я в цілому. Доведено, що оскільки
приватна система охорони здоров’я бере участь у реалізації не тільки приватних, а й публічних інтересів,
то виникає необхідність державного контролю реалізації цих інтересів. Проведено огляд основних цілей
державного регулювання ринку приватної медицини України. Виявлено, що зміни в стратегії державного
управління приватними медичними закладами є необхідною передумовою розвитку кардинально нового
потенційно здорового суспільства; Raising social standards and inability of the state to provide independently the proper level of
health care, the constant demand for medical services and health importance as a basic human value determines,
firstly, the formation and development of the private medicine market, and secondly, forms the task for the system
of public administration and management concerning the need to regulate this area and ensure compliance with
the right for public health. The essence and significance of the private medicine market are investigated in this
paper. The peculiarities of health care system as an extremely important sector of socio-economic life in terms of
ensuring the socio-economic and political stability of the state are highlighted. A number of restraining and
catalyzing factors influencing the functioning of private medicine market in Ukraine is characterized. Private
medical institutions and their services are described. Significant advantages of private medical institutions in
Ukraine are determined. It is stated that the vast majority of private medical institutions are concentrated in the
most solvent regions of Ukraine. Private medical institutions are characterized through the prism of obvious
industry leaders, as well as top 5 of private medical institutions in Ukraine and the volume of their income. It is
proved that the treatment cost in private medical institutions depends to a large extend not on the quality of offered
services, but on the institution «status». The key principles of the European «Health 2020» policy in terms of using
scientifically substantiated strategies in order to obtain positive results are analyzed. It is defined that due to the
state support of private medicine market and minimization of obstacles for industry development, certain funds
will «come out of the shadows» and the state will be able to receive additional financial resources creating
favorable conditions for health care system financing. It is proved that there is the need for state control over these
interests implementation since private health care system participates not only in private but also public politics.
The main objectives of state regulation in private medicine market in Ukraine are reviewed. It is defined that
changes in the strategy of public administration of private medical institutions are prerequisites for the
development of radically new potentially healthy society.2020-05-22T00:00:00ZРозроблення стратегії і тактики управління підприємством у сучасній УкраїніЄщенко, МаринаМихайличенко, ВікторіяYeshchenko, MarynaMykhailichenko, Viktoriahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324862020-09-17T15:03:17Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Розроблення стратегії і тактики управління підприємством у сучасній Україні
Автори: Єщенко, Марина; Михайличенко, Вікторія; Yeshchenko, Maryna; Mykhailichenko, Viktoria
Короткий огляд (реферат): Розкрито сутність розроблення стратегії на підприємстві. Вивчено тактику управління
підприємством у сучасних ринкових умовах. Досліджено роль стратегії в управлінні перспективним
розвитком підприємства. Тому що, діючи в умовах нестабільного середовища ринкової економіки,
підприємства України можуть досягти успіху в бізнесі тільки тоді, коли їм вдасться передбачати зміни
і відповідно вживати запобіжні адаптивні заходи щодо них. Розглянуто питання забезпечення стабільної
ефективної діяльності підприємств у довготривалому періоді в умовах постійного ускладнення і
нестабільності зовнішнього середовища. Проведено пошук нових підходів до управління вітчизняним
підприємством як суб’єктом господарювання. Вивчено тактику підприємства як засіб, який забезпечує
реалізацію наміченої стратегії. Тактика визначає конкретні короткотермінові завдання, які
забезпечують постійне наближення до поставленої мети. Вона розробляється і впроваджується
керівництвом і працівниками у низових ланках. Тактика розробляється на основі стратегії, але, в свою
чергу, в процесі її реалізації здійснюється уточнення стратегії. Взаємозв’язок між стратегією і
тактикою є складним. У кожному підприємстві на різних рівнях управління використовуються свої
особливі стратегії, всі вони побудовані за ієрархічним принципом: від корпоративної (загальної) до
функціональної. Розглянуто процес вибору та формування стратегії як останній етап у процесі
розроблення загальної стратегії підприємства: деякі компанії вважають доцільним копіювання
стратегії іншого успішного підприємства, але будь-яка стратегія є складним та комплексним елементом
системи менеджменту і скопіювати її повністю неможливо й це не буде ефективним управлінським
рішенням. На основі дослідження проаналізовано основні складові тактики управління підприємством:
заплановані дії і заходи з реалізації стратегії; методи, прийоми, підходи, стилі реалізації стратегії і
проведення змін; дії й заходи у відповідь на зміну умов діяльності підприємства; методи управління
стратегічними змінами. Запропоновано рекомендації щодо розроблення стратегій управління
підприємством у сучасних умовах, а також схематичний зв’язок між стратегією й тактикою управління
підприємством; The essence of the enterprise strategy development is revealed in this paper. Tactics of
enterprise management under modern market conditions is considered. The role of strategy in the management
perspective enterprise development is investigated, since operating under unstable environment conditions of market economy, the Ukrainian enterprises can run their business successfully if they succeed in forecasting the
changes and thus in accepting preventive adaptive measures related to them. The problem of providing the stable
effective enterprises activity in long-term period under the conditions of constant environment complication
instability is considered. The search of new approaches to the management of national enterprise as business
entity is performed. The enterprise tactics as the mean providing planned strategy realization is investigated.
Tactics determines certain short-term tasks which provide constant approaching to the target goal. It is developed
and implemented by administration and first-line workers. Tactics is developed on the basis of strategy, and
therefore, the strategy clarification is carried out during the process of its realization. Interrelation between
strategy and tactics is difficult. Special strategies are used at every enterprise on different management levels, all
of them are built according to hierarchical principle: from corporate (general) to functional. The process of
choosing and formulating the strategy is identified as the last step in the process of developing the overall
enterprise strategy: some companies consider it appropriate to copy the strategy of another successful enterprise,
but any strategy is compound and complex element of the management system and it cannot be copied completely
and be effective management solution. Basic components of the enterprise management tactics such as: planned
actions and measures concerning strategy implementation; methods, techniques, approaches, styles of strategy
and changes implementation; actions and measures as the response to the change of enterprise operational
conditions; methods of strategic changes management are analyzed on the basis of investigation.
Recommendations concerning the development of enterprise management strategies under modern conditions, as
well as schematic connection between the enterprise management strategy and tactics are proposed in this paper2020-05-22T00:00:00ZВизначення «Інноваційної послуги» в контексті впровадження цифрових технологійКульчицький, ОлесьKulchytskyy, Oleshttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324882020-09-17T15:03:20Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Визначення «Інноваційної послуги» в контексті впровадження цифрових технологій
Автори: Кульчицький, Олесь; Kulchytskyy, Oles
Короткий огляд (реферат): Проаналізовано різні підходи до визначення терміна «інноваційна послуга» та
запропоновано авторське визначення цього терміна. Нині існують різні підходи до визначення
«інноваційних послуг» у літературі та джерелах інформації. Ділове й наукове середовище відчуває
термінологічні труднощі в чіткому розумінні та використанні терміна «інноваційна послуга», особливо
в контексті використання цифрових технологій та цифровізації бізнесу. На основі вивчення поняття
послуги, розроблення нових послуг, інновацій у послугах запропоновано вдосконалене визначення терміна
«інноваційна послуга». Виокремлено основні визначення та характеристики послуги; концепція послуги;
розглянуто подібні та відмінні характеристики між розробленням нових послуг та розробленням нового
продукту; підходи до визначення терміна інноваційної послуги; проаналізовано аспекти інновацій у
послугах, особливості й характеристики інноваційних послуг; виокремлено компоненти інноваційної
послуги. Розглянуто концепцію інноваційної послуги в контексті цифрових технологій та цифрової
трансформації. Наявні визначення терміна «інноваційна послуга» в основному базуються на суті «нової
послуги», припускаючи, що кожна компанія певною мірою є інноваційною та розвиває інноваційні послуги.
Однак трактувати інноваційні послуги лише як нову послугу проблематично, оскільки «новизна» є
відносною концепцією. Наявні визначення поняття «інноваційна послуга» також забезпечують
технологічну перспективу інновацій, яка визначається розвитком нової технології, що може сприяти
розвитку багатьох різноманітних пропозицій. Наголошено на основних особливостях інноваційної
послуги, таких, як продукт, процес та організація. Передбачено, що інновація, яка є технологічною та
суттєво відрізняється від наявної, повинна мати економічні наслідки для компанії. Запропоновано
вдосконалене визначення терміна: інноваційна послуга – це створення та впровадження за спільною
участю зацікавлених сторін нових пропозицій цінності, які раніше не були доступні споживачам із
застосуванням цифрових технологій.; The purpose of the article is to analyze different approaches to the definition of the term
«innovative service» and propose the author's own definition of this term. At present, there are different
approaches in literature and information sources defining the «innovative service». Business and scientific
environment is experiencing terminological difficulties in clear understanding and using the term «innovative
service» especially in the context of digital technologies use and business digitization. Based on the study of
definitions and terms of service, development of new services, innovations in services, an improved definition of
the term innovative service is proposed. The main definitions and characteristics of the service are distinguished;
service concept; similar and different characteristics between new service design and new product design are considered; approaches to defining the term of innovative service; aspects of innovation in services are analyzed
and the features and characteristics of innovative services; the components of the innovative service are
distinguished. The concept of innovative service in the context of digital technologies and digital transformation
is considered. Existing definitions of the term «innovative service» are broadly based on the essence of the «new
service», assuming that each company is, to some extent, innovative and develops service innovation. However,
treating service innovations only as a new service is problematic because «novelty» is a relative concept. On the
other hand, existing definitions of «innovation service» also provide a technological perspective on innovation, as
determined by the development of new technology, which can contribute to the development of many different
offerings. Key features of the innovative service such as product, process, and organization are emphasized and
it is expected that innovation, which is technological and sufficiently different from existing one, should have
economic consequences for the company. The improved definition of the term is proposed: Innovative service – is
the creation and implementation of new value propositions with the participation of stakeholders that were not
previously available to consumers using digital technologies2020-05-22T00:00:00ZЗмістhttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324872020-09-17T15:03:18Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Зміст2020-05-22T00:00:00ZДіджіталізація HR-процесів у сучасних реаліяхДанилевич, НаталіяРудакова, СвітланаЩетініна, Людмила ВалеріївнаКасяненко, ЯрославDanylevych, NataliiaRudakova, SvetlanaShchetinina, LyudmilaKasianenko, Yaroslavhttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324852020-09-17T15:03:14Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Діджіталізація HR-процесів у сучасних реаліях
Автори: Данилевич, Наталія; Рудакова, Світлана; Щетініна, Людмила Валеріївна; Касяненко, Ярослав; Danylevych, Nataliia; Rudakova, Svetlana; Shchetinina, Lyudmila; Kasianenko, Yaroslav
Короткий огляд (реферат): Проаналізовано тенденції процесу діджіталізації служби управління персоналом,
вивчення їх головних можливостей та ризиків, оскільки є необхідність вивчення ризиків та можливостей
впровадження різних інструментів діджіталізації в діяльність HR-служби. За результатами
проведеного опитування головними перевагами на думку респондентів є: скорочення витрат часу на
типові кадрові процедури, забезпечення прозорості кадрових процесів, спрощення взаємодії
співробітників, інтеграція з різними інформаційними системами та веб-ресурсами, розвиток HR-бренду
компанії, економія коштів завдяки автоматизації, відстеження процесів адаптації, розвиток та
професійне зростання співробітників, деталізованість і точність даних. HR-процеси нині
автоматизуються за допомогою різноманітних цифрових рішень. У досліджені визначено різні програми
та системи, починаючи з програми для проведення відеоконференцій «Zoom» і закінчуючи HRMсистемами, такими, як «SAP HCM» та «Oracle HCM». Вони є привабливими завдяки їх простоті,
можливості інтеграції з іншими системами та через невисоку ціну. Але не можна визначити універсальні
діджітал-технології та інструменти для всіх організацій. Для кожної окремої організації можуть
застосовуватися тільки ті, які корисні в умовах її розвитку та існування. Необхідно поєднувати різні
підходи й методи. Це дозволить організації оптимізувати HR-процеси. Водночас, діджіталізація вимагає
грошових витрат і часу. Кожен HR повинен перш за все визначити свою роль, яка допоможе керівництву
та працівникам швидко трансформуватися й адаптуватися до цифрового способу мислення. Саме від
HR-служби залежить продуктивність праці колективу і як наслідок – компанії в цілому. Сучасний HR за
допомогою різноманітних цифрових рішень створює для працівників середовище для ефективної та
продуктивної праці. Досвід проведення провідними компаніями діджіталізаціі HR-функцій доводить свою
ефективність. Однак імплементація різних її методів і підходів, а також оцінювання їх ефективності
потребує подальшого дослідження.; The objective of the paper is to analyze the trends of digitization process of personnel
management service, to investigate their main capabilities and risks since it is necessary to examine the risks and
opportunities for the implementation of different digitization tools in HR-service activity. The results of the
conducted poll show that the main advantages of digitization are: the reduction of time spent on standard
personnel management procedures, ensuring transparency of personnel management processes, simplifying the
employees interaction, integration with various information systems and web-resources, development of the company HR-brand, cost savings due to automation, adaptation processes tracking, development and professional
growth of employees, data specification and accuracy. At present HR-processes are automated due to various
digital solutions. In our investigation, various programs and systems, starting from the video conferencing
program «Zoom» up to HRM systems such as «SAP HCM» and «Oracle HCM» are analyzed. They are attractive
owing to their simplicity, ability to integrate with other systems and because of their low cost. However it is not
possible to define universal digital technologies and tools for all organizations For each individual organization,
only those digital technologies which are useful in its development and existence conditions can be applied. It is
necessary to combine different approaches and methods, making it possible for the organization to optimize HRprocesses. At the same time, digitization requires both money and time. At present every HR should first and
foremost define the role that will help executives and employees to transform and adapt quickly to the digital way
of thinking. It is HR-service that determines the productivity of the team and, as a result, of the company as a
whole. By means of various digital solutions, modern HR creates the environment for employees where they work
efficiently and productively. The leading companies experience in HR functions digitization proves its
effectiveness. However, the implementation of its various methods and approaches, as well as the evaluation of
their effectiveness, requires further investigations.2020-05-22T00:00:00ZСучасні підходи до адаптації та організаційної соціалізації персоналуВасилик, АллаМурза, КатеринаVasylyk, AllaMurza, Katerynahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324842020-09-17T15:03:12Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Сучасні підходи до адаптації та організаційної соціалізації персоналу
Автори: Василик, Алла; Мурза, Катерина; Vasylyk, Alla; Murza, Kateryna
Короткий огляд (реферат): Розкрито сучасні підходи до адаптації та організаційної соціалізації персоналу.
Обґрунтовано, що процес адаптації неможливий без успішної організаційної соціалізації працівників, яка
виступає ключовим її компонентом. Систематизовано основні чинники успішної адаптації персоналу.
Узагальнено й охарактеризовано основні процедури та практики адаптації новоприйнятих працівників,
які включають планування посадових обов’язків, оцінювання рівня підготовки, компетенцій і результатів
праці нового працівника, орієнтація для практичного ознайомлення нового працівника з обов’язками,
умовами праці та вимогами, організація спеціального адаптаційного навчання, наставництво та
моніторинг, корпоративний PR та ефективна комунікація для організованого отримання необхідної
інформації на всіх етапах адаптації, побудова взаємодії з безпосереднім керівником, дієва адаптація до
місця й статусу в організації, командоутворюючі заходи, позитивне підкріплення досягнутих
результатів, функціонування. Обґрунтовано, що усі заходи з адаптації та соціалізації персоналу потрібно
проводити комплексно, інтегрувати адаптацію у процес професійного добору, наймання та процеси
управління талантами в компанії; враховувати специфіку різних напрямів діяльності, підрозділів, рівнів
персоналу для розроблення програм адаптації; автоматизувати процеси та використовувати цифрові
технології з метою концентрації потрібної інформації для новоприйнятих працівників; забезпечувати
ефективний комунікативний процес, взаємодію відділу управління персоналом, нового працівника, його
безпосереднього керівника та колег; вимірювати показники продуктивності тощо. Визначено основні
помилки в організації процедур адаптації персоналу. На основі соціологічного дослідження виявлено
прояви недосконалого здійснення процесів введення в посаду та адаптації персоналу в компаніях, перелік
найпоширеніших методів адаптації працівників, недоліки у налагодженні взаємодії новоприйнятих
працівників з керівниками під час адаптаційного періоду. Показано, що погано організований чи
некерований зовсім процес адаптації негативно позначається на ставленні працівника до праці, його
трудовій поведінці, продуктивності, дисципліні, та є однією з основних причин звільнення нового
співробітника в перші місяці роботи, а також загрожує репутації та бренду компанії як роботодавця
на ринку праці.; Modern approaches to personnel adaptation and organizational socialization are revealed in
this paper. It is substantiated that adaptation process is impossible without personnel successful organizational
socialization as it is its key component. The main factors of successful personnel onboarding are systematized. The basic procedures and practices of adaptation of new hired employees including planning of job
responsibilities, assessing the training level, competencies and results new employee work, orientation for
practical introduction of the new employee to the duties, working conditions and requirements, organization of
special employee onboarding procedures, coaching and mentoring programs, corporate PR and effective
communication for gaining the information needed by new employee at all stages of onboarding and
organizational socialization, building relationships with direct supervisor, effective adaptation to the place and
status in the organization, team-building activities, positive progress reinforcement, functioning are summarized
and characterized. It is substantiated that all employee onboarding and organizational socialization activities
should be carried out comprehensively, integrating into the recruitment and hiring and talent management
processes in the company; development of onboarding programs taking into consideration the specifics of different
areas of activity, units, staff levels; use digital technologies to concentrate the information required for newly
hired employees; ensure effective communication process, interaction of HR department, new employee, his/her
direct manager and colleagues; measure performance metrics etc. The common disadvantages in the employee
onboarding and organizational socialization procedures are identified. As a result of a sociological survey, the
consequences of imperfect implementation of the recruitment and new employee onboarding processes in
companies, the list of the most common activities and procedures of employee onboarding, shortcomings in the
interaction of new hired employees with their supervisors during the onboarding period are revealed. It is shown
that imperfectly organized or completely unmanageable adaptation process negatively affects the employee’s
attitude to work, his or her labor behavior, productivity, discipline, and is one of the main reasons for the dismissal
of the new employee in the first months of work, and also threatens the reputation and the company’s brand as an
employer at the labor market.2020-05-22T00:00:00ZФінансово-економічне оцінювання діяльності підприємств в умовах нестабільностіХимич, Ірина ГригорівнаКонстантюк, Наталія ІванівнаВинник, Тетяна МихайлівнаKhymych, IrynaKonstantiuk, NataliiaVynnyk, Tetianahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324822020-09-17T15:03:06Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Фінансово-економічне оцінювання діяльності підприємств в умовах нестабільності
Автори: Химич, Ірина Григорівна; Константюк, Наталія Іванівна; Винник, Тетяна Михайлівна; Khymych, Iryna; Konstantiuk, Nataliia; Vynnyk, Tetiana
Короткий огляд (реферат): Відображено загальне фінансово-економічне оцінювання діяльності вітчизняних
підприємств в умовах нестабільності. На основі власних досліджень автори визначили, що
нестабільність діяльності підприємства, перш за все, полягає у високій ймовірності виникнення як
передбачуваних, так і непередбачуваних різноманітних зовнішніх ризиків, які, в свою чергу, породжують
ряд внутрішніх негативних проявів у діяльності підприємств. Також, на основі власних думок авторів,
запропоновано фактор «нестабільності» щодо діяльності підприємства враховувати як один із важливих
етапів при формуванні стратегічного плану діяльності та подальшого ефективного розвитку
підприємства на майбутнє. Фінансово-економічну ситуацію щодо діяльності підприємств протягом
2010–2018 років в Україні проаналізовано на основі статистико-економічних даних. Зокрема, розглянуто
тенденції зміни таких показників: кількість суб’єктів господарювання; кількість найманих працівників у
суб’єктів господарювання; витрати на персонал, затрачені суб’єктами господарювання; капітальні
інвестиції підприємств; витрати, затрачені на виробництво продукції (товарів, послуг) підприємствами;
обсяги виробленої продукції (товарів, послуг) суб’єктів господарювання; обсяги реалізованої продукції
(товарів, послуг) суб’єктів господарювання; чистий прибуток (збиток) підприємств. Визначено, що
найбільшими загрозами в сучасному світі бізнесу виступають так звані «чорні лебеді», саме вони мають
найпотужніший, а в більшості, безповоротний вплив, що тягне за собою кардинальні зміни стосовно
всього життя в цілому. Виявлено, що ситуація, яка склалася для світу бізнесу на даний момент є
неоднозначною. Адже, з одного боку, це справді велика ймовірність виникнення значних загроз, а з
іншого, – поява зовсім нових можливостей для свого розвитку, наприклад, на основі
конкурентоспроможності.; General financial and economic assessment of the national enterprises activity under
instability conditions is presented in this paper. On the basis of their own investigations the authors of this paper
determined that the instability of the enterprise activity is, first of all, high probability of predictable and
unpredictable variety of external risks occurrence resulting in a number of internal negative impacts in the
enterprises activity. In addition, based on the authors' own opinions, it is proposed to consider the factor of
“instability” concerning the enterprise activity as one of the important stages in the formation of the strategic
business activity plan and effective enterprise development in the future. The financial and economic situation of
the enterprises activity during 2010–2018 in Ukraine is analyzed due to statistical and economic data. Particularly, the changes trends for the following indicators are considered: number of economic entities; the
number of employees; expenses for the staff; capital enterprises investments; manufacturing products costs (goods,
services); products manufacturing volume (goods, services); products sales volume (goods, services); enterprises
net profit (loss). It is determined that the so-called "black swans" are the biggest threats in the modern business
world, as they have the most powerful influence, and in most cases, irreversible impact, resulting in fundamental
changes regarding to the whole life. It is identified that current situation for the business world is ambiguous.
Since on the one hand, it is a real probability of significant dangers, and on the other hand, it is the occurrence of
new development opportunities, for example, on the basis of competitiveness2020-05-22T00:00:00ZПорівняльний огляд систем оцінювання розумних енергомереж:економічний аспектВакуленко, ІгорVakulenko, Ihorhttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324832020-09-17T15:03:10Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Порівняльний огляд систем оцінювання розумних енергомереж:економічний аспект
Автори: Вакуленко, Ігор; Vakulenko, Ihor
Короткий огляд (реферат): Однією з основних тенденцій розвитку світової енергетики є розгортання розумних
енергетичних мереж. Переваги, які створюються внаслідок масштабного їх використання? є очевидними
та відповідають принципу максимально повного задоволення постійно зростаючих потреб споживачів,
що робить курс розвитку енергетичного сектора на основі застосування розумних енергетичних мереж
безальтернативним. З огляду на різноманітність потенційно придатних технологій до використання у
розумних енергомережах актуальним є питання вимірювання та оцінювання ефективності наявних
проектів для визначення пріоритетних напрямків подальшого розвитку даного напрямку й оцінювання
ефективності, а відтак доцільності реалізації потенційних проектів у даній сфері. Наразі
використовуються різні підходи до комплексного оцінювання розумних енергомереж. Проаналізовано
вісім поширених підходів (систем оцінювання) з позицій повноти охоплення прямих та похідних
економічних ефектів для оцінювання економічної ефективності розбудови розумних енергетичних мереж.
Для проведення порівняльного аналізу систем оцінювання розумних енергомереж з позицій визначення їх
економічної ефективності на основі критеріїв частоти застосування показників та їхньої значущості
для охоплення ключових аспектів функціонування розумних енергомереж було виділено три напрямки
оцінювання: капітальні інвестиції, оптимізація управління активами та формування бізнес-моделі, на
основі яких було здійснено ранжування досліджуваних систем оцінювання. У результаті було виявлено
системи оцінювання, що характеризуються комплексним підходом до врахування прямих та похідних
економічних ефектів, які виникають унаслідок функціонування розумних енергетичних мереж, а також
системи оцінювання, підхід яких до оцінювання економічної ефективності розумних енергомереж є
обмеженим. Відповідно як результат отримано розподіл систем оцінювання залежно від охоплення
визначених напрямків оцінювання економічної ефективності. Проведене дослідження може бути
використано для подальшого аналізу систем оцінювання розумних енергетичних мереж з метою
формування оптимального набору показників оцінювання економічної ефективності з диференціацією за
цільовим призначенням процесу оцінювання; One of the major trends in the development of world power engineering is the extension of
smart grids. The advantages of their large-scale use are obvious and correspond to the principle of meeting the
ever-growing needs of consumers, making the energy sector development course based on smart grids as noncompetitive. In terms of the variety of potentially applicable technologies for use in smart grids, the problem of
measuring and evaluating the effectiveness of existing projects is important for identifying the priority areas for
further development and evaluating efficiency, and therefore the usefulness of potential projects implementation
in this area. At present, different approaches are being used for comprehensive evaluation of smart grids. Eight
common approaches (evaluation systems) from the point of view of complete coverage of direct and derivative
economic effects for evaluation the economic efficiency of smart grids development are analyzed in this paper.
For comparative analysis of smart grid systems in terms of determining their economic efficiency based on the
criteria of indicators application frequency and their importance for the aspects of smart grid operation, three
areas of evaluation are identified: capital investment, optimization of asset management and business model
creation. On their basis the ranking of the investigated evaluation systems is carried out. As a result the evaluation
systems characterized by comprehensive approach for consideration the direct and derived economic effects
occurring from the smart grids operation, as well as evaluation system which approach to the assessment of the
smart grids economic efficiency is limited. Thus, as the result the distribution of evaluation system depending on
the coverage of certain areas of cost-effectiveness assessment is obtained. The carried out investigation can be
used to further analysis of the smart grid systems in order to generate the optimal set of cost-effectiveness
indicators with differentiation according to the purpose of the evaluation process.2020-05-22T00:00:00ZВидатки бюджету на надання житлових субсидій та їх вплив на суспільний добробутКізима, ТетянаВолодимир, Горин.Kizyma, TetyanaHoryn, Volodymyrhttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324802020-09-17T15:02:58Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Видатки бюджету на надання житлових субсидій та їх вплив на суспільний добробут
Автори: Кізима, Тетяна; Володимир, Горин.; Kizyma, Tetyana; Horyn, Volodymyr
Короткий огляд (реферат): Проаналізовано вплив видатків бюджету на програму житлових субсидій на рівень
суспільного добробуту. Проаналізовано динаміку видатків бюджету на надання трансфертів населенню
на оплату житлово-комунальних послуг та утримання житла, вказано на її тісний зв'язок із проведенням
тарифної реформи в Україні, а також зміною підходів до призначення житлових субсидій. Доведено, що
в умовах багаторазового підвищення тарифів на енергоресурси та комунальні послуги збільшення
видатків бюджету на програму житлових субсидій та розширення доступу до неї домогосподарств дали
можливість мінімізувати негативний вплив тарифної реформи на суспільний добробут. Проведений
кореляційний аналіз і регресійне моделювання підтвердили тісну залежність та позитивний вплив
видатків бюджету на програму житлових субсидій на рівень енергетичної бідності в Україні.
Охарактеризовано основні причини зростання масштабів участі домогосподарств у програмі житлових
субсидій, до яких зараховані, крім збільшення обтяжливості витрат на оплату комунальних послуг та
енергоресурсів, також ментальні особливості населення, широкі можливості для приховування доходів,
ліберальні умови призначення. Загрозливе зростання видатків бюджету на функціонування програми
житлових субсидій, навіть в умовах поліпшення економічної ситуації в країні, поставило питання про
перегляд умов надання населенню трансфертів на оплату комунальних послуг та посилення їх адресності.
Обґрунтовано, що вирішити проблему недостатньої адресності соціальної допомоги може
інформатизація процедур перевірки обґрунтованості набуття права на соціальні виплати, а також
встановлення жорсткіших умов для участі у програмі житлових субсидій. Однак новації порядку надання
житлових субсидій не вирішують проблеми відсутності мотивації до економного споживання ресурсів.
У зв’язку з цим обґрунтовано доцільність повного переходу на грошову форму надання соціальної допомоги
з можливістю вільного розпоряджання її зекономленою частиною. Також потребує вирішення проблема
можливого несправедливого розподілу допомоги на оплату комунальних послуг у зв’язку з відмінностями в
обсягах їх споживання.; The budget expenditures for the housing subsidies program influence on public welfare is
analyzed in this paper. The dynamics of the budget expenditures for providing the housing subsidies as well as
and its connection with the implementation of tariffs reform in Ukraine are analyzed. In addition, changes in the
approaches to the housing subsidies provision are reflected. Based on the analysis, it is confirmed that under
conditions of multiple increase of the tariffs for energy resources and housing services, growth of budget
expenditures for housing subsidies program and extension the accesses for participation in the housing subsidies
program it is possible to minimize the negative impact of tariffs reform on public welfare. Carried out correlation
analysis and regression modelling proved the close relation and positive impact of budget expenditures for housing
subsidies program on energy poverty rate in Ukraine. Main reasons for the increased households participation in
this the housing subsidies program are characterised. In addition to the increased housing services and the costs
of energy resources, these reasons include the population mental characteristics, wide possibilities for income
hiding as well as liberal conditions of the housing subsidies attribution. The threatening problem concerning the
increase of budget expenditures on the housing subsidies program, even in the context of improving economic
situation in the country results in reconsidering the conditions for the attribution of the housing subsidies and
strengthening its target beneficiaries. In this paper, the authors prove that digitalization of the procedures for
checking the eligibility for social benefits, as well as establishing more strict conditions for participation in the
housing subsidies program can solve the problem of insufficient targeting of these social benefits. However, the
innovations of the housing subsidy procedure do not solve the lack of motivation for economical resources
consumption. In this regard, it is reasonable to transfer to the cash form of social benefits providing with the
possibility of free disposal of its saved part. The problem of unfair distribution of utility bills support, due to
differences in its consumption should be solved.2020-05-22T00:00:00ZФінансове забезпечення соціального захисту пенсіонерів як основної складової соціальної політики державиГрубляк, Оксана МихайлівнаЛисенко, ЖаннаHrubliak, OksanaLysenko, Zhannahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324812020-09-17T15:03:01Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Фінансове забезпечення соціального захисту пенсіонерів як основної складової соціальної політики держави
Автори: Грубляк, Оксана Михайлівна; Лисенко, Жанна; Hrubliak, Oksana; Lysenko, Zhanna
Короткий огляд (реферат): Досліджено сутність соціального захисту пенсіонерів та розкрито його склад.
Проведено аналіз динаміки видатків державного бюджету на соціальний захист пенсіонерів та пояснено
причини зміни їх обсягів. Проаналізовано питому вагу видатків на соціальний захист пенсіонерів у
структурі видатків державного бюджету та видатків на соціальний захист населення. Виявлено, що
видатки на соціальний захист пенсіонерів займають 15–20% видатків державного бюджету та близько
90% видатків на соціальний захист населення. Проведено порівняння доходів та видатків Пенсійного
фонду України з метою оцінювання його дефіцитності. Виявлено, що перевищення видатків над доходами
спостерігалось у 2015, 2018 та 2019 роках і покривалося за рахунок позики з єдиного казначейського
рахунку. Визначено основні джерела доходів Пенсійного фонду України, здійснено їх аналіз та
встановлено причини їх змін. Здійснено співставлення питомої ваги доходів Пенсійного фонду України,
отриманих за рахунок єдиного соціального внеску, трансфертів з державного бюджету та інших
джерел. Визначено, що майже половину доходів Пенсійного фонду України формується за рахунок
трансфертів з державного бюджету. Проведено аналіз динаміки та структури видаткової частини
звіту Пенсійного фонду України, виявлено її основні складові та причини відхилень від попередніх років. У
частині видатків основну питому вагу щорічно займають пенсійні виплати (близько 98%), решту –
адміністративні видатки фонду та оплата послуг поштових підприємств з виплати та доставки пенсій.
Також проведено аналіз співвідношення доходів, видатків Пенсійного фонду України і ВВП та
встановлено, що частка надходжень коштів від державного бюджету до фонду збільшилася у 2019 році
на 0,4% ВВП. Лише у 2016 та 2017 роках відношення доходів Пенсійного фонду України до ВВП
перевищувало відношення видатків Пенсійного фонду України до ВВП. В інші роки мало місце від’ємне
сальдо бюджету Пенсійного фонду України. Виявлено основні проблеми фінансування соціального захисту
пенсіонерів в Україні та наведено основні напрями їх покращення, беручи до уваги складну фінансову
ситуацію в Україні.; The essence of pensioners social protection is investigated and its composition is revealed.
The dynamics of the state budget expenditures on pensioners social protection is analyzed and the reasons for changing their volumes are explained. The share of expenditures on pensioners social protection in the structure
of expenditures of the state budget and expenditures on social protection of the population is analyzed. It is
determined that the expenditure on pensioners social protection is 15–20% of expenditures of the state budget and
about 90% of expenditures for population social protection. The income and expenses of the Pension Fund of
Ukraine are compared in order to assess its deficit. Expenditure over revenue is observed in 2015, 2018 and 2019
and is covered by a single treasury account loan. The main sources of income of the Pension Fund of Ukraine are
identified, their analysis is carried out and the reasons for their changes are determined. The income share of the
Pension Fund of Ukraine received from a single social contribution, transfers from the state budget and other
sources is compared. It is determined that almost half of the income of the Pension Fund of Ukraine is generated
due to the transfers from the state budget. The dynamics and structure of the expenditures of the Pension Fund of
Ukraine report are analyzed, its main components and reasons for deviations from previous years are revealed.
In terms of expenditures, pension payments (about 98%) are accounted for annual specific weight, the rest are
administrative expenses of the fund and payment of services of postal companies for pensions payment and
delivery. In addition, analysis of the income ratio, expenditures of the Pension Fund of Ukraine and GDP is carried
out and it is determined that the share of revenues from the state budget to the Fund increased in 2019 by 0.4% of
GDP, only in 2016 and 2017 the income ratio of the Pension Fund of Ukraine to GDP exceeded the ratio
expenditures of the Pension Fund of Ukraine to GDP. In other years, a negative balance in the budget of the
Pension Fund of Ukraine is observed. The main problems of pensioners social protection financing in Ukraine
are identified and the main directions of their improvement, taking into account the difficult financial situation in
Ukraine are given2020-05-22T00:00:00ZПроблема оцінювання інтелектуального капіталу: причини та підходи до вирішенняЯворська, Оксана ВолодимирівнаYavorska, Oksanahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324772020-09-17T15:03:02Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Проблема оцінювання інтелектуального капіталу: причини та підходи до вирішення
Автори: Яворська, Оксана Володимирівна; Yavorska, Oksana
Короткий огляд (реферат): Здійснено огляд інтелектуального капіталу підприємства як сучасного поняття, яке є
невід’ємною складовою загального капіталу організації, потребує заходів із примноження та якісного
відтворення. Інтелектуальний капітал підприємства відноситься до нематеріальних ресурсів.
Нематеріальні активи підприємства, що являє собою найвищу організаційну цінність, не завжди
віднотовуються в бухгалтерській звітності. Не зважаючи на значну кількість запропонованих методів
візуалізації інтелектуального капіталу організації, проблема розроблення новітніх підходів із оцінювання
та форм звітності щодо інтелектуального капіталу та нематеріальних ресурсів підприємства
визнається значущою для зацікавлених сторін. Таким чином, сучасні моделі оцінювання та рамки виміру
інтелектуального капіталу підприємства, через особливості самих нематеріальних активів суб’єктів
господарської діяльності, вирішують і проблему матеріалізації самого капіталу та його елементів.
Жодні із запропонованих дослідниками та фахівцями моделі та процедури із оцінювання нематеріальних
активів підприємства не можна вважати ідеальними. Який саме метод буде найдоцільніший,
визначатиме конкретний випадок, причому значної ваги при цьому набуватиме саме спосіб вирішення
питання підбору даних та інформації щодо інтелектуального капіталу підприємства, його
нематеріальних активів. Дослідження надає результати порівняльного аналізу праць українських та
зарубіжних учених, економістів та експертів з управління знаннями в організаціях. У дослідженні
використано принципи системного підходу, економічного аналізу, логічного та комплексного підходів до
оцінювання економічних явищ та процесів. Також застосовано загальні та спеціальні наукові методи
(історичний, логічний та абстрактний; метод аналізу та синтезу). Отримані висновки, а також огляд
підходів щодо оцінювання та виміру інтелектуального капіталу підприємства можуть бути використані
при розробленні організаційних методів та удосконалення політики управління людськими ресурсами
організацій.; «Intellectual capital» is considered in this paper as a modern concept being an integral part
of the business entities general capital requiring constant accumulation and qualitative reproduction. Intellectual
сapital of the enterprises is refered to the intangible resources. Intangible assets of the enterprise representing the
highest organizational value are not always recorder in accounting statements. Despite of numerous methods of
the enterprise intellectual capital visualization the problem of the development of new approaches to the estimation
and ,statement form concerning enterprise intellectual capital and intangible resources is considered to be
significant for interested parties. Thus, modern valuation models and intellectual capital measurement framework solve the problem of materialization of the capital itself and its elements due to the peculiarities of the business
entities intangible assets. None of the proposed models and procedures for enterprise intangible assets valuation
is considered to be ideal; the most appropriate method is determined by specific case, with considerable attention
payed to the method of problem solution concerning selection of data and information about enterprise intellectual
capital and its intangible assets. The results of comparative analysis of the investigations of Ukrainian and foreign
scientist, economists and experts in enterprise knowledge management are given in this paper. The principles of
systems approach, economic analysis, logical and comprehensive approach to the assessment of economic
phenomena and processes are used in this investigation. General and special scientific methods (historical, logical
and abstract methods, method of analysis and synthesis) are used as well. The conclusions reached and the review
of approaches concerning enterprise intellectual capital valuation and measurement can be used for the
development of organizational methods and improvement of human resources management policy.2020-05-22T00:00:00ZТрансфертне ціноутворення як інструмент управлінського облікуТитенко, Лариса ВасилівнаБогдан, СвятославTytenko, LarysaBohdan, Sviatoslavhttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324792020-09-17T15:03:09Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Трансфертне ціноутворення як інструмент управлінського обліку
Автори: Титенко, Лариса Василівна; Богдан, Святослав; Tytenko, Larysa; Bohdan, Sviatoslav
Короткий огляд (реферат): Досліджено теоретико-методичні аспекти трансфертного ціноутворення суб’єкта
підприємницької діяльності для формування комплексної інформаційної системи управління
підприємством із розгалуженою структурою. Виявлено передумови застосування операцій, пов’язаних із
трансфертним ціноутворенням, у структурі управлінського обліку великих суб’єктів підприємницької
діяльності. Систематизовано наукові підходи до трактування сутності трансфертного ціноутворення
та трансфертних цін. Визначено критерії, що розкривають змістовну сутність трансфертного
ціноутворення як інструменту управлінського обліку. Наведено власне визначення трансфертного
ціноутворення як інтегруючого інструменту управлінського обліку. Побудовано концептуальну модель
трансфертного ціноутворення, яка представляє інструментарій оцінювання якості управління дочірніх
підприємств (підрозділів, філій, структурних одиниць) за рахунок задоволення критеріїв роботи для
кожної структурної одиниці, що входять до складу підприємства. Розглянуто практику застосування
методів трансфертного ціноутворення в управлінському обліку і, відповідно, застосування трьох видів
трансфертних цін (на основі ринкових цін, на основі собівартості, на основі договірних цін), а також їх
різних модифікацій, які підприємства можуть використовувати при передаванніі товарів, виконанні
робіт й наданні послуг. Обґрунтовано, що характер моделей трансфертного ціноутворення є економікоматематичним, тобто застосування в управлінському обліку економіко-математичних моделей має на
меті здійснення діагностики внутрішніх процесів за допомогою логічних схем і математичних методів,
таких як лінійне програмування, розробити найвигіднішу для підприємства програму виробництва та
схему руху фінансових потоків. Висунуто гіпотезу, що максимізація прибутку в моделях трансфертного
ціноутворення не є пріоритетним завданням, а трансфертні ціни встановлюються в результаті
довготривалих переговорів. Запропоновано застосування моделей трансфертного ціноутворення
здійснювати в комплексі із системою ключових показників ефективності (KPI) та збалансованою
системою показників (BCS).; The theoretical and methodological aspects of business entity transfer pricing for the
formation of complex information management system for the enterprise with multidivisional structure are
investigated in this paper. The assumptions of transfer pricing transactions use in the management accounting
structure for large business entities are identified. Scientific approaches to the interpretation of transfer pricing
essence and transfer prices are systematized. The criteria that reveal the content-related essence of transfer
pricing as an integrating management accounting tool are identified. The own definition of transfer pricing as an
integrating management accounting tool is given. The conceptual transfer pricing model which is a tool kit for assessing the quality of subsidiaries management (subdivisions, branches, structural units) due to the operation
criteria meeting for each structural unit included in the enterprise structure is constructed. Practical aspects of
transfer pricing methods application in management accounting and, relatively, application of three types of
transfer prices (on the basis of market prices, on the basis of cost value, on the basis of contracted prices) as well
as their various modifications that business structures use for goods transfer, work performance, and services
supply are considered in this paper. It is substantiated that transfer pricing models character is economic and
mathematical, that is, economic and mathematical models use in management accounting is aimed at internal
processes diagnosis and development of the most favorable production program and financial flow chart by means
of logical circuits and mathematical methods, such as linear programming. It is hypothesized that profit
maximization in transfer pricing models is not a foreground job, and transfer prices are determined as a result of
long-lasting negotiations. It is proposed to use transfer pricing models in combination with Key Performance
Indicator (KPI) and Balanced Scorecard (BCS).2020-05-22T00:00:00ZСемантичний зміст аудиту як економічної дефініціїМазуренок, Оксана РоманівнаMazurenok, Oksanahttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324782020-09-17T15:03:04Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Семантичний зміст аудиту як економічної дефініції
Автори: Мазуренок, Оксана Романівна; Mazurenok, Oksana
Короткий огляд (реферат): Необхідність стабільного функціонування підприємств у сучасних ринкових умовах
призводить до пошуку оптимальніших варіантів виявлення та усунення негативних тенденцій у розвитку
підприємств. Застосування аудиту як ключового елемента дає можливість виявити нові сфери розвитку
підприємства, визначити відповідність введення документації чинному законодавству та діючим
нормативно-правовим актам, вивчити організацію господарських процесів, планування та використання
фінансових ресурсів, оцінити достовірності відображення різних операцій в обліку та звітності.
Досліджено суть категорії «аудит» як з точки зору вітчизняних так і закордонних окремих науковців та
сформульовано власне трактування даного поняття. Автор зазначив, що аудит – це невід'ємна складова
системи управління, оскільки саме він направлений на оцінювання та ідентифікацію поточного стану
підприємства з метою створення підґрунтя для розроблення попереджувальних, санаційних і миттєвих
управлінських рішень, направлених на вирішення проблем у функціонуванні підприємства. Метою
проведення аудиту на підприємстві є встановлення реальності та достовірності певних показників,
своєчасність застосування певної методичної бази для забезпечення ефективного функціонування
підприємства у майбутньому. Досліджуючи аудит в історичному аспекті, автор сформулював етапи
розвитку науки про «аудит» та навів коротку характеристику кожного із запропонованих етапів. На
основі аналізу наукових джерел було також виділено власні напрями проведення аудиту на підприємстві
та охарактеризовано, в яких саме випадках доцільно використовувати той чи інший напрямок. З метою
оцінювання впливу аудиту на результати діяльності підприємств розроблено конкретні показники для
проведення розрахунків, такі, як абсолютний рівень проведення аудиту та інтегральний показник аудиту.
Обидва ці показники можна вважати як загальний підхід для визначення проведеного аудиту на
підприємстві, оскільки вони дають суцільне уявлення про проведення аудиту. Для того, щоб можна було
детальніше оцінити аудит, необхідний аналіз, направлений на врахування конкретних особливостей
досліджуваного підприємства; The need for stable enterprises functioning in present market conditions requires the search
for the most optimal options for identifying and eliminating negative trends in the enterprises development. The
use of audit as a key element makes it possible to identify new areas of enterprise development, to determine the
compliance of record management with current legislation and laws and regulations, to study the economic
processes organization, planning and use of financial resources and to assess the reliability of various transactions
in accounting and reporting. The essence of the «audit» category from the point of view of both national and
foreign scientists is investigated and own interpretation of this concept is given in this paper. The author points
out that audit is an integral part of the management system, since it is aimed at assessing and identifying the
current state of the enterprise in order to create the basis for the development of preventive, remedial and
immediate management decisions aimed at solving problems in the enterprise functioning. The purpose of the
audit at the enterprise is to establish the reality and reliability of certain indicators, timely application of certain
methodological basis to ensure the effective enterprise functioning in the future. Investigating the audit in the
historical aspect, the author states the stages of the «audit» science development and summarizes the
characteristics of each of the proposed stages. Based on the analysis of scientific sources, own areas of the
enterprise audit are highlighted and cases when it is reasonable to use one or another direction are characterized.
In order to assess the audit impact on the enterprise activity results, the author develops specific indicators for
calculations, such as absolute audit level and the integral audit indicator. Both of these indicators can be
considered as general approach for determining the enterprise audit. In our opinion, these indicators give pure
idea of the audit, and in order to carry out detailed assessment of the audit, deeper analysis aimed at taking into
account the specific features of the investigated enterprise is required.2020-05-22T00:00:00ZТитулhttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/324762020-09-17T15:02:59Z2020-05-22T00:00:00ZНазва: Титул2020-05-22T00:00:00Z